Ухвала КАС ВС № 160/6846/21

УХВАЛА 08 листопада 2021 року Київ справа №160/6846/21 адміністративне провадження №К/9901/34009/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Чиркіна С.М., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАГРАММАТОН 7», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕСАН» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Голос Дніпра» про передачу справи №160/6846/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАГРАММАТОН 7», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕСАН», Товариства з обмеженою відповідальністю «Голос Дніпра» до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Дніпровські активи» Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради та Комунальне підприємство «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради про визнання нечинним та скасування рішень, У С Т А Н О В И В: У 2021 році Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАГРАММАТОН 7», Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕСАН» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Голос Дніпра» звернулися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Дніпровські активи» Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради та Комунальне підприємство «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просили: визнати протиправним і скасувати рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 27.04.2021 № 441 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. Набережній Перемоги (на ділянці від Мерефо-Херсонського моста до пл. Перемоги) та демонтаж рекламних засобів» з моменту його прийняття; визнати протиправним і скасувати рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 14.07.2021 № 740 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. Курчатова (на ділянці від пл. Вокзальної, вул. Ливаневського до вул. Романа Шухевича) та демонтаж рекламних засобів» з моменту його прийняття; визнати протиправним і скасувати рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 24.06.2021 №685 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. Володимира Антоновича (на ділянці від просп. Олександра Поля до вул. Шмідта) та демонтаж рекламних засобів» з моменту його прийняття; визнати протиправним і скасувати рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 09.07.2021 року № 732 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. Ливарній та демонтаж рекламних засобів» з моменту його прийняття. 25.06.2021 ТОВ «АЛЕСАН» було подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву про забезпечення адміністративного позову, в якій позивач просив суд: зупинити дію рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 24.06.2021 № 685 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. Володимира Антоновича (на ділянці від просп. Олександра Поля до вул. Шмідта) та демонтаж рекламних засобів» до набрання рішення суду у цій справі законної сили; заборонити до набрання рішення суду законної сили виконавчому комітету Дніпровської міської ради, департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству «Дніпровській активи» Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради та/або будь-якому іншому структурному підрозділу Дніпровської міської ради та/або комунальним підприємствам чи закладам, що належать до сфери управління Дніпровської міської ради вчиняти будь-які дії спрямовані на демонтаж рекламного засобу (рекламної конструкції) ТОВ «АЛЕСАН», розташованої за адресою: вул. Володимира Антоновича - вул. Шмідта (дозвіл на розміщення зовнішньої реклами № 1675/121). Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2021, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2021, заяву ТОВ «АЛЕСАН» про забезпечення позову задоволено. 13.09.2021 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2021 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити. Ухвалою Верховного Суду від 20.09.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Виконавчого комітету Дніпровської міської ради на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2021 у справі №160/6846/21. Позивачі подали відзиви на касаційні скарги, в яких просили відмовити в задоволенні касаційної скарги. 27.10.2021 від позивачів надійшло клопотання, в якому вони просять передати справу №160/6846/21 за касаційною скаргою Виконавчого комітету Дніпровської міської ради на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 про забезпечення позову та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2021 на розгляд Великої Палати Верховного Суду. В обґрунтування заявленого клопотання позивачі зазначають, що касаційною інстанцією у питанні забезпечення позову подібного роду справах використовується абсолютно і кардинально різний підхід щодо застосування норм Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), призводить до правової проблеми, перед суб`єктами господарювання (у цій справі - перед розповсюджувачами зовнішньої реклами). Водночас заявляючи клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду позивачі - суб`єкти господарювання, стверджують, що хочуть з`ясувати відповідь на питання: чи існує вірогідність того, що статті 150-154 КАС України можна застосовувати як дієвий механізм захисту майнового права до розгляду справи по суті. Вирішуючи зазначене клопотання, Верховний Суд зазначає наступне. Згідно з положеннями статей 37 та 45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Велика Палата Верховного Суду як постійно діючий колегіальний орган Верховного Суду забезпечує, зокрема, у визначених законом випадках здійснення перегляду судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права. Згідно частини п`ятої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Згідно із частинами третьою та п`ятою статті 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в судовому рішенні від 26.03.2019 у справі №804/15369/13-а, для віднесення справи до категорії спорів, що містять виключну правову проблему і вирішення яких необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, така справа повинна мати декілька з наведених ознак: - справа не може бути вирішена відповідним касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права; - встановлена необхідність відступити від викладеного в постанові Верховного Суду України правового висновку, який унеможливлює ефективний судовий захист; - існують кількісні критерії, що свідчать про наявність виключної правової проблеми, а саме значний перелік подібних справ (зокрема, між тими ж сторонами або з однакового предмета спору), які перебувають на розгляді в судах; - існують якісні критерії наявності виключної правової проблеми, зокрема: - немає усталеної судової практики у застосуванні однієї і тієї ж норми права, в тому числі, наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному; - невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, в тому числі необхідність застосування аналогії закону чи права; - встановлення глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами, а також наявність обґрунтованих припущень, що аналогічні проблеми неминуче виникатимуть у майбутньому; - наявність різних наукових підходів до вирішення конкретних правових питань у схожих правовідносинах. Так, позивачі, посилаючись на те, що у даній справі існує виключна правова проблема, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, вказує на протилежні за змістом правові висновки Верховного Суду у постановах від 23.01.2020 у справі № 1840/2909/18, від 19.10.2021 у справі № ЗД/380/67/20 та від 22.09.2021 у справі №160/6846/21. В ухвалі від 30.10.2018 у справі №757/172/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила що виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний вимір ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права. Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до положень частини п`ятої статті 346 КАС України, суд у кожному конкретному випадку, з урахуванням порушеного питання оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо існування проблеми у застосуванні відповідної норми права, а також оцінює, чи необхідна така передача для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права. При цьому наявність виключної правової проблеми надає касаційному суду право та, відповідно, не покладає на нього обов`язку передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду. В свою чергу, Верховний Суд, аналізуючи судову практику, не виявив виключної правової проблеми із зазначеного питання з урахуванням кількісного та якісного вимірів, глибоких та довгострокових розходжень у відповідній судовій практиці. Водночас колегія суддів вважає помилковими посилання позивачів на постанови Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 1840/2909/18 та від 19.10.2021 № ЗД/380/67/20, так як обставини цієї справи та у справах № 1840/2909/18, № ЗД/380/67/20 не є релевантними, оскільки правовідносини в справі №1840/2909/18 стосуються рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради №383 «Про звільнення земельних ділянок від незаконно встановлених тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності» щодо знесення тимчасової споруди жовто-білого кольору («Овочі-фрукти» 0029), у справі № ЗД/380/67/20 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 16.10.2020 №951 «Про демонтаж конструкції літнього майданчика на проспекті Червоної Калини,109 ». Проте у цій справі спірним є рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 24.06.2021 № 685 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. Володимира Антоновича (на ділянці від просп. Олександра Поля до вул. Шмідта ) та демонтаж рекламних засобів». Таким чином, наведене у клопотанні обґрунтування наявності виключної правової проблеми, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, не створює підстави для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цієї справи, а інші підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, передбачені статтею 346 КАС України, не охоплюються доводами заявленого заявниками клопотання. У зв`язку з викладеним клопотання ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7», ТОВ «АЛЕСАН» та ТОВ «Голос Дніпра» про передачу справи №160/6846/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 345, 346-347, 355, 359 КАС України, Суд У Х В А Л И В: У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАГРАММАТОН 7», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕСАН» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Голос Дніпра» про передачу справи №160/6846/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду - відмовити. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: С. М. Чиркін Судді: В. М. Кравчук О. П. Стародуб