Постанова 4876 № 908/610/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02.11.2021 року м.Дніпро Справа № 908/610/21 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів Чус О.В., Кощеєва І.М., секретар судового засідання: Грачов А.С., представники сторін: від відповідача: Кісь Р.Б. представник, довіреність № 0-8-0.6-51/62-21 від 13.05.2021 р.; від інших учасників судового процесу: представники не з`явились; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "Лан" на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.06.2021 (повний текст складений 30.06.2021, суддя Федорова О.В.) у справі №908/610/21 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "Лан", село Новопавлівка, Запорізька область до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Коларівська сільська рада Бердянського району Запорізької області, село Болгарка, Приморський район, Запорізька область про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки, - ВСТАНОВИВ: Приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма "Лан" звернулося до Господарського суду Запорізької області із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання укладеним на новий строк (поновленим) з дня набрання чинності рішенням суду договору оренди землі від 22.07.2010, укладеного між позивачем та Приморською районною державною адміністрацією, який зареєстрований у Приморському РВ ЗРФ ДП "ЦДЗК", про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.07.2020 №041027800006, на строк 10 років на тих самих умовах в редакції додаткової угоди позивача. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.06.2021 у справі №908/610/21 у задоволенні позову відмовлено. Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що договір оренди землі припинився внаслідок закінчення строку його дії 30.07.2020 з огляду на те, що направлена до спливу строку договору позивачем пропозиція за вих. №35 від 12.06.2020 про поновлення договору оренди землі на тих самих умовах та з відповідним проектом додаткової угоди, розглянута Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області та відхилена листом вих. №О-5860-287/0/18-20 від 07.07.2020 про відмову в поновленні договору оренди землі у зв`язку з незгодою із запропонованими позивачем умовами договору. Місцевим господарським судом зазначено, що продовження позивачем користування земельною ділянкою зі сплатою орендної плати не змінює юридичного факту припинення договору оренди внаслідок закінчення строку його дії. Місцевим господарським судом відхилені доводи позивача про те, що Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області не заперечувало проти продовження дії договору протягом місяця після закінчення строку дії договору з посиланням на лист-повідомленням відповідача за вих. №19-8-0.61-3683/2-20 від 13.08.2020 про заперечення в поновленні договору оренди землі. З наявності наданої у встановлений строк відмови орендодавця в поновленні договору оренди на новий строк, недосягненням сторонами згоди щодо істотних умов договору для укладення його на новий строк та припиненням у зв`язку з цим договору оренди внаслідок закінчення строку його дії, місцевий господарський суд дійшов до висновку про відсутність підстав вважати договір оренди поновленим на той самий строк і на тих самих умовах. Крім того, судом першої інстанції вказано, що запропоновані позивачем у додатковій угоді умови поновлення договору оренди землі (без змін щодо розміру орендної плати та порядку її визначення) не відповідають діючому на даний час законодавству, зокрема Податковому кодексу України; що вимога позивача про визнання договору оренди укладеним на новий строк (поновленим) з дня набрання чинності рішенням суду суперечить правовій природі поновлення договору оренди як безперервного продовження дії договору на новий строк, адже в разі визнання договору поновленим з дати набрання законної сили рішенням суду утворюється проміжок часу між закінченням строку дії договору і до дати набрання судовим рішенням законної сили, в який існує ситуація правової невизначеності (відсутності договірних відносин). Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма "Лан" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 29.06.2021 у справі №908/610/21; прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судовий розгляд справи був суто формальним, єдиною обставиною, яку встановив місцевий господарський суд, є наявність заперечення відповідача в поновленні договору оренди землі, що само по собі є достатньою правовою підставою для відмови в позові, однак при цьому навіть не встановив повний зміст цієї відмови, не надав оцінку її обґрунтованості, не здійснив перевірку її на відповідність вимогам законодавству у співставленні з доводами позивача та обставинами справи. Апелянт зазначає, що зі змісту листа відповідача від 13.05.2020 №27-8-0.61-2145/2-20 взагалі не вбачається, що відповідач пропонує позивачу конкретні істотні умови договору, натомість формулювання вказаного листа є загальними, формальними, такими, що спрямовані на майбутній момент в часі, який не визначений конкретно. Також апелянт наголошує на безпідставність посилання відповідача на порушення позивачем земельного законодавства, посилаючись на те, що акт обстеження земельної ділянки та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 16.06.2020 не підтверджують виявлення порушення земельного законодавства, так як відсутній протокол про вчинення адміністративного правопорушення. За доводами апелянта, місцевим господарським судом не прийнято до уваги недобросовісну поведінку відповідача у спірних правовідносинах та порушення у зв`язку з цим прав позивача як сторони менш захищеної у спірних правовідносинах. Також апелянт не погоджується із висновком місцевого господарського суду про припинення дії договору у зв`язку із недосягненням сторонами згоди щодо істотних умов договору для укладання його на новий строк з огляду на те, що приписами статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції від 01.01.2020, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, така умова припинення договору оренди землі не передбачена. Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2020 для розгляду справи №908/610/21 визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач Орєшкіна Е.В., судді Чус О.В., Кузнецова І.Л. У зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_1 відбулась автоматична зміна складу колегії суддів. