Постанова 4850 № 200/8479/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 листопада 2021 року справа №200/8479/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 р. у справі № 200/8479/21 (головуючий І інстанції Аканов О.О., повне судове рішення складено 22.07.2021 року у м. Слов`янськ Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- УСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області (далі відповідач), в якому просив визнати дії відповідача в частині виплати щорічної разової допомоги до 5 травня у розмірі встановленому Постановами Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020р. №112 та від 08 квітня 2021р. №325 Деякі питання виплати у 2020 році та у 2021 році, разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» протиправними та стягнути з відповідача недоплачену суму щорічної разової допомоги до 5 травня, згідно ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2020, 2021 роки у розмірі 17298,00 грн. (а.с. 1-3). Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали надати суду заяву про поновлення строку та докази поважності причин його пропуску щодо стягнення недоплаченої суми щорічної разової допомоги до 5 травня згідно ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2020 рік (а.с. 9-11). На виконання вимог ухвали місцевого суду від 12 липня 2021 року від позивача 16 липня 2021 року надійшла заява про поновлення строку звернення до суду (а.с. 14). В обґрунтування зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) позивач не мав змоги звернутись до суду. Про порушення прав дізнався з відповіді УПСЗН райдержадміністрації, тобто 28 травня 2021 року. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області про визнання дій в частині виплати щорічної разової допомоги до 5 травня у розмірі встановленому постановами Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 №112 та від 08 квітня 2021 №325 «Деякі питання виплати у 2020 та у 2021 разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»; стягнення недоплаченої суми щорічної разової допомоги до 5 травня згідно ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2020, 2021 в розмірі 17298 грн. повернуто в частині визнання дій в частині виплати щорічної разової допомоги до 5 травня у розмірі встановленому постановами Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 №112 та від 08 квітня 2021 №325 «Деякі питання виплати у 2020 разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»; стягнення недоплаченої суми щорічної разової допомоги до 5 травня згідно ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2020 (а.с. 18-20). Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, просив поновити строк звернення до суду. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що тільки після відповіді УПСЗН Бахмутської районної державної адміністрації від 24.05.2021р. №2403/3-11 дізнався про порушення своїх прав. Вважає, це поважна причина пропуску строку. Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заяви і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними). У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України). Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України). Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти. Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду. Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень. Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. КАС України не пов`язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку. Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах, викладена в постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19. Так, в ухвалі від 12 липня 2021 року про залишення позовної заяви без руху, місцевий суд зауважив, що позивачем до позовної заяви не додано заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску. Натомість вивченням клопотання позивача від 16.07.2021р. №35368/20 судами встановлено, що позивачем в якості підстав пропуску строку зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) позивач не мав змоги звернутись до суду. Про порушення прав дізнався з відповіді УПСЗН райдержадміністрації, тобто 28 травня 2021 року. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в ухвалі від 22.07.2021 року, що наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини пропуску строку звернення до суду є неповажними. Відповідно до п.3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, в редакції Закону№ 731-IX від 18.06.2020 яка набрала чинності 17.07.2020р., під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Отже, з 17.07.2020р. суд за заявою учасника справи поновлює процесуальні строки якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Позивачем будь-яких доказів в підтвердження того, що пропущення процесуальних строків у період з липня 2020 року по липень 2021 року, тобто при зверненні до суду зумовлено обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, не надано. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 09 лютого 2021 року у справі № 440/5217/19. Так, статтею 17-1 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (далі - Закон № 3551-XII) передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України та Закону № 3551-XII свідчить про те, що 30 вересня року, в якому мала бути здійснена виплата допомоги до 5 травня, - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата грошової допомоги до 5 травня. Отже, перебіг строку звернення до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня року, в якому мала бути здійснена виплата допомоги до 5 травня. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 06.02.2018 р.справа № 607/7919/17. При цьому з огляду на норми Кодексу адміністративного судочинства України та Закону № 3551-XII в разі не згоди позивача з невиплатою або з розміром виплати грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік строк на оскарження розпочався з 01 жовтня 2020 року та сплив 31 березня 2021 року. Однак, позивач позовну заяву подав до суду лише 08 липня 2021 року. Отже, місцевим судом встановлено, що позивач звернувся з пропуском строку звернення до суду з позовними вимогами щодо визнання дій в частині виплати щорічної разової допомоги до 5 травня у розмірі встановленому постановами Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 №112 та від 08 квітня 2021 №325 «Деякі питання виплати у 2020 разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»; стягнення недоплаченої суми щорічної разової допомоги до 5 травня згідно ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2020 рік. Суд наголошує, що законодавець пов`язує початок перебігу строку звернення до адміністративного суду з позовом щодо допомоги до 5 травня з конкретною календарною датою - 30 вересня відповідного року, в якому виплачено спірну допомогу. Отже, з 30 вересня відповідного року особа, якій виплачена грошова допомога до 5 травня в розмірі з яким вона не погоджується або взагалі не виплачена, вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. При цьому, навіть подальша виплата спірної допомоги не змінює початок перебігу строку звернення до суду. Згідно з пунктами 1 та 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що підстави, зазначені позивачем для поновлення строку звернення до адміністративного суду, не є неповажними. Відтак, беручи до уваги ту обставину, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали звернутись з цим позовом до суду у межах строків, встановлених законом, судами з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, а підстави, зазначені позивачем для поновлення строку звернення до адміністративного суду, не є неповажними, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов ОСОБА_1 в частині визнання дій в частині виплати щорічної разової допомоги до 5 травня у розмірі встановленому постановами Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 №112 та від 08 квітня 2021 №325 «Деякі питання виплати у 2020 разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»; стягнення недоплаченої суми щорічної разової допомоги до 5 травня згідно ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2020 підлягає поверненню. Згідно з приписами частини восьмої статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. В свою чергу, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи переконливих доводів, які б були безпідставно залишені поза увагою судом першої інстанції. Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 р. у справі №200/8479/21 залишити без задоволення. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2021р. у справі №200/8479/21 залишити без змін. Повне судове рішення 09 листопада 2021 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук Судді: А.А. Блохін І.В. Сіваченко