Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 818/888/16

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 жовтня 2021 р.Справа № 818/888/16 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Чалого І.С., суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. , за участю секретаря судового засідання Сузанського О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.10.2020, головуючий суддя І інстанції: С.М. Глазько, м. Суми, повний текст складено 01.10.20 по справі № 818/888/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" до Головного управління ДПС у Сумській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (далі - позивач, ТОВ "СМНВО") звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому просить податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області від 21 жовтня 2015 року № 0002472206 визнати протиправним та вважати скасованим з 02.06.2016 в порядку процедури адміністративного оскарження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" №495 від 09.11.2015, поданою до Головного управління ДФС у Сумській області (вхідний №327/ск Головного управління ДФС у Сумській області від 09.11.2015); у порядку судового контролю зобов`язати ДПІ у м. Сумах подати у місячний строк з моменту набрання постанови законної сили звіт про виконання даного судового рішення. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду, яка занесена до протоколу судового засідання 28.05.2020, відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області, було замінено на належного відповідача - Головне управління ДПС у Сумській області. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду, яка занесена до протоколу судового засідання 18.06.2020, було задоволено клопотання представника відповідача щодо залучення до участі у справі у якості другого відповідача Державної податкової служби України. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 позовні вимоги ТОВ "СМНВО" задоволено частково. Зобов`язано Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) відкоригувати дані інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код ЄДРПОУ 34013028) з податку на додану вартість (код класифікації доходів бюджету 14010100) шляхом зменшення нарахованих грошових зобов`язань по скасованому в адміністративному порядку податковому повідомленню-рішенню Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області від 21 жовтня 2015 року №0002472206 про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" штрафу у розмірі 9551438,44 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - Державна податкова служба України, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми ст. 56 Податкового кодексу України та Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який затверджено наказом Міністерства фінансів України № 422 від 07.04.2016, допущено порушення ч. 3 ст. 48 та ст. 52 КАС України в частині неправильного визначення відповідача, допущено порушення ч. 3 ст. 242, ч. 4 ст. 246 КАС України, оскільки не наведено жодного обґрунтування, чому доводи позивача та ГУ ДПС у Сумській області є правильними, а ДПС хибними. Скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, позивач просив рішення суду першої інстанції змінити в частині визначення відповідача, який має відповідати за зобов`язання відкоригувати дані інтегрованої картки позивача з податку на додану вартість. Втім, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач не скористався своїм правом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, в той час як за змістом статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відзив на апеляційну скаргу має містити обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги, а не заперечень щодо змісту рішення, що оскаржується іншою стороною. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 21 жовтня 2015 року на підставі акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0002472206, згідно з яким позивачу нараховано штраф у розмірі 20% на суму 9551438,44 грн. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 47757192,20 грн. 09 листопада 2015 року ТОВ "СМНВО" подало до Головного управління ДФС у Сумської області скаргу на податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах від 21 жовтня 2015 року № 0002472206. Рішенням ГУ ДФС у Сумській області від 16 листопада 2015 року №14585/10/18-28-10-04-04-307/327/ск скарга позивача залишена без розгляду. Не погодившись із таким рішенням, позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення від 16 листопада 2015 року № 14585/10/18-28-10-04-04-307/327/ск про залишення скарги ТОВ "СМНВО" від 09 листопада 2015 року №495 без розгляду та зобов`язання прийняти до розгляду вказану скаргу. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року у справі №818/3773/15 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 16 листопада 2015 року №14585/10/18-28-10-04-04-307/327/ск про залишення скарги без розгляду; зобов`язано Головне управління ДФС у Сумській області прийняти до розгляду скаргу ТОВ "СМНВО" від 09 листопада 2015 року №

