Постанова 4873 № 910/5411/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "26" жовтня 2021 р. Справа№ 910/5411/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Корсака В.А. суддів: Полякова Б.М. Євсікова О.О. за участю секретаря судового засідання: Костяк В.Д. за участю представника(-ів): згідно протоколу судового засідання від 26.10.2021, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2021, повний текст складено 20.07.2021 у справі № 910/5411/21 (суддя Пукшин Л. Г.) за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Квітень" про визнання недійсним протоколу загальних зборів, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог. ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Квітень" (надалі - відповідач) про визнання недійсним протоколу загальних зборів. Позов мотивовано тим, що протокол Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Квітень" від 26.12.2017, був складений при порушеній процедурі скликання зборів та голосування, а також порушує права ОСОБА_1 як власника нежитлових приміщень, які знаходять в будинку під управлінням ОСББ. 12.05.2021 позивачем було подано заяву у якій останній просив суд визнати рішення Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Квітень" проведених 12 грудня 2017 року за адресою АДРЕСА_1 та оформленого Протоколом від 26 грудня 2017 року, недійсним з дати прийняття, судові витрати стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Квітень". Суд прийняв вказану заяву до розгляду, подальший розгляд справи здійснено з її врахуванням. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття. Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 у справі № 910/5411/21 задоволенні позову відмовлено повністю з підстав недоведеності та необґрунтованості позовних вимог. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 у справі №910/5411/21 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов про визнання недійсним рішення загальних зборів, проведених 12.12.2017, оформлених протоколом від 26 грудня 2017 року. В апеляційній скарзі також заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Зокрема скаржник наполягає на тому, що його не було належним чином повідомлено про проведення загальних зборів, так як надані відповідачем докази направлення повідомлення свідчать саме про порушення останнім приписів ч. 4 ст. 10 ЗУ "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" щодо повідомлення про проведення зборів співвласників 12.12.2017, оскільки повідомлення було направлено після проведення зборів. Позивач наполягає, що дізнався про проведення загальних зборів після того як ОСББ звернулось із позовом до Солом`янського районного суду міста Києва про стягнення заборгованості по сплаті експлуатаційних внесків у справі №760/28377/20. Також позивач зауважує, що відповідачем не було спростовано доводів щодо відсутності необхідної кількості голосів для схвалення рішення. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2021 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді Доманська М.Л., Поляков Б.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 поновлено ОСОБА_1 пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 у справі №910/5411/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною даною апеляційною скаргою. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 18.10.2021 о 14:40 год. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 13.10.2021. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 13.10.2021. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є необов`язковою. 18.10.2021 розгляд апеляційної скарги не відбувся у зв`язку із зміною складу колегії суддів. Зокрема, на підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2021, у зв`язку з перебуванням судді Доманської М.Л., яка входить до складу колегії суддів, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/5411/21. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2021, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Поляков Б.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 у справі №910/5411/21 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Поляков Б.М. Повідомлено учасників справи про призначення справи до розгляду на 26.10.2021 о 12:00 год. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи. Відповідач у поданому відзиві зазначив, що оскаржене рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні. Апеляційну скаргу просить залишити без задоволення. Явка представників учасників справи. В судове засідання від 26.10.2021 з`явилися представники позивача та відповідача. Межі та строк розгляду справи судом апеляційної інстанції. Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників позивача та відповідача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржене рішення у даній справі залишити без змін, виходячи з такого. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції. ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень з № 1 по №10 (групи приміщень 536) та приміщення 527 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №248070836 та №248070929 від 12.03.2021 року. Багатоквартирний будинок за вказаною адресою перебуває в управлінні Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Квітень", яке здійснює свою діяльність на підставі Статуту, затвердженого рішенням Загальних зборів від 22.06.2016. Відповідно до ч. 2 Розділу ІІІ Статуту визначено, що вищим органом управління об`єднання є загальні збори співвласників. Загальні збори співвласників вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання. Загальні збори співвласників скликаються не рідше одного разу на рік. До виключної компетенції загальних зборів співвласників належить, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. 