Постанова 4851 № 520/1223/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 жовтня 2021 р.Справа № 520/1223/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Макаренко Я.М., Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. , за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2021, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., м. Харків, повний текст складено 29.06.21 року по справі №520/1223/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови, ВСТАНОВИВ: 28.01.2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, яким просить визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області (далі ГУ Держпраці у Харківській області) про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 31.01.2019 року № ХК4091/297/НД/АВ/П/ТД-ФС. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення. Не погоджуючись із судовим рішенням, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає його ухваленим з неповним з`ясуванням обставин, просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначила, що відповідачем не доведено фактичний допуск ОСОБА_2 до роботи без оформлення трудового договору (контракту), враховуючи що остання під час допиту її як свідка зазначила, що прийшла до друзів з метою спілкування, на ФО-П ОСОБА_1 не працювала, не виконувала функціональних обов`язків та не отримувала заробітну плату. Крім того позивач зазначила, що судом першої інстанції не враховано той факт, що пояснення ОСОБА_2 , які зафіксовані на відео інспекційного відвідування, суттєво відрізняються від зафіксованих в акті та у рішенні суду першої інстанції. Також позивач зазначила, що інспекційним відвідування встановлений факт перебування ОСОБА_2 у фартусі, що судом першої інстанції прийнято як доказ наявності трудових відносин, однак останнім не встановлено, яким чином одяг особи свідчить про її допуск до роботи без укладення трудового договору, яку роботу вона виконувала та чим це підтверджується. Крім того позивач зауважила, про неналежне її повідомлення відповідачем про дату, час та місце розгляду справи про накладення штрафу та ненадання означених доказів до суду першої інстанції. За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308). Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено, що 11.01.2019 року посадовими особами ГУ Держпраці у Харківській області проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за фактичною адресою : АДРЕСА_1 , кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Проведенню інспекційного відвідування передувало отримання листа Головного управління ДФС у Харківській області від 21.12.2018 року № 31725/9/20-40-14-10-20, який містив копії матеріалів перевірки ФО-П ОСОБА_1 , зокрема акт Головного управління ДФС у Харківській області від 20.12.2018 року № 1554/20/38/РРО/ НОМЕР_1 , відповідно до якого було встановлено, що ФО-П ОСОБА_1 в порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України допускаються до роботи працівники без належного оформлення трудових відносин, у зв`язку із чим, уповноваженими особами ГУ Держпраці у Харківській області прийнято рішення про доцільність призначення інспекційного відвідування ФО-П ОСОБА_1 та як наслідок було видано наказ від 09.01.2019 року № 01.01-07/42 та видано направлення від 09.01.2019 року № 01.01-94/02.03/93 (а.с.74-79). За результатами інспекційного відвідування ГУ Держпраці у Харківській області складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю від 21.01.2019 року № ХК4091/297/НД/АВ (далі акт) (а.с.15-31). Відповідно до опису виявлених порушень відображених у акті, встановлено порушення ч.ч. 1, 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), а саме, допущення працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Під час проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування на підставі наданих пояснень встановлено: гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , надала усні пояснення, в яких зазначила, що прийшла 11.01.2019 року до кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де здійснює господарську діяльність ФО-П ОСОБА_1 розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , для допомоги з обслуговування клієнтів закладу, а саме прийому замовлень та реалізації продуктів та напоїв відвідувачам закладу, пояснення записані інспектором праці зі слів, від підпису відмовилась. Інспекційне відвідування та пояснення були зафіксовані на відео реєстратор № 11137305. Таким чином було встановлено фактичний допуск гр. ОСОБА_2 до роботи. ФО-П ОСОБА_1 або інші особи, які уповноважені діяти в інтересах у ФО-П ОСОБА_1 , на вимогу про надання документів на 21.01.2019 року не з`явились, документи та пояснення не надали. Інспекційне відвідування тривало два робочих дні: перший день 11.01.2019 року. 11.01.2019 року у зв`язку з ненаданням представником за довіреністю документів для проведення інспекційного відвідування, актом про неможливість проведення інспекційного відвідування від 11.01.2019 року № ХК4091/297/НД інспекційне відвідування було призупинено на 10 днів. Складена вимога про надання документів № ХК4091/297/ПД про необхідність надання документів у строк до 10 год. 00 хв. 21.01.2019 року, направлені рекомендованим листом. 21.01.2019 року до ГУ Держпраці у Харківській області від ФО-П ОСОБА_1 або інших осіб уповноважені діяти в її інтересах, документи, що підтверджують трудові відносини з громадянкою ОСОБА_2 до інспекційного відвідування не надані. 21.01.2019 року посадовими особами ГУ Держпраці складено повідомлення № 0498 про розгляд справи про накладення штрафу, розгляду якої відбудеться о 10 год. 15 хв. 31.01.2019 року, який разом з актом інспекційного відвідування № ХК4091/297/НД/АВ від 21.01.2019 року та приписом № ХК4091/297/Н/АВ/П від 21.01.2019 року було направлено засобами поштового зв`язку на ім`я ФО-П ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.84-85). 