Постанова 4817 № 596/201/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 596/201/21Головуючий у 1-й інстанції Митражик Е.М. Провадження № 22-ц/817/987/21 Суддя - доповідач - Храпак Н.М. Категорія - 311010000 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 жовтня 2021 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Храпак Н.М. суддів - Дикун С. І., Міщій О. Я., за участю секретаря - Стецюк М.А. та представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Башуцького І.Я. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №596/201/21 за апеляційною скаргою Природного заповідника Медобори на рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 24 червня 2021 року, ухваленого суддею Митражик Е.М., повний текст якого складений 30 червня 2021 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Башуцький Ігор Ярославович до Природного заповідника Медобори про визнання наказів незаконними та їх скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - В С Т А Н О В И В: у лютому 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Башуцький Ігор Ярославович звернувся в суд із позовом до Природного заповідника Медобори про: 1) визнання незаконним та скасування наказу Природного заповіднику Медобори від 20 січня 2021 року №5-К Про оголошення догани ОСОБА_1 ; 2) визнання незаконним та скасування наказу Природного заповіднику Медобори від 22 січня 2021 року №7-К Про оголошення догани ОСОБА_1 ; 3) визнання незаконним та скасування наказу Природного заповіднику Медобори від 27 січня 2021 року №8-К Про звільнення майстра лісу Городницького лісництва; 4) поновлення ОСОБА_1 на посаді (роботі) майстра лісу Городницького лісництва Природного заповідника Медобори з 27 січня 2021 року; 5) стягнення з Природного заповідника Медобори (ідентифікаційний код юридичної особи: 21137571, 48210, Тернопільська область, Гусятинський район, смт. Гримайлів, вул. Міцкевича, 21) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27 січня 2021 року по день поновлення його на роботі; 6) стягнення з Природного заповідника Медобори (ідентифікаційний код юридичної особи: 21137571, 48210, Тернопільська область, Гусятинський район, смт. Гримайлів, вул. Міцкевича, 21) на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі; 7) допущення негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та виплаті йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Башуцький І.Я. зазначив, що керівництвом ПЗ Медобори 27 січня 2021 року видано ОСОБА_1 трудову книжку, з якої вбачається, що ОСОБА_1 звільнено з роботи згідно п.2, п.3 ст.40 КЗпП України, на підставі наказу №8-К від 27 січня 2021 року. Копії самого наказу про оголошення доган та копії наказу про звільнення з роботи ПЗ Медобори в день звільнення не видано ОСОБА_1 . Їх отримано 08 лютого 2021 року представником на адвокатський запит. Вважає незаконними та такими, що підлягають скасуванню накази ПЗ Медобори від 20 січня 2021 року №5-К Про оголошення догани ОСОБА_1 та від 22 січня 2021 року №7-К Про оголошення догани ОСОБА_1 , оскільки з часу прийняття на роботу та по 27 січня 2021 року ОСОБА_1 чесно і сумлінно працював у ПЗ Медобори, своєчасно і точно виконував свої трудові обов`язки, розпорядження керівництва, додержувався трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставився до майна, матеріальної шкоди ПЗ Медобори не завдавав. 10 вересня 2018 року ОСОБА_1 нагороджений Грамотою Тернопільського ОУЛМГ (наказ №51-К від 10 вересня 2018 року) та станом на 27 січня 2021 року факти або документи (докази), які б свідчили про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації відсутні. До застосування дисциплінарного стягнення, власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Проте, т.в.о. директора ПЗ Медобори О.Ходинь, застосовуючи до ОСОБА_1 дисциплінарні стягнення у виді оголошення доган та звільнення, не зажадав від останнього письмових пояснень та взагалі не повідомив його про причини застосування вказаних стягнень. Посилається на те, що звільнення ОСОБА_1 згідно наказу №8-К від 27 січня 2021 року на підставі двох пунктів, а саме: п.2 і п.3 ст.40 КЗпП України є незаконним, оскільки вказані підстави є самостійними і виключають можливості їх одночасного застосування, оскільки звільнення на підставі п.2 ст.40 КЗпП України у випадку виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації, відбувається без вчинення працівником дисциплінарного проступку, а розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу на підставі п.3 ст.40 КЗпП України є наслідком вчинення працівником дисциплінарного проступку. Зазначає, що в наказі про звільнення ОСОБА_1 №8-К від 27 січня 2021 року однією з підстав для звільнення останнього є протокол первинної профспілкової організації профспілкового комітету працівників лісового господарства України природного заповідника Медобори, яка надала попередню надала згоду на звільнення ОСОБА_1 . Однак, ОСОБА_1 не є членом первинної профспілкової організації профспілкового комітету працівників лісового господарства України природного заповідника Медобори, а також в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб, підприємців та громадських формувань відсутня юридична особа (профспілка) з таким найменуванням. Просить поновити позивача на роботі та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з часу звільнення по день винесення рішення про поновлення з розрахунку, що середньоденна заробітна плата складає 356,77 гривень та витрати на правничу допомогу. Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 24 червня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт Серії НОМЕР_1 , жителя с. Постолівка, Гусятинського району, Тернопільської області), в інтересах якого діє адвокат Башуцький Ігор Ярославович (ордер серії ВО №1013775, м. Тернопіль, вул. За Рудкою, 33, оф. 608) до Природного заповідника Медобори (адреса місцезнаходження: 48210, селище Гримайлів, вул. Міцкевича, 21, Гусятинського району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ: 21137571) про визнання наказів незаконними та їх скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено. Визнано незаконними та скасовано Наказ від 20 січня 2021 року №5-К Про оголошення догани ОСОБА_1 природного заповідника Медобори та Наказ від 22 січня 2021 року №7-К Про оголошення догани ОСОБА_1 природного заповідника ОСОБА_2 . Визнано незаконним та скасовано Наказ Природного заповідника Медобори від 27 січня 2021 року №8-К Про звільнення майстра лісу Городницького лісництва ОСОБА_1 з 27 січня 2021 року на підставі п.п.2, 3 ст.40 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді (роботі) майстра лісу Городницького лісництва Природного заповідника Медобори з 27 січня 2021 року. Стягнуто з Природного заповідника Медобори (адреса місцезнаходження: 48210, селище Гримайлів, вул. Міцкевича, 21, Гусятинського району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ: 21137571) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 36 033 (тридцять шість тисяч тридцять три) гривні 77 копійок. Стягнуто з Природного заповідника Медобори (адреса місцезнаходження: 48210, селище Гримайлів, вул. Міцкевича, 21, Гусятинського району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ: 21137571) на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 000 (одинадцять тисяч) гривень 00 копійок. Рішення в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання. Рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу допущено до негайного виконання у межах суми платежу, не більше ніж за один місяць. В апеляційній скарзі Природний заповідник Медобори просить скасувати рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 24 червня 2021 року по справі №596/201/21 та винести нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Природного заповіднику Медобори про визнання наказів незаконними та їх скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що воно є необґрунтоване, безпідставне, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а обставини викладені в ньому надуманими, недоведеними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. В обґрунтування апеляційної скарги ПЗ Медобори зазначив, що суд першої інстанції не мав права приймати до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України. Вказує, що 24 червня 2021 року відповідач подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи, однак, суд відмовив у даному клопотанні та продовжив розгляд справи без участі представника відповідача. Також посилається на те, що суд першої інстанції повинен був винести заочне рішення, оскільки ПЗ Медобори відзиву по даній справі, будь-яких письмових та/або усних пояснень чи заперечень щодо предмету позовних вимог не подавало. Крім того, заявник вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, зокрема, що 12 січня 2021 року під час проведення перевірки було виявлено ряд грубих порушень, а саме: розкладання вогню, засмічення побутовими відходами, привласнення вітровального дерева. Майстер лісу ОСОБА_1 відмовився від дачі пояснень і підпису в акті ревізії, про що було складено відповідний акт. У зв`язку з цим, ПЗ Медобори було видано наказ №5-К від 20 січня 2021 року Про оголошення догани ОСОБА_1 Також 21 січня 2021 року головним лісничим Філем І.Я. був написаний рапорт на ім`я т.в.о. Директора ПЗ Медобори, в якому вказано: Доводжу до Вашого відома, що під час проведення попенного переліку в кв.42, вид.4, площа 3,9 га РРВ-2020 року Городницького лісництва виявлено 12 дерев самовільно зрізаних дерев. Матеріально-відповідальна особа майстер лісу ОСОБА_1 від пояснень та підписів по матеріалах перевірки відмовився. Тому, 22 січня 2021 року був виданий наказ №7-К Про оголошення догани ОСОБА_1 У зв`язку із двома доганами ОСОБА_1 , ПЗ Медобори звернувся до первинної профспілкової організації працівників лісового господарства України Природник заповідник Медобори, від яких отримали Протокол №1 профспілки про надання згоди на звільнення позивача. Відтак, у зв`язку із систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, невиконанням встановлених функцій та службових обов`язків визначених посадовою інструкцією майстра