Постанова 4855 № 640/8689/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/8689/21 Суддя (судді) першої інстанції: Балась Т.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 листопада 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Черпіцької Л.Т. та суддів Пилипенко О.Є., Собківа Я.М., за участю секретаря Зуєнка Д.П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики і виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики і виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИЛА: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики і виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просив суд: визнати неправомірними і протиправними дії та бездіяльність Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) щодо відмови ОСОБА_1 як ветерану війни, особі з інвалідністю внаслідок війни другої групи у здійсненні перерахунку та виплати разової грошової допомоги до 05 травня за 2018-2020 роки у розмірі, меншому ніж визначено відповідно до розділу 3 частини 5 статті 13 пункту 28 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». зобов`язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) здійснити перерахунок та провести виплати ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) як ветерану війни - особі з інвалідністю внаслідок війни другої групи, разової грошової допомоги до 05 травня за 2018-2020 роки відповідно до розділу 3 частини 5 статті 13 пункту 28 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум. Позовні вимоги мотивовано протиправністю виплати Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) позивачеві як ветерану війни - особі з інвалідністю внаслідок війни другої групи, щорічної допомоги до 5 травня у розмірі меншому, ніж передбачений пунктом 28 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII) у 2018-2020 роках, та, відповідно, протиправністю відмови у здійсненні перерахунку таких виплат. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2021 року позов задоволено: визнано протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 , як ветерану війни - особі з інвалідністю внаслідок війни другої групи, у здійснені перерахунку та виплати разової грошової допомоги до 05 травня за 2018-2020 роки у розмірі, меншому ніж визначено відповідно до розділу 3 частини 5 статті 13 пункту 28 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; зобов`язано Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), як ветерану війни - особі з інвалідністю внаслідок війни другої групи, разової грошової допомоги до 05 травня за 2018-2020 роки у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум. У поданій апеляційній скарзі Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) із посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріали справи, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 17.05.1997. 09.04.2020 позивач отримав щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, в розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», в тому числі для учасників бойових дій - 3640,00 грн. У березні 2021 року позивач звернувся із заявою до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, у якій просив виплатити разову грошову допомогу до 5 травня за період 2018-2020 роки відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у повному розмірі. Листом від 23 березня 2021 року №051-О-219-02-044 Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат повідомив позивача, що підстав для здійснення перерахунку та проведення доплати до визначеного розміру грошової допомоги немає. Вказуючи на протиправність зазначеної відмови, позивач звернувся до суду із вказаним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для виплати позивачеві як особі з інвалідністю внаслідок війни разової грошової допомоги до 5 травня за період 2018-2020 роки у розмірі, встановленому пунктом 28 статті 13 Закону №3551-XII, а саме: восьми мінімальних пенсій за віком. Зазначена позиція суду ґрунтується на тому, що рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Так, суд першої інстанцій вказав на відсутність підстав для застосування при визначенні розміру разової грошової допомоги позивачеві до 5 травня за 2020 рік положень постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань». Задовольняючи позов, суд першої інстанції також виходив з відсутності факту пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки за посиланням суду про порушення своїх прав позивач дізнався після отримання листа відповідача від 23.03.2021 №051-О-219-02-044. Апеляційна скарга Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики і виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) мотивована помилковістю позиції суду першої інстанції щодо відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин положень постанов Кабінету Міністрів України, які регулювали розмір щорічної разової допомоги до 05 травня у 2018-2020. Так, відповідачем зазначено, що виплата разової щорічної допомоги позивачу до 05 травня у період 2018-2019 роки відбувалась відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 №170 та від 20.03.2019 №237, які були прийняті Кабінетом Міністрів України на виконання повноважень, наданих положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України. Рішення Конституційного Суду України №3-р/2020, яким визнано неконституційними окремі положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України прийнято 27.02.2020, тобто після виплати позивачеві разової щорічної допомоги до 05 травня за період 2018-2019 роки. Також Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) наголошено на недотриманні позивачем строку звернення до суду та помилковості позиції суду першої інстанції щодо відсутності підстав для залишення позовної заяви без розгляду . Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів апеляційного суду, виходячи з меж апеляційного перегляду, встановлених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності факту пропуску позивачем строку звернення до суду, Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України). Перевіряючи дотримання позивачем строку звернення до суду із вказаним адміністративним позовом, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне застосувати правові висновки, що були викладені у постанові судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19. Згідно з висновками зазначеної постанови суду, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для визначення початку перебігу строку для звернення до адміністративного суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. У даному випадку, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись». Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок. Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19). Колегія суддів наголошує на тому, що щорічна допомога до 5 травня є періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено відповідну виплату, як вона обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання особою щорічної разової виплати, яка їй призначена, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до уповноваженого органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від уповноваженого органу відповіді на подану нею заяву. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимоги про зобов`язання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики і виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) здійснити перерахунок виплати щорічної допомоги до 5 травня за період 2018-2020 роки. В матеріалах справи наявна довідка Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики і виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 28.04.2021 №02/756-б6, згідно з якою ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 05 травня здійснена шляхом перерахування коштів на особовий рахунок: за 2018 рік - 05.04.2018; за 2019 рік - 04.04.2019; за 2020 рік - 09.04.2020. Із вказаним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 29.03.2020, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, який обчислюється з моменту отримання позивачем відповідних виплат за 2018-2020 роки. При цьому, до уповноваженого органу із відповідною заявою позивач звернувся лише 16.03.2020, тобто більше ніж через одинадцять місяців з моменту отримання разової допомоги, зокрема, за 2020 рік, у зв`язку з чим дата отримання відповіді на вказану заяву у межах спірних правовідносин не є моментом, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, а є обставиною, яка вказує на часовий проміжок, в який особа почала вчиняти дії щодо захисту свого права, яке, за посиланням позивача порушено відповідачем ще у 2018 році. Зазначена позиція суду відповідає позиції судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду, що викладена у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19. Інших причин пропуску строку звернення до суду позивачем не обґрунтовано. Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Згідно з частиною першою статті 319 КАС України судове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 238 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. За вказаних обставин, зважаючи на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду та судом не встановлено поважності причин пропуску такого строку, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового судового рішення про залишення позовної заяви без розгляду. Керуючись ст.ст. 123, 238, 241, 242, 250, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики і виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково. Рішення Окружного адміністративного міста Києва від 24 червня 2021 року скасувати. Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики і виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 04 листопада 2021 року. Головуючий суддяЛ.Т. Черпіцька Судді: О.Є. Пилипенко Я.М. Собків