Постанова 4870 № 907/93/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "03" листопада 2021 р. Справа №907/93/20 Західний апеляційний господарський суд в складі колегії: головуючого - судді Т.Б. Бонк суддів О.І. Матущак Г.Г. Якімець розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ніка Транс» від 21.05.2021 (вх. суду від 31.05.2021 №01-05/1891/21) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.04.2021, повний текст рішення складено 14.05.2021, суддя Ремецькі О.ФІ., м. Ужгород у справі № 907/93/20 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Домус Фрігус», м. Дніпро до Приватного підприємства «Ніка Транс», м. Ужгород про стягнення суми 2 678,50 євро, та за зустрічним позовом Приватного підприємства «Ніка Транс», м. Ужгород до Товариства з обмеженою відповідальністю Домус Фрігус, м. Дніпро про стягнення 36 000,00 грн. без повідомлення учасників справи ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції 02.03.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Домус Фрігус» звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Приватного підприємства «Ніка Транс» про стягнення 2 678,50 Євро вартості пошкодженого майна. Позовні вимоги мотивовано тим, що 17.09.2019 між ТзОВ «Домус Фрігус» (Замовник) та ПП «Ніка Транс» (Експедитор) укладено договір-заявку на транспортно-експедиторські послуги №17092019. Відповідно до умов даного договору Експедитор зобов`язується надати послуги перевезення, а Замовник зобов`язується їх прийняти та оплатити. Позивач зазначає, що через пошкодження товару відповідачем під час транспортування, позивач був змушений закупити новий (такий самий) товар для поставки кінцевому покупцю. 12.03.2020 Приватне підприємство «Ніка Транс» звернулось до Господарського суду Закарпатської області з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домус Фрігус» про стягнення 36 000,00 грн. Позовні вимоги мотивовано тим, що ТзОВ «Домус Фрігус», уникає сплати суми 36 000,00 грн. за надані послуги з перевезення згідно укладеного сторонами договору-заявки на транспортно-експедиторські послуги № 17092019 від 17.09.2019 року. З огляду на прострочення просить суд стягнути суму 36 000,00 грн. за надані послуги. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 27.04.2021 року у справі №907/93/20 (суддя О.Ф Ремецькі) первісний позов задоволено частково. Провадження у справі за первісним позовом в частині стягнення суми боргу у розмірі 1 093,17 Євро закрито. Стягнуто з Приватного підприємства «Ніка Транс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Домус Фрігус» - суму 1 585,33 Євро завданих збитків. Стягнуто з Приватного підприємства «Ніка Транс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Домус Фрігус» - суму 1 244,12 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору. Провадження у справі за зустрічним позовом закрито (а.с. 162-166). В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що вантаж відповідачем (за первісним позовом) було прийнято цілісним, а доставлено у пошкодженому вигляді, який унеможливлює його ремонт та експлуатацію, що свідчить про те, що перевізник зобов`язаний відшкодувати завдану шкоду, в розмірі вартості вантажу, так як пошкодження вантажу відбулось під час перевезення, яке він здійснював. Водночас, зустрічний позов зумовлений порушенням ТзОВ «Домус Фрігус» свого зобов`язання, щодо сплати суми 36 000,00 грн. за виконання укладеного сторонами договору-заявки на транспортно-експедиторські послуги № 17092019 від 17.09.2019 року. Разом з тим, суд врахував заяву ТзОВ «Домус Фрігус» від 11.03.2021 року за №163 про зарахування зустрічних грошових вимог та дійшов висновку про відсутність предмета спору за зустрічним позовом та необхідність закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України за первісним позовом в частині стягнення суми 1 093,17 Євро. Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТзОВ «Домус Фрігус» підлягають задоволенню в сумі 1 585,33 Євро. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу ПП «Ніка Транс» подало апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його прийнятим при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи та неправильному застосуванні норм матеріального права і з порушенням норм процесуального права. Зокрема, зазначає, що під час доставки вантажу за другою адресою м. Київ, виявилося, що через неналежну упаковку вантажу, відбулося пошкодження тену та піддону картера повітроохолоджувача. Додаткові пошкодження вантажу були завдані його розвантаженням при пошкодженій упаковці (без відновлення упаковки). Вказує, що Замовником не дотримано своїх зобов`язань щодо належного пакування вантажу та вивантаження повітроохолоджувача з пошкодженою упаковкою. Скаржник стверджує, що пошкодження упаковки повітроохолоджувача, що знаходився в нижньому ряду, відбулося під дією ваги двох повітроохолоджувачів, що були навантажені зверху, за відсутності вини перевізника. Наголошує, що вантаж переміщувався під митними пломбами, будь-яких зовнішніх впливів на вантаж не