Постанова 4857 № 380/11729/20
від 04.11.2021 ·ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 380/11729/20 пров. № А/857/15335/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Коваля Р.Й., суддів Гуляка В.В., Ільчишин Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2021 року (постановлену в м. Львові; головуючий суддя Гулкевич І.З.) у справі № 380/11729/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області) щодо зменшення розміру його пенсії з 05.03.2019 в розмірі 75 % суми підвищення пенсії та не проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019 з розрахунку 50 % грошового забезпечення, яке станом на 05.03.2019 складає 15 866,40 згідно оновленої довідки Адміністрації державної прикордонної служби України № 11/2586 від 12.10.2020; - зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області провести перерахунок та виплату його пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) з 01.04.2019 з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, з розрахунку 50 % грошового забезпечення, яке станом на 05.03.2019 складає 15 866,40 грн згідно оновленої довідки Адміністрації державної прикордонної служби України № 11/2586 від 12.10.2020. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2021 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо виплати ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року по 04 вересня 2019 року перерахованої пенсії у зменшеному розмірі 75 % від суми підвищення пенсії. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки від 12.10.2020 № 11/2586 про грошове забезпечення. Зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року по 04 вересня 2019 року з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 50 % сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні позовної вимоги про виплату пенсії позивача з 05.09.2019 по 31.12.2019 з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року - відмовити. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2021 в справі № 380/11729/20 - без змін. 06.07.2021 позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про винесення додаткового рішення, в частині доповнення абзацу четвертого рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2021 та викладення його в такій редакції: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 по 04.09.2019 з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 50 % сум грошового забезпечення, згідно оновленої довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/2586 від 12.10.2020, із врахуванням раніше виплачених сум». В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що суд під час вирішення позовної вимоги щодо зобов`язання вчинити дій ГУ ПФУ у Львівській області в пункті 4 рішення суду від 26.01.2021 не зазначив слів «з 01 квітня 2019 року» та «згідно оновленої довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/2586 від 12 жовтня 2020 року». Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про постановлення додаткового рішення відмовлено. Не погодившись із зазначеною ухвалою, її оскаржив ОСОБА_1 , який вважає, що ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення заяви. Тому просить скасувати вказану ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову постанову про ухвалення додаткового рішення. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує загалом тими ж доводами, що й у заяві. Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відмовляючи в задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення, суд першої інстанції зазначив, що рішенням вирішено всі вимоги і воно залишене без змін апеляційним судом, а доводи заяви не обґрунтовані; її вимоги стосуються зміни результату вирішеного спору. Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції та зазначає таке. Відповідно до частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Тобто, наведеною нормою визначено, що додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням. Водночас, додаткове судове рішення не може змінювати суті основного судового рішення та перелік підстав, за яких суд може прийняти додаткове судове рішення, є вичерпним. Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що позивач, зокрема, просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру його пенсії з 05.03.2019 та не проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019 згідно оновленої довідки Адміністрації державної прикордонної служби України № 11/2586 від 12.10.2020 та зобов`язати провести перерахунок та виплату його пенсії з 01.04.2019 з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, згідно оновленої довідки Адміністрації державної прикордонної служби України № 11/2586 від 12.10.2020. Разом з тим, суд першої інстанції визнавши протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру його пенсії з 05.03.2019 та не проведення перерахунку згідно оновленої довідки Адміністрації державної прикордонної служби України № 11/2586 від 12.10.2020, зобов`язав відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року по 04 вересня 2019 року з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року. При розгляді цієї справи суд вказав, що позовні вимоги задовольнив частково, та які конкретно позовні вимоги задовольнив. Зазначене рішення суду залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021 і набрало законної сили. Колегія суддів зазначає, що прийняття додаткового судового рішення за юридичною природою є засобом доповнення вже ухваленого судового рішення у разі його неповноти, наявності невирішених позовних вимог. При цьому, враховуючи те, що в рішенні суду вже зазначено, що перерахунок та виплата пенсії ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року по 04 вересня 2019 року повинна здійснюватись з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року, колегія суддів зазначає, що це виключає можливість доповнити його зобов`язанням здійснити перерахунок та виплата пенсії позивача згідно оновленої довідки Адміністрації державної прикордонної служби України № 11/2586 від 12.10.2020 (яка видана станом на 05.03.2019), позаяк це призведе до наявності в рішенні взаємовиключних зобов`язань. Тобто, фактичними вимогами поданої заяви є незгода з рішенням суду у цій справі, що не є підставою для ухвалення додаткового рішення. Також суд апеляційної інстанції наголошує на обов`язковості виконання судових рішень (стаття 14 КАС України), які набрали законної сили, всіма органами /державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов переконання, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваної ухвали додержано норми процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2021 року в адміністративній справі № 380/11729/20 без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин