Постанова 4851 № 642/1146/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий І інстанції: Золотоверха О.О. 02 листопада 2021 р.Справа № 642/1146/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мельнікової Л.В., Суддів: Бегунца А.О. , Курило Л.В. , за участю секретаря судового засідання Юрченко Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою інспектора роти №1 взводу №2 батальйону Патрульної поліції у містах Краматорську та Слов`янську Управління Патрульної поліції у Донецькій області лейтенанта поліції Мартиненка Віталія Олександровича на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 21 липня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №1 взводу № 2 батальйону Патрульної поліції у містах Краматорську та Слов`янську Управління Патрульної поліції у Донецькій області лейтенанта поліції Мартиненка Віталія Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - в с т а н о в и в: 25.02.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить: - визнати дії інспектора роти №1 взводу №2 батальйону Патрульної поліції у містах Краматорську та Слов`янську Управління Патрульної поліції у Донецькій області лейтенанта поліції Мартиненка В.О. (далі - поліцейський) протиправними; - скасувати постанову поліцейського від 19.02.2021 року серії ДП18 № 532475 про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. В обґрунтування вимог позивач зазначає, що примітка до ч. 1 ст. 132-1 КУпАП передбачає, що дія цієї норми не поширюється на порушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів, у зв`язку з чим вважає, що цю норму КУпАП не порушував. Окрім цього, поліцейським не проведено габаритно-ваговий контроль у відповідності з установленим законодавством порядком і не видано довідку про його проведення. Таким чином, його притягнуто до адміністративної відповідальності за відсутності належних доказів його вини, а його дії безпідставно кваліфіковано за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП. У відзиві на адміністративний позов відповідач, не погоджуючись з вимогами ОСОБА_1 , зазначає, що під час несення служби 20.02.2021 року екіпажем патрульної поліції було виявлено порушення правил дорожнього руху, а саме водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом MERSEDES-BENZ 917 н.з. НОМЕР_1 та перевозив вантаж, який перевищував за шириною 2,6 м, а саме 3,8 м без дозволу на участь в дорожньому русі транспортних засобів габаритні параметри яких перевищують нормативні, чим порушив п. 22.5 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України), внаслідок чого до нього було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., згідно санкції ч. 1 ст. 132-1 КУпАП. Також, відповідач зазначив, що підставою для звільнення від відповідальності є наявність у суб`єкта правопорушення дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні. Крім того, відповідач зазначив, що дії інспектора патрульної поліції щодо виявлення правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху та складових постанови у справі про адміністративне правопорушення у разі такого виявлення передбачені КУпАП, Законом України від 02.07.2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закон № 580-VIII), Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, що має наслідком прийняття відповідної постанови у справі про адміністративне правопорушення, тому самі по собі дії щодо складання постанови у справі про адміністративне правопорушення не можуть бути визнані протиправними. Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 21 липня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений. Так, судовим рішенням визнано дії інспектора роти №1 взводу №2 батальйону Патрульної поліції у містах Краматорську та Слов`янську Управління Патрульної поліції у Донецькій області лейтенанта поліції Мартиненка В.О. щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 132-1 КУпАП протиправними. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПР18 № 532475 від 20.02.2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.132-1 КУпАП. Висновок суду вмотивований тим, що ч. 1 ст. 132-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. При цьому в примітці до вказаної статті вказано, що дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Таким чином, за цією частиною статті 132-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення саме правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів, а не за порушення такими транспортними засобами габаритних розмірів. Також, суд зазначив, що відповідач у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 6) та у своєму відзиві посилається на те, що позивач перевозив вантаж шириною більшою, за допустиму нормами п. 22.5 ПДР України, але ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, за якою кваліфіковане діяння позивача, не передбачена відповідальність за таке діяння. Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі інспектор роти №1 взводу №2 батальйону Патрульної поліції у містах Краматорську та Слов`янську Управління Патрульної поліції у Донецькій області лейтенанта поліції Мартиненко В.О., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення в частині визнання його дій протиправними. Вимоги апеляційної скарги відповідач обґрунтовує фактично аналогічними доводами, що наведені ним у відзиві на позов. Відзиви на апеляційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи. За приписами ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку (ч. 1 ст. 268 КАС України). Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (ч. 2 ст. 268 КАС України). Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 317 КАС України слід частково скасувати, з наступних підстав. Судом установлено, що постановою поліцейського Мартиненка В.О. від 20.02.2021 року, серії ДПР18 № 532475, позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за те, що він цього дня, 09 год. 10 хв. на а/ш М03 Харків Довжанський, 666 км, керуючи автомобілем MERSEDES-BENZ 917 н.з. НОМЕР_1 , перевозив вантаж, який перевищував за шириною 2,6 м, а саме: 3,8 м без дозволу на участь в дорожньому русі транспортних засобів, габаритні параметри яких, перевищують нормативні, чим порушив п. 22.5 в ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП /а.с. 6/. Не погоджуючись із висновком суду першої інстанції в частині, якою задоволено вимоги адміністративного ОСОБА_1 про визнання дій відповідача щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 132-1 КУпАП протиправними, колегія суддів за приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Відповідно до ст. 52 Закону України від 30.06.1993 року № 3353-XII «Про дорожній рух» (далі Закон № 3353-XII), контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль). Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України від 02.07.2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закон № 580-VIII) поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону № 580-VIII визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Згідно зі ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів, зокрема і передбачених статтею 132-1 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу (ч. 3 ст. 254 КУпАП). Відповідно до ч. 2-4 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу. З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі Інструкція № 1395). Відповідно п. 4 розділу І Інструкції № 1395 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, статтею 132-1 КУпАП. Відповідно до п. 1 та 2 розділу ІІІ Інструкції № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 132-1 КУпАП, виноситься на місці адміністративного правопорушення. З аналізу вищезазначених норм вбачається, що посадова особа Національної поліції наділена повноваженнями щодо здійснення контролю за дотриманням Привал дорожнього руху його учасниками, які реалізуються, зокрема, у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, порушень, передбачених ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, зоглядати справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, без складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, дії відповідача щодо виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та складання постанови у справі про адміністративне правопорушення у разі такого виявлення передбачені КУпАП, Законом № 580-VIII та Інструкцією № 1395, що має наслідком прийняття відповідної постанови у справі про адміністративне правопорушення. Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Оскільки означені вище обставини залишені судом першої інстанції поза увагою та цим обставинам не надана належна правова оцінка, колегія суддів задовольняє вимоги апеляційної скарги поліцейського, скасовує судове рішення, в частині якою задоволені вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання дій інспектора роти №1 взводу №2 батальйону Патрульної поліції у містах Краматорську та Слов`янську Управління Патрульної поліції у Донецькій області лейтенанта поліції Мартиненка В.О. щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 132-1 КУпАП протиправними, та приймає нове судового рішення про відмову у задоволенні цих вимог ОСОБА_1 . Інші доводи учасників справи на висновки колегії суддів не впливають. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України). Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права (п.п. 1 та 4 ч. 1 ст. 317 КАС України). На підставі наведеного, керуючись статтями 13, 23, 31, 268, 269, 286, 271, 272, 292, 293, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу інспектора роти №1 взводу №2 батальйону Патрульної поліції у містах Краматорську та Слов`янську Управління Патрульної поліції у Донецькій області лейтенанта поліції Мартиненка Віталія Олександровича задовольнити. Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 21 липня 2021 року скасувати, в частині якою задоволені вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання дій інспектора роти № 1 взводу № 2 батальйону Патрульної поліції у містах Краматорську та Слов`янську Управління Патрульної поліції у Донецькій області лейтенанта поліції Мартиненка Віталія Олександровича щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення частини 1 статті 132-1 КУпАП протиправними, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні цих вимог ОСОБА_1 . В іншій частині, а саме, - в частині, якою задоволені вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 , рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 21 липня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді А.О. Бегунц Л.В. Курило Постанова складена і підписана 02 листопада 2021 року.