495. Спірні правовідносини у вказаній справі виникли з приводу заперечення контролюючим органом обставин того, що після набрання законної сили 12.05.2016 постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016 по справі №818/3773/15, яким зобов`язано Головне управління ДФС у Сумській області прийняти до розгляду скаргу ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" № 495 від 09.11.2015, скарга позивача не була розглянута у встановлений Податковим кодексом України строк, а тому, відповідно до частини другої п.56.9 ст. 56 Податкового кодексу України, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків. Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення рішення протиправним та таким, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду. Сумський окружний адміністративний суд постановою від 22 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року, адміністративний позов задовольнив, а саме: податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області від 21 жовтня 2015 року № 0002472206 визнав протиправним та вважав скасованим з 02.06.2016 в порядку процедури адміністративного оскарження за скаргою ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" №495 від 09.11.2015, поданою до Головного управління ДФС у Сумській області (вхідний №327/ск Головного управління ДФС у Сумській області від 09.11.2015). Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ у м. Сумах звернулася з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а також неправильну оцінку наявних у матеріалах справи доказів, просила їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ТОВ "СМНВО". Зокрема, скаржник зазначив, що ГУ ДФС у Сумській області, отримавши постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року у справі № 818/3773/15, не отримувало повторно скаргу ТОВ "СМНВО" від 09 листопада 2015 року № 495, що свідчить про відмову позивача від здійснення процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 21 жовтня 2015 року №0002472206. Постановою Верховного Суду від 16.04.2020 скасовано постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, що 20 жовтня 2015 року ДПІ у м. Сумах провела документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "СМНВО" з питань своєчасності сплати до бюджету податкових зобов`язань з податку на додану вартість за травень-грудень 2014 року, за результатами якої склала акт від 02 жовтня 2015 року №2547/2206/34013028/213. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що скарга позивача від 09 листопада 2015 року №495 на податкове повідомлення-рішення від 21 жовтня 2015 року №0002472206 вважається повністю задоволеною на його користь з 02 червня 2016 року, тому відповідно до частини другої пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України, спірне податкове повідомлення-рішення вважається скасованим. У зв`язку з цим, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права є не скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, а зобов`язання ДПС України відкоригувати дані інтегрованої картки ТОВ "СМНВО" з податку на додану вартість шляхом зменшення нарахованих грошових зобов`язань по скасованому в адміністративному порядку податковому повідомленню-рішенню. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України (тут та надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено право платника податків оскаржувати рішення, прийняті контролюючим органом, в адміністративному або судовому порядку. Процедура адміністративного оскарження врегульована, серед іншого, нормами пунктів 56.2, 56.3, 56.7., 56.8 , 56.9, 56.20 статті 56 Податкового кодексу України. Так, відповідно до пункту 56.2 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. За змістом пункту 56.3 статті 56 Податкового кодексу України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Вичерпний перелік підстав, за наявності яких контролюючий орган має право не розглядати скаргу платника податків наведений у пункті 56.7 статті 56 Податкового кодексу України, а саме: у разі порушення платником податків вимог пунктів 56.3 і 56.6 подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення. Згідно з пунктом 56.8 статті 56 Податкового кодексу України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. За положеннями пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків (абзац другий). Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту (абзац третій). Відповідно до частини п`ятої статті 254 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) постанова або ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Частиною першою статті 255 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Із матеріалів справи вбачається, що постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року у справі №818/3773/15, якою визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 16 листопада 2015 року №14585/10/18-28-10-04-04-307/327/ск про залишення скарги ТОВ "СМНВО" від 09 листопада 2015 року №495 без розгляду та зобов`язано прийняти таку скаргу до розгляду, набрала законної сили 12 травня 2016 року. Відтак, правильним висновок суду першої інстанції про те, що саме з цієї дати у контролюючого органу виник обов`язок на виконання рішення суду та відповідно до вимог Податкового кодексу України розглянути скаргу ТОВ "СМНВО" та направити вмотивоване рішення платнику податків у встановлений Податковим кодексом України строк. Водночас таке вмотивоване рішення за скаргою позивача протягом 20-денного строку на адресу ТОВ "СМНВО" не було надіслано, рішення про продовження строків розгляду скарги Головним управлінням ДФС у Сумській області також не приймалося. Норма абзацу 2 пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України за методом правового регулювання є імперативною та виражає категоричне правило, відповідно до якого якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника, то скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків. За таких обставин скарга позивача від 09 листопада 2015 року № 495 вважається повністю задоволеною на користь ТОВ "СМНВО", у зв`язку з чим, відповідно, вважається скасованим у силу прямої норми закону податкове повідомлення-рішення від 21 жовтня 2015 року №0002472206 про сплату штрафу за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість. Колегія суддів зазначає, що наявність прямої норми закону (в даному випадку пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України), в силу якої податкове повідомлення-рішення вважається скасованим, виключає необхідність звертатися до суду з метою визнання протиправним та скасування такого податкового повідомлення-рішення. В свою чергу у випадку якщо податковий орган не визнає наявність обставин, з якими закон пов`язує автоматичне скасування податкового повідомлення-рішення, та не приводить відповідність дані інтегрованої картки платника податків у частині нарахування відповідних податків та зборів згідно з таким податковим повідомленням-рішенням, належним способом захисту порушених прав є визнання протиправними дій чи бездіяльності контролюючого органу, пов`язаних із нездійсненням коригування показників в інтегрованій картці платника податків, та зобов`язання здійснити таке коригування на відповідну суму. З огляду на матеріали справи, а саме: витягу з інтегрованої картки платника вбачається, що 30.08.2016 сума штрафу у розмірі 9551438,44 грн, що нарахована на підставі податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області від 21 жовтня 2015 року №0002472206, вилучена з обліку у зв`язку з надходженням ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 02.08.2016 про відкриття провадження по справі (т.2 а.с. 33). Вказані дії контролюючого органу відповідають частині четвертій п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України, яка передбачає, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Відповідачами у справі не заперечується та обставина, що сума штрафу у розмірі 9551438,44 грн, що нарахована на підставі податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області від 21 жовтня 2015 року №0002472206 на даний час обліковується за позивачем та не виключена з інтернованої карти платника податків позивача на підставі пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України у зв`язку зі скасуванням вказаного податкового повідомлення-рішення відповідно до вказаної норми ПК України. У зв`язку з викладеним, колегія суддів уважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог шляхом зобов`язання Державну податкову службу України відкоригувати дані інтегрованої картки позивача з податку на додану вартість шляхом зменшення нарахованих грошових зобов`язань по скасованому в адміністративному порядку податковому повідомленню-рішенню Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області від 21 жовтня 2015 року №0002472206 про сплату позивачем штрафу у розмірі 9551438,44 грн. Відхиляючи доводи апеляційної скарги відповідача щодо обрання неналежного способу захисту порушеного права та відсутність порушеного права, що є підставою для відмови в задоволенні позову, то колегія суддів зважає на ті мотиви, з яких виходив суд касаційної інстанції, направляючи справу на повторний розгляд до суду першої інстанції, зокрема про те, що скасування податкового повідомлення-рішення не є належним способом захисту порушеного права. У вказаній справі № 818/888/16 Верховний Суд виснував, що суди, встановивши обставини, з якими закон пов`язує автоматичне скасування податкового повідомлення-рішення, мають з`ясувати, чи приведено у відповідність дані інтегрованої картки платника податків у частині нарахування відповідних податків та зборів згідно з таким податковим повідомленням-рішенням. При цьому у випадку встановлення протиправних дій чи бездіяльності контролюючого органу, пов`язаних із нездійсненням коригування показників в інтегрованій картці платника податків, суди мають застосувати відповідний спосіб захисту з метою відновлення порушених прав платника податків. Відповідно до ч. 5 статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи. У зв`язку з вищевикладеним під час нового судового розгляду даної справи суд першої інстанції