Постанова 4813 № 522/10246/19

Номер провадження: 22-ц/813/6884/21 Номер справи місцевого суду: 522/10246/19 Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В. Доповідач Князюк О. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05.11.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії: головуючого Князюка О. В., суддів: Заїкіна А. П., Погорєлової С.О., розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Одеса цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2020 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, судових витрат, - ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог 13.06.2019 р. до Приморського районного суду м. Одеси звернулись з позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, судових витрат. 28.10.2019 р. позивачі уточнили позовні вимоги, за якими зазначили, що 03.03.2019 р. о 15.20 хв. сталося ДТП за участю автомобіля BMW -523і під керуванням ОСОБА_4 та за участю належного позивачу ТЗ Ford Focus, держ. номер НОМЕР_1 та ТЗ БАЗ держ.номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 . Згідно постанови Приморського районного суду м.Одеси від 15.05.2019 р. (справа №522/5109/19) ОСОБА_3 визнано винною у вчинення правопорушення за ст.124 КУпАП. Позивач звернувся з заявою до АТ СТ «ТАС» про настання страхового випадку та йому було виплачено матеріальну шкоду 50 000 грн., проте дійсний розмір матеріального збитку шкоди становить 95 774,18 грн. згідно висновку від 04.04.2019 р. ТОВ «Клевер експерт», вартість відновленого ремонту складає 350 263,04 грн., вартість дослідження 1500 грн. Враховуючи викладене СК повинно мало бути сплачено ринкову вартість ТЗ, проте так і не було здійснено. Тому просить стягнути різницю 95 774,18 грн.-50 000 грн.= 45 774,18 грн., оскільки на думку позивача висновок СК щодо вартості відшкодування майнової шкоди є невірним. Під час ДТП в машині також знаходилась дружина позивача ОСОБА_2 поряд, яка зазнала пошкодження згідно довідки від 03.03.2019 р. КУ «Міська клінічна лікарня №1» - забиття у місті правого колінного суглобу, забиття м`яких тканей голови, правого передпліччя, та потім проведено обстеження МРТ колінного суглобу на суму 990 грн., придбано ліки на суму 116 грн., всього 1106 грн. Загоєння колінного суглобу відбувалось повільно та складно. Відповідачем ОСОБА_6 було частково сплачено на лікування у розмірі 5000 грн. Позивачка зазнала морального болю та страждання у розмірі 30 000 грн. Таким чином позивач просив стягнути з ПАТ «СГ «ТАС» на користь позивача майнову шкоду у розмірі 45 774,18 грн. та на користь позивачки -1106 грн., а також стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача моральну шкоду у розмірі 20 00 грн., та на користь позивачки- 30 000 грн., стягнути з відповідачки на користь позивача судовий збір, витрати на правову допомогу у розмір 5000 грн., витрати на оцінку вартості майнової шкоди 1500 грн. та на користь позивачки судовий збір. 26.03.2020р. до суду знову подано уточнену позовну заяву (а.с.100-107 т.2), за якою позивачі зменшили розмір позовних вимог, додавши доказ звіт оцінки від 05.03.2020 р. на суму 34 000 грн. та просили стягнути ПАТ «СГ «ТАС» та користь позивача майнову шкоду у розмірі 11 774,18 грн. та витрати на оцінку у розмірі 4500 грн. та на користь позивачки -1106 грн., а також стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача моральну шкоду у розмірі 20 00 грн., та на користь позивачки- 30 000 грн., стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача судовий збір, витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн., та витрати на користь позивачки - судовий збір. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, судових витрат - задоволено частково. