Ухвала КЦС ВС № 761/47244/19

Ухвала 03 листопада 2021 року м. Київ справа № 761/47244/19 провадження № 61- 16686ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 08 грудня 2020 року, постанову Київського апеляційного суду від 01 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Київській області, Державної казначейської служби України про визнання неправомірною бездіяльності органу досудового розслідування, відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08 грудня 2020 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 01 березня 2021 року, провадження у справі в частині позовних вимог про визнання неправомірною бездіяльність органу досудового розслідування закрито. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 01 березня 2021 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Верховного Суду від 21 липня 2021 року касаційні скарги ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 01 березня 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постановою Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 08 грудня 2020 року залишено без змін. У жовтні 2021 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку ОСОБА_1 , подала касаційну скаргу, в якій, заявник просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 08 грудня 2020 року, постанову Київського апеляційного суду від 01 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року. У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. У відкритті касаційного провадження в частині оскарження постанови Київського апеляційного суду від 01 березня 2021 року, слід відмовити, оскільки постановою Верховного Суду від 21 липня 2021 року у цій справі оскаржувану постанову Київського апеляційного суду від 01 березня 2021 року вже скасовано, а заявник повторно оскаржив судове рішення у касаційному порядку. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в частині оскарження рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 08 грудня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року, слід залишити без руху виходячи з таких підстав. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга ОСОБА_1 , не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 389, 393, 394, 395, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 01 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Київській області, Державної казначейської служби України про визнання неправомірною бездіяльності органу досудового розслідування, відшкодування моральної шкоди, відмовити. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 08 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року, залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді І. А. Воробйова Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк