Постанова 4824 № 754/1330/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №754/1330/21 Головуючий суддя у 1 інстанції Журавська О.В. Провадження №33/824/4903/2021 Суддя-доповідач у 2 інстанції Голуб С.А. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 листопада 2021 року Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Голуб С.А., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 15 лютого 2021 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1ст. 130 КпАП України, ВСТАНОВИВ: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №043482, ОСОБА_1 30 грудня 2020 року о 11 год. 40 хв. в м. Києві по вул. Закревського, 71, керував транспортним засобом «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння водій відмовився в присутності двох свідків у встановленому законом порядку. Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 15 лютого 2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 15 жовтня 2021 року подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Деснянського районного суду м. Києва від 15 лютого 2021 року та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі у зв`язку із з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Одночасно зі зверненням до суду з апеляційною скарго, ОСОБА_1 порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції у даній справі. В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначає, що 15 лютого 2021 року скаржник був присутній в судовому засіданні під час ухвалення постанови Деснянського районного суду міста Києва від 15 лютого 2021 року. 17 лютого 2021 року між ним та адвокатом Татарченком К.В. було укладений договір про надання правової допомоги на представництво його інтересів під час оскарження постанови Деснянського районного суду міста Києва від 15 лютого 2021 року. 07 травня 2021 року скаржник дізнався, що адвокатом Татарченком К.В. апеляційної скарги подано не було, тому 07 травня 2021 року він звернувся до адвоката Александрова Д.О., який надіслав адвокату Татарченко К.В. адвокатський запит щодо укладення письмового договору і останній надав відповідь на підтвердження укладення договору. З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду міста Києва від 15 лютого 2021 року, так як саме відсутність підтвердження укладення такого договору слугувало підставою для відмови йому в поновленні строку на апеляційне оскарження в раніше поданих заявах про поновлення строку. Перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 та доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вивчивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, виходячи з такого. Право доступу до суду апеляційної інстанції для оскарження рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий судовий розгляд з метою перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції. Проте, відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»). Згідно ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення строку на подачу скарги, повертається особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено. В своїх рішеннях ЄСПЛ вказує, що національний суд має право поновити строк на оскарження рішення суду нижчої інстанції, якщо апелянт у відповідному клопотанні наведе причину пропуску цього строку, і суд визнає цю причину поважною. Проте можливість суду щодо поновлення строку не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та рішення ЄСПЛ від 14 жовтня 2003 року у справі «Трух проти України»). При визначенні наявності поважності причин пропуску, національний суд насамперед має виходити із наявності об`єктивних причин, які унеможливлювали особі вчасно подати апеляційну скаргу, або вчасно вжити заходів до оскарження судового рішення. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що оскаржувана постанова була винесена Деснянським районним судом міста Києва 15 лютого 2021 року. ОСОБА_1 був присутнім в судовому засіданні, та знав про результат розгляду справи про адміністративне правопорушення. Разом з тим, ОСОБА_1 неодноразово, а саме: 14 травня 2021 року, 18 червня 2021 року, 16 липня 2021 року, 15 вересня 2021 року засобами поштового зв`язку, вже подавав апеляційні скарги на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 15 лютого 2021 року. Разом з апеляційною скаргою він подавав і клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Однак, постановами Київського апеляційного суду від 11 червня 2021 року, від 02 липня 2021 року, від 03 серпня 2021 року, 04 жовтня 2021 року ОСОБА_1 у поновлені строку на апеляційне оскарження було відмовлено, а вказані апеляційні скарги були повернуті скаржнику. 15 жовтня 2021 року, ОСОБА_1 в черговий раз подав апеляційну скаргу на постанову суд першої інстанції від 15 лютого 2021 року разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, зазначивши в ньому обставини що зумовили пропуск строку на апеляційне оскарження, які вже раніше апеляційний суд визначав як такі, що не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. Також суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржника на те, що перебіг строку на апеляційне оскарження постанови суду, що прийнята за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, розпочинається з моменту прийняття такої постанови судом, а не з моменту коли скаржник отримав копію такої постанови суду, чи коли звернувся до адвоката з метою отримання правової допомоги. Щодо недобросовісності дій адвоката, як стверджує скаржник, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Отже, ОСОБА_1 самостійно здійснював вибір адвоката для отримання належної правової допомоги у справі про адміністративне правопорушення, таким чином суд не несе відповідальності за взаємовідносини між клієнтом та адвокатом, а тому контроль за належним виконанням своїх професійних обов`язків як адвоката покладено на ОСОБА_1 . Надана суду відповідь адвоката Татарченка К.В. на запит адвоката Александрова Д.О. про те, що ним укладалась угода із ОСОБА_1 17 лютого 2021 року з метою оскарження постанови Деснянського районного суду м. Києва за ст. 130 КпАП України не може бути прийнята судом до уваги як належний доказ, оскільки до даної відповіді, як і до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не було надано копії укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Татарченком К.В. договору про надання правової допомоги. Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що інформація щодо результатів судового розгляду є загальнодоступною та кожен може ознайомитися з інформацією щодо розгляду справи на сайті судової влади, а зі змістом ухваленого судового рішення - на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень. Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України», якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Будь-яких інших посилань на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду м. Києва від 15 лютого 2021 року, яким би не була надана оцінка судом апеляційної інстанції, в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не зазначено, у зв`язку з чим апеляційний суд не вбачає підстав для поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження. ОСОБА_1 будучи самостійним суб`єктом оскарження, не скористався своїм правом на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції в строки, що визначені чинним законодавством та, зважаючи на відсутність перешкод для реалізації такого права, пропустив такий строк без поважних причин. Окрім того, юридична необізнаність з чинним законодавством України не може бути визнана як поважна причина пропуску строку, оскільки ознайомлення зі змістом правових норм, які регулюють різні сфери правовідносин між учасниками суспільства, покладається саме на громадян та на їхню правову свідомість. При цьому слід зауважити, що розглядаючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд звертає увагу на те, що жодних доказів на підтвердження існування обставин, які були чи об`єктивно є непереборними, і які не залежали від волевиявлення ОСОБА_1 , чи які перешкоджали або створювали труднощі, або унеможливлювали своєчасно, тобто в період з 15 лютого 2021 року по 25 лютого 2021 року включно подати апеляційну скаргу чи будь-яким способом заявити про свою незгоду з винесеним судом рішенням, або вчинити будь-які інші дії, які можна було б розцінювати як спробу для оскарження постанови суду першої інстанції, суду не надано. Будь-яких обставин, які б позбавили апелянта можливості подати апеляційну скаргу в десятиденний строк з дня прийняття постанови, апелянтом не наведено. Отже, поважних причин пропуску строку на оскарження постанови Деснянського районного суду м. Києва від 15 лютого 2021 року судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому в поновленні строку на оскарження зазначеної постанови ОСОБА_1 слід відмовити, а апеляційну скаргу відповідно до вимог ст. 294 КУпАП - повернути апелянту. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд П О С Т А Н О В И В: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду м. Києва від 15 лютого 2021 року відмовити. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 15 лютого 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повернути особі, яка її подала. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.А. Голуб