31.01.2019 року посадовими особами ГУ Держпраці у Харківській області складено акт № ХК4091/297/НД/АВ-ВП про відмову від підпису (а.с.82). 31.01.2019 року ГУ Держпраці у Харківській області винесено постанову №ХК4091/297/НД/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 125.190,00 грн (а.с.32-36). Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем було доведено правомірність оскаржуваної постанови та обґрунтованість висновків акта інспекційного відвідування. Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015 року, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Відповідно до п. 7 Положення про Державну службу України з питань праці Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Як передбачено Положенням про ГУ Держпраці у Харківській області, затвердженим наказом Державної служби України з питань праці № 84 від 03.08.2018 року, ГУ Держпраці у Харківській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується. Відповідно до пп. 11 п. 4 Положення про ГУ Держпраці у Харківській області управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний контроль за дотриманням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, законодавства про зайнятість населення та працевлаштування інвалідів у частині реєстрації у регіональному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів; виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Як передбачено приписами ч. 1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Як передбачено положеннями п. 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 823 від 21.08.2019 року (далі Порядок № 823), державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі проведення інспекційних відвідувань або невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів. Відповідно до положень ч. 4 ст. 2 Закону України від 05.04.2007 року № 844-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон № 844-V) заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами. Згідно з ч. 5 ст. 2 Закону № 844-V, зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону № 844-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. Документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування, що містять інформацію про порушення об`єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування. За змістом ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва. Характерними ознаками трудових відносин є: - систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат); - підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку; - виконання роботи за професією (посадою); - обов`язок роботодавця надати робоче місце; - дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо. Так, постановою від 31.01.2019 року № ХК4091/297/НД/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, позивача було притягнуто до відповідальності у відповідності до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, за змістом якого передбачено відповідальність за порушення законодавства про працю в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Згідно розділу ІІ акту від 21.01.2019 року № ХК4091/297/НД/АВ вбачається, що під час проведення інспекційного відвідування, фахівцями ГУ Держпраці у Харківській області було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », та було встановлено, що за барною стійкою здійснює обслуговування особа, яка відповідно до наданих усних пояснень зазначила, що працює у даному закладі. Відповідно до опису виявлених порушень, зафіксованих у розділ ІІІ акту від 21.01.2019 року № ХК4091/297/НД/АВ, під час проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування на підставі наданих пояснень гр. ОСОБА_2 встановлено, що 11.01.2019 року вона прийшла до кафе для допомоги з обслуговування клієнтів закладу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а саме прийому замовлень та реалізації продуктів та напоїв відвідувачам закладу. Факт фіксування вказаних усних пояснень відображений у поясненнях ОСОБА_2 від 11.01.2019 року, від підпису в яких остання відмовилась (а.с.81). Зі змісту наданих відповідачем пояснень вбачається, що під час відібрання пояснень з ОСОБА_2 , остання перебувала у приміщенні кафе в робочому одязі фартусі, що зафіксовано відповідачем на відео реєстратор № 11137305, відеозаписи NOR_8888888_000000_20190111152305_0035 та NOR_8888888_000000_20190111153249_0036 з якого наявні в матеріалах справи на електронному носію інформації DVD-R диску (а.с.184). На підставі наведеного, відповідач дійшов висновку, що ОСОБА_2 була допущена позивачем до роботи без укладення трудового договору. Надаючи оцінку встановленим інспекційним відвідуванням висновкам та поясненням відповідача наявних в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність факту перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах з позивачем, враховуючи наступне. Відповідно до наданої позивачем заяви від 27.01.2021 року за підписом ОСОБА_2 , засвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Дегтярьовою А.В., вбачається, що 11.01.2019 року ОСОБА_2 завітала до приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з метою дружньої зустрічі з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які відлучилися із закладу по справам. Через деякий час до приміщення кафе зайшли 5 чоловіків, які представились інспекторами праці та повідомили їй про інспекційне відвідування ФО-П ОСОБА_1 ОСОБА_2 намагалась пояснити інспекторам праці, що вона не перебуває у трудових відносинах з ФО-П ОСОБА_1 , однак у відображених поясненнях, начебто з її слів, інспекторами Держпраці були відображені пояснення, які суттєво відрізнялись від слів ОСОБА_2 , з огляду на що, остання від їх підписання відмовилась (а.