лісу, а також, порушення умов Договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність майстром лісу Городницького лісництва ОСОБА_1 , ПЗ Медобори 27 січня 2021 року виніс наказ №8-К Про звільнення майстра лісу Городницького лісництва . Щодо стягнення понесених витрат на правничу допомогу та подання належних, допустимих доказів, заявник вказує, що позивачем було порушено норми процесуального права, оскільки докази повинні подаватися разом з позовною заявою, чого не було зроблено. Від представника ОСОБА_1 адвоката Башуцького Ігоря Ярославовича надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 24 червня 2021 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Крім того, просить стягнути з Природного заповідника Медобори (адреса місцезнаходження: 48210, селище Гримайлів, вул. Міцкевича, 21, Гусятинського району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ: 21137571) на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені в суді апеляційної інстанції, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень, посилаючись на те, що позивач заперечує щодо змісту і вимог апеляційної скарги, вважає рішення суду законним та обґрунтованим, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Вказує, що ОСОБА_1 з моменту прийняття на роботу та по 27 січня 2021 року чесно і сумлінно працював у ПЗ Медобори, своєчасно і точно виконував свої трудові обов`язки, розпорядження керівництва, додержувався трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставився до майна ПЗ Медобори, жодного разу не порушував трудових обов`язків та трудової дисципліни, матеріальної шкоди не завдавав. Крім цього, зазначає, що т.в.о.директора ПЗ Медобори Орест Ходинь, застосовуючи до ОСОБА_1 дисциплінарні стягнення у вигляді доган та звільнення, не зажадав від останнього письмових пояснень, більше того, навіть не повідомив його про причини застосування вказаних стягнень. Також те, що звільнення працівника з роботи одночасно на підставі п.2 та п.3 ст.40 КЗпП України є незаконним, оскільки вказані підстави (пункти) є самостійними і виключають можливості їх одночасного застосування. Вважають причини неподання доказів до суду першої інстанції неповажними та необґрунтованими, оскільки ПЗ Медобори об`єктивно мав можливість подати до суду докази, які додані до апеляційної скарги, проте, безпричинно цього не зробив. Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, то посилається на те, що відповідачем у суді першої інстанції не доведено не співмірності витрат на професійну правничу допомогу. Більше того, відповідачем не було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Представник ПЗ Медобори в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату і місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4600116635390. У відповідності до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників процесу. Представник ОСОБА_1 адвокат Башуцький І.Я. апеляційної скарги не визнав, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим. Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Башуцького І.Я., ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Судом встановлено, що ОСОБА_1 02 травня 1995 року прийнятий лісорубом в Городницьке лісництво природного заповідника Медобори, 01.01.2015 переведений майстром лісу Городницького лісництва, що підтверджується копією трудової книжки серія НОМЕР_2 (а.с. 5-6). Наказом т.в.о. директора природного заповідника Медобори №5-К від 20 січня 2021 року Про оголошення догани ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , майстру лісу Городницького лісництва, оголошено догану у зв`язку із порушенням під час проведення перевірки, які виявлені в обході №5 Городницького лісництва. Підстава: акт перевірки головного лісничого ОСОБА_3 від 12 січня 2021 року, рапорт головного лісничого ОСОБА_3 від 13 січня 2021 року, пояснювальна записка майстра лісу Городницького лісництва ОСОБА_1 від 20 січня 2021 року, акт про відмову підпису ОСОБА_1 (а.с. 7). Наказом т.в.о. директора природного заповідника Медобори О.Ходинь №7-К від 22 січня 2021 року Про оголошення догани ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , майстру лісу Городницького лісництва оголошено догану у зв`язку із результатами попенного переліку в кв.42, вид.4 РРВ 2020 року. Підстава: рапорт лісничого Городницького лісництва Наконечного М.А. від 13 січня 2021 року, рапорт головного лісничого Філя І.Я. від 21 січня 2021 року, акт відмови від підпису ОСОБА_1 , складений комісією від 21 січня 2021 року (а.с. 8). Як видно із матеріалів справи, наказом т.в.о. директора природного заповідника Медобори №8-К від 27 січня 2021 року Про звільнення майстра лісу Городницького лісництва, звільнено майстра лісу Городницького лісництва ОСОБА_1 з 27 січня 2021 року, згідно з п.2, п.3 ст.40 КЗпП України, у зв`язку із порушенням Договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 25 листопада 2020 року, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації згідно довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, випуск 3 Лісове господарство і пов`язані з ним послуги, погодженого заступником державного секретаря Мінпраці України М.