Постанова Північний апеляційний господарський суд № 925/237/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "01" листопада 2021 р. Справа№ 925/237/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Майданевича А.Г. суддів: Коротун О.М. Суліма В.В. секретар судового засідання: Вайнер Є.І. за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 01.11.2021 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2021 (повний текст складено 13.07.2021) у справі №925/237/21 (суддя Боровик С.С.) за позовом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради до Приватного підприємства "Черкаси-Інтерстрой" про стягнення 242 708,40 грн., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У березні 2021 року Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради (далі - позивач) звернувся у Господарський суд Черкаської області з позовом до Приватного підприємства "Черкаси-Інтерстрой" (далі - відповідач) про стягнення 242 708,40 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач вказав, що за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради за період з 01.01.2017 по 30.06.2020 встановлено, що в акти виконаних робіт по формі КБ-2в за жовтень 2019 та за квітень 2020 включено обсяг асфальтобетонної суміші ЩМА -20 в розмірі 61,29 тони на загальну суму з урахуванням ПДВ - 242 708,40 грн (61,29 тони х 3300,00 грн = 202 257,00 грн), що призвело до завищення вартості робіт на суму 242 708,40 грн. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Рішенням Господарського суду Черкаської області від 13.07.2021 у справі №925/237/21 у позові відмовлено повністю. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд вказав, що сам лише акт ревізії не є підставою для застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення збитків та не звільняє сторону від процесуального обов`язку доводити свої вимоги іншими належними та допустимими доказами. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погодившись з прийнятим рішенням, Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2021 у справі №925/237/21 та прийняти нове, яким стягнути з Приватного підприємства "Черкаси-Інтерстрой" на користь Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради суму в розмірі 242 708, 40 грн. Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Апелянт вказує, що внаслідок завищення вартості робіт, включених до актів виконаних робіт та оплачених Департаментом на загальну суму 242 708,40 грн, призвели до втрат місцевого бюджету, а тому підлягають стягненню на користь апелянта. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2021 справа №925/237/21 передана на розгляд колегії суддів у складі: Майданевич А.Г. (головуючий), Коротун О.М., Сулім В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 апеляційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2021 у справі №925/237/21 залишено без руху. 22.09.2021 представником позивача подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги до якого додано копію посадової інструкції від 21.07.2021, копію розпорядження від 28.07.2020 та копію довіреності від 06.01.2021. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2021 у справі №925/237/21 та справу призначено до розгляду на 01.11.2021. Явка представників сторін 28.10.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради подано заяву про розгляд справи без участі представника. Відповідач у судове засідання, призначене на 01.11.2021, не з`явився. Відповідно до відомостей з сайту Укрпошта відправлення не вручене під час доставки. Поштова кореспонденція відповідачу надсилалась на адресу: 18029, м. Черкаси, вул. Академіка Корольова, 11, оф. 205, що відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зі змісту частини 4 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" вбачається, що державній реєстрації підлягають і зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачити або свідомо допускати можливість настання певних негативних наслідків (зокрема неотримання поштової кореспонденції). Згідно зі статтею 10 вказаного Закону якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Тобто, надіслання судом процесуальних документів на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі відсутності повідомлення особою іншої адреси для направлення поштової кореспонденції, є належним виконанням приписів процесуального закону щодо надсилання судових рішень учасникам справи. Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі 911/3309/17. Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" передбачено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, колегія суддів вказує, що відповідач мав право ознайомитись з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Таким чином, беручи до уваги, що явка позивача та відповідача обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність зазначених учасників судового процесу. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції 08.10.2018 між Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради (замовник) та Приватним підприємством "Черкаси-Інтерстрой" (генпідрядник) укладено договір генпідряду №39 (далі - договір генпідряду). Відповідно до пункту 1.1 договору генпідряду генпідрядник зобов`язується виконати роботи по об`єкту: капітальний ремонт бульвару Шевченка від вул. Університетської до вул. Можайського (класифікатор ДК 021:2015:45230000-8 - будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхоніь) (далі - об`єкт) та використовуючи матеріали, наведені у додатках №№1-3 договору, які є невід`ємними його частинами, а також згідно з проектно-кошторисної документації на виконання цих робіт, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі роботи на умовах, визначених цим договором. Згідно із пунктом 1.2 договору генпідряду передбачені договором роботи повинні відповідати проектно-кошторисній