Постанова 4851 № 520/6624/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 листопада 2021 р.Справа № 520/6624/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Григорова А.М. , Бартош Н.С. , за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2021, головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В., м. Харків, повний текст складено 18.05.21 по справі № 520/6624/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати дільничному офіцеру поліції Київського ВП ГУ НП в Харківській області майору поліції ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 01.08.2020 по 01.03.2021 року у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375; зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області здійснити у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 "Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни" з нарахування та виплати дільничному офіцеру поліції Київського ВП ГУ НП в Харківській області майору поліції ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 01.08.2020 по 01.03.2020 року пропорційно відпрацьованому часу; зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" нарахувати та виплатити дільничному офіцеру поліції Київського ВП ГУ НП в Харківській області майору поліції ОСОБА_1 індексації його грошового забезпечення за період з 01.08.2020 по 01.03.2021 року; зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області здійснити відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати" нарахувати та виплатити дільничному офіцеру поліції Київського ВП ГУ НП в Харківській області майору поліції ОСОБА_1 компенсації втрати частини його доходу у вигляді індексації його грошового забезпечення з 01.08.2020 по 01.03.2021 року за період його невиплати. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 року та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що висновок суду першої інстанції про ненаправлення даних для встановлення додаткової доплати ОСОБА_1 на період дії карантину та протягом 30-ти днів з дня його відміни Немишлянським ВП ГУ НП в Харківській області до ГУ НП в Харківській області, суперечить принципу належного урядування, відповідно до якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Вказує, що Порядок визначення персонального переліку поліцейських Головного управління Національної поліції в Харківській області, встановленого наказом ГУ НП в Харківській області від 12.11.2020 року №2165 не регулює спірні правовідносини, оскільки позивачу вказану доплату відповідач перестав виплачувати ще з 01.08.2020 року, тобто більше ніж за 3 місяці до прийняття вказаного наказу. Стверджує, що в силу виконуваної служби ОСОБА_1 систематично і постійно відвідував неблагополучні сім`ї, в тому числі з малолітніми дітьми, запобігаючи та припиняючи факти насильства в них, незалежно від наявності чи відсутності в них ознак гострої респіраторної хвороби СОVID-19. Зауважує, що Порядок №2165 містить перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати. Між тим, це порушує вимоги п.4 постанови Кабінету Міністрів України №375 від 29.04.2020 року, оскільки цей перелік мав встановлювати виключно центральний орган виконавчої влади, яким є МВС України, але аж ніяк ГУ НП в Харківській області, яке відповідно до зазначеного пункту мало встановлювати виключно персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата. Вказує, що до службових обов`язків позивача не входить надання рапорту про надання йому додаткової доплати до грошового забезпечення, яка нараховується і виплачується за відпрацьований поліцейським час на підставі табелів обліку робочого часу, при цьому поліцейський не подає жодних рапортів на виплату йому грошового забезпечення. Не входить до службових обов`язків позивача і надання ним оригіналів первинних документів щодо виплати йому вказаної доплати. Головне управління Національної поліції в Харківській області подало до суду відзив на апеляційну скаргу позивача, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 року без змін. Зазначає, що згідно з листом Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Харківській області від 30.04.2021 року №1894/119-29/01-2021 дані для встановлення додаткової доплати на період дії карантину та протягом 30 днів з дня його відміни структурним підрозділом поліції відносно ОСОБА_1 за період з 01.08.2020 року до 01.03.2021 року до УФЗБО ГУНП в Харківській області не надавались. Також, відповідно до листа начальника відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №2 ГУНП в Харківській області (колишній Немишлянський відділ поліції) від 28.04.2021 року №6227/119-59/01/12-2021 службові обов`язки, які виконував майор поліції ОСОБА_1 , перебуваючи в мобільній групі реагування на факти вчинення домашнього насильства, не підпадають під жодний критерій, визначений пунктом 3 розділу II Порядку. Вказує, що працівники відділу поліції повинні подавати рапорти з проханням виплати додаткової доплати до грошового забезпечення та оригінали первинних документів, які підтверджують виконання поліцейськими функцій, визначених розділом II Порядку, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 12.11.2020 року №2165. Такі рапорти від майора поліції ОСОБА_1 до керівництва структурного підрозділу не надходили, про що також зазначено в листі начальника ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області від 28.04.2021 року №6227/119-59/01/12-2021. Стверджує, що доплати, визначені пунктами 2 і 3 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 року №375, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів. Вважає, що відсутні підстави для нарахування та виплати ОСОБА_1 доплати до грошового забезпечення, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 року №

375. Сторони про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином. Позивач в судовому засіданні підтримував доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції задовольнити вимоги скарги в повному обсязі. Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін у судовому засіданні, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що наказом ГУ НП в Харківській області від 13.09.2019 року №1554 утворені мобільні групи реагування на факти вчинення домашнього насильства на базі Київського, Слобідського та Немишлянського ВП ГУ НП, до складу яких включено поліцейських ГУ НП та УПП в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України згідно з додатком № 1 до цього наказу, та підпорядковано їх начальникам зазначених відділів поліції. Згідно додатку №1 до цього наказу майор поліції ОСОБА_1 включений до складу 1-ї групи в Немишлянському відділі поліції. Згідно з листом Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ НП в Харківській області від 30.04.2021 року №1894/119-29/01-2021 дані для встановлення додаткової доплати на період дії карантину та протягом 30 днів з дня його відміни структурним підрозділом поліції відносно ОСОБА_1 за період з 01.08.2020 року до 01.03.2021 року до УФЗБО ГУ НП в Харківській області не надавались. Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової доплати до грошового забезпечення, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з даним адміністративним позовом. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є не обґрунтованими, не підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що не підлягають задоволенню. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі по тексту - Закон №580-VIII). Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (із наступними змінами) (далі по тексту - Постанова №211) установлено карантин з 12 березня 2020 року на усій території України. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року №342 «Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі по тексту - Постанова №342) установлено, що обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не застосовується для таких категорій посад, зокрема: поліцейські, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС), здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об`єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою. Згідно з пунктом 2 Постанови №342 визначення переліку посад (професій) працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, з урахуванням специфіки їх участі у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС), здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику, органом державної влади, іншим державним органом. Наказом ГУ НП в Харківській області від 12 листопада 2020 року №2165 затверджено Порядок визначення персонального переліку поліцейських Головного управління Національної поліції в Харківській області для розгляду питання щодо встановлення додаткової доплати до грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 (далі по тексту - Порядок №375). Порядок №375 розроблено з метою: - матеріального стимулювання несення служби поліцейськими окремих категорій, які прямо і безпосередньо виконують функції протидії поширенню гострої респіраторної хвороби СОVID-І9, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та при виконанні цих обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, що підвищує ризик їх захворювання; - усвідомлення керівників підрозділів ГУ НП їх персональної відповідальності за об`єктивне визначення переліку поліцейських підпорядкованого підрозділу, які виконували функції протидії поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, та при виконанні цих обов`язків мали безпосередній контакт з населенням; - цільового використання бюджетних коштів, виділених на виплату доплати до грошового забезпечення поліцейських відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №

375. Пунктом 1 Постанови №375 установлено, що на період дії карантину, встановленого Постановою №211, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, в тому числі поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах. Пунктом 3 визначені критерії, яким мають відповідати поліцейські, які включаються до персонального переліку поліцейських, яким установлюється доплата, а саме: 1) несли службу в період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни, та у безпосередньому контакті з населенням виконували відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 (далі по тексту - Постанова №641, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) одну або декілька з наступних функцій: - здійснення поточного контролю за перебуванням особи в місці самоізоляції шляхом проведення перевірки фактичного перебування осіб за зазначеними ними адресами самоізоляції (відвідування на