Постанова 4855 № 580/2663/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2663/21 Суддя (судді) першої інстанції: В.А. Гайдаш ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 листопада 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Грибан І.О., судді: Ключковича В.Ю., Парінов А.Б., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф-Буд» до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - У С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріумф-Буд» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.10.2020 №006130705. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року позов задоволено - визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 30.10.2020 №006130705. Також, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф-буд» сплачений судовий збір в сумі 5473 грн. 64 коп. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Доводи апелянта аналогічні, викладеним в суді першої інстанції, та обґрунтовані зокрема тим, що перевіркою достовірно та в повному обсязі враховано обставини, які існували на момент проведення перевірки, факти порушень є доведеними, а податкові повідомлення-рішення від 13.01.2021 №0001300705 та №0001290705 - винесеними у чіткій відповідності до вимог Податкового кодексу України. За наведених в апеляційній скарзі доводів, позивач стверджує, що викладені порушення, допущені судом першої інстанції, відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення у про відмову у задоволенні позову. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20 жовтня 2021 року. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті. У судове засідання учасники судового процесу не з`явились та явки уповноважених представників до суду не забезпечили. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином. З огляду на зазначене та керуючись приписами ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, суд протокольною ухвалою вирішив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДПС у Черкаській області здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф-буд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість щодо повноти та правомірності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість понад 100 тис. грн. та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2020 року, результати перевірки оформлені актом від 30.09.2021 №48/23-00-07- 0505/34257417. Вказаною перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Тріумф-буд», зокрема, вимог п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2020 року в сумі 291410 грн. На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.10.2020 №006130705, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування в розмірі 291410 грн. та накладено штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 72852 грн. 50 коп. Податкове повідомленням-рішенням від 30.10.2020 №006130705 позивачем оскаржено до ДПС України. Рішенням ДПС України від 22.12.2020 №35952/6/99-00-06-02-03-06 залишено податкове повідомлення-рішення від 30.10.2020 №006130705 без змін, а скаргу позивача без задоволення. Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючий орган дійшов помилкового висновку про завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточному рахунку платника податку за липень 2020 року в сумі 291410 грн., оскільки правовідносини позивача з контрагентами реально відбулись, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а певні недоліки в їх оформленні не можуть слугувати підставою для позбавлення позивача відшкодування податку на додану вартість. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що платник податків не може позбавлятись права на податковий кредит внаслідок оціночних суджень посадових осіб контролюючого органу, які не підтверджені жодними доказами. Суд апеляційної інстанції, перевіряючи доводи апеляційної скарги, надаючи оцінку правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального та процесуального права, звертає увагу на наступне. Підпунктами 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. За приписами п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України). Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою збільшення податкового кредиту лізингоодержувача (орендаря) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) таким лізингоодержувачем (орендарем). Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку. Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Судом перешої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Тріумф-буд» зареєстровано в Департаменті організаційного забезпечення Черкаської міської ради від 22.02.2006 №10261020000005073 та взято на податковий облік ДПІ у м.Черкасах 22.06.2006. Фактичний вид діяльності -надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна та обладнання. 22.12.2017 між позивачем та ТОВ «Вік «Хітлайн» укладено договір поставки №2951, за яким останній , як постачальник зобов`язувався виготовити і передати у власність позивача обладнання відповідно до Специфікації. Факт виконання підтверджується видатковими накладними від 19.05.2020 №1407 та №1408, товарно-транспортною накладною від 19.05.2020 №1407, податковими накладними від 02.06.2020 №56, від 19.05.2020 №203, від 04.05.2020 №14, довіреністю від 14.05.2020 №26, Специфікаціями. Також, 12.10.2017 між позивачем та ТОВ «Маресто України» укладено договір поставки технологічного обладнання №117/03-17. Факт виконання договору підтверджується рахунком на оплату від 25.05.2020 №4778, видатковими накладними від 05.05.2020 №2816, від 29.05.2020 №3434, від 07.08.2020 №5895, податковими накладними від 23.06.2020 №1162, від 28.05.2020 №965, від 05.05.2020 №76, та довіреністю від 27.05.2020 №31. Щодо посилань контролюючого органу в акті на те, що товар від ТОВ «Вік «Хітлайн» та від ТОВ «Маресто Україна» отримано від імені позивача Кибою Ю.І. за довіреностями, яка не була найманим працівником позивача та у товарно-транспортних накладних за травень 2020 року зазначено адреси вантажоодержувача ТОВ «Тріумф-буд» (18001, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 150, кв. 14) та пункт розвантаження (м. Черкаси, вул. Нижня Горова, 70), за якими товариство не зареєстровано, не має об`єктів оподаткування та відсутні договори оренди, колегія суддів зазначає наступне. З матеріалів справи убачається, що ТОВ «Тріумф-буд» було укладено з ФОП ОСОБА_1 договір найму майна, відповідно до умов якого, позивач, як наймодавець, зобов`язався передати наймачу в користування устаткування та обладнання за адресою: м. Черкаси, вул. Нижня Горова,

