Постанова 4855 № 640/23271/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/23271/21 ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 листопада 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого суддів Файдюка В.В., Суддів Мєзєнцева Є.І., Собківа Я.М., При секретарі Шепель О.О. розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дій та рішень, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач), в якому просив: - визнати неправомірними дії державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василюшко Владислава Валентиновича щодо винесення постанови № 25291631 від 20 липня 2021 року про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 в розмірі 262 640,63 грн.; - скасувати постанову державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василюшко Владислава Валентиновича № 25291631 від 20 липня 2021 року про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 в розмірі 262640,63 грн.; - стягнути з Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань витрати на правничу допомогу адвоката. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2021 року даний адміністративний позов - залишено без задоволення. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 12 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2021 року - скасував. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дій та рішень задовольнив. Визнав неправомірними дії державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василюшко Владислава Валентиновича щодо винесення постанови № 25291631 від 20 липня 2021 року про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 в розмірі 262 640,63 грн. Скасував постанову державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василюшко Владислава Валентиновича № 25291631 від 20 липня 2021 року про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 в розмірі 262640,63 грн. 12 жовтня 2021 року на адресу суду від представника позивача надійшло два клопотання про приєднання доказів, до якого долучено матеріали, що підтверджують понесення позивачем витрат на правову допомогу. За матеріалами, долученими до клопотання, сума понесених судових витрат на правову допомогу складає: 8100 грн. за супроводження справи в суді апеляційної інстанції, 10 000 грн. додаткової винагороди адвоката у зв`язку із задоволенням позову в інтересах клієнта. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення питання, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд клопотання без виклику сторін в порядку письмового провадження. Дослідивши обґрунтування заяви про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів вважає, що її слід задовольнити частково з таких підстав. Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. З матеріалів справи вбачається, що судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови від 12 жовтня 2021 року не було вирішено питання про розподіл судових витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги. Відповідно до ч. 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно п. 1 ч. 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За правилами ч. ч. 1, 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Приписи ч. 3 статті 134 КАС України визначають, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до ч. 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому в силу положень ч. 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. За правилами ч. 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Згідно ч. 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат. За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. У свою чергу, в підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо. Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 2040/5858/18. З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та адвокатом Татунець Владиславом Вікторовичем 17 червня 2021 року було укладено Договір про надання правової допомоги №24/21. Відповідно до п. 1 цього Договору, Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання на представництво його інтересів та надання правової допомоги у справах з адміністративно-правових відносин, які виникають та врегульовуються Кодексом України про адміністративні правопорушення і Кодексом адміністративного судочинства України. Згідно п. 5 Договору правову допомогу, що надається Адвокатом, Клієнт оплачує у гривнях безпосередньо Адвокату, що підтверджується прибутковим касовим ордером. Оплата за даним Договором здійснюється не пізніше 5 днів з моменту отримання Клієнтом рахунку. При розрахунку вартості послуг правової допомоги Адвоката, відповідно до прайс-листа вартість послуг правової допомоги враховується складність справи, виконаних Адвокатом робіт (наданих послуг), часом витраченим Адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих Адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересам справи. За результатами надання правової допомоги складається акт виконаних робіт, що підписується сторонами Договору. В п.6 Договору Сторони дійшли згоди, що у разі задоволення позову в інтересах клієнта, останній сплачує адвокату додаткову винагороду, що є складовою частиною гонорару, та становить: - За позов немайнового характеру у фіксованому розмірі, що становить 10 000 (десять тисяч) грн. - За позов майнового характеру 10 % від ціни позову, проте в будь якому випадку не менше 10 000 (десять тисяч) грн. У разі скасування рішення яким було задоволено позов, додаткова винагорода повертається. 