с.46). Допитана у суді першої інстанції в якості свідка ОСОБА_2 повідомила, що 11.01.2019 року прийшла до закладу знайомої поїсти, проте не встигла, оскільки знайомі залишили приміщення закладу у справах - для придбання продуктів. У їх відсутність знаходилась біля барної стойки, разом з цим зазначила, що інших людей, працівників в закладі не було. Зі змісту відеозапису NOR_8888888_000000_20190111152305_0035 колегію суддів установлено, що при наданні пояснень, ОСОБА_2 чітко зазначила що жодних обов`язків у кафе вона не виконує та в останньому вона не працює. Також зазначила що вона допомагає куму в роботі кафе. Колегія суддів зазначає, що жодних дій ОСОБА_2 щодо обслуговування клієнтів, прийому замовлень, реалізації продуктів на напоїв відвідувачам закладу на відеозаписі зафіксовано не було. Крім того, на відеозаписі не зафіксовано з`ясування перевіряючими особи кума та його відношення до діяльності ФОП- ОСОБА_1 , про якого зазначила ОСОБА_2 на вказаному відеозаписі. Відповідно до положень ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 73 КАС України). З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, наданий відповідачем електронний відеозапис NOR_8888888_000000_20190111152305_0035 не містить інформацію щодо предмета доказування, оскільки не підтверджує обставин викладених в акті інспекційного відвідування. Крім того, колегія суддів надає критичну оцінку доводам відповідача в частині висвітлення пояснень ОСОБА_2 , відповідно до яких орган Держпраці зазначив про здійснення ОСОБА_2 , допомоги суб`єкту господарювання з обслуговування клієнтів закладу, а саме прийому замовлень, розливу та продажу напоїв, оскільки вказані твердження спростовуються поясненнями останньої, зафіксовані на вказаному вище відеозаписі та її поясненнями, відображених у нотаріально посвідченій заяві від 27.01.2021 року. Посилання відповідача у своїх поясненнях на те, що ОСОБА_2 перебувала в робочому одязі бармена колегія суддів відхиляє, оскільки з відеозапису NOR_8888888_000000_20190111153249_0036 такого факту встановити однозначно неможливо. Крім того, на відео не зафіксовано факту обслуговування клієнтів закладу та факту знаходження ОСОБА_2 за стійкою бару для прийому замовлень, розливу та продажу напоїв. З огляду на встановлені обставини, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість висновків акта від 21.01.2019 року № ХК4091/297/НД/АВ, яким встановлено порушення ФО-П ОСОБА_1 вимог ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, оскільки доказів допущення ОСОБА_2 до роботи без укладення договору з ФО-П ОСОБА_1 , та загалом її приналежність до діяльності кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідачем не надано. За таких обставин колегія суддів зазначає про необґрунтованість висновку суду першої інстанції про встановлення відповідачем факту використання праці неоформлених працівників ФО-П ОСОБА_1 .. Крім того, колегія суддів зазначає, що механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, визначено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» від 17.07.2013 року № 509 (далі - Порядок № 509). Пунктом 2 Порядку № 509 передбачено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Згідно із п. 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). Відповідно до п. 4 Порядку № 509 справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд. Ключовим правовим питанням у справі є застосування п. 6 Порядку № 509, зокрема, щодо обов`язку державного органу повідомляти особу, яка притягується до відповідальності, про час та місце розгляду справи, а також правові наслідки неповідомлення. Відповідно до п. 6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. Надаючи оцінку заходам відповідача, направлених на проінформованість особи про час та місце розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне. Детальним описом виявленого порушення розділу ІІІ акта від 21.01.2019 року № ХК4091/297/НД/АВ, відповідач зазначив, що 11.01.2019 року у зв`язку з ненаданням представником за довіреністю документів для проведення інспекційного відвідування, актом про неможливість проведення інспекційного відвідування від 11.01.2019 року № ХК4091/297/НД інспекційне відвідування було призупинено на 10 днів. Складена вимога про надання документів № ХК4091/297/ПД про необхідність надання документів у строк до 10 год. 00 хв. 21.01.2019 року, направлені рекомендованим листом. З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що при дослідженні матеріалів справи, докази направлення вимоги надання документів № ХК4091/297/ПД із зазначенням строку їх надання до 10 год. 00 хв. 21.01.2019 року, матеріали справи не містять. 21.01.2019 року посадовими особами ГУ Держпраці у Харківській області складено повідомлення № 0498 про розгляд справи про накладення штрафу о 10 год. 15 хв. 31.01.2019 року, який разом з актом інспекційного відвідування № ХК4091/297/НД/АВ від 21.01.2019 року та приписом № ХК4091/297/Н/АВ/П від 21.01.2019 року було направлено засобами поштового зв`язку на ім`я ФО-П ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 . На підтвердження направлення позивачеві вказаних документів, відповідачем надано опис вкладення у цінний лист, на якому проставлений поштовий штемпель поштового відділення з датою 22.01.2019 року, чек АТ «Укрпошта» від 22.01.2019 року та накладну від від 22.01.2019 року № 6102227281773. З наданих відповідачем пояснень вбачається, що у зв`язку із неповерненням позивачем підписаного примірнику акта інспекційного відвідування, посадовими особами ГУ Держпраці у Харківській області складено акт 31.01.2019 року № ХК4091/297/НД/АВ-ВП про відмову від підпису, примірник якого був направлений позивачу рекомендованим листом № 6102227148143 (а.