Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 352/1536/16-ц

Справа № 352/1536/16-ц Провадження № 22-ц/4808/1456/21 Головуючий у 1 інстанції Хоминець М. М. Суддя-доповідач Горейко ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 листопада 2021 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд у складі: головуючої Горейко М.Д. суддів: Василишин Л.В., Максюти І.О. секретаря Петріва Д.Б. з участю апелянтів ОСОБА_1 , представника АТ «Альфа-Банк» Супряги С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій приватного виконавця щодо визначення вартості та оцінки майна, за апеляційними скаргами приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачука Любомира Михайловича та Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на ухвалу Тисменицького районного суду від 13 серпня 2021 року, постановлену у складі судді Хоминець М.М. в м. Івано-Франківську, в с т а н о в и в: ОСОБА_2 (далі також заявник) 05.05.2021 звернувся в суд зі скаргою у порядку ст.447 ЦПК України на неправомірні дії приватного виконавця щодо визначення вартості та оцінки майна, у якій просив визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачука Л.М. по визначенню вартості належного скаржнику майна згідно звіту про незалежну оцінку майна від 08.04.2021 ТОВ «Експертна служба України». Скаргу мотивував тим, що на виконанні у приватного виконавця Ткачука Л.М. знаходиться виконавчий лист №352/1536/16-ц, виданий 29.03.2021 Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області на підставі постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 03.03.2021, про звернення стягнення у рахунок погашення заборгованості ТОВ «Компанія Рона» за Генеральним договором про здійснення кредитування № 06.201-72/025 від 17.09.2014 з подальшими змінами та доповненнями згідно договорів про внесення змін, укладеними між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Компанія Рона», яка станом на 30.06.2016 складається із 3 556 831,46 євро, на належні майновому поручителю ОСОБА_2 предмети іпотеки: 1) комплекс СТО загальною площею 1684,5 кв.м, що складається з: цегляного адміністративного будинку загальною площею 1174,7 кв.м літера «А», автосалону з цегли загальною площею 263,1 кв.м літера «Б», кафе з цегли загальною площею 127,9 кв.м літера «В», шашличної цегляної загальною площею 13,0 кв.м літера «Г», СТО з бетону загальною площею 105,8 кв.м літера «Д», що знаходиться по АДРЕСА_1 ; 2) земельну ділянку загальною площею 0,7000 га, цільове призначення для обслуговування комплексу станції технічного обслуговування автомобілів, кадастровий номер 2625810100:04:032:0016, що знаходиться по АДРЕСА_1 (далі також майно), шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну предметів іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Виконавче провадження № 65035945 відкрито постановою приватного виконавця від 02.04.2021. Постановою від 02.04.2021 накладено арешт на майно боржника ОСОБА_2 , а саме: комплекс СТО загальною площею 1684,5 кв.м та земельну ділянку загальною площею 0,7000 га, які знаходяться по АДРЕСА_1 . Постановою приватного виконавця від 06.04.2021 призначено суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Експертна служба України». Звіт про оцінку майна складено 08.04.2021. Згідно вказаного звіту вартість комплексу СТО загальною площею 1684,5 кв.м, що складається з: цегляного адміністративного будинку загальною площею 1174,7 кв.м літера «А», автосалону з цегли загальною площею 263,1 кв.м літера «Б», кафе з цегли загальною площею 127,9 кв.м літера «В», шашличної цегляної загальною площею 13,0 кв.м літера «Г», СТО з бетону загальною площею 105,8 кв.м літера «Д», становить 8 388 360 грн, вартість земельної ділянки площею 0,7000 га з кадастровим номером 2625810100:04:032:0016 становить 3 342 500 грн, а всього 11 730 860 грн. Вказаний звіт містить неналежні та недостовірні дані (огляд об`єктів експертом було проведено вибірково та поверхнево), тому підлягає визнанню недійсним. Також ОСОБА_2 зазначив, що визначена згідно вказаного звіту вартість є значно заниженою у порівнянні з ринковими цінами. В матеріалах справи №352/1536/16-ц міститься висновок про вартість майна від 19.09.2016, наданого суб`єктом оціночної діяльності ПП «Енергомакс», згідно якого вартість вищезазначеного нерухомого майна складає 18 775 000 грн. Крім того, у матеріалах справи є рецензія на вказаний звіт, надана Всеукраїнською асоціацією фахівців оцінки, якою встановлено відповідність оцінки вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна. ОСОБА_2 