12 грудня 2017 року на Загальних зборах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Квітень" було прийнято рішення, оформлене Протоколом від 26 грудня 2017 року, про зміни в порядку управління будинком, про затвердження змін до Договору №07/09 від 02.07.2009 Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатуюча організація "Голосієво" про управління та обслуговування житлового будинку, про затвердження розміру внеску на експлуатацію будинку та порядку його сплати. Даним рішенням було, зокрема, уповноважено правління залучати персонал та підрядників для виконання функцій з управління, які не передані ТОВ "Експлуатуюча організація "Голосієво"; встановлено розмір внеску на експлуатацію будинку у розмірі 6,28 гривень за 1 квадратний метр загальної площі квартири / приміщення. Сплачувати внески на банківські рахунки ОСББ "Квітень". У разі наявності заборгованості по внесках на експлуатацію будинку понад 2 календарних місяці застосовувати у розрахунках із власниками квартир/приміщень розмір внеску, що становить 18,84 гривень за І квадратний метр загальної площі квартири/приміщення. Застосовувати вказаним розмір внеску до споживачів-боржників за весь період наявності боргу по внесках на експлуатацію будинку. Уповноважено правління спрямовувати внески співвласників для фінансування послуг управителів, оплати заробітної плати персоналу, адміністративних витрат ОСББ "Квітень", залишки коштів спрямувати у ремонтний фонд, який використовувати для фінансування ремонтних, аварійних робіт та робіт із благоустрою, які не передбачені договором із управителем. Уповноважено правління вживати заходи стягнення заборгованості а боржників, включаючи обмеження права користування спільним майном. За вищевказане рішення було проголосовано "за" - 311 співвласників приміщення, "проти" - 32 співвласника приміщення. Також на загальних зборах було прийнято рішення, відповідно до якого рішення загальних зборів під час опитування вважати прийнятими з моменту голосування "за рішення" більше половини загальної кількості співвласників. Позивач звертаючись з позовом до суду зазначає, що рішення Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Квітень" від 12 грудня 2017 року, оформлене протоколом від 26 грудня 2017 року, підлягає визнанню недійсним з дати прийняття, оскільки останнє було прийнято з порушенням норм чинного законодавства, всупереч Статуту об`єднання та з порушенням прав ОСОБА_1 . Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що остання не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Перш за все суд вважає необхідним зауважити щодо юрисдикції даного спору. Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Частиною 4 статті 319 Цивільного кодексу України визначено, що власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 Цивільного кодексу України). Відповідно до частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Частиною 1 статті 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних із діяльністю об`єднання. Згідно з частиною першою статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Враховуючи наведені вище приписи Закону, ОСББ є юридичною особою, створеною власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна, а тому спір у даній справі є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи і повинен розглядатися за правилами господарського судочинства, оскільки як зазначалось раніше, позивач є власником квартири у багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту його права як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на його думку, прийняттям рішень, що стосуються діяльності юридичної особи. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №813/6286/15, від 06.02.2019 у справі №462/2646/17 та від 02.10.2019 у справі №501/1471/16-ц. Щодо суті спору. Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків. Згідно з ч. 4 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку. У п. 5 Розділу ІІІ Статуту визначено, що правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 календарних днів до дати проведення загальних зборів співвласників вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів співвласників. У повідомленні про проведення загальних зборів співвласників зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2 і 3 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить 50 відсотків або більше загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 75 відсотків загальної кількості співвласників, а рішення з питань, зазначених у пунктах 2 і 3 частини другої цієї статті, вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 50 відсотків загальної кількості всіх співвласників (ч. 6 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"). Відповідно до ч. 7 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався"), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики. Якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано встановленої частиною шостою цієї статті кількості голосів "за" або "проти", проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими (ч. 8 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"). Як вбачається із протоколу загальних зборів ОСББ "Квітень", складеного 26.12.2017, загальна кількість приміщень (житлових і нежитлових) багатоквартирного будинку складає 554 приміщень. При цьому у зборах, проведених 12 грудня 2017 року, взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 76 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення в кількості

71. У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 261 особа, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення в кількості 272 шт. Судом першої інстанції встановлено, що за результатами голосування по питанню про зміни в порядку управління будинком, про затвердження змін до Договору №07/09 від 02.07.2009 Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатуюча організація "Голосієво" про управління та обслуговування житлового будинку, про затвердження розміру внеску на експлуатацію будинку та порядку його сплати було проголосовано: "за" - 311 співвласників приміщення, "проти" - 32 співвласника приміщень. Отже, з наведеного вбачається, що рішення загальних зборів по вищевказаних та інших питаннях, оформлене протоколом від 26.12.2017, були прийняті у встановленому законом порядку більшістю голосів співвласників, про що також свідчать дослідженні судом листки голосування співвласників, копії яких містяться в матеріалах справи. Поряд з наведеним, судом також встановлено, що позивач був належним чином повідомлений про проведення загальних зборів. Так, з долученого до матеріалів справи списку згрупованих відправлень №1433, фіскального чеку №1433 від 29.11.2017 та повернених поштових листів з рекомендованими повідомленнями про вручення №0303912700871, №0303912700944 вбачається, що повідомлення про проведення загальних зборів надсилались позивачу на адресу: АДРЕСА_2 . Позивач як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду судового рішення наполягає, що його не було повідомлено про проведення зборів співвласників у відповідності до діючого законодавства, оскільки повідомлення про загальні збори надсилались відповідачем після їх проведення, а саме 28.12.2017. Ці аргументи позивача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду спору, їх правомірно відхилено судом першої інстанції. Зокрема, суд встановив, що штемпель відділу