документації, будівельним нормам, технічним умовам, державним стандартам і правилам, а матеріальні ресурси, що використовуються для їх виконання, повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів і нормативних документі у галузі будівництва, проектно-кошторисній документації та договору. Пунктом 5.1 договору генпідряду сторони визначають підписання договору представників, уповноважених на підписання актів форми №КБ-2в та інших виконавчих документів. Акти виконаних робіт готує генпідрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника. Після закінчення виконання робіт генпідрядник зобов`язаний письмово повідомити замовника про готовність об`єкту підряду до здачі. Здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актами форми №КБ-2в протягом 5-ти робочих днів з моменту офіційного повідомлення замовника про готовність об`єкту підряду до приймання (пункт 5.2 договору генпідряду). Сторони у пункті 5.3 договору генпідряду встановили, що замовник зобов`язаний прийняти виконані генпідрядником роботи протягом 10 робочих днів з моменту подання їх до прийняття. Термін подання до прийняття виконаних робіт - день передачі замовнику акта здачі-приймання виконаних робіт форми №КБ-2в. У випадку відмови замовника підписати акт здачі-приймання виконаних робіт форми №КБ-2в підготовлений генпідрядником, замовник протягом 10 робочих днів з моменту отримання відповідного акту здачі-приймання виконаних робіт форми №КБ-2в письмово повідомляє генпідрядника про причину відмови підписання акту здачі-приймання виконаних робіт форми №КБ-2в. Протягом 10 днів з дати отримання генпідрядником повідомлення про причину відмови підписання акту здачі-приймання виконаних робіт форми №КБ-2в, за ініціативи генпідрядника, сторони складають двосторонній акт з переліком виявлених недоліків, і визначенням строку їх виправлення (пункт 5.5 договору генпідряду). Пунктом 5.7 договору генпідряду якщо протягом 10 робочих днів з моменту передачі генпідрядником замовником акту здачі-приймання виконаних робіт форми №КБ-2в замовником він не підписаний або замовник не надасть генпідряднику письмової відмови у підписанні акту здачі-приймання виконаних робіт форми №КБ-2в, відповідний акт здачі-приймання виконаних робіт форми №КБ-2в вважається прийнятим замовником без зауважень та підлягає оплаті. Відповідно до пункту 6.1 договору генпідряду генпідрядник зобов`язується забезпечити виконання обсягів робіт на об`єкті у відповідності з проектно-кошторисною документацією, державними будівельними нормами та технічними нормами, якісно і в строк, установлений цим договором. Замовник забезпечує технічний нагляд протягом усього періоду будівництва об`єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об`єкта. Акти приймання виконаних будівельних робіт №13 за жовтень 2019, №15 за квітень 2020 підписані представниками замовника та генпідрядника без застережень та скріплені печатками сторін. Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, відповідно до п. 8.48 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби на 1 півріччя 2020 року (в частині інспектувань) проведено ревізію фінансово-господарської діяльності департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради за період з 01.01.2017 по 30.06.2020, за результатами якої був складений акт ревізії від 29.09.2020 року №07-20/2. У вказаному акті зазначено, що ТОВ "Науково-технічний центр "Укрдор`якість" відібрано керни №37-42, про що складено протоколи випробування матеріалів, та встановлено, що фактична товщина верхнього шару покриття відібраних кернів №37,38,39 становить 5,2 см, №40,41,42 становить 5,3 см. Водночас, згідно проекту товщина верхнього шару асфальту повинна становити 6 см, що призвело до завищення вартості робіт в обсязі 61,29 тон на суму 242 708,40 грн. На виконання акту Управління Східного офісу Держаудитслужби у Кіровоградській області, 02.10.2020 та 01.12.2020 позивач звернувся до Приватного підприємства "Черкаси-Інтерстрой" з відповідним вимогами. Вказані вимоги залишені відповідачем без виконання. Звертаючись з позовними вимогами позивач просив стягнути завдані збитки у розмірі 242 708,40 грн, у зв`язку із порушенням зобов`язань відповідачем умов договору, які встановлені у результаті перевірки Держаудитслужби. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України). Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до частини 1 статті 317 Господарського кодексу України, будівництво об`єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб`єктами господарювання для інших суб`єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом. У статті 318 Господарського кодексу України також визначено, що за умовами договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об`єктів; будівництво об`єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов`язаних з будівництвом об`єктів. Забезпечення будівництва матеріалами, технологічним, енергетичним, електротехнічним та іншим устаткуванням покладається на підрядника, якщо інше не передбачено законодавством або договором. Згідно з частиною 1 статті 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником (стаття 844 Цивільного кодексу України). Частиною 3 статті 632 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується у акті і він підписується другою стороною. За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Тобто, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт), законом покладений саме на замовника. Відтак, підписавши акти приймання-передачі виконаних робіт без зауважень, позивач в силу вимог ст. 853 Цивільного кодексу України втратив своє право посилатись на відступи від умов договору чи недоліки у виконаній роботі (навіть у разі їх наявності) в подальшому. Суд першої інстанції встановив, що на виконання укладеного договору відповідач