с.83). В подальшому, посадовими особами ГУ Держпраці у Харківській області винесено оскаржувану постанову № ХК4091/297/НД/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 125.190,00 грн, яка, згідно пояснень відповідача, була направлена на адресу позивача засобами поштового зв`язку рекомендованим листом № 6102227148143. Надаючи оцінку аргументам позивача, викладених у поданій апеляційній скарзі, щодо неналежного її повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про накладення штрафу, колегія суддів зазначає наступне. Ключовим правовим питанням у справі є застосування п. 6 Порядку № 509, а саме зміст обов`язку державного органу повідомляти особу, яка притягується до відповідальності, про час та місце розгляду справи, а також правові наслідки неповідомлення. Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. Положення п. 6 Порядку № 509 покладає цей обов`язок на уповноважену посадову особу. Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи. Отже, саме на уповноважену посадову особу покладається обов`язок з`ясувати чи поінформовано особу. При цьому, саме лише надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи. З огляду на це, обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Таке тлумачення п. 6 Порядку № 509 відповідає завданням адміністративного судочинства та принципу верховенства права, оскільки має наслідком більш ефективний захист прав та інтересів фізичних та юридичних осіб. З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується. У разі одержання повідомлення до засідання, але у строк, що є меншим за п`ятиденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом України у постановах від 12.06.2019 року по справі № 813/3415/18, від 05.08.2019 року по справі № 814/2473/17, від 13.05.2020 року по справі № 804/5031/17 та від 15.01.2021 року №1340/3731/18. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. За обставинами даної справи, колегією суддів установлено, що відповідачем було направлено на адресу позивача повідомлення від 21.01.2019 року № 0498 про розгляд справи про накладення штрафу, однак контролюючим органом не підтверджено допустимими та достатніми доказами отримання вказаного повідомлення та інформованість позивача та/або його представника про дату, час та місце розгляду справи про накладення штрафу. Той факт, що фактичне одержання надісланого відповідачем повідомлення про розгляду справи не залежить від ГУ Держпраці у Харківській області та знаходиться поза межами його компетенції не звільняє його від виконання обов`язку повідомити суб`єкта чи роботодавця про розгляду справи не пізніше ніж за п`ять днів до дати такого розгляду у один із способів, що передбачений п. 6 Порядку №

509. При цьому обраний відповідача спосіб повідомлення не є єдиним можливим, а його використання не виключає можливості використання будь-якого іншого із передбачених вказаним пунктом, з метою належного доведення до відома позивача, інформації про розгляду справи відносно нього. Колегія суддів надає критичну оцінку висновку суду першої інстанції, про встановлення з боку позивача дій, які свідчать про намагання уникнути ним відповідальності з посиланням на п. 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 (заява №3236/03), оскільки вказаний пункт стосується вживання заходів відносно відомим їм судових справ, а не наслідків інспекційного відвідування, враховуючи, що про такі наслідки позивач обізнаним не була. Враховуючи безпідставність висновків ГУ Держпраці у Харківській області, встановлених актом від 21.01.2019 року № ХК4091/297/НД/АВ та порушення останнім п. 6 Порядку № 509, колегія суддів приходить до висновку про протиправність винесеної постанови від 31.01.2019 року № ХК4091/297/НД/АВ/П/ТД-ФС, відповідно до якої до ФО-П ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 125.190,00 грн. У відповідності із ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Оскільки означені обставини залишені судом першої інстанції поза увагою та цим обставинам не надана належна правова оцінка, колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу ОСОБА_1 та скасовую рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 року з прийняттям нового судового рішення про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .. Інші доводи сторін на висновки колегії суддів не впливають. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Частиною 6 ст. 139 КАС України передбачено, що якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , колегія суддів здійснюючи розподіл судових витрат у справі, приймає рішення про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держпраці у Харківській області на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги у загальній сумі 3.129,76 грн. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 по справі №520/1223/21 скасувати. Прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 31.01.2019 року № ХК4091/297/НД/АВ/П/ТД-ФС. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 40, код ЄДРПОУ 39779919) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3129 (три тисячі сто двадцять дев`ять) гривень 76 копійок. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді(підпис) (підпис) З.О. Кононенко О.М. Мінаєва У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Макаренко Я.М. у період з 25.10.2021 по 31.10.2021 повний текст постанови складено 01.11.2021 року