було. На думку скаржника пошкодження сталося саме через дефект упаковки. ТзОВ «Домус Фрігус» не виконало своїх зобов`язань із забезпечення належного упакування вантажу, чим порушило вимоги п. 5 договору, ст. 308 ГК України, ст. 10, 17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956. Скаржник зауважує, що визначаючи розмір позовних вимог, позивач зазначив повну вартість повітроохолоджувача, а не розмір суми на яку зменшилася його вартість внаслідок неналежної упаковки. Не зазначив причинно - наслідкового зв`язку між діями відповідача та наслідками, що є підставою для настання цивільної відповідальності. Судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не з`ясовано, з яких причин відбулося пошкодження вантажу. Відтак, не з`ясувавши причин пошкодження вантажу, суд помилково дійшов висновку про відповідальність відповідача (за первісним позовом) у спірних правовідносинах. Також, на думку скаржника суд першої інстанції неправомірно зарахував зустрічні вимоги, та закрив провадження за зустрічним позовом. ПП «Ніка Транс» не має жодних зобов`язань перед позивачем за первісним позовом і такі не визнав, отже суд не мав права зараховувати зобов`язання ТзОВ «Домус Фрігус» у зменшення розміру шкоди, яку відповідач за первісним позовом не визнає. Крім того, скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що полягало у розгляді справи за відсутності відповідача (за первісним позовом), жодного разу не повідомленого про дату, час та місце засідання суду. Просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.04.2021 року у справі №907/93/20 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити повністю, а зустрічний позов задоволити повністю. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи ТзОВ «Домус Фрігус» у письмовому відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами скаржника, вважає апеляційну скаргу безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим. Зокрема зазначає, що відповідно до п. 8 укладеного між сторонами договору-заявки на транспортно-експедиторські послуги №17092019 від 17.09.2019 Експедитор відповідає за збереження вантажу з моменту завантаження до моменту розвантаження в місці доставки за наявності пломб та зобов`язаний відшкодувати збитки, заподіяні пошкодженням, нестачею, втратою вантажу під час перевезення. Тобто, договір покладає на відповідача (за первісним позовом) відповідальність не за збитки, завдані з вини відповідача, а за будь-яку шкоду вантажу під час перевезення. Матеріалами даної справи підтверджується, що вантаж не мав пошкоджень під час прийняття до перевезення, а також, що пошкодження були виявлені під час розвантаження у кінцевому пункті призначення, тобто були заподіяні у період перевезення (пломби не були пошкоджені). Жодними наявними у справі доказами не підтверджено наявності дефекту упаковки. Під час приймання вантажу до перевезення не було виявлено жодних дефектів або пошкоджень упаковки, що підтверджується відсутністю застережень про це у транспортному документі. Також, дефектів або пошкоджень упаковки не було виявлено під час розвантаження частини вантажу. Натомість, під час розвантаження в кінцевому пункті у м. Києві було виявлено фізичне пошкодження упаковки та повітроохолоджувача. Дана обставина зафіксована складеним актом та фотоматеріалами. Позивач (за первісним позовом) звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що митні пломби підтверджують лише, що до кузова автомобіля не було проникнення. Однак, це не свідчить про те, що на вантаж не було впливу фізичних сил та чинників. Позивач (за первісним позовом) наголошує, що до відшкодування в якості збитків було заявлено повну вартість пошкодженого повітроохолоджувача, тому що внаслідок пошкодження він став непридатним до використання. В зв`язку з чим сумою збитків є повна вартість повітроохолоджувача. Просить залишити без змін рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу без задоволення. Апеляційне провадження у справі Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 року відкрито апеляційне провадження у справі № 907/93/20 за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Ніка Транс» на рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.04.2021 року та вирішено здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи згідно з частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України. За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV практика Європейського суду з прав людини застосовується українськими судами як джерело права. Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства»). Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік). Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини. Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, з огляду на наступне. Обставини справи 17 вересня 2019 року між ТзОВ «Домус Фрігус» (Замовник) та ПП «Ніка Транс» (Експедитор) укладено договір-заявку на транспортно-експедиторські послуги №17092019 (а.