Постанова Закарпатський апеляційний суд № 308/10977/15-ц
від 06.10.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 308/10977/15-ц П О С Т А Н О В А Іменем України 06 жовтня 2021 року м. Ужгород Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі: головуючого-судді: Собослой Г.Г., суддів: Кожух О.А., Джуга С.Д., з участю секретаря: Терпай С.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в інтересах якого діє адвокат Цебрик Л.Л. на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду від 29 жовтня 2015 року у справі № 308/10977/15-ц (Головуючий: Бедьо В.І.), - В С Т А Н О В И Л А : У вересні 2015 року ТзОВ «Фінансова компанія «Геліос», яка є правонаступником ПАТ «Дельта Банк» звернулися в суд із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності за ПАТ «Дельта Банк» (правонаступником якого є ТзОВ «Фінансова компанія «Геліос» на чотирикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Позовні вимоги мотивовано тим, що 16 серпня 2006 року між ТзОВ «Український промисловий банк» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_8 був укладений кредитний договір № 155/КВ-06 із змінами та доповненнями на відкритя відновлювальної кредитної лінії, за яким Банк надав позичальнику кредит з лімітом кредитування у розмірі 37 960,00 Євро. Строк кредитної лінії з 16.08.2006 року по 15 серпня 2011 року включно. Мета використання коштів: придбання автотранспорту, основних засобів та оплата витрат і встановлена процентна ставка 11,5 % річних. Позивач зазначає, що банк свої зобов`язання, визначені кредитним договором виконав належним чином в повному обсязі. Разом з тим, позичальник не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом, в результаті чого в останнього виникла кредитна заборгованості, яка станом на 17.08.2015 року становить 63 290, 10 Євро ( що еквівалентно за курсом НБУ станом на 14.08.2015 рік складала 1 504 348, 15 грн.) та 506 258, 61 грн. У забезпечення виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором 16 серпня 2008 року між ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 укладено іпотечний договір № 155/Zквіп-06-1 , згідно якого в іпотеку передано чотирьохкімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка відповідно належить ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на праві приватної, спільної, та сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності, видане 28.07.2004 року виконавчим комітетом Ужгородської міської ради згідно рішення від 28.07.2004 року, № 213, зареєстрованого в КП «Ужгородське міжрегіональне бюро технічної інвентаризації» 27.07.2006 року. З огляду на те, що позичальник свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, позивач просив в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 155/КВ-06 від 16.08.2006 року у розмірі 63 290, 10 Євро ( що еквівалентно за курсом НБУ станом на 14.08.2015 рік 1 504 348, 15 грн.) та 506 258, 61 грн. звернути стягнення за іпотечним договором № 155/Zквіп-06-1 від 16.08.2006 року шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством «Дельта банк» права власності на предмет іпотеки, що належить відповідачам, а саме: на чотирикімнатну квартиру, загальною площею 76, 1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за позивачем право власності на вказане нерухоме майно. Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 29 жовтня 2015 року позовні вимоги задоволено. У рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 155/КВ-06 від 16.08.2006 року, що станом на 17.08.2015 року становить 63 290, 10 Євро ( що еквівалентно за курсом НБУ станом на 14.08.2015 рік 1 504 348, 15 грн.) та 506 258, 61 грн. звернено стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 155/Zквіп-06-1 від 16.08.2006 року, а саме: чотирикімнатну квартиру, загальною площею 76, 1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано за Публічним акціонерним товариством «Дельта банк» право власності на предмет іпотеки, а саме: чотирьохкімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка відповідно належить ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на праві приватної, спільної, та сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого 28.07.2004 року № 213, зареєстрованого в КП «Ужгородське міжрегіональне бюро технічної інвентаризації» 27.07.2006 року за номером запису 23612, реєстраційний номер 15539829. Стягнуто солідарно з ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на користь держави судовий збір у розмірі 6090, 00 грн. Не погоджуючись із даним рішенням суду ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в інтересах яких діє адвокат Цебрик Л.