О. Солдатенко від 17 липня 2003 року, затвердженого заступником голови Держкомлісгоспу України Ю.М. Марчук від 17 липня 2003 року. Систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. Підстава: наказ №5-К від 20 січня 2021 року, наказ №7-К від 22 січня 2021 року, протокол №1 засідання первинної профспілкової організації профспілкового комітету працівників лісового господарства України природного заповідника Медобори від 22 січня 2021 року (а.с. 9). Як вбачається із довідки про середню заробітну плату (дохід) №8 від 04 лютого 2021 року виданої ПЗ Медобори, ОСОБА_1 за два останні місяці роботи, що передували звільненню, отримав наступну заробітну плату: листопад 2020 року 7 005,33 гривень; грудень 2020 року 7 978,80 гривень. Середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 356,77 гривень (а.с. 10). Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що в наказах природного заповідника Медобори №5-К від 20 січня 2021 року Про оголошення догани ОСОБА_1 та №7-К від 22 січня 2021 року Про оголошення догани ОСОБА_1 не зазначено, коли мали місце і в чому конкретно полягають порушення позивачем трудових обов`язків. Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, що ОСОБА_1 невідомо коли мали місце і в чому конкретно полягають порушення ним трудових обов`язків, про які йдеться в наказах про оголошення йому стягнень, оскільки жодних порушень він не допускав та пояснення від нього не вимагались. Доказів на підтвердження порушення позивачем трудової дисципліни стороною відповідача суду не надано. Також матеріали справи не містять доказів на підтвердження підстав, вказаних у наказі т.в.о. директора природного заповідника Медобори №8-К від 27 січня 2021 року Про звільнення майстра лісу Городницького лісництва ОСОБА_1 , зокрема - виявленої відповідачем невідповідності позивача займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації, а також систематичного невиконання працівником ОСОБА_1 без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. У справах, у яких оспорюється законність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю. Відповідач відзиву на позов не подав, в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час, місце розгляду справи. Колегія суддів, з даними висновками суду першої інстанції повністю погоджується, оскільки вірно застосовано норми матеріального права, висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, виходячи з такого. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Таким міжнародним договором є зокрема Конвенція Міжнародної Організації Праці 1982 року №158 про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 04 лютого 1994 року №3933-ХІІ (далі - Конвенція). Згідно із статтею 4 Конвенції трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов`язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби. За змістом статті 4 цієї Конвенції тягар доведення законності підстави для звільнення лежить на роботодавцеві. Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення. Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи. Відповідно до ч.1 п.2 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи. Отже, вирішального значення набувають фактичні дані, які свідчать, що працівник внаслідок недостатньої кваліфікації не може забезпечити належне виконання покладених на нього трудових обов`язків. Фактичними даними, що підтверджують недостатність кваліфікації працівника й наявність підстав для його звільнення за п.2 ст.40 КЗпП, може бути рішення атестаційної комісії. Порядок проведення атестації визначається відповідними нормативно-правовими актами. Висновок атестаційної комісії щодо кваліфікації працівника є для суду доказом, який оцінюється згідно зі ст.89 ЦПК України у сукупності з іншими доказами. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця. У пункті 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 Про практику розгляду судами трудових спорів судам роз`яснено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно виявилося порушення, що стало приводом до звільнення; чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктом 3 ст.40 КЗпП України; чи додержано власником або уповноваженим ним органом передбачених статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правил і порядку застосування дисциплінарних стягнень. Отже, за п.3 ст.40 КЗпП працівника можна звільнити лише тоді, коли він після застосування до нього стягнення не виправився і знову допустив порушення трудової дисципліни. Виявлення ще одного проступку, вчиненого до застосування стягнення, виключає можливість звільнення за п.3 ст.40 КЗпП. Доказів на підтвердження порушення позивачем трудової дисципліни, в зв`язку з чим були застосовані стягнення у вигляді доган, а в подальшому і звільнення, відповідачем суду не було надано, відзиву на позовну заяву не подано. Як вбачається з наказу №5-к від 20.01.2021 ОСОБА_1 оголошено догану у зв`язку із порушенням під час проведення перевірки, які виявлені в обході №5 Городницького лісництва (а.