с. 10-11). Згідно із п.1 договору-заявки Експедитор зобов`язується надати послуги перевезення, а Замовник зобов`язується їх прийняти та оплатити їхню вартість. Відомості про вантаж (найменування, кількість, вага, інші дані) холодильне обладнання згідно з переліком, в т.ч. повітроохолоджувачі GАСС RX 050/2/3-70.Е-2225291М. Вартість перевезення (загальна вартість послуг, в т.ч. витрати) 36 000,00 грн. Умови оплати б/н після отримання оригіналів документів на протязі 5 робочих днів після розвантаження авто. За умовами п.5 договору-заявки Замовник забезпечує упаковку (якщо вона потрібна) для збереження вантажу під час транспортування. Експедитор зобов`язаний проконтролювати, щоб водій слідкував за правильністю завантаження, розміщення та кріплення вантажу (п. 7 договору-заявки). Пунктом 8 договору-заявки сторони обумовили, що Експедитор відповідає за збереження вантажу з моменту завантаження до моменту розвантаження в місці доставки за наявності пломб, та зобов`язаний відшкодувати збитки, заподіяні пошкодженням, нестачею, втратою вантажу під час перевезення. 18.09.2019 р. вантажовідправником товару (постачальником) Guntner Gmbh було завантажено на транспортний засіб ПП «Ніка Транс», передбачений договором-заявкою вантаж для доставки ТзОВ «Домус Фрігус» в пункт призначення м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 22/15 (інвойс від 19.09.2019 № FV 1088558). Згідно акта № 1 від 24.09.2019 про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, про пошкодження товарів, їх упаковки або про їх втрату, виявлених при прийомі товару, при прибутті вантажу в пункт призначення: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 22/15 було виявлено пошкодження одного із повітроохолоджувачів GАСС RX 050/2/3-70.Е-2225291М, вартістю 2 678,50 Євро. Характер пошкодження, пошкоджені: упаковка, тен, піддон картера (а.с. 14). На звернення ТзОВ «Домус Фрігус» щодо проведення відновлювального ремонту, виробник компанія Guntner Gmbh повідомив, що здійснити ремонт пошкодженого обладнання у даному випадку неможливо (а.с. 27). Позивач (за первісним позовом) надіслав на адресу відповідача (за первісним позовом) претензію від 16.12.2019 року, з вимогою про оплату компенсації вартості пошкодженого товару. Також, в претензії зазначено, що вартість перевезення по договору-заявці на транспортно-експедиторські послуги №17092019 від 17.09.2019 у розмірі 36 000,00 грн. жодним чином не може бути оплачена, через порушення ПП «Ніка Транс» своїх зобов`язань і пошкодження вантажу під час перевезення (а.с. 28). Однак, лист з претензією не був доставлений та повернувся адресатові (а.с. 29-30). Наведені обставини слугували підставою звернення позивача (за первісним позовом) з вимогою про стягнення з відповідача (за первісним позовом) вартості пошкодженого товару в розмірі 2 678,50 Євро. В свою чергу ПП «Ніка Транс» позивач (за зустрічним позовом) просить стягнути з ТзОВ «Домус Фрігус» відповідач (за зустрічним позовом) суму в розмірі 36 000,00 грн. за надані послуги з перевезення згідно укладеного між сторонами договору-заявки на транспортно-експедиторські послуги № 17092019 від 17.09.2019 року. Як вбачається з матеріалів справи 12.03.2021 позивач (за первісним позовом) направив на адресу ПП «Ніка Транс» відповідач (за первісним позовом) заяву від 11.03.2021р. за № 163 про зарахування зустрічних грошових вимог (а.с. 139-140). Відповідно до цієї заяви на підставі ч.2 ст.601 ЦК України здійснено зарахування: вимоги ПП «Ніка Транс» до ТзОВ «Домус Фрігус» про сплату вартості перевезення в розмірі 36 000,00 грн., що станом на 11.03.2021 складає 1 093,17 Євро згідно офіційному курсу НБУ 32,9317 грн./1 Євро. Вимоги ТзОВ «Домус Фрігус» до ПП «Ніка Транс» про відшкодування заподіяних збитків в частині суми 1 093,17 Євро. Вимога ПП «Ніка Транс» до ТзОВ «Домус Фрігус» про сплату вартості перевезення в сумі 36 000,00 грн. є припиненою в повному обсязі. Вимога ТзОВ «Домус Фрігус» до ПП «Ніка Транс» про відшкодування заподіяних збитків є зменшеною на суму зарахування і становить 1 585,33 Євро. Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій між ТзОВ «Домус Фрігус» (Замовник) та ПП «Ніка Транс» (Експедитор) укладено договір-заявку на транспортно-експедиторські послуги №17092019 від 17 вересня 2019 року. Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. ст. 903 ЦК України). При цьому, за своєю правовою природою договір, укладений між сторонами спору відноситься до змішаного договору, що має ознаки договору транспортного експедирування. У відповідності до ст. ст. 929, 931 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних із перевезенням вантажу. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами. Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Нормами ст. 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч.ч. 2, 3 ст. 909 ЦКУкраїни). За приписами статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань. Спір за первісним позовом виник у зв`язку з пошкодженням товару при його перевезенні та стягненню вартості пошкодженого товару. Згідно із статтею 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини. Частиною другою статті 308 Господарського кодексу України передбачено, що відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини (ч. 1 ст. 314 ГК України). Як зазначалось вище, п. 7 договору-заявки сторони погодили, що Експедитор зобов`язаний проконтролювати, щоб водій слідкував за правильністю завантаження, розміщення та кріплення вантажу. Експедитор відповідає за збереження вантажу з моменту завантаження до моменту розвантаження в місці доставки за наявності пломб, та зобов`язаний відшкодувати збитки, заподіяні пошкодженням, нестачею, втратою вантажу під час перевезення (п.8 Договору- заявки). Матеріалами даної господарської справи підтверджено, що 18.09.2019 вантажовідправником товару (постачальником) Guntner Gmbh було завантажено на транспортний засіб ПП «Ніка Транс», передбачений договором-заявкою вантаж для доставки ТзОВ «Домус Фрігус» в пункт призначення: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 22/15 (інвойс від 19.09.2019 № FV 1088558). Відповідно до акта про невідповідність товару № 1 від 24.09.2019 року, який підписано представником перевізника - водієм Гутич Р.В., при прибутті вантажу в пункт призначення було виявлено пошкодження одного із повітроохолоджувачів GАСС RX 050/2/3-70.Е-2225291М вартістю 2 678,50 Євро, а саме: пошкодження упаковки, тену та піддону картера повітроохолоджувача. Згідно з приписами ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Частиною 1 статті 224 Господарського кодексу України унормовано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 ГК України). Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи;· шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести три перші умови відповідальності, зокрема факт порушення боржником зобов`язання, розмір збитків, причинний зв`язок. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором. В даному випадку протиправною поведінкою є поведінка, що суперечить обов`язкам та відповідальності позивача за первісним позовом, які передбачені в укладеному між сторонами договорі. Пошкодження вантажу є наслідком його незбереження під час перевезення, що свідчить про неналежне виконання перевізником своїх обов`язків під час перевезення та є підставою господарсько-правової відповідальності. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками полягає в нездійсненні перевізником своїх обов`язків щодо схоронності вантажу підчас перевезення, що спричинило пошкодження вантажу. Матеріалами справи підтверджено, що вантаж відповідачем (за первісним позовом) було прийнято цілісним, а доставлено у пошкодженому вигляді, який унеможливлює його ремонт та експлуатацію, що свідчить про те, що перевізник зобов`язаний відшкодувати завдану шкоду, в розмірі вартості вантажу, так як пошкодження вантажу відбулось під час перевезення, яке він здійснював. Колегією суддів критично оцінює твердження скаржника про відсутність його вини у пошкодженні вантажу, як і не беруться до уваги доводи скаржника про неналежність пакування вантажу, оскільки товар був прийнятий до перевезення без зауважень та заперечень з боку перевізника. З матеріалів даної справи вбачається, що вантаж не мав пошкоджень під час прийняття до перевезення, а також, що пошкодження були виявлені під час розвантаження у кінцевому пункті призначення, тобто були заподіяні у період перевезення (пломби не були пошкоджені). Наявними у справі доказами не підтверджено наявності дефекту упаковки. Під час приймання вантажу до перевезення не було виявлено жодних дефектів або пошкоджень упаковки, що підтверджується відсутністю застережень про це у транспортному документі. Також, дефектів або пошкоджень упаковки не було виявлено під час розвантаження частини вантажу. Натомість, під час розвантаження в кінцевому пункті у м. Києві було виявлено фізичне пошкодження упаковки та повітроохолоджувача. Дана обставина зафіксована складеним актом, який як зазначалось вище підписаний представником перевізника - водієм Гутич Р.В. Водночас, зустрічний позов зумовлений порушенням ТзОВ «Домус Фрігус» свого зобов`язання, щодо сплати суми 36 000,00 грн. за надані ПП «Ніка Транс» послуги з перевезення згідно укладеного сторонами договору-заявки на транспортно-експедиторські послуги № 17092019 від 17.09.2019 року. Разом з тим, як зазначалось вище 12.03.2021 позивач (за первісним позовом) направив на адресу ПП «Ніка Транс» відповідач (за первісним позовом) заяву від 11.03.2021р. за № 163 про зарахування зустрічних грошових вимог. За правовою природою припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформляється заявою однієї із сторін, згідно вимог статті 601 Цивільного кодексу України, однак якщо ця угода суперечить вимогам чинного законодавства та інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, то сторона має право звернутись за захистом своїх охоронюваних законом прав з позовом до суду про визнання її недійсною, з урахування частини 1, пункту 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України. Статтями 202, 203 Господарського кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Отже, заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином. Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними, тобто вони повинні бути однорідними у розумінні їх матеріального змісту, тобто мати однорідний предмет; 3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством, за загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми) здійснення відповідної заяви про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент усної заяви однієї з сторін на адресу іншої сторони, чи в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов`язань сторін в такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку. Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин, є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням. Таким чином, зарахування можливе при наявності таких умов: зустрічність вимог, тобто сторони беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов`язанні є боржником в іншому зобов`язанні; однорідність вимог (гроші, однорідні речі), строк виконання яких настав. Відповідно до заяви про зарахування зустрічних грошових вимог на підставі ч.2 ст.601 ЦК України здійснено зарахування: вимоги ПП «Ніка Транс» до ТзОВ «Домус Фрігус» про сплату вартості перевезення в розмірі 36 000,00 грн., що станом на 11.03.2021 складає 1 093,17 Євро згідно офіційному курсу НБУ 32,9317 грн./1 Євро. Вимоги ТзОВ «Домус Фрігус» до ПП «Ніка Транс» про відшкодування заподіяних збитків в частині суми 1 093,17 Євро. Вимога ПП «Ніка Транс» до ТзОВ «Домус Фрігус» про сплату вартості перевезення в сумі 36 000,00 грн. є припиненою в повному обсязі. Вимога ТзОВ «Домус Фрігус» до ПП «Ніка Транс» про відшкодування заподіяних збитків є зменшеною на суму зарахування і становить 1 585,33 Євро. Щодо заперечень скаржника про зарахування зустрічних грошових вимог, колегія суддів зазначає, що Цивільний кодекс України не обмежує перелік грошових зобов`язань, що можуть бути зарахованими та не забороняє зарахування вимог про відшкодування збитків. Відтак, оскільки у відповідача (за первісним позовом) виник обов`язок відшкодувати позивачу (за первісним позовом) збитки, завдані пошкодженням вантажу під час перевезення вимога позивача про таке відшкодування може бути зарахована в рахунок погашення зутсрічної вимоги відповідача сплатити вартість перевезення. З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає підставним висновок суду першої інстанції про відсутність предмета спору за зустрічним позовом та необхідність закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України за первісним позовом в частині стягнення суми 1 093,17 Євро. Щодо заперечень скаржника стосовно суми первісних позовних вимог, колегія суддів враховує таке. До відшкодування, в якості збитків позивачем (за первісним позовом) було заявлено повну вартість пошкодженого повітроохолоджувача, оскільки внаслідок пошкодження він став непридатним до використання. В матеріалах справи містяться лист виробника повітроохолоджувача, в якому вказано, що він не підлягає відновлювальному ремонту, а також лист кінцевого покупця про неможливість відновлення повітроохолоджувача. Сума збитків дорівнює вартості повітроохолоджувача, яка зазначена у ввізних документах, які наявні в матеріалах справи. Водночас, відповідач (за зустрічним позовом) не надав доказів неправильного визначення суми збитків, такі в матеріалах справи відсутні. Крім того, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними твердження скаржника про неодержання повідомлень про судовий розгляд даної справи, оскільки ПП «Ніка Транс» було обізнано про розгляд справи № 907/93/20, про що свідчить його зустрічний позов та письмові пояснення у справі. З аналізу вищенаведених норм права, положень укладеного між сторонами договору-заявки на транспортно-експедиторські послуги № 17092019 від 17.09.2019 року та враховуючи фактичні обставини даної справи, суд апеляційної інстанції констатує наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 1 585,33 Євро вартості пошкодженого майна. Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.04.2021 року у справі №907/93/20. Відповідно до ч.1, 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України). Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду. Відповідно до ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У даній справі суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, прийняв законне та обґрунтоване судове рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому відсутні правові підстави для його скасування. Судові витрати З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 2, 8, 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ніка Транс» від 21.05.2021залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.04.2021 у справі №907/93/20 залишити без змін.

3. Справу повернути в Господарський суд Закарпатської області. 4.Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст. ст. 286 289 ГПК України. Головуючий суддя Т.Б. Бонк Суддя О.І. Матущак Суддя Г.Г. Якімець