LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС461/7488/18

від 05.11.2021 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 01 липня 2020 року вважати неподаною та повернути заявнику.

Ухвала 05 листопада 2021 року м. Київ справа № 461/7488/18 провадження № 61-17342ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Яремка В. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 01 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного територіального галузевого об`єднання «Львівська залізниця» про визнання недійсними складів комісій, визнання недійсним призначення повторних іспитів, скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного територіального галузевого об`єднання «Львівська залізниця» (далі - ДТГО «Львівська залізниця»), у якому просив визнати недійсними склади комісій, які 05 березня 2002 року та 19 березня 2002 року приймали іспити з перевірки його знань як машиніста; визнати недійсним призначення на 19 березня 2002 року повторних іспитів; скасувати наказ начальника «Локомотивного депо Коломия» ДТГО «Львівська залізниця» від 01 квітня 2002 року № 78; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за період з 01 квітня 2002 року до 17 червня 2015 року та з 17 червня 2015 року до часу прийняття судом рішення про поновлення його на роботі; скасувати накази начальника «Моторвагонного депо Коломия» ДТГО «Львівська залізниця» від 19 травня 2015 року № 137, від 17 червня 2015 року № 162 та поновити його на роботі машиніста тепловоза. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 19 вересня 2019 року провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ДТГО «Львівська залізниця» про скасування наказу начальника «Локомотивного депо Коломия» ДТГО «Львівська залізниця» від 01 квітня 2020 року № 78 закрито. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою Львівського апеляційного суду від 01 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 19 вересня 2019 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено. 21 жовтня 2021 року ОСОБА_1 із застосування засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційного скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 01 липня 2020 року. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню із таких підстав. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У поданій касаційній скарзі заявник не навів передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження судового рішення. Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Брула Гомез де ла Торе проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). Враховуючи те, що заявник не виконав процесуального закону при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судового рішення, така скарга підлягає поверненню заявнику. Керуючись статтями 185, 389, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 01 липня 2020 року вважати неподаною та повернути заявнику. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Яремко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»