Постанова 4876 № 904/4161/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05.11.2021 року м.Дніпро Справа № 904/4161/21 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач) суддів: Іванова О.Г., Орєшкіної Е.В. Розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Мартиненко Євгенія Антоновича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2021 (повний текст складено та підписано 22.06.2021 суддя Мілєва І.В.) у справі №904/4161/21 за позовом Приватне підприємство "Нафтатранссервіс", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг до Фізичної особи-підприємця Мартиненко Євгенія Антоновича, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг про стягнення 161 056,67 грн. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції: Приватне підприємство "Нафтатранссервіс" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Мартиненко Євгенія Антоновича про стягнення 161 056,67 грн., з яких: 129 695,56 грн. основний борг, 11 047,63 грн. 3% річних, 20 313,48 грн. інфляційні втрати. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2021 у справі №904/4161/21 позов задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Мартиненко Євгенія Антоновича на користь Приватного підприємства "Нафтатранссервіс" 161 026,78 грн., з яких: 129 695,56 грн. основний борг, 11 017,74 грн. 3% річних, 20 313,48 грн. інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 415,37 грн., про що видати наказ. В решті позову відмовлено. Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем не надано доказів оплати товару поставленого за видатковими накладними № 10728 від 16.10.2018р.; № 10883 від 19.10.2018р., № 11030 від 23.10.2018р. на суму 129 695,56 грн. Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних та встановлено, що він виконаний не правильно, оскільки позивачем використано неправильні початкові дати періодів нарахування та не враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення нарахувань. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги: Не погодившись з вказаним рішенням, ФОП Мартиненко Євген Антонович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Узагальнення доводів апеляційної скарги: Апеляційну скаргу обґрунтовано настуним: - судом не було взято до уваги той факт, що строк виконання зобов`язання не був узгоджений враховуючи, передчасне виконання Позивачем своїх обов`язків за Договором. - суд першої інстанції не правильно застосував ст. 692 ЦК України, як норму, що встановлює визначений строк у правовідносинах. - суд хибно встановив, що видаткові накладні на поставлений за Договором товар є підставою для здійснення Відповідачем оплати. Пунктом 4.2 Договору встановлено, що розрахунок за товар здійснюється у безготівковому порядку, шляхом переказу Покупцем передоплати у розмірі 100% вартості замовленого товару в національній валюті України на поточний рахунок постачальника, що визначений у цьому договорі. - до подання позовної заяви Відповідач не отримував вимог щодо необхідності оплати не сплачених за Договором сум. - ані права, ані інтереси Позивача не були порушені, натомість він звернувся до суду до настання господарського правопорушення. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі: Приватним підприємством "Нафтатранссервіс" не надано відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк, Центральний апеляційний господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді: Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.08.2021 апеляційну скаргу залишено без руху; встановлений строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання ухвали. 16.08.2021 до канцелярії суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої на виконання ухвали суду додано відповідні докази. Ухвалою суду від 25.08.2021 поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Мартиненко Євгенія Антоновича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2021 у справі №904/4161/21. Розгляд апеляційної скарги ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження. Зупинено дію оскаржуваного рішення. Від скаржника надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. Ухвалою суду від 15.09.2021 у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Мартиненко Євгенія Антоновича про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи відмовлено. Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору: 10.04.2018 між Приватним підприємством "Нафтатранссервіс" (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Мартиненко Євгенієм Антоновичем (покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів та газу № Д-03-1004 (далі - договір). На виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 191 825,60 грн., на підтвердження чого надав підписані сторонами та скріплені їх печатками видаткові накладні: - № 10728 від 16.10.2018 про поставку відповідачу товару на суму 59 170,00 грн. з ПДВ (а.с. 65); - № 10883 від 19.10.2018 про поставку відповідачу товару на суму 62 080,00 грн. з ПДВ (а.с. 67); - № 11030 від 23.10.2018 про поставку відповідачу товару на суму 70 575,60 грн. з ПДВ (а.