Ухвала КАС ВС № 140/3143/21

УХВАЛА 05 листопада 2021 року м. Київ справа № 140/3143/21 адміністративне провадження № К/9901/38989/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Чиркіна С.М., суддів: Бевзенка В.М., Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2021 у справі № 140/3143/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: У 2021 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - відповідач), в якому просив: - визнати протиправними дії та скасувати рішення, яким проведено перерахунок, незаконно встановлено пенсію в розмірі 60% заробітної плати на посаді прокурора відділу та обмежено виплату в розмірі десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність; - зобов`язати здійснити перерахунок та провести виплату пенсії за вислугою років, з урахуванням проведених виплат, відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 в редакції, чинній на момент призначення пенсії, на підставі довідки Прокуратури Волинської області від 19.11.2020 за №21-73 вих20, виданої відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру» та Рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020 виходячи з розміру 90% від суми заробітної плати без обмеження її граничного розміру, з урахуванням виплачених сум, починаючи з 01.10.2020 та в подальшому здійснювати перерахунок та виплату пенсії в розмірі 90% від суми заробітної плати без обмеження її граничного розміру; - зобов`язати здійснити перерахунок та проводити виплату мені як учаснику бойових дій підвищення до пенсії в розмірі 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до частини четвертої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з 01.10.2020, незалежно від розміру перерахованої пенсії. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13.05.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2021, позов задоволено частково: - визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 20.01.2021 №907190143895 про перерахунок пенсії позивачу в частині зменшення розміру пенсії з 90 до 60 % від суми місячної заробітної плати; - зобов`язано відповідача здійснити позивачу з 01.10.2020 перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) в розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Волинської обласної прокуратури від 19.11.2020 №21-73вих20; - у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 28.10.2021 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, в якій скаржник просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.07.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2021 і частині відмовлених позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою вимоги задовольнити. Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке. У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпунктів "а" та "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а" та "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Отже касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити. Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії"). Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2021 у справі № 140/3143/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії. Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: С.М. Чиркін Судді: В.М. Бевзенко В.М. Шарапа