Постанова Дніпровський апеляційний суд № 202/2422/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7948/21 Справа № 202/2422/20 Суддя у 1-й інстанції - Слюсар Л. П. Суддя у 2-й інстанції - Деркач Н. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 листопада 2021 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої судді - Деркач Н.М., суддів: Демченко Е.Л., Ткаченко І.Ю., за участю секретаря - Усик А.Д., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2021 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- ВСТАНОВИВ: У квітні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (а.с. 1-58). В обґрунтування своїх позовних вимог Банк посилавсь на те, що відповідач звернувся до установи з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим, підписав заяву № б/н від 19 лютого 2008 року, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого ліміту на картковий рахунок у розмірі 250, 00 грн, який у подальшому збільшився до 12 800 грн (том 1, а.с 1- 79) Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, тоді як, відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору. На підставі заяви про зменшення розміру позовних вимог, заборгованість відповідача перед позивачем, за наданою Банком довідкою становить 60 749,84 грн, з яких 45 467,73 грн заборгованість за тілом кредиту, 15 282,11 грн заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625) (т.2, а.с.10-34) Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2021 року у задоволенні позовних вимог АТ КБ ПриватБанк відмовлено (т. 2, а.с 56-60). Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач АТ КБ ПриватБанк звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі (т.2, а.с 62-68) Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не встановив дійсних прав та обов`язків сторін, які випливають з кредитного договору, зробив помилковий висновок про відсутність підстав для стягнення з відповідача повної суми заборгованості тощо (т.2, а.с 62-68). Відповідач не скористався своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом, але в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з ч.1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно з п.1 ч.1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Для цілей цього кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України). Оскільки апеляційним судом у складі колегії суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень, то справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 272 ЦПК України. Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Позивач, як сторона по справі, зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, відповідно до ст.81 ЦПК України. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного. Судом встановлено, що 19 лютого 2008 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, згідно умов якого відповідач отримав кредит, шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (т.1 а.с. 33). У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. До кредитного договору банк додав Довідку про умови кредитування з використанням платіжної карти КРЕДИТКА Універсальна 30 днів пільгового періоду та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (т.1, а.с. 33-51). Відповідно до наданого Банком розрахунку, наявному у доданих до заяви про зменшення розміру позовних вимог заборгованість відповідача перед позивачем становить 60 749,84 грн, з яких 45 467,73 грн заборгованість за тілом кредиту, 15 282,11 грн заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625) (т.2, а.с.10-34). Аналізуючи спірні правовідносини та наявні у матеріалах справи докази, надані Банком,колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.ч 1, 2 ст статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони і якщо він підписаний стороною (сторонами). За змістом ст.ст 626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Ч. 1 ст. 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ч. 1 ст 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633,634 ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Ч.ч 1, 6 ст. 81 ЦПК Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції у частині безпідставності стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту виходячи з наступного. У матеріалах справи відсутні докази з боку Банку щодо фактичного отримання відповідачем кредитних коштів за тілом кредиту у розмірі 45 467,73 грн., чи збільшення кредитного ліміту до вищевказаної суми та, можливо, замовлення послуг «Миттєва розстрочка», а із виписки по рахунку ОСОБА_1 вбачається, що заборгованість обчислюється по картці НОМЕР_1 , термін якої закінчився в вересні 2017 року та здійснюється списання за договором 16050803790978, інформація щодо якого суду не надана. Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому суд вважає, що їх не можна розцінювати, як частину кредитного договору, укладеного між сторонами. Відповідні правові висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17-ц від 03 липня 2019 року. Також, Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредитної заборгованості, просив у тому числі, стягнути заборгованість за відсотками за користування кредитом. В обґрунтування своїх вимог у цій частині, зокрема щодо їх розміру і порядку нарахування, Банк посилається на умови кредитування із використанням кредитної карти Універсальна, 55 днів пільгового періоду, що містять розмір процентів за користування кредитом в рамках кредитного договору, укладеного між сторонами 29.06.2010 р, де сторони обумовили у письмовому вигляді розмір процентів за користування кредитом а також неустойки (.т.2 а.с 65). Однак даний факт не підтверджується у наявних у матеріалах справи та наданих Банком доказах. Таким чином у матеріалах справи відсутні докази щодо письмового узгодження між сторонами сплати процентів за користування кредитом. Тому посилання позивача на відмову у стягненні процентів відповідно до ст. ст 1054 та 1048 ЦК України є безпідставними, оскільки Банком не надано підтвердження на встановлених договором суми процентів по кредиту. Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не надано суду належного та допустимого в розумінні ст.ст. 76-81 ЦПК України доказу розміру наданого відповідачу кредиту у позовній заяві та розрахунку заборгованості, незрозуміло, які суми та за який період були нараховані та сплачені за тілом кредиту, по відсоткам за кредитним договором, та як вбачається із довідок АТ КБ «ПриватБанк», наданих відповідачу розмір заборгованості не відповідає розрахунку, наданого позивачем до позовної заяви, тому колегія суддів не вбачає законних підстав для задоволення апеляційної скарги позивача в рамках позовних вимог у зв`язку з недоведеністю. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, рішення суду першої інстанції таким, що відповідає вимогам закону, а висновки суду обґрунтованими і підтвердженими у матеріалах справи письмовими доказами. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга АТ КБ Приват Банк підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. ст. 259, 268,367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2021 року без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Головуючий: Н.М. Деркач Судді: І.Ю. Ткаченко Е.Л. Демченко