LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Житомирський апеляційний суд279/676/21

від 03.11.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №279/676/21 Головуючий у 1-й інст. Шульга О. М. Категорія 39 Доповідач Галацевич О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 листопада 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Галацевич О.М., суддів: Борисюка Р.М., Микитюк О.Ю., з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І. розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, ухвалене 28 травня 2021 року суддею Шульгою О.М. у м. Коростені, у справі №279/676/21 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в с т а н о в и в : У лютому 2021 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі Банк, АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із позовом, у якому посилаючись на невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору №б/н від 07 липня 2011 року, просило стягнути з останньої заборгованість станом на 12 січня 2021 року в сумі 131775,60 грн, з яких: 4719,44 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 127056,16 грн пеня. Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28 травня 2021 року відмовлено у задоволенні позову Банка. В апеляційній скарзі представник Банка, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення, ухвалити нове, яким позовні вимоги Банка задовольнити та вирішити питання розподілу судових витрат. На його думку, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки не звернув уваги, що позичальником було підписано додаткову угоду, щодо реструктуризації заборгованості, якою обумовлено відстрочення виплати заборгованості, новий графік таких платежів, тобто змінено умови видачі грошей. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з його недоведеності та безпідставності. Зокрема, вказав, що у розрахунку заборгованості відсутня сума заборгованості за тілом кредиту, у зв`язку з чим сума процентів та пені нараховані Банком необґрунтовано. Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду. Зокрема, відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). Із матеріалів справи вбачається, що 07 липня 2011 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 5). У подальшому між сторонами укладена додаткова угода до договору №SAMDN50000057148395 від 04 лютого 2019 року, згідно якої сторони погодили, що сума заборгованості, що виникла в період з дати укладання Договору до дати підписання цієї Угоди складає 141162,44 грн; Банк здійснює прощення (анулювання) частини заборгованості, що виникла в період з дати надання клієнтові кредиту, а саме здійснює прощення: відсотків на 0 грн, комісії на 0 грн, пені на 113376,39 грн, штрафу на 3112,75 грн; строк повернення кредиту до 25 серпня 2019 року; відсоткова ставка за кредитом становить 0,01 %. Клієнт зобов`язується здійснювати погашення кредиту шляхом здійснення платежів на карту № НОМЕР_1 згідно графіка погашення: клієнт зобов`язується здійснити платіж на погашення заборгованості по Договору у розмірі не менше 3700,99 грн, у строк не пізніше 04 лютого 2019 року. Подальше погашення заборгованості здійснюється клієнтом шляхом здійснення платежів у розмірі 3495,38 грн до 25 числа місяця протягом 6 місяців. Розмір останнього щомісячного платежу складає 3495,41 грн (а.с. 6). Відповідно до укладеної Додаткової угоди від 04 лютого 2019 року Банк здійснює анулювання частини заборгованості, яка зазначена в п. 1.2 Додаткової угоди, якщо Клієнт здійснить платіж в розмірі та в строки вказані в п. 1.5.1 Додаткової угоди. Строк повернення кредиту вказаний в п. 1.3 Додаткової угоди. Відповідно п. 1.6 Додаткової угоди ця угода відповідно до ст. 212 ЦК України, укладається під відкладальну обставину, а саме: в разі належного виконання Клієнтом зобов`язань, які передбачені договором та п 1.5 Угоди вступають в дію умови про анулювання заборгованості, визначені п. 1.2 Угоди, умова про зміну процентної ставки, передбачене п. 1.4 Угоди. Пунктом 1.6.1 Угоди встановлено, що в разі прострочення виконання Клієнтом будь-якого з зобов`язань, передбачених п. 1.5.2. Угоди та/чи будь-якого із зобов`язань, передбачених договором на 31 день, умова про анулювання частини заборгованості, передбачене п. 1.2 Умова про зміну процентної ставки передбачене п. 1.4 Угоди не поширюються. Відповідно до п. 1.7 в разі порушення Клієнтом термінів по погашенню кредиту, зазначених в п. 1.5.2, понад 31 безперервно: 1.7.1 терміном повернення кредиту є 31-й день з моменту такого порушення (але не пізніше терміну, вказаного в п. 1.3. Угоди). Вся заборгованість по кредиту, починаючи з дня, наступного за днем повернення кредиту (який зазначається відповідно до п. 1.7.1 Угоди), є простроченою, зазначено п. 1.7.2. Угоди. Умови додаткової угоди, відповідачка не виконала. Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого Банком на обґрунтування своїх позовних вимог, розмір заборгованості позичальника станом на 12 січня 2021 року в сумі 131775,60 грн, з яких: 4719,44 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 127056,16 грн пеня. Будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції, відповідачка відзив на позовну заяву та апеляційну скаргу не надала, розрахунок заборгованості не спростувала. Таким чином, суд першої інстанції не врахував умови додаткової угоди від 04 лютого 2019 року, яка є чинною і відповідачкою не оспорювалась, та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову. За таких обставин, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням судом апеляційної інстанції нового судового рішення про задоволення позову. Дана справа є малозначною, оскільки визначена у ній ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Тому, відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України, судове рішення у цій справі не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити. Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28 травня 2021 року скасувати, ухваливши нове судове рішення про задоволення позову. Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 07 липня 2011 року у загальній сумі 131775,60 грн, з яких: 4719,44грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 127056,16 грн пеня. Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-д, код ЄДРПОУ 14360570) 5675 грн судових витрат. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий Судді Повний текст постанови складений 03 листопада 2021 року.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»