Постанова Київський апеляційний суд № 752/18340/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №752/18340/18 Головуючий в 1 інстанції Первушина О.С. Провадження №33/824/4262/2021 Суддя-доповідач у 2 інстанції Голуб С.А. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 листопада 2021 року Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Голуб С.А., за участі осіб, які з`явились в судове засідання: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 30 серпня 2021 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 30 серпня 2021 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та провадження у справі щодо неї закрите у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Цією ж постановою Голосіївського районного суду міста Києва закрито провадження у адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Як зазначено в постанові суду, 12.03.2018 року поблизу будинку №20А по вулиці Академіка Заболотного в місті Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Ford Mondeo", державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та автомобіля "Toyota Rav4", державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_2 . Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №446392 від 12.03.2018 року, ОСОБА_1 12.03.2018 року о 21 годині 20 хвилин, керуючи автомобілем "Ford Mondeo", державний номерний знак НОМЕР_1 , поблизу будинку №20А по вулиці Академіка Заболотного в місті Києві, порушив вимоги пунктів 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху України, а саме - при зміні напрямку свого руху, перед поворотом ліворуч, не зайняв відповідне крайнє праве положення на проїзній частині, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом "Toyota Rav4", державний номерний знак НОМЕР_2 , під керування водія ОСОБА_2 , яка в свою чергу здійснила зіткнення з транспортним засобом "Volkswagen Passat", державний номерний знак НОМЕР_3 , що спричинило механічні пошкодження всіх транспортних засобів. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №446393 від 12.03.2018 року, ОСОБА_2 12.03.2018 року о 21 годині 20 хвилин, керуючи автомобілем "Toyota Rav4", державний номерний знак НОМЕР_2 , поблизу будинку №20А по вулиці Академіка Заболотного в місті Києві, порушила вимоги пунктів 12.1, 12.3 та 13.1 Правил дорожнього руху України, а саме - не дотрималась безпечної дистанції, під час вибору безпечної швидкості свого руху, не врахувала дорожньої обстановки, та при виникненні перешкоди не вжила заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого здійснила здійснення з транспортним засобом "Ford Mondeo", державний номерний знак НОМЕР_1 та "Volkswagen Passat", державний номерний знак НОМЕР_3 , що спричинило механічні пошкодження всіх транспортних засобів. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, адвокат Пустовий Б.В., в інтересах ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 30серпня 2021 року та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі відносно ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_2 не врахувала дорожню обстановку та/або її окремі складові: стан транспортного засобу, або інші, які б вплинули на змогу ОСОБА_2 здійснювати контрольований рух керованого нею автомобіля та безпечно керувати ним, тобто рішення не розкриває сутності складових п.12.1 ПДР, які порушила ОСОБА_2 , адже до зіткнення з автомобілем ОСОБА_1 такий рух був контрольований та безпечний. Матеріали справи не містять доказів перевищення швидкості руху автомобіля під керуванням ОСОБА_2 , а також моменту коли об`єктивно виникла небезпека для руху водію ОСОБА_2 , а також того, що з моменту її виникнення вона не вживала відповідних заходів передбачених п.12.3. ПДР, що зокрема встановлено висновком експертів № 117/19-52/13305/19-52/27007/19-52 від 30.09.2019. З огляду на те, що саме одноособовими діями водія ОСОБА_1 , що виразилися у зміні напрямку руху зменшувався як боковий інтервал так і дистанція до керованого ОСОБА_2 автомобіля, вона не могла допустити порушення вимог п.13.1 ПДР. Вказує, що суд першої інстанції, у порушення вимог ст.251 КУпАП, помилково взяв до уваги пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про те що водій ОСОБА_1 змінював напрямок руху перестроюючись ліворуч в інші смуги для виконання розвороту. Захист ОСОБА_2 критично ставиться до цих показань, а саме до зазначення свідками швидкості автомобіля "Ford Mondeo", відстань яку проїхав автомобіль по прямій, відстань до автомобіля "Toyota Rav4". Наголошує на тому, що події відбувались в темний час доби, свідки були пасажирами автомобіля і могли не бачити вказаних даних. Зокрема, свідок ОСОБА_4 перебувала на задньому сидінні автомобіля, їй могло бути не видно власне стрілки та поділки спідометру. Так само відсутнє переконання в тому, що свідок ОСОБА_3 перебуваючи на передньому сидінні побачила в ліве дзеркало заднього виду автомобіль "Toyota Rav4" і в темряві визначила, що відстань до нього складає саме 80 метрів, а не 100 і не