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2021, справу №908/610/21 передано колегії суддів у складі: Орєшкіна Е.В. (головуючий, доповідач), судді Чус О.В., Кощеєв І.М. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.08.2021 (колегією суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Кощеєва І.М., Чус О.В.) відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "Лан" на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.06.2021 у справі №908/610/21; розгляд скарги призначений у судове засідання на 27.09.2021. 14.09.2021 від представника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Гурильова Андрія Станіславовича надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.09.2021 (колегією суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Кощеєва І.М., Чус О.В.) задоволено заяву представника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Гурильова Андрія Станіславовича про участь у судовому засіданні 27.09.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Представник Коларівської сільської ради Бердянського району Запорізької області у судове засідання не з`явився, відзиву на апеляційну скаргу не надав. У судовому засіданні, яке відбулося 27.09.2021, представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, представник відповідача заперечував проти її задоволення. 27.09.2021 оголошено перерву у судовому засіданні до 02.11.2021. 26.10.2021 від представника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Кісь Р.Б. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яка ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.11.2021 була задоволена. У судовому засіданні 02.11.2021 представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив. Позивач та Третя особа явку представників в судове засідання 02.11.2021 не забезпечили, причин неявки не повідомили, не зважаючи на те, що належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи. У судовому засіданні, яке відбулося 02.11.2021, оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 22.07.2010 між Приморською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірмою "Лан" (орендар) укладено договір оренди землі №91, відповідно до пункту 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно з планом, який є невід`ємною частиною даного договору, у стані, придатному для її цільового призначення, яка знаходиться на території Коларівської сільської ради. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 100,3000 га - сіножаті, із земель Коларівської сільської ради (пункт 2 договору). Відповідно до акту визначення меж земельної ділянки в натурі земельна ділянка має кадастровий номер 2324882800:01:023:0050. Згідно з пунктом 5 договору грошова оцінка земельної ділянки становить 4448,00 грн. Пунктом 9 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем щомісячно. Форма орендної плати грошова безготівкова (у гривнях). Орендна плата, за домовленістю сторін розрахована на один рік, складає 13 384,03 грн., а щомісячно 1 115,34 грн. Відповідно до пункту 8 договору договір укладено на 10 років з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою. Після закінчення строку договору орендар має переважне права на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Договір оренди зареєстровано Приморським РВ ЗРФ ДП "ЦДЗК" у Державному реєстрі земель 30.07.2010 за №04102780000. Відповідно до пункту є1 частини 1 статті 151 Земельного кодексу України в редакції Закону №5462-VI від 16.10.2012 до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.012.015 № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру. Згідно з пунктом 31 вказаного Положення Держгеокадастр розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи. Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області звернулося до Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "Лан" з листом від 13.05.2020 №27-8-0.61-2145/2-20, в якому повідомило про закінчення терміну дії договору оренди 30.07.2020 та, у разі бажання орендаря поновити договір оренди на новий строк, запропонувало звернутися до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області у строки та в порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі"; користуючись правами орендодавця, відповідач запропонував позивачу визначити такі істотні умови договору: розмір орендної плати на рівні 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та строк дії 7 років; повідомило про необхідність підтвердити факт належного виконання орендарем своїх обов`язків за договором, надати агрохімічний паспорт земельної ділянки та витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірмою "Лан" звернулося до відповідача з листом вих. №35 від 12.06.2020 про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі, до якого додано проект додаткової угоди, відповідно до умов якої позивач запропонував продовжити термін дії договору оренди на 10 років, а всі інші умови договору залишити чинними. Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області розглянуло пропозицію Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірмою "Лан" та листом вих. №О-5860-287/0/18-20 від 07.07.2020 повідомило про відмову в поновленні договору оренди на запропонованих позивачем умовах з посиланням на те, що вона суперечить рекомендаціям Держгеокадастру, викладеним у листі від 05.07.2017 №22-28-0.13-10489/2-17 щодо встановлення максимальної ставки орендної плати, визначеної Податковим кодексом України; повідомило про ненадання позивачем доказів належного виконання обов`язків за договором, агрохімічного паспорту земельної ділянки і витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Крім того, зазначило, що відповідачем було здійснено заходи щодо перевірки стану належного виконання обов`язків за умовами договору оренди землі, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 16.06.2020 №302-ДК/260/АП/09/01/-20; під час перевірки встановлено, що земельна ділянка надана в оренду позивачу під сіножаті, однак вона розорена та засіяна соняшником, тобто в діях позивача вбачається використання земельної ділянки без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, що є порушенням, відповідальність за яке передбачена пунктом "і" статті 211 Земельного кодексу України, статті 55 КУпАП. У зв`язку з викладеним, через недосягнення домовленості щодо орендної плат та строку дії договору оренди землі, порушення вимог земельного законодавства, відповідач повідомив про припинення переважного права відповідача на поновлення договору оренди землі. Додатково відповідач надіслав позивачу лист-повідомлення вих. №19-8-0.61-3683/2-20 від 13.08.2020 про заперечення в поновленні договору оренди землі. На цей лист позивач надав відповідь листом вих. №69 від 27.11.2020 про незгоду з висновками про порушення орендарем умов договору. Крім того, позивач послався на те, що за приписами абз. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на час укладання договору оренди), у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У зв`язку з тим, що орендарем впродовж встановленого законодавством строку не отримано належним чином обґрунтованої відмови та заперечень щодо поновлення договору оренди землі, позивач звернувся до відповідача з даним листом для вирішення питання щодо укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі. До листа додано проект додаткової угоди, відповідно до якої позивач запропонував відповідачу продовжити термін дії договору оренди на 10 років, а всі інші умови договору залишити чинними. Відповідач на дану пропозицію надав відповідь листом вих. №О-11754-2/0/18-21 від 12.01.2021 про те, що порушене в листі питання вже було розглянуто та надана вичерпна відповідь. Приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма "Лан" посилається на порушення Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області процедури реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі, в той час як позивачем відповідні приписи законодавства дотримано в повному обсязі, що, на думку позивача, надало йому підстави правомірно очікувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, у зв`язку з чим заявило вимоги визнати укладеним на новий строк (поновленим) з дня набрання чинності рішенням суду договір оренди на строк 10 років на тих самих умовах в редакції додаткової угоди позивача. На підтвердження належного виконання умов договору оренди землі Приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірмою "Лан" надано довідку Головного управління державної податкової служби у Запорізькій області про відсутність станом на 02.03.2021 заборгованості зі сплати орендної плати, а також агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки. Приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма "Лан" зазначає, що після закінчення строку дії договору оренди продовжує використовувати земельну ділянку та сплачувати орендну плату, на підтвердження чого надало відповідні платіжні доручення. Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до положень статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно статті 792 Цивільного кодексу України відносини найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Законом України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідне орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані нормами Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі". Відповідно до абзацу 4 розділу ІХ Закону України від 06.10.1998 №161-XIV "Про оренду землі" поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення. Зазначена норма внесена до Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV "Про оренду землі" Законом України від 05.12.2019 №340-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності 16.01.2020, тобто був чинним на момент виникнення спірних правовідносин сторін щодо поновлення договору оренди землі. Відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент укладення договору оренди землі від 22.07.2010, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних мов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, та за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням. Відповідно до пункту 8 договору його укладено на 10 років. Статтею 18 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент укладання договору оренди землі, було передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Державну реєстрацію договору оренди проведено 30.07.2010. Таким чином, строк дії договору до 30.07.2020. Матеріалами справи підтверджується, що до спливу строку договору оренди землі Приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма "Лан" звернулося до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з пропозицією вих. №35 від 12.06.2020 про поновлення договору оренди землі на тих самих умовах та відповідним проектом додаткової угоди. Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області було розглянуто лист позивача та надано відповідь листом вих. №О-5860-287/0/18-20 від 07.07.2020 про відмову в поновленні договору оренди землі у зв`язку з незгодою із запропонованими позивачем умовами договору. Згідно з пунктом 37 договору договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. З урахуванням викладеного місцевий господарський суд дійшов до висновку, договір оренди землі припинився внаслідок закінчення строку його дії. Місцевий господарський суд зазначив, що факт продовження орендарем користування земельною ділянкою та сплата орендної плати, не змінює юридичного факту припинення договору оренди внаслідок закінчення строку його дії. Доводи позивача про те, що Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області не заперечувало проти продовження дії договору протягом місяця після закінчення строку дії договору, спростовуються листом-повідомленням відповідача вих. №19-8-0.61-3683/2-20 від 13.08.2020 про заперечення в поновленні договору оренди землі. Викладення відмови в поновленні договору в листі-повідомленні відповідає змісту статті 33 Закону України "Про оренду землі", відповідно до якої письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням. Як зазначено у рішенні місцевого господарського суду, чинна на момент укладення договору редакція вказаної статті не передбачала необхідності врегулювання сторонами питання поновлення договору шляхом направлення проекту додаткової угоди, тому посилання позивача на недотримання відповідачем процедури поновлення договору, зокрема, викладення пропозицій щодо нових умов договору, визнані судом безпідставними; умови укладення договору оренди землі на новий строк викладені відповідачем у листі вих. №О-5860-287/0/18-20 від 07.07.2020, однак позивач на дані умови не погодився. Крім того, запропоновані позивачем у додатковій угоді умови поновлення договору