LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС911/27/21

від 02.11.2021 · Господарська
Резолютивна:Касаційну скаргу Державного підприємства "Укрсервіс Мінтрансу" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2021 і рішення Господарського суду Київської області від 19.05.2021 у справі № 911/27/21 з…

УХВАЛА 02 листопада 2021 року м. Київ Справа № 911/27/21 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О., розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Укрсервіс Мінтрансу" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2021 і рішення Господарського суду Київської області від 19.05.2021 у справі за позовом Державного підприємства "Укрсервіс Мінтрансу" до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву про стягнення 1 149 547, 79 грн, ВСТАНОВИВ: 19.10.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державного підприємства "Укрсервіс Мінтрансу" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2021 (повний текст складено 27.09.2021) і рішення Господарського суду Київської області від 19.05.2021 у справі № 911/27/21, подана 18.10.2021 до Верховного Суду. Перевіривши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Укрсервіс Мінтрансу", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке. Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається норма права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду. У касаційній скарзі Державне підприємство "Укрсервіс Мінтрансу" зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а саме: суди неправильно та неповно встановили обставини, які мають значення для справи, неправильно та неповно дослідили та оцінили докази, а тому дійшли неправильних висновків щодо правовідносин, які виникли між сторонами спору. Звертаючись із касаційною скаргою, Державне підприємство "Укрсервіс Мінтрансу" наводить перелік доказів, які, на його думку, не були досліджені судами попередніх інстанцій. Таким чином, зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставою касаційного оскарження є пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, тобто наявність передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу процесуальних порушень, а саме недослідження зібраних у справі доказів (пункт 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України). Інших посилань на підстави касаційного оскарження, які передбачені частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скарга Державного підприємства "Укрсервіс Мінтрансу" не містить. Водночас Верховний Суд звертає увагу скаржника, що відповідно до приписів пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України недослідження судом зібраних у справі доказів є підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд лише за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу або ж наявності випадків, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини 3 статті 310 цього Кодексу. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник повинен навести та обґрунтувати неправильне застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права у взаємозв`язку з посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу касаційного оскарження судових рішень. Водночас хоч у касаційній скарзі Державного підприємства "Укрсервіс Мінтрансу" і викладено обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень, достатніх для відкриття касаційного провадження підстав, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі скаржником не зазначено та не наведено їх обґрунтування. Саме недослідження зібраних судом доказів не є достатньою самостійною підставою для відкриття касаційного провадження на судові рішення, що оскаржуються у цій справі. Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху. Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Державному підприємству "Укрсервіс Мінтрансу" необхідно зазначити та обґрунтувати передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги (із урахуванням змісту цієї ухвали). У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові. Керуючись статтями 234, 290, 291, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Державного підприємства "Укрсервіс Мінтрансу" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2021 і рішення Господарського суду Київської області від 19.05.2021 у справі № 911/27/21 залишити без руху до 26.11.2021, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Н. О. Багай

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»