с. 7). 22 січня 2021 року відповідач вдруге видає наказ №7-к Про оголошення догани ОСОБА_1 у зв`язку із результатами попенного переліку в кв.42, вид.4 РРВ 2020 року (а.с. 8). У вказаних наказах не відображено за які дисциплінарні проступки накладено дані стягнення. З долучених до апеляційної скарги акту поточної ревізії від 13.01.2021, рапорту головного лісничого Філь І.Я. від 13.01.2021 видно, що проведено перевірку обходу №5 Городницького лісництва і виявлено в кварталі 48 сліди від вогню, 35 пластикових пляшок. За вказаний проступок накладено стягнення у вигляді догани. Крім цього, з рапорту лісничого Городницького лісництва Наконечного М.А. від 13.01.2021, рапорту головного лісничого Філь І.Я. від 21.01.2021 видно, що під час проведення попенного переліку в кварталі 42 виявлено 12 шт. самовільних пнів, при цьому не зазначено якого дня здійснювався даний перелік, давність зрізки дерев, чи з цього приводу звертався відповідач у правоохоронні органи. За вказаний проступок накладено стягнення у вигляді другої догани. Відповідачем не зазначено в жодному наказі який пункт посадової інструкції майстра лісу позивачем порушено. І в подальшому за це ж саме, що вказано в наказах про оголошення доган, позивача звільняють з роботи на підставі пункту 2 та пункту 3 статті 40 КЗпП України. Доказів того, що позивач не відповідає займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації, відповідачем суду також не було надано. Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки звільнено його без законної підстави з порушенням норм трудового законодавства. Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, оскільки не сплачено судовий збір з огляду на те, що відповідно до ст.5 ч.1 п.1 Закону України Про судовий збір передбачено, що від сплати судового розгляду під час судового розгляду справи в усіх інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Також, колегія суддів вважає, що є надуманими доводи заявника, що суд першої інстанції не намагався з`ясувати обставини справи, оскільки судовий розгляд призначався неодноразово, відповідач був належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи, однак його представник лише один раз з`явився, заявивши клопотання про відвід судді. Крім цього, є безпідставними доводи апелянта, що суд не вправі брати до уваги докази щодо судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, оскільки вони не булим подані разом з позовною заявою. Так, відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Інші обставини, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, §58, рішення від 10 лютого 2010 року). Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу Природного заповідника Медобори слід залишити без задоволення, а рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 24 червня 2021 року залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Оскільки ухвалою суду апеляційної інстанції від 31 серпня 2021 року було зупинено дію оскаржуваного рішення суду першої інстанції до закінчення його перегляду в апеляційному порядку, а колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутні підстави для скасування судового рішення, яке переглядалось, тому дію рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 24 червня 2021 року слід поновити. Згідно з ч.1 та п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються: у разі задоволення позову на відповідача. Стягнути з Природного заповідника Медобори (адреса місцезнаходження: вул. Міцкевича, 21, селище Гримайлів, Гусятинського району, Тернопільської області, поштовий індекс: 48210, код ЄДРПОУ: 21137571) в користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: с. Постолівка, Гусятинського району, Тернопільської області, поштовий індекс: 48236, паспорт Серії НОМЕР_1 , виданий Гусятинським РВ УМВС України в Тернопільській області 18 березня 2003 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) понесені судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції, а саме: витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень. Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Природного заповідника Медобори залишити без задоволення. Рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 24 червня 2021 року залишити без змін. Поновити дію рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 24 червня 2021 року. Стягнути з Природного заповідника Медобори (адреса місцезнаходження: вул. Міцкевича, 21, селище Гримайлів, Гусятинського району, Тернопільської області, поштовий індекс: 48210, код ЄДРПОУ: 21137571) в користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: с. Постолівка, Гусятинського району, Тернопільської області, поштовий індекс: 48236, паспорт Серії НОМЕР_1 , виданий Гусятинським РВ УМВС України в Тернопільській області 18 березня 2003 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) понесені судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції, а саме: витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлений 03 листопада 2021 року. Головуючий Судді