правомірно зобов`язав відповідача надати інформацію з інтегрованої картки платника податків позивача та встановивши, що всупереч вимог Порядку № 422 податковим органом не відображено в інтегрованій картці платника податків нарахована сума штрафу згідно податкового повідомлення-рішення, за достатніх правових підстав зобов`язав другого відповідача здійснити відповідне коригування. В апеляційній скарзі відповідач стверджує, що доступ до інтегрованої картки платника податків для внесення відповідної інформації надається саме територіальним органам ДПІ за місцем реєстрації платника податків. У зв`язку з цим Державна податкова служба України категорично не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині визначення відповідача, на якого покладений обов`язок відкоригувати дані інтегрованої картки позивача, та з поясненнями представника ГУ ДПС у Сумській області щодо виключних повноважень ДПІ для коригування даних картки та відсутності такої технічної і нормативної можливості у ГУ ДПС у Сумській області, оскільки позивач перебуває на обліку в ГУ ДПС у Сумській області. З приводу цього колегія суддів зазначає, що організацією діяльності з ведення органами ДФС України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначено Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 р. № 422 (надалі - Порядок № 422, діяв на момент виникнення спірних правовідносин та на час ухвалення судом першої інстанції рішення ). Відповідно до п.2 розділу І Порядку № 422 інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами. Відповідно до п. 2 ч. 1 розділу 2 Порядку № 422 ІКП відкривається за місцезнаходженням юридичних осіб (основне місце обліку). Органу ДФС, в якому перебуває платник за основним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за основним місцем обліку, для внесення відповідної інформації, а за неосновним місцем обліку - в режимі перегляду. Органу ДФС, в якому перебуває платник за неосновним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за неосновним місцем обліку, для внесення відповідної інформації. Отже, на підставі викладеного, у платників податків наявний такий спосіб захисту порушеного права як зобов`язання податкового органу, в якому платник податків перебуває на податковому обліку, внести зміни до картки особового рахунку платника податків. Водночас колегія суддів звертає увагу, що Порядок № 422 втратив чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів № 5 від 12.01.2021 "Про затвердження Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Крім того, на виконання Указу Президента України від 8 листопада 2019 року № 837 "Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави" Кабінетом Міністрів України 30 вересня 2020 року прийнято постанову № 893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби", відповідно до якої було прийнято рішення про ліквідацію як юридичних осіб публічного права територіальних органів ДПС та надано завдання ДПС щодо створення її територіальних органів як відокремлених підрозділів Служби. У зв`язку з цим, починаючи з 01 січня 2021 року територіальні органи Державної податкової служби, утворені як її відокремлені підрозділи, розпочинають здійснення повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються як юридичні особи та Державна податкова служба України розпочала функціонування як єдина юридична особа, що складається з центрального апарату та територіальних органів, утворених як її відокремлені підрозділи (без статусу юридичних осіб). Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2021 клопотання представника Головного управління ДПС у Сумській області про заміну відповідача у справі - задоволено та замінено відповідача по справі № 520/5958/19 - Головне управління ДПС у Сумській області (ЄДРПОУ 43144399) на правонаступника - Головне управління ДПС у Сумській області як територіальний орган утворений на правах відокремленого підрозділу (ЄДРПОУ 43995469). За таких обставин, внаслідок зміни нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, що відбулося після ухвалення рішення судом першої інстанції, колегія суддів уважає, що відсутні підстави для заміни відповідача - Державної податкової служби України на Головне управління ДПС у Сумській області як територіальний орган утворений на правах відокремленого підрозділу (ЄДРПОУ 43995469), адже фактично обов`язок виконати рішення покладено на належного відповідача - Державну податкову службу України, яка розпочала своє функціонування як єдина юридична особа. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення вимог позову шляхом зобов`язання Державну податкову службу України відкоригувати дані інтегрованої картки позивача з податку на додану вартість шляхом зменшення нарахованих грошових зобов`язань по скасованому в адміністративному порядку податковому повідомленню-рішенню. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 по справі № 818/888/16 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя І.С. Чалий Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко Повний текст постанови складено 01.11.2021.