Постанова 4873 № 910/8465/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "01" листопада 2021 р. Справа№ 910/8465/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Коротун О.М. суддів: Майданевича А.Г. Суліма В.В. за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л., за участю представника згідно з протоколом судового засідання від 01.11.2021 за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Столичний вокзал» за ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.08.2021 за заявою Приватного підприємства «Столичний вокзал» про роз`яснення судового рішення у справі № 910/8465/19 (суддя - Спичак О.М.) за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Приватного підприємства «Столичний вокзал» про стягнення 1 888 571, 36 грн, Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270, 271 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), Північний апеляційний господарський суд, ВСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог і рух справи, зміст заяви про роз`яснення судового рішення У липні 2019 року Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Столичний вокзал» (далі - ПП «Столичний вокзал») про стягнення в порядку ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України 1 888 571, 36 грн неустойки, передбаченої п. 9.1. договору оренди від 25.05.2006 № 3153 внаслідок користування останнім орендованим приміщенням після закінчення його дії. 24.09.2020 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2021, про відмову у задоволенні позову. Постановою Верховного Суду від 07.07.2021 касаційну скаргу АТ «Українська залізниця» задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2020 у справі № 910/8465/19 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2021, зокрема, прийнято справу до провадження та призначено підготовче засідання. 10.08.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про роз`яснення судового рішення у справі № 910/8465/19, в якій відповідач просив суд роз`яснити ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.07.2021, а саме: «про який з двох варіантів позовів йдеться у п. 1 резолютивної частини ухвали суду від 19.07.2021 (в редакції від 03.06.2019 чи в редакції від 02.01.2020); які докази, надані позивачем, будуть досліджуватися судом під час нового розгляду (ті, що долучені до позовної заяви у редакції від 03.06.2019, чи ті, що долучені до позовної заяви у редакції від 02.01.2020); який процесуальний статус поданих залізницею доказів, що додані до позовної заяви у редакції від 03.06.2019; який процесуальний статус поданих залізницею доказів, що додані до позовної заяви у редакції від 02.01.2020». Заява обґрунтована тим, що 02.01.2020 позивачем було подано позовну заяву у новій редакції, а тому відповідачу не зрозуміло процесуальний статус первісної позовної заяви від 03.06.2019 та позовної заяви у новій редакції від 02.01.2020.

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2021 відмовлено у задоволенні заяви ПП «Столичний вокзал» про роз`яснення ухвали Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 у справі № 910/8465/19. Ухвала Господарського суду міста Києва обґрунтована тим, що зі змісту ст. 245 ГПК України слідує, що може бути роз`яснено судове рішення, яке підлягає примусовому виконанню. Однак, ухвала Господарського суду міста Києва від 19.07.2021, щодо якої відповідачем порушено питання про роз`яснення, не належить до рішень, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України «Про виконавче провадження».

