LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855357/7752/21

від 01.11.2021 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 357/7752/21 Суддя (судді) першої інстанції: Ярмола О.Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 листопада 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Сорочка Є.О., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Український продукт" про скасування постанови, ВСТАНОВИВ : ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Адміністративної комісії Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Український продукт" про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення №301/307 від 25.06.2021, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 13600 грн. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. З урахуванням частини другої статті 12 КАС України, а також беручи до уваги, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін суд дійшов висновку щодо наявності підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. За наведеного, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 09.06.2021 перебуває в трудових відносинах з ТОВ «ТД Український продукт», працює на посаді продавця-консультанта, про підтверджено копією наказу (розпорядження) № ТТД00000143-0000001252 від 09.06.2021. (а.с.11). 09.06.2021 інспектором з благоустрою відділу контролю за благоустроєм КПБМР «Муніципальна варта» Коробковим Михайлом Олексійовичем складено протокол №256/21 про адміністративне правопорушення за ст.156 КУпАП. Згідно вищевказаного протоколу, 09.06.2021 року № 256/21 о 23 год. 47 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » було виявлено, що гр. ОСОБА_1 , перебуваючи на своєму робочому місці продавця, здійснила продаж пива марки «Білий Ведмідь» об`ємом 0.45 літра ціною 23 грн. 38 коп. за пляшку, чим порушила правила, а саме здійснила продаж пива в час заборонений рішенням Білоцерківської міської ради від 29 листопада 2018 року № 3003-60-VI1, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно протоколу від 11.06.2021 року № 264/21 від 11.06.2021 року о 00 год. 48 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » було виявлено, що громадянка ОСОБА_1 , перебуваючи на своєму робочому місці продавця, здійснила продаж «Настоянки Стопочка» об`ємом 0.5 літра ціною 101 грн. 92 коп. за пляшку, чим порушила правила, а саме здійснила продаж алкоголю в час заборонений рішенням Білоцерківської міської ради від 29 листопада 2018 року № 3 003-60-VII, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Під час складення протоколу гр. ОСОБА_1 було роз`яснено її права та обов`язки передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, від підпису у протоколі від 09.06.21 та 11.06.21 року ОСОБА_1 відмовилась в присутності двох свідків. В протоколі вказано, що до протоколу додається фото фіксація та відео фіксація правопорушення, фіскальний чек. До матеріалів даної справи, представником відповідача надані оригінали вказаних двох протоколів за №256/21 і № 264/21. Відповідно до наданих суду оригіналів розписок, позивач була належно повідомлена про засідання адміністративної комісії з приводу зафіксованих порушень, а також, було надано розписку позивача про отримання нею 30.06.2021р. постанови про накладення адміністративного стягнення від 25.06.2021р. 25.06.2021 року адміністративною комісією виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області винесено оскаржувану постанову №301/307 про накладення адміністративного стягнення, згідно якої визнано громадянку ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 13600 грн. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач вважає, що її безпідставно було притягнуто до відповідальності, оскільки в матеріалах справи відсутні докази її вини у вчиненні адміністративного правопорушення, магазин-кафетерій «Червоне та біленька» є типом закладу (підприємства) ресторанного господарства, що виключає підстави притягнення її до відповідальності, оскільки в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , наявна ліцензія № 10270308202100147 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, в якій зазначено, що даний заклад є магазин-кафетерій. Крім того, оскаржувана постанова не відповідає вимогам ч.1, 2 ст.283 КУпАП, а саме оскаржувана постанова винесена без наявних відомостей про належне повідомлення позивача про місце та час розгляду справи. Позивачем до позову додано копію ліцензії на право Роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний номер 10270308202100147, дата реєстрації 19.01.2021, термін дії: з 23.02.2021 до 23.02.2022, суб`єкт господарювання: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Український продукт», ідентифікаційний код: 38707225, місцезнаходження: Україна, 87515, Донецька область, м.Маріуполь, Жовтневий район, вул.Митрополитська, буд.4. Адреса місця торгівлі: Україна, Київська обл., м.Біла Церква, бул.Олександрійський, буд. 54-Д, магазин-кафетерій. Також, в підтвердження своєї позиції, представником позивача надано інформаційну довідку Білоцерківського міськрайонного управління ГУ Держпродспоживслужби в Київській області про реєстрацію потужності. З даної довідки вбачається, що вид діяльності, який планується здійснювати з використанням потужності: діяльність, пов`язана з харчовими продуктами, які не потребують дотримання температурного режиму та можуть зберігатися при температурі вище 10С і залишатися придатними до споживання людиною, а саме: зберігання, реалізація; діяльність закладів громадського харчування за категоріями: стаціонарна потужність (ресторан, бар, кафе, піцерія, тощо). Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП), Законами України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР), Правилами роздрібної торгівлі алкогольними напоями затверджені наказом Міністерства зовнішніх економічних зв`язків і торгівлі України від 27.05.96 № 293 (далі Правила № 293, Правилами роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затвердженими наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219 (далі - Правила № 219). Частиною другою статті 156 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби, - у вигляді накладення штрафу від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями затверджені наказом Міністерства зовнішніх економічних зв`язків і торгівлі України від 27.05.96 № 293, регламентують порядок роздрібної торгівлі горілкою і лікеро-горілчаними виробами, вином виноградним і плодово-ягідним, коньяком, шампанським (далі - алкогольні напої), а також визначають вимоги у дотриманні прав споживачів щодо належної якості товару і рівня торговельного обслуговування. Відповідно до п.1 Правил, алкогольні напої це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом понад 8,5 відсотка етилового спирту. Відповідно до п. 2 вказаних Правил, роздрібна торгівля - діяльність по продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування. Роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється через спеціалізовані підприємства, в т.ч. фірмові, відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, стаціонарну дрібнороздрібну мережу, підприємства споживчої кооперації "Товари повсякденного попиту", а також підприємства громадського харчування. Відповідно до п.3 Правил, ці правила поширюються на всі господарюючі суб`єкти на території України незалежно від форм власності, які пройшли реєстрацію в установленому порядку і мають патент на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Режим роботи господарюючого суб`єкта (спеціалізованих відділів, секцій) встановлюється за погодженням з місцевими органами державної виконавчої влади (п.4 Правил). Відповідно до ст.15-3 Закону № 481/95-ВР - продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів. Сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби. 29.11.2018 Білоцерківською міською радою Київської області прийнято рішення № 3003-60-VІІ "Про встановлення заборони продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) на території міста Біла Церква". Пунктом 1 вказаного рішення заборонено продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових на території міста Біла Церква суб`єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у період з 22.00 години вечора до 10.00 години ранку щоденно, враховуючи вихідна та святкові дні. Відповідно до пункту 2 дія цього рішення поширюється на всіх суб`єктів господарювання на території міста Біла Церква незалежно від форм власності, які зареєстровані в установленому порядку і мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, отриману згідно з вимогами законодавства. Отже, вказаним рішенням ради передбачено обмеження не тільки в частині доби, з якої заборонено роздрібну торгівлю алкогольними напоями, але й в частині місця здійснення відповідної торгівлі. Відповідно до Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, які затвердженні Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України 24.07.2002 р. № 219 зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2002 р. за № 680/6968, ресторанне господарство - вид економічної діяльності суб`єктів господарської діяльності щодо надання послуг відносно задоволення потреб споживачів у харчуванні з організуванням дозвілля або без нього. Заклад ресторанного господарства - організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів. Відповідно до п.1.4. вказаних Правил, суб`єктами господарської діяльності здійснюється діяльність у сфері ресторанного господарства після їх державної реєстрації в установленому законодавством порядку. Роздрібна торгівля алкогольними напоями і тютюновими виробами в закладах (підприємствах) ресторанного господарства здійснюється суб`єктами господарської діяльності за наявності відповідних ліцензій. Заклади (підприємства) ресторанного господарства поділяються за типами: фабрики-кухні, фабрики заготівельні, ресторани, бари, кафе, їдальні, закусочні, буфети, магазини кулінарних виробів, кафетерії, а ресторани та бари - також на класи (перший, вищий, люкс) ( п.1.5.Правил). Отже, суб`єкти господарської діяльності, які здійснюють господарську діяльність у сфері ресторанного господарства мають право здійснювати свою діяльність лише після державної реєстрації в установленому законодавством порядку. Разом з цим, позивачем на обґрунтування своїх вимог не надано доказів державної реєстрації ресторанного господарства в установленому законодавством порядку. Інформаційна довідка про реєстрацію потужності із вказівкою про стаціонарну потужність (ресторан, бар, кафе, піцерія, тощо), не є тотожним державній реєстрації закладу ресторанного господарства. При цьому, відповідно до п.1.7 Правил, на фасаді приміщення закладу (підприємства) ресторанного господарства повинна розміщуватися вивіска із зазначенням його типу (класу), назви, найменування суб`єкта господарської діяльності та режиму роботи. Відповідачем на підтвердження свої заперечень надано фотофіксацію фасаду приміщення суб`єкта господарювання, що знаходиться за адресою: м.Біла Церква, Олександрійський бульвар,54-Д, де зазначено, що графік роботи магазину з 10 год. 00 хв. до 22 год. 00 хв. Посилання представника позивача на те, що фотофіксація даної вивіски була вчинена в будь-який інший час, тобто раніше, а не під час складання протоколу, не підтверджені жодними належними й допустимими доказами. Отже, докази відповідача не спростовані в належний спосіб. Враховуючи, що позивачем на підтвердження своїх позовних вимог не надано доказів, що «Червоне та біленька» являється закладом ресторанного господарства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що постанова адміністративної комісії виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області про накладення адміністративного стягнення №301/307 від 25.06.2021, є такою, що відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому відсутні підстави для її скасування. Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволені позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев cуддя Є.О.Сорочко суддя В.В.Файдюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»