Постанова 4824 № 761/4265/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 листопада 2021 року м. Київ справа № 761/4265/20 провадження № 22-ц/824/15152/2021 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кравець В.А. (суддя-доповідач), суддів - Желепи О.В., Мазурик О.Ф. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Цифрові Технології», Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» третя особа - Головне управління Держпраці у Київській області розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16 серпня 2021 року у складі судді Макаренко І.О. у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Цифрові Технології», Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», третя особа Головне управління Держпраці у Київській області про стягнення заборгованості по заробітній платі (індексації заробітної плати) та стягнення середнього заробітку за час затримки заробітної плати, - ВСТАНОВИВ: У лютому 2020 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі (індексації заробітної плати) та стягнення середнього заробітку за час затримки заробітної плати, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заробітну плату за час затримки остаточного розрахунку у сумі 1 320 000 грн. а також індексацію заробітної плати у сумі 20 460 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 33 000 грн. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 серпня 2021 року позовну заяву повернуто позивачу. Не погоджуючись з указаною ухвалою, 17 вересня 2021 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу на новий розгляддо суду першої інстанції для розгляду справи по суті. Апеляційну скаргу мотивує тим, що 06 липня 2021 року на виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 01 липня 2021 року про залишення позовної заяви без руху через канцелярію суду було подано заяву про усунення недоліків разом з квитанцією про сплату судового збору. Уважає висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви помилковим, оскільки позивач відповідно до контракту №348 від 28 серпня 2018 року, копію якого було долучено до позову, обіймав посаду директора ТОВ «Нафтогаз Цифрові технології» та його посадовий оклад відповідно до п. 3.2 контракту становив 55 000 грн. Відповідно до умов наданого позивачем суду контракту, у зв`язку з припиненням повноважень позивача, як директора ТОВ «Нафтогаз Цифрові технології», відповідач повинен був сплатити позивачеві 55 000 грн * 12 = 660 000 грн вихідної допомоги. Зважаючи на вказане, вважає ухвалу суду першої інстанції протиправною, помилковою та такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права. Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направив. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до частини другої статті 369 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з н а ступ них підстав. Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не виконано у повному обсязі вимоги ухвали про залишення позову без руху, а саме, не надано суду обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються та не долучено доказів (довідки про середню заробітну плату), на підставі яких були здійснені розрахунки сум, які на його думку, підлягають стягненню. Статтею 263 ЦГІК України установлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Проте, оскаржувана ухвала не відповідає указаним нормам, що згідно статті 379 ІДПК України є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Як убачається з матеріалів справи, у лютому 2020 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заробітну плату за час затримки остаточного розрахунку у сумі 1 320 000 грн, а також індексацію заробітної плати у сумі 20 460 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 33 000 грн. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01 липня 2021 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк для надання доказів, на підставі яких були здійснені розрахунки сум (довідки про середню заробітну плату), які на думку позивача, підлягають стягненню на його користь, а також сплати судового збору. 06 липня 2021 року представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на виконання зазначеної ухвали подано заяву про усунення недоліків разом з квитанцією про сплату судового збору. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 серпня 2021 року позовну заяву повернуто позивачу у зв`язку з неповним виконанням вимог ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 01 липня 2021 року про залишення позову без руху. Згідно з частинами першою-третьою статті 185 ІДПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Відповідно до ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Частиною 2 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Згідно частини третьої ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. З матеріалів справи вбачається, що представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі (індексації заробітної плати) та стягнення середнього заробітку за час затримки заробітної плати, посилався на умови контракту, відповідно до пунктів 3.2 та 5.8 якого посадовий оклад позивача становив 55 000 грн, а у разі дострокового припинення повноважень керівника з ініціативи загальних зборів товариства йому встановлюються наступні гарантії та компенсації - вихідна допомога у розмірі 12 середньомісячних заробітних плат. Свій розрахунок сторона позивача наводить безпосередньо в позовній заяві, який обґрунтовує умовами укладеного позивачем контракту з відповідачем. За таких обставин, повернення позову з підстав недотримання позивачем вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України колегія суддів вважає помилковим, оскільки стороною позивача виконано вимоги ухвали від 01 липня 2021 року про залишення позову без руху, сплачено судовий збір у розмірі, визначеному судом, та подано позовну заяву, яка відповідає вимогам статті 175 ЦПК України. Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист. Зважаючи на викладене, суд першої інстанції не взяв до уваги доводи та аргументи позивача, викладені в позовній заяві, не звернув уваги на те, що позивачем наведено власний розрахунок середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку, належним чином їх не проаналізував та досить формально підійшов до вирішення питання про прийняття позовної заяви. Отже, виходячи з вищезазначеного, колегія доходить висновку, що місцевий суд не врахував вищенаведені обставини, у зв`язку з чим зробив передчасний та помилковий висновок про повернення позовної заяви, що призвело до неправильного вирішення питання та постановления ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановления помилкової ухвали. Таким чином, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити частково. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16 серпня 2021 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги до цього суду. Головуючий В.А. Кравець Судді О.В. Желепа О.Ф. Мазурик