посилався також на порушення приватним виконавцем вимог статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження; у разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника; у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо розміру вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна; для проведення оцінки нерухомого майна виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання. Всупереч вказаній нормі закону оцінка вартості майна була проведена без його ( ОСОБА_2 ) відома, вартість майна не визначалася за взаємною згодою сторін. Ухвалою Тисменицького районного суду від 13 серпня 2021 року скаргу ОСОБА_2 задоволено. Визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачука Любомира Михайловича по визначенню вартості майна, яке належить ОСОБА_2 , згідно звіту про незалежну оцінку майна від 08 квітня 2021 року ТОВ «Експертна служба України». Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що приватний виконавець Ткачук Л.М. не дотримався передбаченого ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» десятиденного строку з дня винесення постанови про арешт майна боржника, протягом якого сторони виконавчого провадження можуть погодити вартість майна, та передчасно виніс постанову від 06.04.2021 про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання ТОВ «Експертна служба України» для проведення оцінки арештованого майна боржника. Суд також врахував, що оцінка майна проведена 08.04.2021, тобто на десятий день після видачі судом виконавчого листа, на шостий день після винесення приватним виконавцем постанови про арешт майна та на другий день після призначення виконавцем оцінки. З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість скарги. На зазначену ухвалу приватний виконавець Ткачук Л.М. та представник АТ «Альфа-Банк» подали апеляційні скарги, оскільки вважають ухвалу незаконною. Доводи, викладені у апеляційних скаргах є подібними. Апелянти зазначають, що суд першої інстанції не звернув уваги на наступні обставини: -АТ «Альфа-Банк» 06.04.2021 надав приватному виконавцю листа, яким повідомив, що не бажає визначати вартість арештованого майна за взаємною згодою з боржником ОСОБА_2 та що банк не веде переговори з боржником щодо визначення вартості арештованого майна за взаємною згодою, а тому просив призначити суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для визначення оцінки майна; -ОСОБА_2 не звертався ні до приватного виконавця, ні до АТ «Альфа-Банк» з заявою про бажання визначити вартість арештованого майна за взаємною згодою зі стягувачем; -На момент отримання приватним виконавцем звіту про вартість (16.04.2021) десятиденний строк сплинув 14.04.2021; -Закон України «Про виконавче провадження» не містить заборони щодо призначення експерта суб`єкта оціночної діяльності ( в тому числі складання звіту про вартість) до сплину десятиденного строку, встановленого п. 1 ст. 57 вказаного закону; -Досягнення згоди між сторонами виконавчого провадження, а саме боржником і стягувачем щодо вартості арештованого майна є їхнім правом, а не обов`язком, яке реалізується шляхом взаємної згоди стягувача і боржника. Сторона виконавчого провадження позбавляється такого права в силу небажання другої сторони на його реалізацію, а, отже, ОСОБА_2 звернувся за захистом права, якого він не мав в силу відмови банку. Із зазначених підстав апелянти просять ухвалу суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги ОСОБА_2 відмовити. Крім того, представник АТ «Альфа-Банк» просить стягнути на свою користь з позивача судовий збір. Відзив на апеляційні скарги від ОСОБА_2 не надходив. Апелянт ОСОБА_3 в засіданні апеляційного суду доводи своєї апеляційної скарги підтримав з мотивів, наведених в апеляційній скарзі. Також погодився з доводами апеляційної скарги АТ «Альфа-Банк». Просив ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про залишення скарги ОСОБА_2 без задоволення. Представник апелянта АТ «Альфа-Банк» в засіданні апеляційного суду доводи апеляційної скарги АТ «Альфа-Банк» підтримав з мотивів, наведених в апеляційній скарзі. Визнав доводи апеляційної скарги приватного виконавця Ткачука В.Л. Ухвалу суду вважав незаконною, просив її скасувати та ухвалити нове судове рішення про залишення скарги ОСОБА_2 без задоволення. Заявник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та день розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Причину неявки суду не повідомив. З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів ухвалила про розгляд справи за його відсутності. