LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС826/18229/14

від 01.11.2021 · Адміністративна
Резолютивна:Відмовити Офісу Генерального прокурора та Прокуратурі Рівненської області у задоволенні клопотань про розгляд справи за участю їх представників.

УХВАЛА 01 листопада 2021 року Київ справа №826/18229/14 адміністративне провадження №К/9901/21780/20, К/9901/21974/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М., у порядку підготовки до касаційного розгляду справи № 826/18299/14 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Прокуратури Рівненської області, третя особа - Міністерство юстиції України, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: Ухвалами від 22 жовтня 2020 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційними скаргами Прокуратури Рівненської області (К/9901/21974/20) та Офісу Генерального прокурора (К/9901/21780/20) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2020 року у справі № 826/18299/14. Ухвалою від 12 листопада 2021 року Верховний Суд відмовив у задоволенні клопотання Офісу генерального прокурора та Прокуратури Рівненської області про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення касаційного розгляду справи. За правилами частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду: з`ясовує склад учасників справи; вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи; вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції; вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються; вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи. Суддею-доповідачем згідно із статтею 340 КАС України проведені необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду. У касаційні скарзі скаржники просять розгляд справи провести за участю їх представників. Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру проваджень у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право керуватися міркуваннями ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи № 826/18229/14 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС України. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників. Аналогічний висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 24 січня 2020 року у справі № 9901/491/19 (11-1189заі19). Як убачається з матеріалів справи, суд апеляційної інстанції розглядав цю справу у відкритому судовому засіданні з повідомленням усіх учасників справи, тобто відбувся її публічний розгляд. Проаналізувавши матеріали касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, суддя-доповідач уважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на підставі пункту 4 частини першої статті 345 КАС України та відмовити у задоволенні клопотання скаржників про розгляд справи за участю їх представників. Керуючись статтями 241, 248, 340, 345 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити Офісу Генерального прокурора та Прокуратурі Рівненської області у задоволенні клопотань про розгляд справи за участю їх представників. Підготовчі дії по справі закінчити. Справу № 826/18299/14 призначити до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами з 02 листопада 2021 року в приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... В.М. Соколов, Суддя Верховного Суду

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»