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» та до ОСОБА_3 залишено без задоволення. Стягнуто з ОСОБА_3 , (ід. Код НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (ід. Код НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ), в рахунок відшкодування моральної шкоди 3000 (три тисячі) грн., а також судовий збір в розмірі 76 (сімдесят шість) грн. 84 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу 16 лютого 2021 року ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2020 року, відповідно до якої позивач просить рішення суду першої інстанції в частині відмови стягнення майнової шкоди з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» на користь ОСОБА_1 - скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, стягнувши з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» на користь ОСОБА_1 майнової шкоди у розмірі 11 774,18 та витрати на проведення експертних досліджень у розмірі 4500,00 гривень, витрати на судовий збір, що було сплачено у суді першої інстанції та витрати на судовий збір за подання апеляційної скарги. При цьому посилаючись на те, що під час ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення було допущено неповне з`ясування осбтавин справи. Вказує, що з матеріалів справи вбачається, що автомобіль визнано фізично знищеним, а також те, що різниця вартості між ринковою вартістю транспортного засобу до та після дорожньо транспортної пригоди підтверджується належними доказами. Також наголошує на тому, що судом першої інстанції не було враховано правові позиції Верховного суду, зокрема, постанова Великої Палати від 11 грудня 2019 року у справі №465/4287/15, постанова Верховного суду від 21.02.2018 року у справі №760/19377/15. 14 червня 2021 року на адресу Одеського апеляційного суду від представника АТ «СГ «ТАС» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. При цьому посилаючись на безпідставність та необгрунтованість доводів апеляційної скарги. Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09.03.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2020 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, судових витрат було залишено без руху, повідомлено апелянта про необхідність виправити недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду. Роз`яснено апелянту, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, суддею буде прийняте процесуальне рішення передбачене ст. 357 ЦПК України. 30.03.2021 року апелянтом на виконання ухвали Одеського апеляційного суду від 09.03.2021 року подано заяву, якою усунуто зазначені в ухвалі суду недоліки. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 07.04.2021 року провадження у вказаній цивільній справі було відкрито. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05.11.2021 року вказану цивільну справу було призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини. З матеріалів справи вбачається, що 03.03.2019 р. о 15.20 хв. сталося ДТП за участю автомобіля BMW - 523і під керуванням ОСОБА_4 та за участю належного позивачу ТЗ Ford Focus, держ. номер НОМЕР_1 та ТЗ БАЗ держ.номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 . Згідно постанови Приморського районного суду м. Одеси від 15.05.2019 р. (справа №522/5109/19) ОСОБА_3 визнано винною у вчинення правопорушення за ст. 124 КУпАП. Згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника ТЗ №АК/9783704 франшиза становить 1000 грн. з лімітом відповідальності 200 000 грн. - за шкоду заподіяну життю і здоров`ю, та 100 000 грн. - за шкоду заподіяну майну. Таким чином страхове відшкодовування зменшується на суму франшизи. Заяву про настання страхового випадку позивач подав 03.04.2019 р. 05.04.2019 р. позивач подав заяву до АТ «СГ «ТАС» про страхове відшкодування 10.04.2019 р. складено Страховий Акт (а.с.12 т.2) . з якого вбачається що сума страхового відшкодування становить 50 000 грн. та що позивач погодився з виплатою шкоди у розмірі 50 000 грн. АТ «СГ «ТАС» здійснило 11.04.2019 р. за платіжним дорученням виплату страхового відшкодування позивачу у розмірі 50 000 грн.(а.с.13 т.2). Згідно ксерокопії Звіту оцінювача, який надано позивачем, щодо вартості матеріального збитку №186/04-19 від 02.04.2019 р. вартість відновленого ремонту складає 350 264 грн. 04 коп., а ринкова вартість автомобіля на час пошкоджень складає 95 774,18 грн. Згідно наданого суду оригіналу Звіту №186/04-19/1 від 05.03.2020 р. про оцінку транспортного засобу автомобіля Ford Fokus реєс. номер НОМЕР_1 (а.с.109-132 т.2) проведеного на замовлення ОСОБА_1 ТОВ «КЛЕВЕР Експерт» вбачається, що ринкова вартість пошкодженого автомобіля складає 34 000 грн. Тобто вартість відновленого ремонту перевищує вартість самого автомобіля.

