Постанова 4855 № 640/21751/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21751/21 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 листопада 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Кузьменка В.В., Василенка Я.М., за участі секретаря судового засідання Біднячук Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрказа», Приватне підприємство «Юридична консалтингова фірма «Геровскі» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 27.07.2021 за № 2661/5 в частині, що стосується Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1: пункту 2 наказу про скасування рішення від 23.10.2020 № 54742818, прийнятого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та пункту 4 наказу про тимчасове блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 строком та 3 (три) місяці. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.08.2021 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.08.2021 відмовлено у задоволенні заяви Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про забезпечення позову з тих підстав, що позивач не позбавлена права на працю, оскільки вправі здійснювати нотаріальну діяльність, яка не стосується дій щодо вчинення державної реєстрації нерухомого майна та з підстав відсутності доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. 11.08.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 повторно надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просила: зупинити дію наказу Міністерства юстиції України від 27.07.2021 за № 2661/5 в частині, яка стосується приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, а саме наступних пунктів: пункту 2 наказу про скасування рішення від 23.10.2020 № 54742818, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1; пункту 4 наказу про тимчасове блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 строком та 3 (три) місяці; зобов`язати Державне підприємство "Національні інформаційні системи" відновити доступ приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - до набрання судовим рішенням законної сили у справі. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2021 р. заяву Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 задоволено частково. Зупинено дію пункту 4 наказу Міністерства юстиції України від 27.07.2021 за № 2661/5. Зобов`язано Державне підприємство "Національні інформаційні системи" відновити доступ приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - до набрання судовим рішенням законної сили у справі. В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовлено. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції про забезпечення позову, Міністерство юстиції України подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову, при цьому, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення заяви про забезпечення позову. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2021 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03.11.2021. У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити. Інші учасники справи у судове засідання не зявились. В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач зазначила, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно знаходиться близько 60 заяв про державну реєстрацію права власності в стані "зареєстровані", заведені та прийняті до розгляду приватним нотаріусом ОСОБА_1 Проте, в зв"язку з блокуванням нотаріусу доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відсутня можливість розглянути зазначені заяви, що порушує законні права та інтереси заявників. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції погодився з доводами заявника та вказав на те, існує реальна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам 60 заявників, які внаслідок блокування нотаріусу доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будуть позбавлені права на своєчасність розгляду їх заяв, а також, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі його задоволення з огляду на тривалість судового розгляду та термін дії обмежень відносно професійної діяльності позивача. Доводи апеляційної скарги: - під час постановлення оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції фактично вирішено справу по суті, оскільки, не дивлячись на виявлені порушення під час перевірки дій державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, вона має право продовжувати свою діяльність державного реєстратора з усіма наслідками правового характеру; - за наявності поважних причин, внаслідок яких нотаріус не може провести реєстраційні дії у межах строків, встановлених цим Законом, за заявами, що перебувають на розгляді у такого нотаріуса, він передає такі заяви іншому нотаріусу за попереднім письмовим повідомленням відповідного територіального органу Міністерства юстиції України із зазначенням поважних причин, відомостей про нотаріуса, який проводитиме державну реєстрацію прав, та строку відсутності. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній ухвалі, з урахуванням наступного. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Насамперед, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача. У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову. Слід зазначити, що за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача. Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову. Колегія суддів звертає увагу на те, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також, оцінки належності, допустимості та достовірності, як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності. Так, задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції вказав на те, що існує реальна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам 60 заявників, які внаслідок блокування нотаріусу доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будуть позбавлені права на своєчасність розгляду їх заяв, а також, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі його задоволення з огляду на тривалість судового розгляду та термін дії обмежень відносно професійної діяльності позивача. Водночас, колегія суддів вважає, що, наразі, не існує реальної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам як 60 заявників, які внаслідок блокування нотаріусу доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будуть позбавлені права на своєчасність розгляду їх заяв з огляду на наступне. Відповідно до частин 7-9 статті 31І Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», за наявності поважних причин (надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила) державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва, що має наслідком набуття, зміну чи припинення речових прав, їх обтяжень одночасно зі вчиненням такої нотаріальної дії. може бути проведена іншим нотаріусом за домовленістю із ним та за попереднім письмовим повідомленням відповідного територіального органу Міністерства юстиції України із зазначенням Поважних причин, відомостей про нотаріуса, який проводитиме державну реєстрацію прав, та строку відсутності. Передача заяв на проведення державної реєстрації прав до іншого нотаріуса здійснюється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав відповідним територіальним органом Міністерства юстиції України. У разі смерті нотаріуса, оголошення його померлим чи безвісно відсутнім у порядку, встановленому законом, або якщо нотаріус за станом здоров`я не може вчинити дії, передбачені частиною першою цієї статті, припинення або зупинення діяльності такого нотаріуса, передача заяв на проведення державної реєстрації прав до іншого нотаріуса здійснюється за рішенням відповідного територіального органу Міністерства юстиції України. Частини сьома та восьма цієї статті, також застосовуються до випадків проведення інших реєстраційних дій нотаріусом, який за наявності умов, визначених цими частинами, не може провести реєстраційні дії у межах строків, встановлених цим Законом, за заявами, що перебувають на розгляді у такого нотаріуса. Отже, за наявності поважних причин, внаслідок яких нотаріус не може провести реєстраційні дії у межах строків, встановлених цим Законом, за заявами, що перебувають на розгляді у такого нотаріуса, він передає такі заяви іншому нотаріусу за попереднім письмовим повідомленням відповідного територіального органу Міністерства юстиції України із зазначенням поважних причин, відомостей про нотаріуса, який проводитиме державну реєстрацію прав, та строку відсутності. Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо того, що не може бути вжито таких заходів забезпечення позову, які б фактично задовольняли позовні вимоги, оскільки позивачем заявлено позовну вимогу про скасування наказу Міністерства юстиції України від 27.07.2021 № 2661/5 «Про задоволення скарги», яким позивачу тимчасово заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на три місяці, що фактично вказує на вирішення частини позовних вимог в адміністративному спорі. При цьому, блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно носить тимчасовий характер і після спливу строку блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наказ в цій частині вичерпує свою дію і не потребує особливого виконання, оскільки доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відновлюється після спливу строку блокування. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти. Суд апеляційної інстанції, перевіривши зазначені в заяві про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності вищевикладеним нормам та з`ясованим обставинам, вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових та передчасних висновків про наявність підстав для забезпечення позову. Таким чином, колегія суддів не вбачає достатніх та обґрунтованих підстав, які б вказували на необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб та за даних обставин, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача чи інших осіб, захист яких стане взагалі неможливим без вжиття таких заходів, або ж для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. З огляду на вищевикладене, підстави для задоволення заяви про забезпечення позову, у даному випадку, відсутні. Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвели до помилкового вирішення заяви про забезпечення позову, а тому, ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати, а в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2021 р. - скасувати. У задоволенні заяви Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.М. Ганечко Судді В.В. Кузьменко Повний текст постанови складено 03.11.2021. Я.М. Василенко