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду У вересні 2021 року ПП «Столичний вокзал» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.08.2021 в частині відмови у задоволенні заяви про роз`яснення ухвали суду першої інстанції від 19.07.2021, матеріали справи направити до суду першої інстанції для роз`яснення вказаної ухвали. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 20.09.2021 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП «Столичний вокзал». Надано учасникам справи час на подачу відзивів, заяв, клопотань. Справу призначено до розгляду на 01.11.2021. 01.11.2021 на адресу суду апеляційної інстанції від скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому заявник просив відкласти розгляд справи та продовжити строк розгляду апеляційної скарги. Клопотання обґрунтовано призначенням інших судових засідань у місцевих судах міста Києва. Також заявник вказує, що не отримував ухвалу суду про відкриття провадження у справі. 01.11.2021 у судове засідання з`явився представник позивача. Скаржник у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином в порядку, передбаченому ст. 120, 242 ГПК України. Судова кореспонденція надсилалася скаржнику на адресу: м. Київ, вул. Сім`ї Шовкоплясів, 7, яка була зазначена сам скаржником в апеляційній скарзі. Зазначена адреса відповідає адресі, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, надіслана скаржнику кореспонденція повернулася до суду з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження Укрпоштою проставлено 12.10.2021. Тобто 12.10.2021 в силу приписів ч. 6 ст. 242 ГПК України є датою вручення ухвали суду апеляційної інстанції скаржнику. А тому скаржник вважається повідомленим у порядку, передбаченому ст. 242 ГПК України. Про обізнаність сторони свідчить і подане нею клопотання про відкладення розгляду справи. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 у задоволенні клопотання ПП «Столичний вокзал» про відкладення розгляду справи було відмовлено. Суд заслухав представника позивача, дослідив докази, з`ясував обставини справи та перевірив їх доказами. Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів ТОВ «АМСТОР ТРЕЙД» не погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду з огляду на таке. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не врахував відмінність обставин у даній справі та у справі № 904/2530/18. Заява про роз`яснення рішення у справі № 904/2530/18 дійсно не ставить питання, що стосуються подальшого виконання рішення, а стосується підстав його прийняття та гіпотетичного застосування наслідків, передбачених певними нормами ГПК України, а у справі № 910/8465/19 роз`яснення рішення мало дати відповідь на питання фактичного виконання ухвали від 19.07.2021 щодо здійснення розгляду справи (який позов має розглядатися та які докази будуть досліджуватись). Щодо посилання на практику Верховного Суду скаржник зазначити, що, по-перше, наведена практика застосовується до справи № 910/8465/19 некоректно, оскільки практика стосується цілком інших обставин справ, а, по-друге, практика Верховного Суду не є імперативною вказівкою для судів інших інстанцій при розгляді схожих (але не подібних) правовідносин. Окрім того, скаржник зазначає, що для задоволення заяви про роз`яснення рішення необхідним є встановлення факту виникнення у особи труднощів з розумінням прийнятого рішення (ухвали) суду. Також скаржник зазначає, що заява ПП «Столичний вокзал» про роз`яснення ухвали від 19.07.2021 надійшла до суду 10.08.2021. І лише ухвалою від 30.08.2021 було відмовлено в задоволенні заяви про роз`яснення ухвали Господарського суду міста Києва від 19.07.2021. Тобто, суд першої інстанції порушив вимоги щодо стоків на розгляд заяви про роз`яснення рішення, оскільки заява ПП «Столичний вокзал» про роз`яснення ухвали від 19.07.2021 розглядалася 20 днів.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи 12.10.2021 до суду апеляційної інстанції від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу з доказами надсилання скаржнику та в строк, встановлений судом. Відзив прийнято до розгляду в порядку ст. 263 ГПК України. Позивач зазначає, що право роз`яснення рішення належить суду, який його ухвалив, якщо рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Відтак, з норми ст. 245 ГПК України слідує, що може бути роз`яснено судове рішення, яке підлягає примусовому виконанню. Аналогічні правові позиції наведено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.07.2018 у справі № 461/1930/16-ц; в ухвалі від 03.09.2018 у справі № 638/11634/17 та в ухвалі від 14.05.2019 у справі № 904/2530/18. Позивач наголошує, що ухвала Господарського суду міста Києва від 19.07.2021, щодо якої відповідачем порушено питання про роз`яснення, не належить до рішень, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України «Про виконавче провадження», відтак, не підлягає роз`ясненню. ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

6. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства З матеріалів оскарження та Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що у липні 2019 року АТ «Укрзалізниця» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ПП «Столичний вокзал» про стягнення 1 888 571, 36 грн. Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.09.2019, зокрема, було відкрито провадження у справі, а справу призначено до розгляду. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 позовну заяву АТ «Українська залізниця» до ПП «Столичний вокзал» про стягнення 1 888 571, 36 грн залишено без руху та зобов`язано АТ «Українська залізниця» до 08.01.2020 подати суду: докази на підтвердження повноважень підписанта позовної заяви; всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, засвідчені відповідно вимог Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003». Позивачем у строк, встановлений судом, усунуто недоліки позовної заяви. 10.01.2021 ухвалою Господарського суду міста Києва було призначено підготовче засідання у справі. 24.09.2020 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2021, про відмову у задоволенні позову. Постановою Верховного Суду від 07.07.2021 касаційну скаргу АТ «Українська залізниця» задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2020 у справі № 910/8465/19 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2021, зокрема, прийнято справу до провадження та призначено підготовче засідання. 10.08.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про роз`яснення судового рішення у справі № 910/8465/19, в якій відповідач просив суд роз`яснити ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.07.2021, а саме: «про який з двох варіантів позовів йдеться у п. 1 резолютивної частини ухвали суду від 19.07.2021 (в редакції від 03.06.2019 чи в редакції від 02.01.2020); які докази, надані позивачем, будуть досліджуватися судом під час нового розгляду (та, що долучені до позовної заяви у редакції від 03.06.2019, чи ті, що долучені до позовної заяви у редакції від 02.01.2020); який процесуальний статус поданих залізницею доказів, що додані до позовної заяви у редакції від 03.06.2019; який процесуальний статус поданих залізницею доказів, що додані до позовної заяви у редакції від 02.01.2020». Заява обґрунтована тим, що 02.01.2020 позивачем було подано позовну заяву у новій редакції, а тому відповідачу не зрозуміло процесуальний статус первісної позовної заяви від 03.06.2019 та позовної заяви у новій редакції від 02.01.2020. Можливість та порядок роз`яснення судового рішення передбачено нормою ст. 245 ГПК України, згідно з ч. 1 якої за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Виходячи із змісту наведеної норми, роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення. Нормою ч. 2 ст. 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Із зазначеної норми вбачається, що роз`ясненню підлягають ті рішення, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України «Про виконавче провадження». У даному випадку, ухвала Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 у даній справі не належить до судового рішення, що підлягає виконанню у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», і обґрунтування протилежного скаржник не навів, тому суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні заяви ПП «Столичний вокзал» у роз`ясненні ухвала Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 у справі № 910/8465/19. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.08.2021 у справі № 925/1499/17 та ухвалі Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №910/18206/19. При цьому посилання скаржника на відмінні обставини даної справи та справ № 461/1930/16-ц, № 638/11634/17, № 904/2530/18, на висновки в яких послався суд першої інстанції, відхиляються судом апеляційної інстанції з огляду на таке. Північний апеляційний господарський суд зазначає, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття «подібні правовідносини», а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Так, у постанові від 19.03.2021 у справі № 922/698/20 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, беручи до уваги свою попередню практику (див. ухвала від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19) зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет). А під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. З`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що: (1) правовідносини розуміються як різновид передбачених юридичними нормами чи зумовлених принципами права ідеологічних суспільних відносин, що встановлюються між суб`єктами права щодо об`єктів права на підставі юридичних фактів і виражаються у взаємних правах і обов`язках цих суб`єктів (пункт 17 ухвали від 15.06.2021 у справі № 212/7466/19 (провадження № 14-73цс21)); (2) подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 у справі № 925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16; ухвала від 14.12.20218 у справі № 910/21267/16; ухвала від 20.05.2021 у справі № 904/6125/20; пункт 18 ухвали від 15.06.2021 у справі № 212/7466/19); (3) під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 60 постанови від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц; пункт 6.30 постанови від 19.05.2020 у справі № 910/719/19; постанова від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц; постанова від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г). Отже, подібність правовідносин може мати місце не лише у разі тотожності (аналогічності), тобто ідентичності (однаковості) суб`єктного, об`єктного і змістовного критеріїв, але також у разі їх схожості. У даному випадку судом касаційної інстанції у наведених вище справах було здійснено загальний висновок щодо порядку застосування норми ст. 245 ГПК України та розтлумачено, що роз`ясненню підлягають ті рішення, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України «Про виконавче провадження». А тому у даному випадку має значення можливість (неможливість) судового рішення і таке, не залежить від обставин справи, а стосується порядку виконання судового рішення. Відповідно, зазначені доводи скаржника відхиляються як необґрунтовані. Крім того, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, позивачем було подано заяву на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 про залишення позову без руху, якою було зобов`язано АТ «Українська залізниця» подати суду: докази на підтвердження повноважень підписанта позовної заяви; всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Відповідно, заява була подана на виконання вимог ухвали суду першої інстанції про залишення позову без руху. За наслідками розгляду відповідної заяви суд першої інстанції дійшов висновку про можливість призначення справи до розгляду. Доказів звернення позивача з іншими заявами Єдиний державний реєстр судових рішень не містить та скаржником не надано. Порядок зміни предмета або підстави позову урегульовано нормою ст. 46 ГПК України. Нормою ст. 80 ГПК України передбачено порядок подання доказів до суду. Процесуальні строки для вчинення тих чи інших дій визначено як наведеними вище нормами, так і загальним положеннями Глави 6 ГПК України (Процесуальні строки). За таких обставин, господарський суд може приймати заяви про зміну предмета або підстави позову та приймати докази у випадках та строки, визначені нормами процесуального права (ст. 46, 80, 113 - 119 ГПК України). А тому порядок прийняття заяви про зміну предмета або підстави позову та прийняття доказів не потребують додаткових роз`яснень, оскільки чітко визначені нормами процесуального права. При цьому незгода сторони з відповідними діями суду (прийняття / неприйняття заяви про зміну предмета або підстави позову, прийняття /неприйняття того чи іншого доказу, тощо) може бути підставою для оскарження рішення суду по суті. А тому наведені скаржником доводи відхиляються як необґрунтовані. Щодо посилань скаржника на порушення строку постановлення ухвали про відмову в роз`ясненні судового рішення, суд апеляційної інстанції зазначає, що наведена обставина в розумінні ст. 277 ГПК України не є підставою для скасування судового акту, за умови, що воно є законним і обґрунтованим, що встановлено в межах даного апеляційного провадження. А тому такий довід також відхиляється судом апеляційної інстанції як безпідставний.

7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України). Отже, Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову ПП «Столичний вокзал» у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення з огляду на необґрунтованість останньої. Таким чином, на підставі ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

8. Судові витрати З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги по суті, понесений судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України. Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 245, 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Столичний вокзал» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.08.2021 у справі № 910/8465/19 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.08.2021 у справі №910/8465/19 - залишити без змін.

3. Судовий збір, понесений у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

4. Матеріали оскарження повернути до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Повний текст складено 04.11.2021 Головуючий суддя О.М. Коротун Судді А.Г. Майданевич В.В. Сулім