Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/4560/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 686/4560/21 Провадження № 22-ц/4820/1464/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 листопада 2021 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Янчук Т.О. (суддя-доповідач), Купельського А.В., Ярмолюка О.І., секретаря: Шевчук Ю.Г., учасники справи: представник апелянта ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , представник Розсошанської сільської ради Гадзіна М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 липня 2021 року (суддя Заворотна О.Л.) за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , Розсошанської сільської ради про визнання неправомірним та скасування рішення, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, скасування запису про право власності, припинення речового права власності, в с т а н о в и в : У лютому 2021 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 , Розсошанської сільської ради, про визнання неправомірним та скасування рішення, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, скасування запису про право власності, припинення речового права власності, усунення перешкод в користуванні власністю. В обґрунтування позовної заяви вказувала, що вона є власником 3-х кімнатної квартири АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_3 , є власником 3-х кімнатної квартири АДРЕСА_2 в цьому ж багатоквартирному житловому будинку. Крім позивача та відповідача власниками ще 8-ми квартир є інші фізичні особи. До квартири позивача на підставі відповідних дозвільних документів була здійснена добудова, в якій знаходиться система опалення квартири. Для її обслуговування слід мати доступ до будинку по його периметру. Однак відповідачка не дає згоди на доступ до частини прибудови, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки, на якій розташована її квартира. Відповідачка перешкоджає позивачу, та іншим мешканцям будинку, в доступі до горища будівлі, вхід до якого знаходиться на земельній ділянці, яка передана відповідачці у власність. Так, 05.09.2014 року рішенням № 08/7 Ружичанської сільради було затверджено технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0591га із земель комунальної власності (для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_3 та передано у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку (кадастровий номер 6825087300:01:003:1443) площею 0,059га із земель комунальної власності (для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_3 , рекомендовано ОСОБА_3 зареєструвати право власності на земельну ділянку протягом одного року у відповідності до вимог законодавства. 06 жовтня 2014 року право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0591га було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що було вчинено відповідний запис. Зазначає, що передача земельної ділянки у власність ОСОБА_3 відбулася з порушенням вимог закону та її прав. Розсошанська сільська рада незаконно надала у власність відповідачки частину прибудинкової території багатоквартирного будинку, яка належить на праві спільної сумісної власності мешканцям зазначеного будинку. Посилаючись на зазначене, просила суд визнати неправомірним та скасувати рішення Розсошанської сільради №08/7 від 05.09.2014 року стосовно ОСОБА_3 ; визнати недійсним та скасувати свідоцтво № НОМЕР_1 від 07.10.2014 року про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку (кадастровий номер 6825087300:01:003:1443) площею 0,0591 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_3 ; скасувати запис №7248490 від 06.10.2014 року про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку (кадастровий номер 6825087300:01:003:1443) площею 0,0591га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_3 , припинивши речові права власності ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку; зобов`язати ОСОБА_3 не чинити перешкод відповідачу в доступі до горища будівлі, вхід до якого знаходить на спірній земельній ділянці. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 липня 2021 року позов задоволено частково. Визнано неправомірним та скасовано рішення Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області від 05 вересня 2014 року № 08/7 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянки в натурі (на місцевості) та надання її у приватну власність». Визнано недійсним та скасовано свідоцтво № НОМЕР_1 від 07.10.2014 про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку (кадастровий номер 6825087300:01:003:1443) площею 0,0591га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_3 . Скасовано запис № 7248490 від 06.10.2014 про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку (кадастровий номер 6825087300:01:003:1443) площею 0,0591га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_3 припинивши речові права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку (кадастровий номер 6825087300:01:003:1443) площею 0,0591 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_3 . В решті вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 , Розсошанської сільської ради Хмельницької області на користь ОСОБА_4 2724,00грн. судового збору та 10000грн. витрат на правову допомогу, в рівних частках з кожного. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що передана у власність ОСОБА_3 спірна земельна ділянка фактично є частиною прибудинкової території багатоквартирного будинку, тому згідно із законодавством, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин, не передбачалося передачі у власність чи користування окремим співвласникам багатоквартирних будинків земельної ділянки, на якій розташований цей будинок або його частина. Крім цього, суд дійшов висновку що позивачем не пропущено строку позовної давності, про застосування якого заявляла відповідачка, оскільки про порушення свого права позивачка дізналася у листопаді 2020 року. Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача ОСОБА_3 не чинити перешкод у доступі до горища багатоквартирного будинку, вхід до якого знаходиться на спірній земельній ділянці, то в цій частині позову суд відмовив, оскільки було встановлено, що доступ до горища є з іншої сторони будинку, крім цього позивачем не надано доказів створення відповідачем перешкод у доступі до горища. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким в позові ОСОБА_4 відмовити. В обґрунтування скарги зазначала, що суд в своєму рішенні неправомірно послався на Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному житловому будинку» від 14.05.2015 року, оскільки спірні правовідносини щодо реєстрації права власності на земельну ділянку відповідачем ОСОБА_3 відбулись у 2014 році. Зазначає, що позивачем було пропущено строк позовної давності для звернення із даним позовом до суду, про застосування наслідків якого відповідач неодноразово клопотала до суду, та клопотання про поновлення строку позовної давності позивачем не подавалось. Крім того, зазначає, що житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_4 , є зблокованим житловим будинком та не є багатоквартирним житловим будинком в розумінні ст.1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному житловому будинку». Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Представник позивачки ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив їх відхилити. Представник Розсошанської сільської ради Гадзіна М.Ю. в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила їх відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно з частиною 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржується, а тому в цій частині апеляційним судом не переглядається. Судом встановлено, що по АДРЕСА_4 розташований багатоквартирний одноповерховий житловий будинок, який включає десять квартир. Позивачу ОСОБА_4 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 10.07.2003 року на праві власності належить 3-х кімнатна квартира АДРЕСА_1 . Відповідачу ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 12.07.2012 на праві власності належить 3-х кімнатна квартира АДРЕСА_5 . Рішенням Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області від 05 вересня 2014 року № 08/7 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання її у приватну власність», затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки (на місцевості) ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0591га із земель комунальної власності (для будівництва та обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_3 та передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку (кадастровий номер 6825087300:01:003:1443) площею 0,0591га із земель комунальної власності (для будівництва та обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_3 . 07 жовтня 2014 року право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0591га було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що було вчинено відповідний запис №7248490 та видано свідоцтво про право власності індексний номер 27773275 від 07.10.2014 року. Згідно листа Розсошанської сільської ради Хмельницького району № 08 від 05.02.2021 року зазначено, що на території села Ружичанка, розташований багатоквартирний будинок, за адресою: АДРЕСА_6 . Відповідно до листа Управління соціально-економічного розвитку території, архітектури, забезпечення взаємодії з органами місцевого самоврядування та державної реєстрації від 01.07.2021 року №20/05-176/21 по АДРЕСА_6 знаходиться зблокований житловий будинок, відповідно до ознак, а саме, складається з двох і більше квартир (є 10), кожна з яких має безпосередній вихід на приквартирну ділянку, вулицю. Листом Розсошанської сільської ради Хмельницького району від 02.07.2021 № 252 повідомлено, що будинок по АДРЕСА_6 не знаходиться на балансі сільської ради, земля належить до комунальної власності. В довідці Розсошанської сільської ради Хмельницького району від 05.07.2021 № 256 зазначено, що по АДРЕСА_6 розташований житловий будинок квартирного типу, земля належить до комунальної власності, земля під житловим будинком не підлягає приватизації. Згідно частини другої статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Положення про порядок встановлення та закріплення меж прибудинкових територій існуючого житлового фонду та надання у спільне користування або спільну власність земельних ділянок для спорудження житлових будинків, затвердженого наказом Держкомзему України, Держкоммістобудування України та Фонду державного майна України від 05 квітня 1996 року №31/30/53/396, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, прибудинкова територія - це встановлена за проектом поділу території мікрорайону (кварталу) та проектом забудови земельна ділянка багатоквартирної не садибної житлової забудови, яка необхідна для розміщення та обслуговування житлового будинку (будинків) і пов`язаних з ним господарських та технічних будівель і споруд. Прибудинкова територія встановлюється для будинку (будинків) і не може виділятися для частини будинку (блоку, поверху, секцій квартир тощо). Правовий режим спірної земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний житловий будинок та прибудинкова територія визначається земельним законодавством, зокрема Земельним кодексом України (далі ЗК України) Відповідно до частин 1-3 статті 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об`єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Як роз`яснено у пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», при приватизації громадянами одно або багатоквартирного будинку державного житлового фонду порядок користування закріпленою за ним прибудинковою територією згідно з пунктом 5 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» здійснюється в порядку та на умовах, передбачених частиною третьою статті 42 ЗК України, якою встановлено, що порядок використання земельних ділянок, де розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Тобто у разі приватизації квартир, земельна ділянка як така, що входить у житловий комплекс, може передаватися у власність або надаватися у користування лише об`єднанню співвласників будинку, створеному відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» в порядку передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 року №1521 «Про реалізацію Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». В такому разі земельна ділянка належить співвласникам житлового будинку на праві спільної сумісної власності, яка разом із загальним майном і неподільною часткою житлового комплексу (допоміжні приміщення, конструктивні елементи будинку, його технічне обладнання) є майном співвласників, які визначають порядок його використання. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що спірна земельна ділянка фактично відноситься до прибудинкової території багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 , а її передача у власність відповідачці відбулася всупереч вимогам закону, що свідчить про порушення прав позивача. Доводи апеляційної скарги щодо того, що будинок по АДРЕСА_4 не є багатоквартирним житловим будинком, а є одноповерховим зблокованим житловим будинком з окремими квартирами, які мають безпосередній вихід на приквартирну ділянку або вулицю, апеляційний суд відхиляє з огляду на наступне. В Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом №127 Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики, від 24.05.2001 року (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), визначено, що багатоквартирний житловий будинок - житловий будинок, до складу якого входить більше ніж одна квартира. Багатоквартирний житловий будинок може бути зблокованого, секційного, коридорного, галерейного і терасного типів. Щодо доводів апелянта про сплив строку позовної давності. Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Як на доказ про обізнаність позивача щодо порушення її права відповідач вказувала на акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, підписаний ОСОБА_4 22.07.2013 року. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач строк на звернення до суду із позовом не пропустила, оскільки, враховано, що погодження меж та підписання відповідного акту, не свідчило про обізнаність позивача про набуття відповідачем права власності на спірну земельну ділянку, яке відбулось пізніше, оскільки підписання акта погодження меж самостійного значення не має та воно не призвело до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку. Окрім цього, як вбачається із матеріалів справи та проти чого не заперечували сторони в судовому засіданні, ОСОБА_5 в травні 2014 року та ще три співвласники квартир будинку АДРЕСА_4 в травні 2015 теж подавали заяви щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_4 однак їм було відмовлено, з огляду на те, що такі земельні ділянки є прибудинковою територією. Про те, що відповідачці передано у власність спірну земельну ділянку, позивачка дізналася тільки після виникнення між нею та відповідачкою конфлікту з приводу облаштування прибудови до квартири позивача та встановлення в цій квартирі опалення, а саме в листопаді 2020 року. Доводи апеляційної скарги щодо посилання суду першої інстанції на ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному житловому будинку», який на час виникнення спірних правовідносин не був чинним, не впливають на висновки суду, оскільки посилання суду першої інстанції на даний закон був з метою визначення терміну що таке прибудинкова територія. Правовий режим спірної земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний житловий будинок та прибудинкової території визначається земельним законодавством, зокрема Земельним кодексом України. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року). Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для розподілу судових витрат не вбачається. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 липня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 08 листопада 2021 року. Судді Т.О. Янчук А.В. Купельський О.І. Ярмолюк