дому) (п.28 Постанови №641); - виконання поточного контролю дотримання карантинних обмежень на вулицях, у парках, інших громадських місцях, проведення вибіркової перевірки документів, що посвідчують особу (п.31 Постанови №641); - здійснення заходів контролю виконання протиепідемічних вимог під час здійснення пасажирських перевезень (п.46-4 Постанови №641); 2) здійснювали в безпосередньому контакті з населенням: протиепідемічні заходи, покладені на поліцію протоколами засідань державних чи регіональних комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, відповідно до «зеленого», «жовтого» - «помаранчевого» та «червоного» рівнів епідемічних загроз, зокрема: - заходи контролю за дотриманням маскового режиму при посадці у громадський транспорт (автобус, тролейбус, трамвай) на зупинках, які постійно мають значні навантаження та найбільш завантажених кінцевих зупинках(у пікові години); - проведення рейдів щодо недопущення роботи нічних розважальних закладів відповідно до діючого протиепідемічного законодавства; - контроль за недопущенням порушень протиепідемічного законодавства та обмежень керівниками (власниками) приватних навчальних закладів області (якщо такі обмеження встановлено рішеннями державної чи регіональної комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій). 3) здійснювали: в безпосередньому контакті з населенням заходи щодо забезпечення правопорядку і безпеки громадян згідно з пунктом 1 Постанови №375: - поліцейські, які залучаються до підтримання публічного порядку та додержання вимог протиепідемічного законодавства під час проведення масових заходів (збори, мітинги, походи, демонстрації, пікети, публічні релігійні заходи: святкові та пам`ятні заходи, організовані органами державної влади та місцевого самоврядування; заходи, організовані іноземними дипломатичними установами в Україні; офіційні спортивні змагання, масові спортивні та культурно-видовищні заходи, візити осіб, щодо яких здійснюється державна охорона, вибори до органів влади та місцевого самоврядування); - поліцейські, які несуть службу на стаціонарних постах та в складі мобільних груп із забезпечення карантинних заходів, розташованих на кордонах території обслуговування з іншими областями країни. 4) здійснювали в безпосередньому контакті з населенням заходи щодо забезпечення захисту прав дітей згідно з пунктом 1 Постанови №375, статті 5 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», Інструкції з організації роботи підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 19.12.2017 №1044: - проведення за місцем проживання чи навчання бесід з питань індивідуальної профілактики з дітьми, які перебувають на профілактичному обліку, складання відповідного рапорту (акту); - заходи за заявою про безвісне зникнення дитини (опитування родичів, друзів, вчителів, однокласників, оточення, подомовий обхід), отримання пояснень від опитаних; - за повідомленнями медичних, освітніх закладів, соціальних служб відвідування дитини за місцем проживання з питань запобігання домашньому насильству, жорстокому поводженню з дітьми, збір медичних документів для підтвердження фактів, отримання пояснень опитаних осіб, складання рапорту, адміністративного протоколу; - рейди у метрополітені, на ринках, місцях скупчення дітей з метою запобігання дитячій бездоглядності; здійснення заходів поліцейського піклування щодо дітей (з поміщення до лікарні чи дитячого закладу, складання рапорту, протоколу поліцейського піклування; - відвідування за повідомленням органу освіти дитини за місцем проживання з метою залучення дитини до навчання та захисту права дитини на здобуття освіти, складання рапорту та повідомлення до органу освіти; - рейди з перевірки дотриманням суб`єктами підприємницької діяльності вимог законодавства щодо заборони продажу неповнолітнім особам алкогольних, слабоалкогольних напоїв і тютюнових виробів - та складання рапорту, адміністративного протоколу; - рейди з перевірки дотримання обмежень перебування дітей у нічний час у закладах, у яких проводиться діяльність у сфері розваг, та закладах громадського харчування, складання рапорту, адміністративного протоколу; - проведення рейдів та виявлення фактів уживання дітьми алкоголю, складання адміністративних протоколів; - відвідування за повідомленням соціальної служби проблемних сімей, складання рапорту та адміністративних протоколів за фактами невиконання батьківських обов`язків; - рейди з відвідування дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах, за місцем їх проживання разом із службою у справах дітей для з`ясування умов проживання, складання акту; - бесіди з дітьми та їх батьками (законними представниками) під час провадження в справі про адміністративне правопорушення, учинене дитиною; складання адміністративного протоколу; - заходи за участю дітей (за окремими планами, вказівками НГІУ); проведення, за запитами навчальних заходів, бесід з дітьми, схильними до вчинення правопорушень, за місцем проживання, навчання або роботи (складання рапорту, відібранім пояснень, підготовка відповіді до навчального закладу); - відвідування дитини за місцем проживання для з`ясування умов проживання, а також чинників, які можуть негативно впливати на неї, бесіди з батьками дитини, її законними представниками, членами сім`ї з метою усунення причин ї умов, які спонукали до вчинення дитиною адміністративного чи кримінального правопорушення, та складання рапорту. За приписами п.