60. Вказані відомості про параметри взаємного розташування та наближення транспортних засобів перед зіткненням чітко прослідковуються з матеріалів справи та, на думку сторони захисту, однозначно пов`язані з початком участі захисника ОСОБА_1 - адвоката Пізняхівського Ф.М., який отримав письмові пояснення у свідків та запропонував саме такий порядок зазначення вказаних числових величин, що заздалегідь ним обчислено, узгоджується з механізмом виникнення ДТП та вказує про перевищення швидкості руху автомобілем "Toyota Rav4". Висновки експертів № 117/19-52/13305/19-52/27007/19-52 від 30.09.2019. не є належним доказом у справі оскільки вони побудовані на підставі отриманих суб`єктивних вихідних даних, а висновки викладені за версіями двох водіїв - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суттєво різняться між собою. Згідно вихідних даних покладених в основу розрахунку вказаного висновку за версією розвитку подій водія ОСОБА_1 , а також пасажирів його автомобіля ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отриманих з їх показів, інтервал часу від початку відхилення ліворуч під час руху автомобіля "Ford Mondeo" до моменту зіткнення з автомобілем "Toyota Rav4" складає 2,7сек. Разом з тим, висновком спеціаліста № 05/20 від 04.08.2020 року встановлено, що згідно відеозаписів інтервал часу від початку відхилення ліворуч під час руху автомобіля "Ford Mondeo" до моменту зіткнення з автомобілем "Toyota Rav4" складає 5,4сек. і узгоджується з розрахунками експертів у висновку №117/19-52/13305/19-52/27007/19-52 щодо часу руху автомобіля "Toyota Rav4" на даній ділянці (75м.) при рівномірному русі із максимально дозволеною швидкістю руху на даній ділянці дороги 50км/год, без додаткових дій направлених на зміну режиму руху. Отже, суттєва відмінність вихідних даних експертиз є очевидною і вказує на їх суб`єктивність та неспроможність (неправдивість), а без залучення експерта визначити, яким чином зміна в даних, на яких ґрунтувався висновок експертів №117/19-52/13305/19- 52/27007/19-52 від 30.09.2019 року, вплине на його правильність в цілому не зрозуміло. Як випливає з викладеного, стороні захисту вдалося спростувати певні фактичні твердження другого учасника ДТП та суду, і, таким чином, в силу вимог ст.280 КУпАП тягар доведення того, що ця зміна в обставинах справи не позначилася на загальному висновку про обґрунтованість обвинувачення, покладається на суд. В ході розгляду даної справи судом не було встановлено належних та допустимих доказів на підставі яких, поза розумним сумнівом, що є стандартом доведення, необхідним для визнання особи винною, в силу низки рішень ЄСПЛ, ст.ст.7, 9, 245, 251-252, 280 КУпАП, а також ст.62 Конституції України може бути зроблений висновок про наявність в діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення. Разом з тим, судом безпідставно не взято до уваги той факт, що під час руху водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем "Ford Mondeo" змінював напрямок свого руху, перестроювався з правої смуги у ліву по якій в той час рухався автомобіль "Toyota Rav4" під керуванням ОСОБА_2 . Вказані обставини не оспорюються учасниками ДТП, підтверджуються показами свідків, відеозаписом камер спостережень та іншими матеріалами справи, змістовно та аргументовано викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №446392 від 12.03.2018 року, складеному відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП за порушення ним п. 10.1, 10.4 ПДР, що не було спростовано та знайшло своє підтвердження в ході розгляду сказаної справи та стверджується дослідженими в ході розгляду справи доказами. На підставі викладеного, у відповідності із вимогами ст.ст. 7, 9, 124, 245, 251, 252, 280 КУпАП просить водія автомобіля "Ford Mondeo" ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження у справі відносно водія автомобіля "Toyota Rav4" ОСОБА_2 закрити у зв`язку із відсутність в її дії складу адміністративного правопорушення. Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Згідно з положеннями ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП). Під час розгляду справи суд першої інстанції не дотримався вказаних положень закону. Визнаючи винною ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, суд першої інстанції виходив із того, що її вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 446393 від 12 березня 2021 року, даними схеми ДТП, показаннями ОСОБА_1 про обставини та механізм даної дорожньо-транспортної пригоди, які узгоджуються з іншими матеріалами даного адміністративного провадження, показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо обставин події, які узгоджуються із показами ОСОБА_1 , висновком експертів №117/19-52/13305/19-52/27007/19-52 