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційних скарг з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачука Л.М. з 02.04.2021 знаходиться виконавчий лист № 352/1536/16-ц, виданий 29.03.2021 Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області на підставі постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 03.03.2021, про звернення стягнення у рахунок погашення заборгованості ТОВ «Компанія Рона» за Генеральним договором про здійснення кредитування № 06.201-72/025 від 17.09.2014 з подальшими змінами та доповненнями згідно договорів про внесення змін, укладеними між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Компанія Рона», яка станом на 30.06.2016 складається із 3 556 831,46 євро, на належні майновому поручителю ОСОБА_2 предмети іпотеки: 1) комплекс СТО загальною площею 1684,5 кв.м, що складається з: цегляного адміністративного будинку загальною площею 1174,7 кв.м літера «А», автосалону з цегли загальною площею 263,1 кв.м літера «Б», кафе з цегли загальною площею 127,9 кв.м літера «В», шашличної цегляної загальною площею 13,0 кв.м літера «Г», СТО з бетону загальною площею 105,8 кв.м літера «Д», що знаходяться по АДРЕСА_1 ; 2) земельну ділянку загальною площею 0,7000 га, цільове призначення для обслуговування комплексу станції технічного обслуговування автомобілів, кадастровий номер 2625810100:04:032:0016, що знаходиться по АДРЕСА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну предметів іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Постановою приватного виконавця Ткачука Л.М. від 02.04.2021 накладено арешт на майно боржника ОСОБА_2 , а саме: комплекс СТО загальною площею 1684,5 кв.м та земельну ділянку загальною площею 0,7000 га, які знаходяться по АДРЕСА_1 . 06.04.2021 приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна боржника комплексу СТО загальною площею 1684,5 кв.м та земельної ділянки загальною площею 0,7000 га, які знаходяться по АДРЕСА_1 . Постановою приватного виконавця від 06.04.2021 призначено суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання ТОВ «Експертна служба України» для проведення оцінки описаного та арештованого майна боржника. Оцінка майна проведена ТОВ «Експертна служба України» 08.04.2021. Згідно вказаного звіту вартість комплексу СТО загальною площею 1684,5 кв.м, що складається з: цегляного адміністративного будинку загальною площею 1174,7 кв.м літера «А», автосалону з цегли загальною площею 263,1 кв.м літера «Б», кафе з цегли загальною площею 127,9 кв.м літера «В», шашличної цегляної загальною площею 13,0 кв.м літера «Г», СТО з бетону загальною площею 105,8 кв.м літера «Д», становить 8 388 360 грн, вартість земельної ділянки площею 0,7000 га з кадастровим номером 2625810100:04:032:0016 становить 3 342 500 грн. Загальна вартість описаного і арештованого майна боржника складає 11 730 860 грн. Питання визначення вартості майна боржника урегульоване приписами частин 1-3 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення, відповідно до яких визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження; у разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника; звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна; у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна; для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання. З аналізу наведених норм слідує, що визначення вартості майна здійснюється не в односторонньому порядку, а за взаємною згодою стягувача АТ «Альфа-Банк» та боржника ОСОБА_2 . Судом вставлено та вбачається з матеріалів справи, що 06.04.2021 до приватного виконавця надійшов лист від АТ «Альфа-Банк», яким стягувач повідомив, що не бажає визначати вартість арештованого майна за взаємною згодою з боржником ОСОБА_2 та що АТ «Альфа-Банк» не ведуться переговори з боржником щодо визначення вартості арештованого майна за взаємною згодою, а тому банк просив призначити суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання. Приватний виконавець 06.04.2021 виніс постанову про опис та арешт майна і цього ж дня іншою постановою призначив суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання ТзОВ «Експертна служба України» для проведення оцінки майна. Таким чином, приватний виконавець, отримавши 06.04.2021 від банку стягувача підтвердження, що сторони виконавчого провадження не досягли взаємної згоди щодо визначення вартості майна боржника, на яке підлягає звернення стягнення заборгованості за кредитним договором, діяв виключно в порядку та межах встановлених законом, призначаючи експерта для проведення оцінки