Постанова 4873 № 910/7489/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "02" листопада 2021 р. Справа№ 910/7489/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Руденко М.А. суддів: Пономаренка Є.Ю. Барсук М.А. розглянувши апеляційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 06.08.2021 у справі №910/7489/21 (суддя Комарова О.С.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" до акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 45 106, 93 грн., ВСТАНОВИВ: Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 06.08.2021 стягнуто з акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" 12 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Мотивуючи додаткове рішення суд першої інстанції зазначив, що враховуючи, повне задоволення позову та, з огляду на характер спірних правовідносин, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 12 000, 00 грн є співмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), а відтак заявлена до стягнення сума витрат є цілком обґрунтованою. На користь такого висновку свідчить також і те, що, всі вказані в акті дії адвоката пов`язані з розглядом справи в суді та підготовкою позиції сторони позивача у контексті поданих відповідачем відзиву та заперечень. Не погоджуючись із вказаним судовим додатковим рішенням, акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення господарського суду міста Києва від 06.08.2021 у справі №910/7489/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу повністю. В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що понесенні позивачем витрати на професійну правничу правову допомогу не відповідають критеріям розумності, не є співмірними із складністю спавши та виконаними адвокатом роботами - не підтвердженні жодними доказами. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 колегією суддів у складі головуючого судді Руденко М.А., судді Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Виробничого структурного підрозділу "Тернопільська дирекція залізничних перевезень" на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 06.08.2021, розгляд справи №910/7489/21 ухвалено здійснювати у порядку спрощеного провадження, в порядку ст.247ГПК України. 11.10.2021 року через канцелярію суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що посилання скаржника на те, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям розумності та не є співмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботи не підтверджені жодним доказами та є загальними фразами; обґрунтованого заперечення відповідачем на клопотання про розподіл судових витрат, в суді першої інстанції, не надано. Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, з урахуванням правил ст.ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у травні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙНСВАРД» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» про стягнення 45 106, 93 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажу. Рішенням господарського суду міста Києва від 16.07.2021 позов задоволено повністю, внаслідок чого стягнуто з акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙНСВАРД» 45 106, 93 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажу та 2 270, 00 грн. судового збору. (а.с.161-172) 27.07.2021 від позивача надійшло клопотання про розподіл судових витрат, у якому заявник просить присудити на його користь 12 000, 00 витрат на професійну правничу допомогу. (а.с.177) Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Отже, за приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом. Судом встановлено, що при прийнятті судом рішення від 16.07.2021 у справі №910/7489/21 господарським судом міста Києва не було вирішено питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу. Частиною 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. За приписами ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Позивачем, на підтвердження факту надання правничої допомоги до матеріалів справи додано: - договору про надання правничої допомоги №17-01 від 04.01.2021; (а.с. 114-116) - акту виконаних робіт (наданих послуг) №17-01/14 від 28.04.2021; (а.с. 180) - рахунку на оплату №17-01/14 від 28.04.2021; (а.с. 181) - платіжного доручення №6478 від 29.04.2021 на суму 7 000, 00 грн; (а.с. 182) - акту виконаних робіт (наданих послуг) №17-01/29 від 22.07.2021; (а.с. 183) - рахунку на оплату №17-01/29 від 22.07.2021; (а.с.184) - платіжного доручення №6541 від 22.07.2021 на суму 5 000, 00 грн; (а.с. 185) Частиною 5 статті 129 ГПК України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Водночас, відповідно до частини 5 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. З матеріалів справи вбачається, що відповідач звертаючись до суду першої інстанції з відзивом на позовну заяву від 09.06.2021 (а.с. 128), не заперечив проти стягнення витрат на правничу допомогу, хоча позивачем в позовній заяві було повідомлено, що попередній (орієнтований) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції, становить 15 000,00 грн. (а.с. 13). У відповідності до ч.3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Матеріали справи свідчать, що клопотання про розподіл судових витрат подано 27.07.2021 (а.с. 177), додаткове рішення винесено господарським судом міста Києва 06.08.2021, на 10 день у відповідності до ч. 3 ст. 244 ГПК України. В свою чергу відповідачем було подано окремо клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу лише 09.08.2021 (а.с. 198), отже вже після винесення оскарженого додаткового рішення. Аналізуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що враховуючи предмет та підстави позову, характер спірних правовідносин та обсягів матеріалів справи, беручи до уваги розгляд цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження в порядку ст.247 ГПК України, приймаючи до уваги відсутність заперечень відповідача щодо співрозмірності заявленої суми компенсації, а також зважаючи на принципи співмірності та розумності судових витрат, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають покладенню на відповідача, та покласти на останнього витрати позивача на професійну правничу допомогу в цій справі у сумі 12000 грн. Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, додаткове рішення господарського суду міста Києва від 06.08.2021 не підлягає скасуванню. Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Виробничого структурного підрозділу "Тернопільська дирекція залізничних перевезень" залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення господарського суду міста Києва від 06.08.2021 у справі №910/7489/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/7489/21 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до ст. 287 ГПК України. Головуючий суддя М.А. Руденко Судді Є.Ю. Пономаренко М.А. Барсук