Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 352/1343/21

Справа № 352/1343/21 Провадження № 33/4808/714/21 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у 1 інстанції ГРИНЬКІВ Д. В. Суддя-доповідач Повзло П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 листопада 2021 року м. Івано-Франківськ Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., за участю захисника Борсука Д.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 20 жовтня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, стягнуто судовий збір, ВСТАНОВИВ: Суддя суду першої інстанції за змістом постанови встановив, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наступних обставин: 16 червня 2021 року в 01 год. 20 хв. ОСОБА_1 по вул. Галицька в с. Угринів керував транспортним засобом Volkswagen Crafter, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння: зіниці очей не реагують на світло, порушена мова. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків. ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати постанову, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити. Пояснює, що 16 червня 2021 року о 01 год. 20 хв. він разом з товаришем перебував на автомийці по вул. Галицька в с. Угринів м. Івано-Франківська, його автомобіль стояв припаркований біля автомийки. В цей час прибули працівники поліції та попросили надати документи на транспортний засіб. Він як власник автомобіля надав техпаспорт та своє посвідчення водія. Працівники поліції в ході розмови встановили, що нічебто він керував автомобілем і в них є підозра, що він перебуває в стані сп`яніння, запропонували йому пройти огляд. Він відмовився, оскільки не був водієм транспортного засобу. Однак, працівники поліції не взяли його пояснення до уваги та почали складати протокол, повідомили, що йому потрібно підписати протокол для того, щоб вони не забрали його автомобіль на штрафмайданчик. Стверджує, що з матеріалів справи вбачається, що працівники поліції не зупиняли його під час руху. Зазначає, що в рапорті працівник поліції вказує, що, прибувши на автомийку, побачили припаркований автомобіль, що також вбачається із відеозапису. Посилається на те, що в письмових поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 графа «документ, що посвідчує особу» є незаповненою, що свідчить про те, що працівники поліції неналежним чином встановили особи свідків. Він клопотав суд про виклик цих свідків для допиту в судовому засіданні, однак клопотання не було задоволено, чим порушено його право на захист. Уточнює, що спочатку працівники поліції запитували, хто був за кермом та кому належить транспортний засіб, однак долучене до матеріалів відео є обрізаним і не відображає усієї картини тих подій, які відбувалися. Жоден свідок не підтвердив, що він керував автомобілем. Наголошує, що не вчиняв адміністративного правопорушення, оскільки не здійснював керування транспортним засобом. Зазначає, що протокол про тимчасове затримання транспортного засобу або пояснення особи, яка доставляла транспортний засіб, відомості про відсторонення водія від керування до матеріалів справи не додані, що викликає сумніви у порушенні ним вимог правил дорожнього руху. Вказує, що в матеріалах справи немає даних про наявність у нього дійсного посвідчення водія. Більше того, із відповіді регіонального сервісного центру МВС в Івано-Франківській області від 14 вересня 2021 року вбачається, що його посвідчення водія НОМЕР_2 втратило чинність 20 червня 2021 року. Таким чином, судом його позбавлено права керування, яким на момент винесення постанови він не володів. Звертає увагу на відсутність в матеріалах справи акту огляду. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду. В судове засідання апеляційного суду з`явився захисник Борсук Д.Я., якому роз`яснені права, передбачені ст. 271 КУпАП. Захисник Борсук Д.Я. просив проводити апеляційний розгляд без участі ОСОБА_1 . Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Оскільки не встановлено обставин, які перешкоджають проведенню апеляційного розгляду, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність ОСОБА_1 . Під час апеляційного розгляду захисник Борсук Д.Я. просив задовольнити апеляційну скаргу. Заслухавши доводи захисника Борсука Д.Я., перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи. Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу, повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 16 червня 2021 року серії ДПР18 № 499261 (а.с. 1) ОСОБА_1 16 червня 2021 року в 01 год. 20 хв. по вул. Галицька в с. Угринів керував транспортним засобом Volkswagen Crafter, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння: зіниці очей не реагують на світло, порушена мова. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків. Цим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - інспектором СРПП відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) старшим лейтенантом поліції Костюком Д.