поштового зв`язку на списку згрупованих відправлень №1433, який був датований 28.12.2017, не спростовує того факту, що листи за вищевказаним списком були відправлені саме 29.11.2017, про що свідчить безпосередньо фіскальний чек від 29.11.2017 з посиланням на даний список №1433, а також повернені поштові конверти, на яких міститься відбиток штемпеля "Укрпошти" від 29.11.2017, та рекомендовані повідомлення з датою подання 28.11.2017. Враховуючи викладене, порушення процедури прийняття вказаного рішення, зокрема, щодо скликання та проведення відповідних зборів, позивачем не доведено і судом не встановлено, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні. Поряд з цим, не заслуговують на увагу також посилання позивача на те, що йому стало відомо про оскаржуване рішення лише після отримання у січні 2021 року позовної заяви ОСББ "Квітень" про стягнення заборгованості по внескам на експлуатацію будівлі (справа №760/28377/20). Як вбачається із наявних у матеріалах справи доказів, ОСОБА_1 здійснював платежі по внескам на рахунок ОСББ з лютого 2018 року у розмірі, що відповідає оскаржуваному рішенню, про що свідчать долучені до матеріалів справи банківські виписки від 16.03.2018, від 01.02.2019, від 23.01.2019 та від 15.01.2021. Щодо інших аргументів позивача, наведених в обґрунтування недійсності спірного рішення ОСББ, суд звертає увагу, що відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно з частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. У частині другій статті 4 Господарського процесуального кодексу України зазначається, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Отже, зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Тобто правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів. Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати чи буде воно відновлене у заявлений спосіб. Позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, не визнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. Зазначені висновки про те, що порушене право та/або охоронюваний законом інтерес є об`єктом судового захисту, є характерними та загальними для усіх правовідносин, що передані на вирішення суду, у тому числі і для правовідносин у цій справі. При вирішенні даного спору суд враховує також висновки Верховного Суду щодо застосування статей 15, 16 Цивільного кодексу України у правовідносинах, пов`язаних з діяльністю Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та визнанням недійсними рішень Об`єднання, викладені у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 686/8227/17, а саме, про те, що вирішуючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, суд повинен установити наявність порушених прав позивача внаслідок порушення процедури скликання та проведення зборів, тобто не тільки недотримання норм закону під час скликання і проведення зборів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Саме позивачу необхідно доводити в суді, що рішення не відповідає інтересам співвласників, порушує їх права чи прийнято з порушенням передбаченої процедури. Позивач у позовній заяві не довів перед судом переконливими та обґрунтованими аргументами наявності його порушених прав та охоронюваних законом інтересів прийняттям спірного рішення. До того ж, посилаючись на те, що суд першої інстанції не дослідив належним чином дійсну кількість приміщень (житлових та нежитлових) у будинку за адресою по вул. Голосіївська 13А, нумерацію приміщень, вказуючи про невірний підрахунок голосів тощо позивач, звертаючись із даним позовом до суду, окрім посилань на зазначене, не надав відповідних доказів на підтвердження своїх аргументів. За наведених обставин, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для визнання недійсним рішення Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Квітень" від 12 грудня 2017 року, оформленого Протоколом від 26 грудня 2017 року. Суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була досліджена судом і наведених вище висновків стосовно відсутності підстав для задоволення позову не спростовує. Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів також погоджується із висновком суду щодо заяви відповідача про застосування позовної давності до позовних вимог. Так, відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно зі статтею 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (пункт 1), за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (пункт 5). Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (пункт 3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (пункт 4). За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. З урахуванням наведеного, оскільки прав та охоронюваних законом інтересів позивача, про захист яких він просить суд у позові, відповідачем не порушено, і суд відмовляє позивачу у позові по суті у зв`язку з недоведеністю позовних вимог, питання порушення строку позовної давності не впливає на суть винесеного рішення і відповідно, строк позовної давності, як спосіб захисту саме порушеного права, при вирішенні даного спору застосуванню не підлягає. Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування оскарженого рішення скаржником не наведено. Аргументи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, дублюють посилання викладені ним у суді пешої інстанції та зводяться до переоцінки обставин зазначених місцевим судом, яким надана належна правова оцінка. Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення. Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", no. 4241/03 від 28.10.2010 Суд повторює, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Всім встановленим обставинам, які мають значення для правильного вирішення спору надана належна правова оцінка. Проаналізувавши текст оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про вмотивованість судового рішення, враховуючи, що доводи та аргументи сторін були почуті, судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується його рішення, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації"). Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги. Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене в сукупності, доводи апеляційного оскарження є необґрунтованими, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Судові витрати. Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладаються на скаржника. Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 у справі № 910/5411/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови суду складено та підписано - 04.11.2021. Головуючий суддя В.А. Корсак Судді Б.М. Поляков О.О. Євсіков