оренди землі (без змін щодо розміру орендної плати та порядку її визначення) не відповідають Податковому кодексу України. Місцевим господарським судом також зауважено, що вимога позивача про визнання договору оренди укладеним на новий строк (поновленим) з дня набрання чинності рішенням суду суперечить правовій природі поновлення договору оренди як безперервного продовження дії договору на новий строк, адже в разі визнання договору поновленим з дати набрання законної сили рішенням суду утворюється проміжок часу між закінченням строку дії договору і до дати набрання судовим рішенням законної сили, в який існує ситуація правової невизначеності (відсутності договірних відносин). За наявності наданої у встановлений строк відмови орендодавця в поновленні договору оренди на новий строк, недосягненням сторонами згоди щодо істотних умов договору для укладення його на новий строк та припиненням у зв`язку з цим договору оренди внаслідок закінчення строку його дії, місцевий господарський суд дійшов до висновку про відсутність підстав вважати договір оренди поновленим на той самий строк і на тих самих умовах. Апелянт не погоджується із такими висновками місцевого господарського суду, посилаючись на те, що зі змісту листа відповідача від 13.05.2020 №27-8-0.61-2145/2-20 взагалі не вбачається, що відповідач пропонує позивачу конкретні істотні умови договору, натомість формулювання вказаного листа є загальними, формальними, такими, що спрямовані на майбутній момент в часі, який не визначений конкретно. Також апелянт наголошує на безпідставність посилання відповідача на порушення позивачем земельного законодавства, посилаючись на те, що акт обстеження земельної ділянки та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 16.06.2020 не підтверджують виявлення порушення земельного законодавства, так як відсутній протокол про вчинення адміністративного правопорушення. В постанові Верховного Суду у складі палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17 зазначено, що ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системності та послідовності у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Для оцінки правовідносин у даному спорі колегія керується правилами, викладеними Європейським судом з прав людини у рішенні в справі Sunday Times v. United Kingdom. У цій справі Європейський суд зазначив, що закон повинен бути досить доступним, він повинен служити для громадянина відповідним орієнтиром, достатнім у контексті, в якому застосовуються певні правові норми у відповідній справі; норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, яка дає можливість громадянинові регулювати свою поведінку. У справі Steel and others v. The United Kingdom Європейський суд з прав людини наголосив, що Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, аби дати змогу громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою, передбачити певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія. З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне застосувати правові норми та судову практику таким чином, яким вона є найбільш очевидною та передбачуваною для учасників цивільного обороту в Україні. Відповідно до абзацу 4 розділу ІХ Закону України від 06.10.1998 №161-XIV "Про оренду землі" поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення. Відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент укладення договору оренди землі від 22.07.2010, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних мов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, та за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням. Між тим, як правильно встановлено місцевим господарським судом, Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області і на звернення Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірмою "Лан" листом вих. №О-5860-287/0/18-20 від 07.07.2020 повідомлено про відмову в поновленні договору оренди на запропонованих позивачем умовах, і листом від 13.08.2020 №19-8-0.61-3683/2-20 повідомлено про закінчення строку дії договору оренди 30.07.2020 та про заперечення у поновленні договору оренди землі, тобто відповідачем в установленому законом порядку повідомлено позивача про припинення спірного договору оренди землі та про заперечення у його поновленні, що спростовує доводи апелянта про недотримання відповідачем процедури поновлення договору оренди землі, порушення його законних очікувань на поновлення договору оренди. При цьому апеляційний господарський суд враховує, що заперечення проти поновлення договору оренди землі є правом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (належного орендодавця станом на час виникнення спірних правовідносин), яким він скористався відповідно до приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент укладення договору оренди землі від 22.07.2010. Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про безпідставність відмови у задоволенні позову внаслідок недосягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору з огляду на те, що підставою для відмови у задоволенні позову стало припинення договору оренди землі внаслідок закінчення строку його дії, непоновлення договору оренди в порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент укладення договору оренди землі від 22.07.2010. Водночас місцевим господарським судом правильно зауважено, що запропоновані позивачем у додатковій угоді умови поновлення договору оренди землі (без змін щодо розміру орендної плати та порядку її визначення) не відповідають Податковому кодексу України. З урахуванням викладеного апеляційний господарський суд погоджується із місцевим господарським судом про відсутність підстав для задоволення позову. Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України). Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги. Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта. Керуючись ст. 129, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "Лан" на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.06.2021 у справі №908/610/21 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 29.06.2021 у справі №908/610/21 залишити без змін. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірму "Лан". Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повна постанова складена 02.11.2021. Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна Суддя О.В. Чус Суддя І.М. Кощеєв