Ухвала КЦС ВС № 520/4451/15-ц

Ухвала 04 листопада 2021 року м. Київ справа № 520/4451/15-ц провадження № 61-11451св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О., учасники справи за позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , учасники справи за позовом ОСОБА_2 про визнання недійсними та скасування договорів відступлення права вимоги: позивач - ОСОБА_2 відповідачі: Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Порто-Франко», Товариство з обмеженою відповідальністю «ІН-ФАКТОР», ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_5 , та ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного суду від 19 травня 2020 року в складі колегії суддів: Погорєлової С. О., Заїкіна А. П., Таварткіладзе О.М. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У березні 2015 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Порто-Франко» (далі - ПАТ АБ «Порто-Франко») (правонаступниками якого на підставі договорів про відступлення права вимоги, у порядку черговості, стали: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІН-ФАКТОР» (далі - ТОВ «ІН-ФАКТОР»), ОСОБА_4 , ОСОБА_1 ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ПАТ АБ «Порто-Франко», ТОВ «ІН-ФАКТОР», ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання недійсними та скасування договорів відступлення права вимоги. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 09 листопада 2017 року об`єднано в одне провадження цивільну справу № 520/4451/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором із цивільною справою № 520/9886/17 за позовом ОСОБА_2 до ПАТ АБ «Порто-Франко», ТОВ «ІН-ФАКТОР», ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання недійсними та скасування договорів відступлення права вимоги. Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 18 січня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 27 353,23 дол. США, що на день ухвалення рішення за курсом Національного банку України становило 766 711,04 грн. У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 3 654,00 грн у рівних частках. Постановою Одеського апеляційного суду від 19 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Київського районного суду міста Одеси від 18 січня 2019 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано недійсними та скасовано: договір № 24 про відступлення прав вимоги, укладений 03 грудня 2016 року між ПАТ АБ «Порто-Франко» та ТОВ «ІН-ФАКТОР» про право вимоги за кредитним договором від 04 липня 2008 року № 1163/1-08, укладеним між ПАТ АБ «Порто-Франко» та ОСОБА_2 ; договір про відступлення права вимоги за іпотечними договорами, укладений 03 грудня 2016 року між ПАТ АБ «Порто-Франко» та ТОВ «ІН-ФАКТОР», посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіною Л. Л., зареєстрований в реєстрі за № 3949, про відступлення права вимоги за іпотечним договором, укладеним між ПАТ АБ «Порто-Франко» та ОСОБА_2 , посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В. К та зареєстрований в реєстрі за № 4786; договір про відступлення права вимоги від 03 грудня 2016 року, укладений між ТОВ «ІН-ФАКТОР» та ОСОБА_4 про право вимоги за кредитним договором від 04 липня 2008 року № 1163/1-08, укладеним між ПАТ АБ «Порто-Франко» та ОСОБА_2 ; договір про відступлення права вимоги за іпотечними договорами, укладений 03 грудня 2016 року між ТОВ «ІН-ФАКТОР» та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіною Л. Л., зареєстрований в реєстрі за № 3950, про відступлення права вимоги за іпотечним договором, укладеним між ПАТ АБ «Порто-Франко» та ОСОБА_2 , посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В. К. та зареєстрований в реєстрі за № 4786; договір про відступлення прав вимоги, укладений 06 березня 2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про право вимоги за кредитним договором від 04 липня 2008 року № 1163/1-08, укладеним між ПАТ АБ «Порто-Франко» та ОСОБА_2 ; договір про відступлення права вимоги за іпотечними договорами від 06 березня 2017 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіною Л. Л., зареєстрований в реєстрі за № 724, про відступлення права вимоги за іпотечним договором, укладеним між ПАТ АБ «Порто-Франко» та ОСОБА_2 , посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В. К. та зареєстрований в реєстрі за № 4786. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 04 липня 2008 року № 1163/1-08, укладеним між ПАТ АБ «Порто-Франко» та ОСОБА_2 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 3 654,00 грн. Стягнуто з ТОВ «ІН-ФАКТОР», ОСОБА_4 , ОСОБА_1 у рівних частках з кожного на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 6 441,00 грн. Аргументи учасників справи У серпні 2020 року представник ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. У жовтні 2020 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду, рішення суду першої інстанції залишити в силі. У жовтні 2020 року від ОСОБА_4 надійшли письмові пояснення щодо касаційної скарги ОСОБА_1 , вважає її доводи обґрунтованими, а постанову суду апеляційної інстанції такою, що підлягає скасуванню. У грудні 2020 року від представника ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_4 , в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін. У січні 2021 року від ОСОБА_4 надійшла відповідь на відзив, в якій просить його касаційну скаргу задовольнити. У лютому 2021 року від ОСОБА_2 надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому просить під час розгляду касаційної скарги ОСОБА_4 не брати до уваги доводи та аргументи, що містяться у його відповіді на відзив. Рух справи Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано справу із суду першої інстанції. У цій ухвалі вказано, що підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. При цьому апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 759/9947/16-ц, від 17 квітня 2019 року у справі № 442/134/15-ц, від 05 вересня 2018 року у справі № 367/7135/16-ц. Також посилається на правову позицію Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі №6-605цс16. Таким чином, доводи касаційної скарги містять підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Ухвалою Верховного Суду від 24 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 . У цій ухвалі вказано, що підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 220/421/17, від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/14, від 31 липня 2019 року у справі № 910/4816/18, від 10 квітня 2019 року у справі № 522/9066/16 і судове рішення ухвалено з порушенням пункту 5 частини першої, пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України. Отже, доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій, які необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України. Тому колегія суддів, з урахуванням категорії та складності справи, призначає справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів. Керуючись статтями 33, 34, 260, 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Справу № 520/4451/15-ц призначити до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді М. М. Русинчук Н. О. Антоненко І. О. Дундар