Л. подали апеляційну скаргу в якій ставиться питання про скасування рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки суд розглянув справу у відсутності відповідачів і матеріали справи не містять відомостей про їх належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи призначеного судом на 29 жовтня 2015 року. Суд не встановив і не перевірив склад осіб відповідачів, які повинні були брати участь у справі, що призвело до незалучення до розгляду справи співвласника спірної квартири ОСОБА_9 , яка значиться серед підписантів іпотечного договору. Суд не звернув увагу на те, що навіть у договорі зазначено, що кредит має бути повернуто до 15.08.2011 року, і після цієї дати такий не міг діяти, однак, суд зарахував у заборгованість відповідачів відсотки за користування кредитом та інші інші нарахування по липень 2015 року. Також договором не передбачено нарахування пені за несвоєчасне повернення відсотків, так як відповідач відсотки не міг брати в банку, а тому і повертати не мав. Відповідач також не може мати обов`язку сплачувати пеню на несвоєчасне повернення комісії, так як таку у банку не отримував. Крім того, суд всупереч Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» звернув стягнення на квартиру відповідачів. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 16 січня 2020 року залучено до участі у справі № 308/10977/15-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Кадирова В.В. до ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки в якості правонаступника ПАТ «Дельта Банк» ТзОВ «ФК «Геліос». Заслухавши пояснення представника ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 ОСОБА_10 , яка підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підставі. Представник ТзОВ «ФК «Геліос» адвокат Свинар М.Ю. у судове засідання апеляційної інстанції не з`явилася, про що свідчить розписка про вручення їй поштового відправлення та її клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів через програмне забезпечення «Easy Con» і ухвалою суду таке клопотання відхилено. Разом з тим, представником ТзОВ «ФК «Геліос» свої пояснення суду були надані 25 січня 2021 року і за її клопотанням було оголошено перерву, так як представник мав намір ознайомитися з матеріалами справи, що нею зроблено не було, а тому судова колегія вважає у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України справу розглянути у її відсутності. У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Так, справа була призначена до розгляду у суді першої інстанції на 29 жовтня 2015 року і матеріали справи не містять відомостей, про належне повідомлення відповідачів про дату, час і місце розгляду справи відповідно до вимог ст.ст. 128-130 ЦПК україни на 29 жовтня 2015 року. Наявні в матеріалах справи розписки (т.1 а.с. 64-66) містять виправлення дати направлення судових повісток відповідачам і такі повернулися до суду 13 листопада 2015 року, а рішення суду постановлене 29 жовтня 2015 року. Згідно іпотечного договору № 155/7квіп-06-01 від 16 серпня 2006 року ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 передали в іпотеку для забезпечення вимоги Іпотекодержателя за кредитним договором № 155/КВ-06 від 16 серпня 2006 року чотирьохкімнатну квартиру загальною площею 75,1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить відповідачам на праві приватної, спільної, та сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого 28.07.2004 року виконавчим комітетом Ужгородської міської ради згідно рішення від 28.07.2004 року, № 213, зареєстрованого в КП «Ужгородське міжрегіональне бюро технічної інвентаризації» 27.07.2006 року за номером запису 23612, реєстраційний номер 15539829. Одним із співвласників квартири, яка передавалася в іпотеку є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , а позов пред`явлений до ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який не є учасником спірних правовідносин. При постановленні рішення про задоволення позовних вимог позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд не з`ясував склад осіб, які повинні бути відповідачами по справі та не вирішив питання про залучення до участі у справі одного із співвласників квартири ОСОБА_7 ( ОСОБА_11 ) та вирішив про її права, свободи, інтереси та /або обов`язкову, що є безумовною підставою для скасування рішення відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК україни і з відмовою у задоволенні позовних вимог. Разом з тим, сторони у Іпотечному договорі № 155/Zквіп-06-01 від 16.08.2006 року визначили порядок звернення та реалізація предмета іпотеки і вимога позивача про визнання права власності на предмет іпотеки вирішується відповідно до умов цього договору у позасудовому порядку, а не по рішенню суду. За таких обставин, рішення суду підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення у відповідності до п.п. 3, 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, яким у позові ТзОВ «Фінансова компанія «Геліос» слід відмовити із вищезазначених підстав. Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, судова колегія,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 в інтересах якого діє адвокат Цебрик Л.Л. задовольнити. Заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду від 29 жовтня 2015 року скасувати. У позові ТзОВ «Фінансова компанія «Геліос» відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 18 жовтня 2021 року. Головуючий: (підпис) Судді: (підписи) Згідно з оригіналом: Суддя Закарпатського апеляційного суду Г.Г. Собослой