Постанова 4854 № 540/1251/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/1251/21 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Федусика А.Г., суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила: - визнати незаконним та скасувати пункт 3 рішення Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області від 11.03.2021 року №108 в частині відмови їй у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність 0,1150 га, кадастровий номер 6524755500:01:001:1561, із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою АДРЕСА_1 (далі Адреса); - зобов`язати Лазурненську селищну раду у двотижневий строк з дня набрання судовим рішенням законної сили затвердити їй проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передати у власність земельну ділянку, площею 0,1150 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), із земель комунальної власності в межах населеного пункту, яка розташована за Адресою, кадастровий номер земельної ділянки 6524755500:01:001:1561. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року позов задоволено частково. Суд вирішив визнати протиправним та скасувати пункт 3 рішення Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області від 11.03.2021 року №108 в частині відмови позивачці у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,1150 га, кадастровий номер 6524755500:01:001:1561, із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за Адресою; зобов`язав Лазурненську селищну раду Скадовського району Херсонської області на найближчій сесії повторно розглянути заяву позивачки про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,1150 га, кадастровий номер 6524755500:01:001:1561, із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за Адресою, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В іншій частині позовних вимог було відмовлено. Не погоджуючись з даним рішенням суду в частині позовних вимог, в задоволенні яких було відмовлено, позивачка подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з частковим порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянтка просила його скасувати та прийняти нове про задоволення позову повністю. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що Командитним товариством Науково-впроваджувальною фірмою "Нові технології" на виконання договору від 18.05.2020 №10/0552-18/05, укладеного із позивачкою, був виготовлений проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 0,1150 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), за Адресою з кадастровим номером: 6524755500:01:001:1561. Матеріали проекту землеустрою містять висновок експерта державної експертизи Головного Управління Держгеокадастру в Житомирській області від 19.06.2020 № 8311/82-20 про погодження даного проекту. Позивачка звернулась до Лазурненської селищної ради із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та передачу її у власність. 11.03.2021 року, на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду по справі № 540/4055/20 від 16.02.2021 року, Лазурненська селищна рада Скадовського району Херсонської області на восьмій сесії восьмого скликання прийняла рішення №108 про відмову громадянам (у тому числі позивачці) у затверджені проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду. Приймаючи спірне рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі поданого позивачкою проекту землеустрою здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, визначено кадастровий номер 6524755500:01:001:1561 та сформовано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0520273292020 від 21.09.2020 року, який позивачкою був наданий до Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області разом із проектом землеустрою. Отже, реєстрація державним кадастровим реєстратором земельних ділянок на підставі поданого проекту землеустрою відповідно до статей 9,24 Закону України "Про Державний земельний кадастр"свідчить про відповідність проекту землеустрою вимогам законодавства та документації із землеустрою, а відтак про безпідставність прийнятого рішення. Разом з тим, суд першої інстанції зазначив, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивачки передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернулася позивачка, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Суд також вважав, що належним способом захисту порушених прав ОСОБА_1 буде зобов`язання Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області повторно розглянути її заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 0,1150 га, кадастровий номер 6524755500:01:001:1561, із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за Адресою, з урахуванням висновків суду. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції помилковим і такими, що не відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З матеріалів справи, а саме з прохальної частини апеляційної скарги вбачається, що рішення суду першої інстанції оскаржується лише позивачкою та щодо частини позовних вимог, в задоволенні яких було відмовлено, а тому з врахуванням наведеного, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції лише в цій частині та в межах вказаних обґрунтувань, зокрема, щодо наявності/відсутності правових підстав для затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з метою передачі у власність цієї ділянки. Як було зазначено, відмовляючи в частині вимог щодо затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з метою передачі її у власність, суд першої інстанції зазначав, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивачки передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернулася позивачка, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Колегія суддів не погоджується з такими висновками та вважає їх помилковими, оскільки в даних спірних правовідносинах у відповідача, як суб`єкта владних повноважень, відсутні дискреційні повноваження (про наявність яких фактично зазначив суд першої інстанції) під час вирішення питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Згідно Рекомендацій Комітету Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Отже, дискреційні повноваження, це повноваження суб`єкта владних повноважень, закріплені у законодавстві, обирати у конкретній ситуації між альтернативами управлінськими рішеннями, кожне з яких є правомірним, разом з тим, з аналізу спірних правовідносин вбачається, що повноваження відповідача в даному випадку не мають ознак дискреційності, оскільки визначальною обставиною є те, що у кожному конкретному випадку звернення за затвердженням належного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з урахуванням фактичних обставин, існує лише один правомірний варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Так, умови, за яких орган відмовляє у затверджені проекту, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен його затвердити. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу затвердити проект або ні (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними. Крім того, у постанові від 16 вересня 2015 року (справа № 21-1465а15) Верховний Суд України вказав, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Крім цього, згідно статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Україною 17 липня 1997 року, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" вказав,що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. З рішення Європейського суду з прав людини від 17 липня 2008 року у справі "Каіч та інші проти Хорватії" вбачається, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Держава несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема, через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права. Крім того, у справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…». Отже, враховуючи все вищезазначене, та з огляду на не оскарження відповідачем встановлених судом першої інстанції обставин та висновків з приводу того, що реєстрація державним кадастровим реєстратором земельних ділянок на підставі поданого проекту землеустрою відповідно до статей 9, 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" свідчить про відповідність проекту землеустрою вимогам законодавства та документації із землеустрою, а відтак про безпідставність прийнятого рішення, а також приймаючи до уваги не надання відповідачем під час апеляційного провадження жодних належних та достатніх доказів щодо не відповідності спірного проекту діючому законодавству, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення даного позову шляхом саме зобов`язання відповідача затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції неправильно надана оцінка фактичним обставинам справи (які підлягали дослідженню в суді апеляційної інстанції) та допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині. Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року в частині позовних вимог, в задоволенні яких було відмовлено скасувати. Прийняти в цій частині постанову, якою позов ОСОБА_1 до Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити. Зобов`язати Лазурненську селищну раду у двотижневий строк з дня набрання судовим рішенням законної сили затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з метою передачі у власність земельної ділянки, площею 0,1150 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), із земель комунальної власності в межах населеного пункту, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 6524755500:01:001:1561. Виключити п.3 резолютивної частини рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року. В решті рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року залишити без змін. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області (75722, Херсонська область, с.Лазурне, вул.Жовтнева, 57, код ЄДРПОУ 04526457) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн.. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.