Мотивувальна частина застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги. Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом. Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. П. п. 3, 4 ч. 1ст. 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції оскаржується, та, відповідно, преглядається судом апеляційної інстанції в частині відмови стягнення майнової шкоди з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» на користь ОСОБА_1 . Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у відповідній частині, суд першої інстанції виходив з того, що з матеріалів справи не вбачається, чи при зверненні до страхової компанії позивач визнав належний йому автомобіль фізично знищеним та чи згодний він був передати страховій компанії залишки транспортного засобу. Окрім того сам позивач у своєму позову зазначив про те, що він продав пошкоджений автомобіль на запчастини. Таким чином з виплаченим страховою компанією розміром страхового відшкодування позивач погодився, а відтак позовні вимоги до АТ «СГ «ТАС» не підлягають задоволенню. З такими висновками колегія суддів не погоджується з наступних обставин. Так, відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовуються винною особою. Відповідно до п. 14 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року, №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду. Пунктом 15 вказаної постанови передбачено, що якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону N 1961-IV, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди. Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Згідно зі ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно ксерокопії Звіту оцінювача, який надано позивачем, щодо вартості матеріального збитку №186/04-19 від 02.04.2019р. вартість відновленого ремонту складає 350 264 грн.04 коп., а ринкова вартість автомобіля на час пошкоджень складає 95 774,18 грн. Згідно наданого суду оригіналу Звіту №186/04-19/1 від 05.03.2020р. про оцінку транспортного засобу автомобіля Ford Fokus реєс. Номер НОМЕР_1 (а.с.109-132 т.2) проведеного на замовлення ОСОБА_1 ТОВ «КЛЕВЕР Експерт» вбачається, що ринкова вартість пошкодженого автомобіля складає 34 000 грн. ОСОБА_1 у своєму позову зазначив про те, що він продав пошкоджений автомобіль на запчастини. Частинами 1, 2 статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Враховуючи, що позивач визнав ту обставину, що належний йому пошкоджений внаслідок ДТП транспортний засіб є фізично знищеним, тому провівши відчуження цього транспортного засобу він тим самим позбавив відповідача права на отримання цього пошкодженого майна після повного відшкодування майнової шкоди. При цьому необхідно врахувати, що ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає право власника пошкодженого транспортного засобу на відшкодування різниці між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрат на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Враховуючи встановлені вище обставини апеляційний суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог про відшкодування майнової шкоди, завданої ОСОБА_1 . Таким чином, розмір майнової шкоди в даному випадку становитиме 11774,18 грн. (95774,18 грн. - ринкова вартість транспортного засобу до вчинення ДТП 50000 грн відняти виплаченого страховою компанією страхового відшкодування та відняти 34000 грн. вартості пошкодженого автомобіля після ДТП=11774,18 грн.). Також з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на проведення оцінки вартості матеріальних збитків, що нанесених, власникові автомобіля, пошкодженого внаслідок ДТП у розмірі 1500,00 грн. (квитанція №0.0.1335071015.1 від 23.04.2019 року, Том І, а.с. 20) та 3000 гривень ( квитанція прибуткового касового ордеру №61 від 06 березня 2020 року, Том ІІ, а.с. 109) Щодо стягнення судових витрат Частиною 13 ст.141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст. 141 ЦПК України). За подання позовної заяви позивачем сплачено 768.20 гривень судового збору. За подання апеляційної скарги позивачем сплачено 1152,60 грн. судового збору. За таких обставин, з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» на користь ОСОБА_1 підлягає до стягнення сума у розмірі 1920,80 гривень. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2020 року в частині відмови стягнення майнової шкоди та судових витрат з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» на користь ОСОБА_1 - скасувати. Постановити у відповідній частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» - задовольнити. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 11 774,18 гривень. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» на користь ОСОБА_1 витрати на проведення експертних досліджень у розмірі 4500 гривень. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1920,80 гривень. В іншій частині рішення залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 05 листопада 2021 року. Головуючий: О. В. Князюк Судді: С.О. Погорєлова А.П. Заїкін