від 30.09.2019 року у відповідній його частині, згідно якого, з урахуванням наявних в матеріалах справи даних щодо фактичної швидкості руху автомобіля "Toyota Rav4" та порівнянні із максимальною дозволеною швидкістю руху на даній ділянці дороги, судом самостійно може бути надана оцінка дій водія ОСОБА_2 . В іншій частині вказаним висновком не визначено наявність чи відсутність вини водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у даній дорожньо-транспортній пригоді, оскільки вказаний висновок складено за версіями кожного з водіїв, які різняться між собою. Покази свідка ОСОБА_6 щодо обставин події даної дорожньо-транспортної пригоди суд прийняв лише в частині факту того, що він був очевидцем того, як з правої сторони виїжджає автомобіль "Ford Mondeo", який перетнув три смуги руху, для того щоб виїхати на розворот, а також зіткнення автомобілів "Ford Mondeo" та "Toyota Rav4", оскільки ці пояснення узгоджуються з поясненнями учасниками дорожньо-транспортної пригоди та з письмовими матеріалами справи. Вказані покази, на думку суду першої інстанції, не стверджують та не спростовують наявність чи відсутність у діях водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Пояснення ОСОБА_2 про те, що дорожньо-транспортна пригода відбулась з вини її іншого учасника - водія автомобіля "Ford Mondeo", який на відстані приблизно 18 метрів від неї з правої сторони, на великій швидкості, раптово виїхав у її смугу руху, після чого вона миттєво відчула різкий удар у праву передню частину свого автомобіля, у зв`язку з чим її автомобіль був некерований, суд також не взяв до уваги, оскільки в ході судового розгляду, а також матеріалами судового провадження не було встановлено, що водій автомобіля "Ford Mondeo" - ОСОБА_1 рухався на великій швидкості руху, а тому таке твердження є припущенням. Висновок експертного дослідження № 152/09/18 від 25.09.2018 року, наданий у розпорядження суду захисником ОСОБА_2 - адвокатом Годнею А.А. та Висновок експертного дослідження № 22 від 26.03.2018 року, наданий у розпорядження суду захисником ОСОБА_1 - адвокатом Пізняхівським Ф.М., суд не взяв до уваги, оскільки вказані дослідження проведені фактично за вихідними даними та версією подій кожного з водіїв, які категорично заперечують свою вину та мають різні версії виникнення дорожньо-транспортної пригоди. Тобто дані висновки є лише письмовим роз`ясненням спеціалістів у галузі авто-технічних досліджень. Крім того, відповідно до вимог статті 273 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в ході судового розгляду було призначено судову комплексну авто-технічну експертизу, і судом при прийнятті вказаного рішення було взято до уваги, висновки, які надані експертами. Суд також не взяв до уваги висновок спеціаліста № 05/20 від 04.08.2020 року, наданий у розпорядження суду захисником ОСОБА_2 - адвокатом Годнею А.А., згідно з яким спеціалістом Усковим К.Ю. було встановлено інтервал часу від початку відхилення ліворуч під час руху автомобіля "Ford Mondeo" до моменту зіткнення з автомобілем "Toyota Rav4" відповідно до відеозаписів. Суд вважав, що вказаний висновок не спростовує та не стверджує наявність чи відсутність у діях кожного з водіїв складу адміністративного правопорушення. Крім того суд зазначив, що в ході судового розгляду даної справи про адміністративне правопорушення учасниками не було заявлено будь-яких клопотань про проведення повторної судової експертизи, враховуючи вказаний висновок спеціаліста. Проаналізувавши наведені докази, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що дорожньо-транспортна пригода, подія якої мала місце 12.03.2018 року поблизу будинку №20А по вулиці Академіка Заболотного в місті Києві за участю автомобіля "Ford Mondeo", державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та автомобіля "Toyota Rav4", державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_2 , відбулась з вини водія автомобіля "Toyota Rav4", яка порушила вимоги пунктів 12.1, 12.3 та 13.1 Правил дорожнього руху України, не забезпечила безпечної швидкості руху на вказаній ділянці дороги, у зв`язку з чим не зреагувала на зміну дорожньої обстановки, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем "Ford Mondeo" та, в подальшому з автомобілем "Volkswagen Passat", що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На думку суду першої інстанції обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №446392 від 12.03.2018 року, складеному відносно ОСОБА_1 за статтею 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення за порушення ним вимог пунктів 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, в ході розгляду даної справи свого підтвердження не знайшли, а навпаки - спростовуються встановленими судом обставинами дорожньо-транспортної пригоди, згідно яких в даній дорожньо-транспортній пригоді, водій ОСОБА_2 мала