майна. В силу п. 2 ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. Отже, законодавець допустив, можливість складення звіту про оцінку майна менш ніж за десять днів після винесення постанови про арешт майна, при цьому встановив тільки одне вищевказане обмеження. У справі, що розглядається приватний виконавець вказаної вимоги дотримався оцінку майна складено протягом двох днів після винесення постанови про арешт майна. Наведені норми Закону залишились поза увагою місцевого суду. Дії приватного виконавця щодо швидкого призначення експерта та проведення оцінки експертом відповідають положенням Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, ст. 18 вказаного Закону, якою передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. З огляду на встановлені обставини справи та норми закону, яким урегульовуються спірні правовідносини, доводи ОСОБА_2 щодо порушення приватним виконавцем вимог ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» є безпідставними, а висновок суду першої інстанції про задоволення скарги ОСОБА_2 виключно з процесуальних підстав порушення вимог ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» - помилковим. Що стосується тверджень ОСОБА_2 , що звіт про оцінку майна, складений 08.04.2021, містить неналежні та недостовірні дані (огляд об`єктів експертом було проведено вибірково та поверхнево), то такі - необґрунтовані та не спростовані належними доказами. Щодо посилання заявника ОСОБА_2 у скарзі на те, що визначена суб`єктом оціночної діяльності вартість майна боржника, є значно заниженою у порівнянні з ринковими цінами, оскільки в матеріалах справи №352/1536/16-ц міститься висновок про вартість майна від 19.09.2016, наданий суб`єктом оціночної діяльності ПП «Енергомакс», згідно якого вартість вищезазначеного нерухомого майна складає 18 775 000 грн, то такі є безпідставними, адже висновок про вартість майна, виготовлений ще 19.09.2016, не є актуальним та не може бути взятий до уваги. Будь-якого іншого висновку про вартість майна ОСОБА_2 не надав. Суд апеляційної інстанції звертає увагу також на те, що судове рішення залишається не виконаним. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Важко уявити, щоб ст.6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у ст.6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи конвенцію. Отже, для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19.03.1997 у справі «Hornsby v. Greece», п.40). За змістом ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження і примусове виконання судових рішень є завершальною стадією судового провадження. Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012). Невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, на виконанні якого наполягає стягувач, фактично нівелює сутність судового захисту та судового рішення, що є недопустимим в умовах демократичного суспільства. З огляду на викладене, апеляційні скарги приватного виконавця Ткачука Л.М. та представника АТ «Альфа-Банк» слід задовольнити, оскаржувану ухвалу суду від 13 серпня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. По суті встановленого в задоволенні скарги ОСОБА_2 слід відмовити. Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника. Враховуючи задоволення апеляційних скарг та відмову ОСОБА_2 у задоволенні його скарги, судові витрати з оплати судового збору за подання апеляційних скарг необхідно покласти на боржника ОСОБА_2 . Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційні скарги приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачука Любомира Михайловича та Акціонерного товариства «Альфа-Банк» задовольнити. Ухвалу Тисменицького районного суду від 13 серпня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. В задоволенні скарги ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій приватного виконавця щодо визначення вартості та оцінки майна відмовити. Стягнути з ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк», місце знаходження: вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 23494714 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят ) гривень витрат по оплаті судового збору. Стягнути з ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачука Любомира Михайловича, РНОКПП НОМЕР_2 , вул. Старозамкова, 2 в м. Івано-Франківську, інд. 76018 - 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні витрат по оплаті судового збору. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча М.Д. Горейко Судді: Л.В. Василишин І.О. Максюта Повний текст постанови складено 04 листопада 2021 року