с. 69). Відповідач за поставлений товар сплатив лише частково грошові кошти у розмірі 62130,04 грн., на підтвердження чого надав банківську виписку по рахунку (а.с. 84-87), з якої вбачається, що відповідач: - 23.10.2018 сплатив позивачу 100 000,00 грн., з яких: 92 949,50 грн. пішли на погашення попередньої заборгованості, а 7 050,50 грн. пішли на погашення заборгованості за накладною № 10728 від 16.10.2018; - 02.11.2018 сплатив позивачу 21 000,00 грн.; - 19.11.2018 сплатив позивачу 8 000,00 грн.; - 04.02.2019 сплатив позивачу 6 079,54 грн.; - 10.03.2021 сплатив позивачу 5 000,00 грн.; - 17.03.2021 сплатив позивачу 5 000,00 грн.; - 23.03.2021 сплатив позивачу 5 000,00 грн.; - 30.03.2021 сплатив позивачу 5 000,00 грн. Позивач зазначає, що у відповідача виникла заборгованість у розмірі 129 695,56 грн., з яких: - за видатковою накладною № 10728 від 16.10.2018 - 12 039,96 грн. - за видатковою накладною № 10883 від 19.10.2018 - 57 080,00 грн. - за видатковою накладною № 11030 від 23.10.2018 - 60 575,60 грн. З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу вимогу № 73 від 02.06.2020 (а.с. 77-79), в якій вимагав сплатити заборгованість. В якості доказу направлення на адресу відповідача вказаної вимоги, позивач надав до суду копію фіскального чеку (а.с. 83). Однак, відповідач відповідь на претензію не надав, заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду. Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції: Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного: З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині встановлення укладання 10.04.2018р. між Приватним підприємством "Нафтатранссервіс" та Фізичною особою-підприємцем Мартиненко Євгенієм Антоновичем договору поставки нафтопродуктів та газу № Д-03-1004 (далі за текстом Договір); поставки позивачем на виконання умов договору відповідачу товару на загальну суму 191 825,60 грн. за видатковими накладними : № 10728 від 16.10.2018р. на суму 59 170,00 грн. з ПДВ (а.с. 65); № 10883 від 19.10.2018р. на суму 62 080,00 грн. з ПДВ (а.с. 67); № 11030 від 23.10.2018р. на суму 70 575,60 грн. з ПДВ (а.с. 69); часткової оплати відповідачем вартості поставленого товару 23.10.2018 сплатив позивачу 100 000,00 грн., з яких: 92 949,50 грн. пішли на погашення попередньої заборгованості, а 7 050,50 грн. пішли на погашення заборгованості за накладною № 10728 від 16.10.2018; Відповідно до статті 11 ЦК цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору. За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Статтею 692 ЦК України унормовано, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі. Постачання товару за цим договором здійснюється партіями на умовах DАР (поставка в місце призначення): місце призначення поставки кожної партії товару визначається окремо і вказується в товарно-транспортній накладній (термін «DАР» використовується відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року) (п. 2.1. договору). Постачальник зобов`язується поставити товар покупцю на умовах, визначених п.2.1. даного договору, не пізніше 10 (десяти) календарних днів з моменту надходження оплати вартості товару відповідно до п.4.2. даного договору (п. 2.2. договору). Передача кожної партії товару оформляється видатковими накладними (п. 2.3. договору). Право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі йому товару за видатковою накладною (п. 2.4. договору). Датою поставки товару вважається дата оформлення видаткової накладної постачальника (п. 2.5. договору). Ціни на поставлений товар визначаються сторонами в рахунках та у видаткових накладних по кожній партії поставки окремо. Сума всіх товарних накладних, оформлених за даним договором в сукупності, становить загальну суму договору (п. 3.1. договору). Розрахунки за цим договором здійснюються сторонами в грошовій формі шляхом безготівкових розрахунків (п. 4.1. договору). Оплата за поставлений товар за цим договором товар здійснюється на умовах 100% передоплати, на підставі рахунку, складеного згідно з діючими на день виставлення рахунку цінами постачальника (п. 4.2. договору). На поставлену партію товару постачальник повинен надати покупцю оригінали наступних документів: рахунок постачальника, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна (п. 5.1. договору). Колегія суддів констатує, що умовами пункту 4.2 Договору, сторони погодили форму оплати за поставлений товар за цим договором на умовах 100% передоплати. Стаття 693 ЦК України регулює питання "попередньої оплати" товару, з якої вбачається, що "попередньою оплатою" визначається встановлений договором обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Відповідно до статті 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок. Колегія суддів констатує, що позивачем виконане зустрічний обов`язок з поставки товару за відсутності повної (100% передплати) за товар з боку відповідача. Відповідно, з урахуванням приписів статті 693 ЦК України застосуванню підлягають положення частини 4 статті 538 ЦК України в зв`язку з невиконанням покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України). Враховуючи вищевикладене, відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, строк оплати поставленого позивачем товару за видатковими накладними: - № 10728 від 16.10.2018 на суму 59 170,00 грн. є таким, що настав 16.10.2018; - № 10883 від 19.10.2018 на суму 62 080,00 грн. є таким, що настав 19.10.2018; - № 11030 від 23.10.2018 на суму 70 575,60 грн. є таким, що настав 23.10.2018. Доводи апеляційної скарги: « … судом не було враховано, що дана норма визначає порядок оплати у разі відсутності такого порядку у договорі. Крім того, вказане положення закріплює обов`язок здійснити оплату у невизначений період часу після отримання товару. Тобто, строк, як певний період у часі, зі спливом якого пов`язана оплати за товар, не визначається. Відтак, суд першої інстанції не правильно застосував ст. 692 ЦК України, як норму, що встановлює визначений строк у правовідносинах, що склалися між сторонами. Таким чином застосуванню підлягають загальні положення про виконання зобов`язання, а саме ч. 4 ст. 538 ЦК України та ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідно до якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства… …Таким чином, суд хибно встановив, що видаткові накладні на поставлений за Договором товар є підставою для здійснення Відповідачем оплати. Однак п. 4.2 Договору встановлено, що розрахунок за товар здійснюється у безготівковому порядку, шляхом переказу Покупцем передоплати у розмірі 100% вартості замовленого товару в національній валюті України на поточний рахунок постачальника, що визначений у цьому договорі.» відхиляються колегією суддів як такі, що ґрунтуються на помилковому , на свою користь , тлумаченні відповідачем норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини. З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу вимогу № 73 від 02.06.2020 (а.с. 77-79), в якій вимагав сплатити заборгованість. Доводи апеляційної скарги в частині: « … господарське правопорушення відсутнє до моменту заявления Позивачем відповідної вимоги про оплату в порядку ч.2 ст.530 ЦК України та позовна заява заявлена в матеріально-господарських правовідносинах передчасно, тому не підлягає задоволенню.» не відповідають фактичним обставинам справи. Доводи апеляційної скарги в частині : «Суд першої інстанції прийняв рішення всупереч ч.І ст. 236 ГПК України, відповідно до якої судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Оскаржуване рішення, всупереч ч. 2 ст. 236 ГПК України, не є законним, оскільки ухвалене судом з порушенням норм матеріального права. Суд першої інстанції помилково застосував ст. 692 ЦК України, як норму якою встановлюється строк оплати, натомість необхідно було застосувати ч. 2 ст. 530 ЦК України та ч. 4 ст. 538 ЦК України. Оскаржуване рішення, всупереч ч. З ст. 236 ГПК України, не є справедливим, оскільки позов прийнято і задоволено передчасно, до настання господарського правопорушення, та до не виконання обов`язку з боку Відповідача. Оскаржуване рішення, всупереч ч. 5 ст. 236 ГПК України, не є обгрунтованим, оскільки ухвалене на підставі не повно і не всебічно' з`ясованих обставин, на які Відповідач посилався як на підставу своїх заперечень, без надання оцінки всім аргументам Відповідача… …Оскаржуване рішення прийняте всупереч ст. 7 ГПК Україна із порушенням принципу рівності сторін, оскільки суд надав оцінку і проаналізував повною мірою лише доводи Позивача… …Оскаржуване рішення прийняте всупереч ст. 11 ГПК України із порушенням принципу верховенства права та без урахування положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суд першої інстанції всупереч ст. 6 Конвенції про захист прав людини ті основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, здійснив розгляд без належної оцінки аргументів Відповідача, посилаючись лише на Позицію Позивача. До того ж суд задовольнив передчасно заявлений позов до виникнення правопорушення з боку Відповідача, що вказує на несправедливість рішення.» відхиляються колегією суддів як такі, що носять декларативний характер і спростовуються вищенаведеними висновками суду. Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права. З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2021 у справі №904/4161/21 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Мартиненко Євгенія Антоновича на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення. Розподіл судових витрат: У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 3 623,78 грн. (а.с. 166) покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Мартиненко Євгенія Антоновича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2021 у справі №904/4161/21 - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2021 у справі №904/4161/21 - залишити без змін. Витрати зі сплати судового збору у сумі 3 623,78,00 грн. покласти на Фізичну особу-підприємця Мартиненко Євгенія Антоновича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ). Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України Головуючий суддя М.О. Дармін Суддя Е.В. Орєшкіна Суддя О.Г. Іванов