Постанова Харківський апеляційний суд № 643/1701/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 02 листопада 2021 року м. Харків Справа № 643/1701/17 Провадження № 22-ц/818/4432/21 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого Хорошевського О.М. суддів Бурлака І.В., Яцини В.Б., за участю секретаря Жмай Ю.С. Учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Надра", в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Стрюкової І.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» на заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 23 травня 2017 року, постановлене суддею Ференчук О.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра", в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Стрюкової І.О., про припинення іпотечного договру,- в с т а н о в и в : У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просила визнати припиненим іпотечний договір від 14.04.2008, укладений між нею, ОСОБА_2 , та ВАТ КБ «Надра», посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Івановою О.С., зареєстрований в реєстрі за № 1435; зняти заборону відчуження нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , яка належить їй , накладену у зв`язку з укладанням іпотечного договору, зареєстровану в реєстрі № 1435 та вилучити вказаний запис з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В обгрунтування позову зазначено, що 14.04.2000 між нею та ВАТ КБ «Надра» було укладено кредитний договір №6/4/2008/840-К/364, згідно умов якого банк надав кредитні кошти в сумі 102600,00 доларів США строком до 12.07.2035 зі сплатою відсотків. В забезпечення виконання боргових зобов`язань за кредитним договором цього ж дня 14.04.2008 року між ними також було укладено іпотечний договір № 6/4/2008/980-1/331, згідно умов якого позивач передала банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 . Однак згодом, розмір процентної ставки був збільшений без її згоди, та без підписання відповідних додаткових угод. Позивач вважає, що вказані зміни, тягнуть несприятливі наслідки для майнового поручителя, що є порушенням ст. 559 ЦК України та ст. 19 Закону України «Про іпотеку». Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 23 травня 2017 року позовні вимоги задоволені. Визнано припиненим Договір іпотеки договір № 6/4/2008/980-1/331 від 14.04.2008 року, укладений між ОСОБА_3 та Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» Надра», посвідчений нотаріусом ХМНО Івановою О.С., зареєстрований в реєстрі за№ 1435. Знято заборону відчуження нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , накладену приватним нотаріусом ХМНО Івановою О.С. 14.08.2008 у зв`язку з укладанням Договору іпотеки № 6/4/2008/980-1/331 від 14.04.2008 року, зареєстрованого у реєстрі за № 1435, з вилученням вказаного запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Не погоджуючись з рішенням суду ТОВ «Спектрум Ессетс» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга містить посилання на те, що судом першої інстанції не повідомлено ПАТ «КБ «Надра» про розгляд справи, чим порушені процесуальні права відповідача щодо участі у справі та надання до суду обгрунтованих заперечень та доказів на їх підтвердження. ТОВ «Спектрум Ессетс» є новим кредитором відповідно до договору про відступлення права вимоги ПАТ «КБ «Надра» від 15 травня 2020 року.. Судом не взято до уваги, що ОСОБА_4 є і боржником та іпотекодавцем одночасно, а не майновим поручителем. Суд дійшов помилкового висновку щодо припинення договору іпотеки, оскільки основне зобов`язання не припинено. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що підвищення процентної ставки за кредитним договором, по якому позивачка є майновим поручителем без її згоди є суттєвим збільшенням обсягу відповідальності, за який вона поручалася при підписанні договору, через що іпотечний договір № 6/4/2008/980-1/331 від 14.04.2008 року має бути припиненими на підставі ст.559 ч.І ЦК України, також підвищення процентної ставки за кредитним договором, по якому позивачка є майновим поручителем без її згоди порушує ст.19 Закону України «Про іпотеку», якою встановлено, що будь-яке збільшення основного зобов`язання або процентів за основним зобов`язанням, може бути здійснено після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою. Проте, такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи, судова колегія з ними не погоджується. Судом першої інстанції зроблено висновок про те, що позивачка є майновим поручителем за кредитними зобов`язаннями взятими нею перед банком, а тому застосував правила ст. 559 ЦК україни однак такий висновок не ґрунтується на вимогах закону. Судом встановлено, що 14.04.2008 між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра» було укладено кредитний договір № 6/4/2008/840-К/364, згідно умов якого банк надав кредитні кошти в сумі 102600,00 доларів США строком до 12.07.2035 зі сплатою 14,79 відсотків на рік. В забезпечення виконання боргових зобов`язань за кредитним договором між сторонами також було укладено іпотечний договір № 6/4/2008/980-1/331, згідно умов якого позивач передала банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 . Основні положення про виконання зобов`язання за іпотекою закріплені у параграфі 6 Глави 48 Цивільного Кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою. Згідно частини 1 статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека визначається як вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника. В статті 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що майновий поручитель - це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи - боржника за основним зобов`язанням, яке виникає за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язання, яке виникає з інших і якого забезпечене іпотекою. За правилами ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання. Як на підставу для визнання іпотеки припиненою, ОСОБА_1 посилалась на те, що відповідач змінив відсоток за користування кредитом, без згоди на такі зміни з боку майнового поручителя, без укладання з останнім додаткової угоди до Іпотечних договорів, які повинні були бути нотаріально посвідчені. Проте, договір поруки не укладався. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Оскільки підстави передбачені ст. 17 ЗУ «Про іпотеку» для визнання іпотеки припиненою відсутні і судом до спірних правовідносин застосовані норми матеріального права, які не підлягають застосуванню, оскаржуване рішення підлягає скасуванню. За таких обставин рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у їх задоволенні. Вирішення питання щодо судових витрат здійснюється в порядку передбаченому ст. 141 ЦПК України. Згідно п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення є неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК Українисуд, - постановив: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» задовольнити. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 23 травня 2017 року скасувати. Позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 960,00 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий О.М. Хорошевський Судді: І.В. Бурлака В.Б. Яцина Повний текст постанови складено 03.11.2021.