виконав будівельні роботи з капітального ремонту бульвару Шевченка від вул. Університетської до вул. Можайського, що підтверджується актами примання-передчі виконаних робіт. У свою чергу, акти приймання виконаних будівельних робіт №13 за жовтень 2019, №15 за квітень 2020 підписані представниками замовника та генпідрядника без застережень та скріплені печатками сторін. Загальна вартість робіт згідно з умовами договору погоджена сторонами у сумі 31 914 766,00 грн (у редакції додаткової угоди №13). Матеріали справи не містять доказів того, що вартість об`єкту з капітального ремонту перевищила договірну ціну. Колегія суддів також зазначає, що із змісту вказаних положень Цивільного кодексу України та умов укладеного між сторонами договору вбачається, що право замовника перевірити виконані роботи, якому кореспондує обов`язок підрядника довести повноту та відповідність виконаних робіт, існує до моменту підписання між сторонами актів приймання-передачі. Отже, на даний час, таке право позивача є вичерпаним, так само як і виконаний кореспондуючий йому обов`язок відповідача. Крім того, робочими кресленнями до робочого проекту (лист 6 "Конструктивний поперечний профіль бульвар Шевченка") зазначено, що улаштування верхнього шару покриття запроектовано з щебенево-мастичного асфальтобетону на бітумі, з максимальною крупністю зерен 20 мм ЩМА - 20 товщиною 60 мм. Після виконання робіт було проведено випробування асфальтобетонних кернів ЩМА-20 (дата початку випробувань 30.07.2019 - дата закінчення випробовувань 02.08.2019). Відповідно до протоколу випробувань №004/29 встановлено, що асфальтобетонні керни ЩМА-20 відповідають вимогам ДСТУ БВ2.7-127:2015 (т. 1; а.с. 99). Також, колегія суддів приймає до уваги наданий відповідачем висновок експертного дослідження за результатами проведення будівельно-технічного дослідження №738/795-798/20-23 від 27.07.2020, в якому зазначено, що якість виконаних робіт з влаштування асфальтобетонного покриття (ЩМАС-20) на об`єкті: «Капітальний ремонт бульв. Шевченка від вул. Університетської до вул. Можайського» відповідає проектній документації. Розповсюдження дефекту стосовно прояву в`яжучого на поверхні покриття знаходиться в межах допустимих відхилень передбачених ДБН В.2.3-4:2015. Колійність на місцях підняття бітуму по непарній стороні бульвару Шевченка на об`єкті: «Капітальний ремонт бульв. Шевченка від вул. Університетської до вул. Можайського» на ПКО+50 - ПК10+50, за результатами натурного обстеження, не спостерігається. Таким чином, доводи позивача про те, що відповідачем завищено вартість робіт на суму 242 708,40 грн є помилковими, оскільки відповідач виконував роботи у відповідності до умов договору та за узгодженою між сторонами ціною. Суд зазначає, що збитки можуть виникати у договірних та без договірних правовідносинах. Зокрема, у першому випадку обов`язок з відшкодування збитків настає для суб`єктів господарювання у разі порушення господарського зобов`язання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (ст. ст. 224, 225 Господарського України, ст. 623 Цивільного кодексу України). Отже, для притягнення до цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді відшкодування заподіяних ним збитків має бути наявність складу правопорушення: протиправна поведінка особи, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків. При цьому чинне законодавство передбачає принцип вини контрагента або особи, яка завдала шкоду, як підставу для відшкодування заподіяних збитків (шкоди): за приписами ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. За приписами статті 883 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі. З матеріалів справи вбачається відсутність порушень умов договору з боку відповідача. Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що, оскільки заявлені до стягнення кошти відповідач набув за наявності правової підстави договору генпідряду №39 від 08.10.2018 як оплату за виконані роботи, тому такі кошти не можуть вважатися збитками. Аналогічний правовий висновок про застосування норм права викладено у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/12793/17 та від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17. Єдиним доказом на підтвердження фактичних підстав позову та розрахунку заявлених позовних вимог позивач вважає акт ревізії від 29.09.2020 № 07-20/2. Проте, слід зазначити, що виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Тобто, за умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів, і не можуть їх змінювати, а тому не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 904/7287/17. Враховуючи вказане вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, оскільки матеріалами справи не доведено порушення відповідачем зобов`язань за договором та наявності збитків у позивача. На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін. У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України). Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України). Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України). Апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції. Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається. Таким чином, апеляційна скарга Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2021 у справі №925/237/21 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2021 у справі №925/237/21 слід залишити без змін. З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2021 у справі №925/237/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2021 у справі №925/237/21 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської рад.

4. Матеріали справи №925/237/21 повернути до Господарського суду Черкаської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови підписано 04.11.2021. Головуючий суддя А.Г. Майданевич Судді О.М. Коротун В.В. Сулім