п. 2-5 Постанови №375 встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення). Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику. Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади. Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів. Постановою Кабінету Міністрів України від 10 червня 2020 року №485 «Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2», у відомчих закладах охорони здоров`я затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я (далі по тексту - Порядок №485). У пункті 1 Порядку №485 вказано, що цей Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами, зокрема: здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі - бюджетні кошти). Згідно з пунктом 2 Порядку №485 головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, та, зокрема, Національна поліція (далі - органи системи МВС). Абзацами 1 та 2 пункту 4 Порядку №485 визначено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення, в тому числі поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. На виконання пункту 4 Постанови № 375 МВС видано наказ від 03 червня 2020 року №431 «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину», яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4). Здійснивши аналіз чинного законодавства, колегія суддів зазначає, що підставою для отримання доплати за Постановою №375 є сукупність таких умов: 1) особа є поліцейським; 2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України. Тим самим вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов`язків забезпечують життєдіяльність населення, у зв`язку з чим мають з населенням безпосередній контакт. З матеріалів справи вбачається, що 13.09.2019 року ГУ НП в Харківській області видано наказ №1554, яким утворені мобільні групи реагування на факти вчинення домашнього насильства на базі Київського, Слобідського та Немишлянського ВП ГУ НП, до складу яких включено поліцейських ГУ НП та УПП в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України згідно з додатком № 1 до цього наказу, та підпорядковано їх начальникам зазначених відділів поліції. Згідно додатку №1 до цього наказу майор поліції ОСОБА_1 включений до складу 1-ї групи в Немишлянському відділі поліції. Зі змісту вказаного наказу вбачається, що позивач не забезпечує життєдіяльність населення та внаслідок виконання своїх обов`язків не має безпосередній контакт з населенням. Таким чином, колегія суддів вважає, що оскільки матеріали справи не містять доказів відповідності позивача критеріям приналежності до поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, отже відповідач діяв в межах наданих повноважень при невключенні позивача до списку осіб, яким передбачена додаткова доплата згідно Постанови №375 у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах. Також, матеріалами справи підтверджено, що індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з серпня 2020 року по березень 2021 року нараховувалась та виплачувалась, що підтверджується довідкою, доданою до листа УФЗБО ГУ НП в Харківській області від 30.04.2021 року №1894/119-29/01-2021. Отже, вищезазначене вказує на відсутність підстав для нарахування та виплати ОСОБА_1 доплати до грошового забезпечення, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 року №375. Доводи апеляційної скарги позивача стосовно того, що Порядок встановлений наказом ГУ НП в Харківській області №2165 лише 12.11.2020 року, колегія суддів не бере до уваги, оскільки позивачем заявлені позовні вимоги за період з 01.08.2020 року по 01.03.2021 року. Посилання апелянта на те, що Порядок №2165 містить перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, що порушує вимоги п.4 постанови Кабінету Міністрів України №375 від 29.04.2020 року, оскільки цей перелік мав встановлювати виключно центральний орган виконавчої влади, яким є МВС України, але аж ніяк ГУ НП в Харківській області, яке відповідно до зазначеного пункту мало встановлювати виключно персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки предметом спору в даній адміністративній справі є правомірність дій відповідача щодо невиплати позивачу спірної додаткової доплати до заробітної плати, а не названий нормативно-правовий акт. Колегія суддів вважає, що інші аргументи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, не вимагають детального обґрунтування, оскільки не є вирішальними. Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Згідно із ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень. Відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході розгляду справи довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах. Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29). Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Враховуючи те, що ця справа була розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, дане рішення (постанова) суду апеляційної інстанції відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 по справі № 520/6624/21 залишити без змін. . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) А.М. Григоров Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 08.11.2021 року