70. Зазначена адреса є місцем розташування супермаркету «Делікат». Оскільки, ФОП ОСОБА_1 здійснює свою господарську діяльність в приміщенні супермаркету, придбаний у ТОВ «Маресто Україна» та ТОВ «Вік «Хітлайн» товар був доставлений та розвантажений безпосередньо за адресою його використання орендарем (м. Черкаси, вул. Нижня Горова, 70). Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що довіреність на отримання товару за договором поставки, може видаватися виключно на особу, яка є працівником довірителя. Щодо висновку контролюючого органу щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточному рахунку платника податку за липень 2020 року через невірне зазначення місцезнаходження ТОВ «Тріумф-буд» в бухгалтерських документах ТОВ «Маресто Україна», ТОВ «Вік «Хітлайн» та ПАТ «Черкасиобленерго» (рахунки згідно договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії від 04.05.2020 №3514, від01.07.2020 №3514, від03.08.2020 №3514), а саме: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 150, кв. 14; м. Черкаси, Придніпровський р-н, вул. Зелінського, буд 1/3, колегія суддів зазначає наступне. З матеріалів справи убачається, що ТОВ «Тріумф-буд» з моменту реєстрації було зареєстроване за адресою: м. Черкаси, Придніпровський р-н, вул. Зелінського, буд 1/3, з жовтня 2017 року по лютий 2019 року було зареєстровано за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 150, кв. 14, у період з лютого 2019 року офіційна зареєстрована юридична адреса позивача є: м. Черкаси, вул.Максима Залізняка, 34/4. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що контрагентами позивача ТОВ «Маресто Україна», ТОВ «Вік «Хітлайн» та ПАТ «Черкасиобленерго» помилково у деяких бухгалтерських документах було зазначено попередні юридичні адреси ТОВ «Тріумф-буд», однак вказані помилки (описки) не можуть свідчити про те, що придбане устаткування та обладнання не призначалось та не використовується позивачем у господарській діяльності. Щодо посилання відповідача на те, що у деяких видаткових накладних у колонці «Отримав(ла)» відсутні підписи, посада і прізвище відповідальної особи, колегія суддів зауважує, що матеріали адміністративної справи містяться видаткові накладні які підписані відповідальною особою за довіреністю Кибою Ю.І. Судом першої інстанції встановлено, що між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради (орендар) та ТОВ «Тріумф-буд» (орендар) укладено договір оренди об`єкта нерухомості від 26.09.2017 №2039, угоди від 17.01.2018 №б/н, від 13.08.2018 №б/н,від 04.02.2020 №б/н про внесення змін до договору оренди від 26.09.2017 №2039. Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вищевказаного договору оренди об`єкта нерухомості підтверджується актом від 26.09.2017 приймання-передачі нерухомості за адресою: м. Черкаси, вул. Чіковані, 23/1, податковими накладними від 10.07.2020 №57, №239, №238, №58, від 13.05.2020 №54, №53, №225, №226, від 10.06.2020 №229, №55, №230, №56, від 13.07.2020 №230. Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання контролюючого органу про те, що позивачем до перевірки не надано по взаємовідносинах з Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради актів виконаних послуг з оренди приміщення - є необґрунтованими, оскільки у сторін вказаних правовідносин у відповідності до вимог Цивільного кодексу України відсутній обов`язок їх складання, що також підтверджується роз`ясненнями Міністерства юстиції України, які викладені у листі від 23.02.2004 №8-11-19. Враховуючи встановлені судом першої інстанції обставини справи, а також умови укладених договорів, колегія суддів зазначає, що позивач надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про факт вчинення господарських операцій з зазначеним контрагентами, а доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційного розгляду справи, оскільки з урахуванням закріпленої в ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою обов`язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на такого суб`єкта, контролюючий орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем податкові зобов`язання за господарськими операціями з вказаним вище контрагентом сформовано безпідставно за господарськими операціями, які не виконувались. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточному рахунку платника податку за липень 2020 року в сумі 291410 грн., а податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 30.10.2020 №006130705 є протиправним та підлягає до скасування. Враховуючи встановлені обставини справи, а також умови укладених договорів, колегія суддів зазначає, що позивач надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про факт вчинення господарських операцій з зазначеним контрагентами, а доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційного розгляду справи, оскільки з урахуванням закріпленої в ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою обов`язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на такого суб`єкта, контролюючий орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем податкові зобов`язання за господарськими операціями з вказаним вище контрагентом сформовано безпідставно за господарськими операціями, які не виконувались. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 814/2202/16 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи. Відтак, доводи апеляційної скарги не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, позаяк не містять аргументовані доводи щодо неповного з`ясування обставини справи судом першої інстанції та невідповідність його висновків таким обставинам. Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанцій. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Головуючий суддя І.О. Грибан Судді: В.Ю. Ключкович А.Б. Парінов (повний текст постанови складено 01.11.2021р.)