Постанова Донецький апеляційний суд № 234/12649/21

Єдиний унікальний номер 234/12649/21 Номер провадження 33/804/554/21 Єдиний унікальний номер: 234/12649/21 Номер провадження 33/804/554/21 Категорія: ст.173-2 ч. 1 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 листопада 2021 року місто Бахмут Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду Смірнова В.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду Донецького апеляційного суду м. Бахмут апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову судді Краматорського міського суду Донецької області від 30 вересня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Слов`янськ Донецької області, РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого у ПрАТ «Консорм», майстром по ремонту та експлуатації обладнання, неодруженого, дітей на утриманні немає, не є особою з інвалідністю, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 170 (сто сімдесят) гривень, ВСТАНОВИЛА: Постановою судді Краматорського міського суду Донецької області від 30 вересня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 170 гривень. Постановою суду встановлено, що 02.09.2021 за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство по відношенню своєї рідної сестри ОСОБА_2 , що виразилось у словесних образах, погрозах фізичною розправою, приниженнях, залякуванні, за що ч.1 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 прохав скасувати постанову та закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що твердження суду про те, що твердження суду першої інстанції про те, що його вина підтверджена протоколом, не відповідають дійсності. Так, у протоколі він зазначив, що з правопорушенням не погоджується. Співробітник поліції не дав йому належним чином викласти свої пояснення упротоколі, здійснював фізичний та психологічний вплив. У судовому засіданні суду першої інстанції він також не визнавав свою провину, а пояснював, що як такого конфлікту не було, адже він прийшов до ОСОБА_2 на правах співвласника квартири, та сказав, що вона не може впоратися з господарством. У протоколі ГП №125795 не вказані свідки вчинення адміністративного правопорушення, не роз`яснені права та обов`язки, він був позбавлений права скористатися правовою допомогою. Факт правопорушення не підтверджується матеріалами справи, немає жодних доказів вчинення домашнього насильства. Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , який підтримав доводи апеляційної скарги та прохав її задовольнити; дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, оцінивши надані докази за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прихожу до наступних висновків. Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до положень статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. У статті 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, а також іншими документами. Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до положень статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Так, умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення це сукупність встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об`єкт, об`єктивну і суб`єктивну сторони та суб`єкта правопорушення. У судовому засіданні апеляційного суду встановлено, що до Краматорського міського суду Донецької області надійшли два протоколи відносно ОСОБА_1 про скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173-2 ч.1 та ст. 173-2 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постановою суду від 30.09.2021 року вказані протоколи об`єднані в одне провадження. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ГП № 125795, 02 вересня 2021 року, о 10-00 годині, за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство по відношенню своєї рідної сестри ОСОБА_2 , що виразилось у словесних образах, погрозах фізичною розправою, приниженнях, залякуванні, за що ч.1 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ГП № 125796, 02 вересня 2021 року, о 10-00 годині, за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство по відношенню до малолітньої особи а саме до племінниці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилось у словесних образах, погрозах фізичною розправою, приниженнях, за що ч.1 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність. Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 30 вересня 2021 року провадження у частині вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_3 було закрито. Процесуальна форма та зміст протоколу серія ГП № 125795, 02 вересня 2021 року відповідають вимогам ст.256 КУпАП. Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких із зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки можливість настання чи настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство. Домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. У статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що: домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру. Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП суб`єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини і передбачена наявність прямого умислу правопорушника на спричинення страждань потерпілій стороні. Тобто, за змістом закону слідує, що вчинення особою дій, передбачених даною статтею, тягнуть за собою завдання шкоди фізичному або психологічному здоров`ю особи, у відношенні якої вчинені дії, тобто настання певних наслідків. Таким чином, під домашним насильством, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється шкода психічному чи фізичному здоров`ю іншого члена сім`ї. Аналіз вищевказаної правової норми та її конструкції дає підстави для висновку, що завдання шкоди психічному чи фізичному здоров`ю потерпілій особі є однією з, а не єдиною кваліфікуючою ознакою психологічного домашнього насильства. Так, законодавець між словами нездатність захистити себе і завдали шкоду використав сполучник або, у зв`язку з чим виникнення у потерпілої особи побоювань за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинення емоційної невпевненості, нездатності захистити себе є (кожна окремо) окремими кваліфікуючими ознаками домашнього насильства, і їх наявність та доведення у встановленому законодавстві порядку є достатньою підставою для висновку про наявність в діях особу ознак складу адміністративного правопорушення за статтею 173- 2 КУпАП. Отже, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Тобто, за змістом закону слідує, що вчинення особою дій, передбачених даною статтею, тягнуть за собою завдання шкоди фізичному або психологічному здоров`ю особи, у відношенні якої вчинені дії, тобто настання певних наслідків. Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серія ГП №125795 ОСОБА_1 у поясненнях зазначив, що не згоден з ним, вважає цю заяву наклепом, протокол написаний під диктовку поліції. У судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 пояснював, що 02 вересня 2021 року зранку, він знаходився за адресою: АДРЕСА_2 , щоб ремонтувати труби, оскільки є співвласником вказаної квартири. У вказаній квартирі проживає його рідна сестра ОСОБА_2 разом з донькою ОСОБА_3 . В цей день між ним та сестрою ОСОБА_2 виник конфлікт, у зв`язку з тим, що остання не займається господарством. З письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що 02.09.2021 року приблизно о 10 годині ранку між нею та її братом ОСОБА_1 відбувся конфлікт, протягом якого він висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, принижував, наносив удари по обличчю, штовхав, виганяв з квартири, а також ображав її доньку. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія ГП № 125795, 02 вересня 2021 року, о 10-00 годині, за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство по відношенню своєї рідної сестри ОСОБА_2 , що виразилось у словесних образах, погрозах фізичною розправою, приниженнях, залякуванні. Інших доказів на підтвердження обставин, зазначених ОСОБА_2 про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного чи фізичного характеру, матеріали справи не містять. Також апеляційний суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійним і беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом. Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов не правильного висновку щодо наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП в діях ОСОБА_1 . Так, відповідно до п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом. Згідно ч. 3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За таких обставин, вважаю, що всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 щодо вчинення даного правопорушення слід тлумачити на його користь. Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Таким чином доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова судді скасуванню, провадження по справі закриттю за відсутності в діях ОСОБА_1 події і складу вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. 247, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Краматорського міського суду Донецької області від 30 вересня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 170 (сто сімдесят) гривень, скасувати. Провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Донецького апеляційного суду В. В.Смірнова