11 жовтня 2021 року адвокатом Татунець В.В. та позивачем ОСОБА_1 складено та підписано Акт здачі-прийняття послуг, згідно якого адвокатом надано таку правову допомогу: підготовка, складання та друк апеляційної скарги від 27 вересня 2021 року - 4500 грн., відправка поштою апеляційної скарги від 27 вересня 2021 року (вартість конверту, кур`єр до відділення пошти та вартість послуг поштового зв`язку) - 100 грн., підготовка, складання та друк заяви щодо розміру судових витрат від 11 жовтня 2021 року - 1000 грн., підготовка, складання та друк клопотання про долучення доказів від 11 жовтня 2021 року - 1000 грн., участь адвоката в судовому засіданні 12 жовтня 2021 року (попередня плата) - 1500 грн. Крім того, 12 жовтня 2021 року адвокатом Татунець В.В. та позивачем ОСОБА_1 складено та підписано Акт здачі-прийняття послуг, згідно якого відповідно до п. 6 Договору про надання правової допомоги № 24/21 від 17 червня 2021 року додаткова винагорода адвоката Татунець В.В. по справі №640/23271/21 склала 10 000 (десять тисяч) грн. у разі задоволення позову в інтересах клієнта. Клієнтом ОСОБА_1 було сплачено вартість послуг за надання правової допомоги Адвокатом, що підтверджується квитанцією № 107 від 11 жовтня 2021 року на суму 8100 грн., а також сплачено додаткову винагороду Адвоката, що підтверджується квитанцією № 109 від 12 жовтня 2021 року на суму 10000 грн. При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо (постанова Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі № 810/2760/17). Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Перевіряючи обґрунтованість заявлених до відшкодування витрат у розрізі їх видів наданих послуг, деталізація яких наведена в акті здачі-прийняття послуг від 11 жовтня 2021 року, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави (п. 1); складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру (п. 2); представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами (п. 6). Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом. При цьому, участь одного адвоката при розгляді справи в суді першої та апеляційної інстанції свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що, поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення. Колегія суддів критично оцінює співмірність розміру судових витрат, пов`язаних із наданням адвокатом послуги з відправки поштою апеляційної скарги (вартість конверту, кур`єр до відділення пошти та вартість послуг поштового зв`язку), підготовки, складання та друку заяви щодо розміру судових витрат від 11 жовтня 2021 року, підготовки, складання та друку клопотання про долучення доказів. Понесення адвокатом витрат на придбання конверту, оплату кур`єра до відділення пошти та вартість послуг поштового зв`язку жодним чином не підтверджується, а підготовка, складання та друк заяви щодо розміру судових витрат та клопотання про долучення доказів по змісту та обсягу не відповідає заявленим двом тисячам гривень. Враховуючи вищевикладене, а також фактичний об`єм виконаної роботи та її незначну складність, колегія судів вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в розмірі 6000,00 грн. за підготовка, складання та друк апеляційної скарги від 27 вересня 2021 року та участь адвоката в судовому засіданні 12 жовтня 2021 року. Вказаний розмір витрат обумовлений об`єктивною тривалістю часу, яку мав витратити адвокат під час супроводу справи № 640/23271/21 у суді апеляційної інстанції, якістю та об`ємом підготовлених матеріалів, а також складністю питань, які були предметом апеляційного перегляду. Щодо стягнення з відповідача на користь позивача додаткової винагороди як складової частини гонорару за успіх, то колегія суддів зазначає, що такі витрати як гонорар успіху, не належать безпосередньо до витрат, пов`язаних з розглядом справи, вони не є фактичними та неминучими. У даному випадку, гонорар за прийняття рішення на користь клієнта не пов`язаний з наданням правової допомоги у формі конкретно визначених послуг, дій та не є витратами, які пов`язані та були необхідними для захисту довірителя. Верховний Суд у постанові від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18 зазначив, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Отже, будь-які заохочувальні доплати не підлягають відшкодуванню, оскільки за відсутності таких доплат, об`єм наданих послуг залишається незмінним. З урахуванням наведеного судова колегія дійшла висновку про необхідність часткового задоволення заяви про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 6000,00 грн., понесення позивачем яких підтверджується наявними у матеріалах справи документами, а їх розмір видається пропорційним та обґрунтованим. В решті суми заява задоволенню не підлягає. Керуючись ст. ст. 132, 139, 241, 242, 252, 325, 329, 382 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дій та рішень - задовольнити частково. Стягнути з Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень. Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач: В.В. Файдюк Судді: Є.І. Мєзєнцев Я.М. Собків