LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Запорізький апеляційний суд317/2332/21

від 29.10.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу адвоката Дерев`янко І.О. залишити без задоволення. Постанову Запорізького районного суду Запорізької області 10 серпня 2021 року, стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 317/2332/21 Головуючий в 1 інст. Мінгазов Р.В. Провадження №33/807/696/21 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В. Категорія ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 жовтня 2021 року місто Запоріжжя Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвоката Дерев`янко І.О., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою захисника останнього адвоката Дерев`янко І.О. на постанову Запорізького районного суду Запорізької області 10 серпня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн 00 коп. (сімнадцять тисяч грн 00коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454,00 грн. Згідно з постановою суду, 07 липня 2021 року до Запорізького районного суду Запорізької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серія ААБ № 250760, відповідно до якого, 01 липня 2021 року о 07 год. 05 хв. ОСОБА_1 по вул.Залізничній ст.Растуща Запорізького району Запорізької області, керував транспортним засобом ВАЗ д/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук, різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку та продуття газоаналізатора «Драгер» на місці зупинки відмовився, велася відеофіксація, чим порушив вимогип.п.2.5 Правил дорожнього руху. В апеляційній скарзі захисник - адвокат Дерев`янко І.О. просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати постанову суду, справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В обґрунтування своєї скарги зазначає, що матеріали, на підставі яких суд дійшов висновку про визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, не відповідають дійсності. ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Працівник поліції дійшов висновку про наявність ознак сп`яніння без візуального огляду ОСОБА_1 , який в свою чергу пояснив, що має попередній діагноз - синдром паркінсонізму. Вважає, що суд неправомірно дійшов висновку про наявність вини ОСОБА_1 , посилаючись лише на свідчення патрульних, які не були підтверджені свідками. Зазначення судом, що ОСОБА_1 керував автомобілем з явними ознаками алкогольного чи наркотичного сп`яніння, не можуть свідчити про наявність такого стану. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 поводив себе адекватно, зовнішніх ознак зазначеного стану не видно. Заявлене захисником клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки, згідно з матеріалами справи, у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_1 участі не брав, доводи захисника про те, що про існування постанови від 10 серпня 2021 року сторона захисту дізналась лише 06 вересня 2021 року, ніким не спростовані, 16 вересня 2021 року подано апеляційну скаргу, тобто зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянта не вбачається. Виходячи з того, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду. Заслухавши захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) адвоката Дерев`янко І.О., яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків. Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення. Суд дійшов правильного висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена: - відомостями, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 250760 від 01 липня 2021 року, згідно з яким ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння; - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01 липня 2021 року; - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зафіксовані встановлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння та зазначено про відмову останнього від проходження огляду на стан сп`яніння, що засвідчено підписом ОСОБА_1 ; - відеозаписом, яким підтверджуються відомості, вказані у протоколі. Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті інспектора СРПП ст. л-нт. поліції Скрипника В.Г.., згідно з яким, 01 липня 2021 року під час несення служби о 07-05 год. був зупинений автомобіль ВАЗ д/н НОМЕР_1 за порушення ПДР, а саме водій був не пристебнутий паском безпеки. Водієм виявився гр. ОСОБА_1 , який під час спілкування мав чіткі ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою тех. прибору Драгер або пройти медичний огляд в мед.закладі, на що водій категорично відмовився. На водія гр. ОСОБА_1 було складено адмін.матеріал за ст.130, ч.5 ст.121 КУпАП. Зазначені докази у їх сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах. Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими. При апеляційному розгляді захисник ОСОБА_1 - адвокат Дерев`янко І.О. підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, та зазначила, що працівники поліції зупинили ОСОБА_1 за порушення ПДР був не пристебнутий паском безпеки, та наклали на нього стягнення за вказане порушення. При цьому працівники поліції помітили у ОСОБА_1 тремор рук та зазначили про наявність ознак сп`яніння. ОСОБА_1 був тверезий та не заперечував проти проведення огляду на сан сп`яніння на місці зупинки, однак проїхати в медичний заклад не погоджувався, оскільки поспішав на роботу. Вважає, що про відмову від проведення огляду відсутній підпис ОСОБА_1 . Жодного огляну на стан сп`яніння за допомогою алкотестеру немає. Вважає, що відмова ОСОБА_1 від проведення огляду на стан сп`яніння не підтверджена матеріалами справи. На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі захисником - адвокатом Дерев`янко І.О., правильності висновків суду першої інстанції не спростовують та суперечать матеріалам справи. Згідно з матеріалами справи, під час оформлення адміністративного матеріалу ОСОБА_1 своєї вини не заперечував та не оспорював фактичні обставини справи, про наявність в нього будь-якого захворювання не заявляв. Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу. У протоколі зазначено, що ОСОБА_1 роз`яснені його процесуальні права. Вказаний протокол підписаний останнім без жодних зауважень. Більш того, ОСОБА_1 власноруч зазначив в протоколі про те, що випив пляшку пива та керував автомобілем, від проходження огляду відмовляється. При дослідженні матеріалів справи, в т.ч. при перегляді відеозапису, порушень з боку поліцейських, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено. Стосовно доводів сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити про таке. Статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В даному випадку ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Твердження захисника про те, що суд неправомірно дійшов висновку про наявність вини ОСОБА_1 , посилаючись лише на свідчення патрульних, які не були підтверджені свідками, є безпідставними. Так, відповідно до положень ч.2 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а вразі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, те, що в цьому випадку були відсутні свідки проте, велась відеофіксація, вимогам закону не суперечить. Виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, окрім протоколу, зазначені в Направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01 липня 2021 року, а також в Акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція), згідно з якими, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке полягає у відмові водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність у такої особи ознак алкогольного сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. Наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку. Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом. Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Дерев`янко І.О. залишити без задоволення. Постанову Запорізького районного суду Запорізької області 10 серпня 2021 року, стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду С.В. Дадашева Дата документу Справа № 317/2332/21

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»