Р., з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 . В протоколі ОСОБА_1 надав такі пояснення: «відмовився бо поспішав». З роздруківки електронного рапорту відділення поліції № 1 (м. Тисмениця), зведення № 167 від 16 червня 2021 року, слідує, що 16 червня 2021 року о 01 год. 00 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що в с. Угринів, неподалік магазину Тростянецький, водій транспортного засобу Volkswagen Crafter, червоного кольору, в стані наркотичного сп`яніння. Зараз на мийці миє авто. Прибувши за вказаною адресою було встановлено, що водій цього транспортного засобу, з ознаками наркотичного сп`яніння, від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився. На місці зупинки на ОСОБА_1 оформлено протокол за ст. 130 КУпАП. Заявник від написання заяви та дачі будь-яких пояснень відмовився, оскільки в поліцію звернувся для інформування. Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння до ОНД м. Івано-Франківськ від 16 червня 2021 року (а.с. 2) на такий огляд направлялася ОСОБА_1 , який мав ознаки наркотичного сп`яніння - нечітка вимова, зіниці очей не реагують на світло. Огляд не проводився, ОСОБА_1 відмовився. За змістом письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 16 червня 2021 року (а.с. 4, 5), в їх присутності поліцейський ОСОБА_4 запропонував водієві транспортного засобу Volkswagen Crafter, номерний знак НОМЕР_1 , пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі «Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради», оскільки в нього були присутні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, неприродна блідість шкіри обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Водій ОСОБА_1 категорично відмовився. На нього складено протокол за ст. 130 КУпАП. На відеозаписі, що на компакт-диску «DVD-R» (а.с. 6), безсторонньо зафіксовані деякі обставини події, зокрема: як ОСОБА_1 , знаходячись біля червоного автомобіля з ввімкненим дизельним мотором, в присутності двох свідків на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі відмовляється, поліцейський повідомляє, що це є підставою для складення протоколу та роз`яснює права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою відповідальність. Відповідно до вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніннязнайшов своє відображення у ст. 266 КУпАП, приписах Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку). Стороною захисту не наведено переконливих доводів для сумнівів у тому, що вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності. Вважаю, що висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими у судовому засіданні та викладеними у постанові доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз та оцінив їх у сукупності. Вважаю, що в даному випадку поліцейськими дотримано приписи Інструкції, Порядку та ст. 266 КУпАП. Апелянт посилається на те, що він не керував автомобілем, однак такі доводи повністю спростовуються доказами в матеріалах справи. Відповідно до пункту 27 Постанови ПВССУ від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року № 18, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Зміст відеозаписів, де зафіксовано звук мотора припаркованого транспортного засобу, поведінка ОСОБА_1 , який знаходився біля нього, не заперечував те, що він керував транспортним засобом, в сукупності з даними роздруківки електронного рапорту відділення поліції № 1 (м. Тисмениця), зведення № 167 від 16 червня 2021 року, беззаперечно свідчать про те, що ОСОБА_1 вчиняв технічні дії для приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця та під час руху для зміни напрямку і швидкості, тобто керував транспортним засобом, а тому є суб`єктом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно з п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан наркотичного сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейських є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, що передбачені у п. 4 названої Інструкції. Поліцейські, з огляду на виявлення передбачених п. 4 Розділу І Інструкції ознак наркотичного сп`яніння у водія ОСОБА_1 , що підтверджується як змістом протоколу, направлення, письмових пояснень свідків, мали підстави пропонувати йому пройти огляд. Згідно із пунктом 12 вказаної вище Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває в стані наркотичного чи іншого сп`яніння, згідно з ознаками, визначеними у п. 4 розділу І цієї ж Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Працівники поліції діяли відповідно до вимог закону та після виявлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння пропонували останньому пройти огляд у закладі охорони здоров`я, однак за змістом письмових матеріалів справи та відеозаписів ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку - у відповідному закладі охорони здоров`я. В матеріалах справи про адміністративне правопорушення немає жодних даних щодо протиправності дій працівників поліції, зокрема на час складання протоколу, щодо оскарження таких дій та його результатів. Також, стороною захисту не наведено обставин, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Доводи сторони захисту відносно відеозаписів події правопорушення, а саме, що вони не відображають усієї картини тих подій, які відбувалися, є непереконливими, оскільки законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення. Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, мають безсторонній характер, є послідовними. Відносно доводів апелянта про те, що в письмових поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 графа «документ, що посвідчує особу» є незаповненою, необхідно зазначити, що такої графи в поясненнях немає, КУпАП не встановлено жодних вимог щодо форми та змісту письмових пояснень свідків. Письмові пояснення з даними про свідків засвідчені їхніми власноручними підписами, а також поліцейським, який їх відібрав. Переконливих мотивів для сумнівів у зацікавленості чи упередженості свідків апелянтом не наведено. При цьому, відсутні відомості про те, що з певних причин вони надавали працівнику поліції неправдиві пояснення, або що такі ними засвідчено під примусом. Доводи апелянта про те, що для повного та всебічного з`ясування обставин даної справи необхідно допитати свідків, пояснення яких долучені до справи, безпосередньо в судовому засіданні не ґрунтується на вимогах закону, оскільки письмові докази в повній мірі дозволяють встановити обставини, які мають значення для розгляду даної справи, а переконливих підстав для сумнівів з приводу обставин, які наведено у письмових доказах, не встановлено. Безпідставними є доводи з приводу відсутності в матеріалах справи акту огляду, оскільки у разі виявлення ознак наркотичного сп`яніння, огляд на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу поліцейськими не проводиться, відповідно акт огляду не складається. Апелянт посилається на те, що протокол про тимчасове затримання транспортного засобу або пояснення особи, яка доставляла вказаний транспортний засіб, відомості про відсторонення водія від керування до матеріалів справи не додані, однак такі доводи є голослівними. Питання про те, які саме докази долучати до протоколу, належить до дискреційних повноважень поліцейських, а обставини того, чи був ОСОБА_1 відсторонений від керування автомобілем, чи був його транспортний засіб переданий іншій особі для керування, щодо доставки автомобіля для зберігання на штрафний майданчик, як і її подальші дії, в тому числі стосовно автомобіля, після складення протоколу, не підлягають встановленню, оскільки предметом доказування в межах даної справи є саме фактичні дані щодо відмови особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду в стані наркотичного сп`яніння та ці відомості не впливають на висновок про винуватість цієї особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Сторона захисту не наводить переконливих доводів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 не було допущено порушення п. 2.5. Правил дорожнього руху - він погодився на вимогу поліцейського та пройшов огляд. Таким чином доходжу висновку, що суддя суду першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки поза розумним сумнівом доведено факт його як особи, яка керувала транспортним засобом, відмови від проходження у встановленому законом порядку огляду з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння, що є порушенням п. 2.5.Правил дорожнього руху. Відповідно до абз. 3 п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, суди не вправі застосовувати стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала. Також, відповідно до пункту 25-1 постанови КМУ від 8 травня 1993 року № 340 обмін посвідчення водія, виданого особі вперше, проводиться без складення іспитів за умови вчинення особою протягом двох років з дня видачі такого посвідчення не більше двох адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та не вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286 КК України. В той же час, відповідно до п. 20 вищевказаної Постанови повернення посвідчення водія особам, які отримали його вперше та були позбавлені права на керування транспортними засобами, не відбувається. Поновлення права керування транспортними засобами в такому випадку здійснюється після підготовки у навчальному закладі та після успішного складення теоретичного і практичного іспитів у сервісному центрі МВС. Таке посвідчення знову видається на 2 роки. Таким чином, чинним законодавством України передбачено чіткий порядок обміну посвідчення водія, виданого особі вперше, та поновлення права керування транспортними засобами у випадку позбавлення особи такого права за судовим рішенням чи вчинення більше двох адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху чи кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286 КК України. Вважаю, що суддя суду першої інстанції правильно визначив стягнення також у видіпозбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, оскільки, враховуючи те, що згідно з відповіддю регіонального сервісного центру МВС в Івано-Франківській області від 14 вересня 2021 року посвідчення водія ОСОБА_1 НОМЕР_2 втратило чинність 20 червня 2021 року, станом на час вчинення адміністративного правопорушення він мав право керування транспортними засобами та не був позбавлений цього права. З огляду на наведене, оскаржена постанова винесена з дотриманням норм процесуального права та з правильним застосуванням норм матеріального права, а тому її необхідно залишити без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 20 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Повзло