можливість уникнути вказаного зіткнення, зреагувавши на зміну дорожньої обстановки та дотримуючись дозволеної швидкості руху. Таким чином, в ході судового розгляду даної справи судом не було встановлено належних та допустимих доказів на підставі яких, поза розумним сумнівом, що є стандартом доведення, необхідним для визнання особи винною, може бути зроблений висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, зокрема, відсутні будь-які докази, які б безпосередньо підтверджували те, що останній здійснював перелаштування на великій швидкості руху та здійснив зіткнення з автомобілем "Toyota Rav4". Проте із такими висновками суду не можна погодитись з таких підстав. Так, ст.124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями. Суд дійшов висновку про порушення водієм ОСОБА_2 пунктів 12.1.,12.3,13.1. Правил дорожнього руху і саме ці порушення знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою. При цьому на вбачав в діях ОСОБА_1 порушення пунктів 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху. Пунктом 10.1 Правил дорожнього руху передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Пунктом 10.4 Правил дорожнього руху встановлено, що перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою. Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот. Відповідно до термінології наведеної в розділі «Загальні положення» п.1.10 ПДР України, зазначено: крайнє положення на проїзній частині - положення транспортного засобу на відстані від краю проїзної частини (середини проїзної частини або розділювальної смуги), яка не дає можливості рухатися попутному транспортному засобу (у тому числі двоколісному) ще ближче до краю проїзної частини (середини проїзної частини або розділювальної смуги); Відповідно до п. 12.1 під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Відповідно до пункт 12.3 ПДР у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечно для інших учасників руху об`їзду перешкоди. Відповідно до термінології наведеної в розділі «Загальні положення» п.1.10 ПДР України, зазначено: небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об`єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку. Пунктом 13.1 встановлено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Відповідно до термінології наведеної в розділі «Загальні положення» п.1.10 ПДР України, зазначено: безпечна дистанція - відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру. безпечний інтервал - відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об`єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху; безпечна швидкість - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах. Таким чином при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення суд мав встановити, чи були порушені водіями названі пункти Правил дорожнього руху. Визнаючи ОСОБА_2 винною за ст. 124 КУпАП суд погодився із протоколом про адміністративне правопорушення в тому, що вона дотрималась безпечної дистанції, під час вибору безпечної швидкості не врахувала дорожню обстановку, при виникненні перешкоди не вжила заходів для зменшення швидкості аж до зупинення транспортного засобу. При цьому із судового рішення не вбачається яку саме дорожню обстановку не було враховано ОСОБА_2 при обранні безпечної швидкості (п.12.1), дистанцію або інтервал з яким транспортним засобом вона не дотрималась(п.13.1) . Тобто судове рішення не розкриває сутності складових п.12.1,13.1 ПДР, які порушила ОСОБА_2 , оскільки до зіткнення з автомобілем ОСОБА_1 рух автомобіля ОСОБА_2 був контрольований та безпечний. Вона рухалась по крайній лівій смузі, не змінювала напрямок руху, попереду неї не було автомобілів з якими вона не дотрималась дистанції і її дії не могли призвести до дорожньо-транспортної пригоди. Автомобілі учасників ДТП не рухались поряд або один за одним, отже ОСОБА_2 не могла порушити вимоги п.13.1 щодо недотримання дистанції та інтервалу. Саме внаслідок зміни напрямку руху автомобілем під керуванням ОСОБА_1 , для ОСОБА_2 виникла перешкода, отже суду було необхідно перевірити, чи не порушені ОСОБА_1 . Правила дорожнього руху, які були зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення і чи мала можливість ОСОБА_2 уникнути зіткнення шляхом зменшення швидкості і зупинення автомобіля. Однак суд лише зазначив, що відсутні докази зміни напрямку руху автомобілем під керуванням ОСОБА_1 на великій швидкості, при цьому суд не дав оцінки тому чи дотримався ОСОБА_1 вимог п. 10.1 ПДР і чи переконався, що його маневр зі зміною напрямку руху через три полоси вліво не створить перешкод іншим учасникам руху. Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Суд першої інстанції не взяв до уваги Висновок експертного дослідження від 25.09.2018 року 152/09-18 (а.с.97-106 т.1) пославшись на те, що цей висновок наданий захисником ОСОБА_2 адвокатом Годнею А.А. і висновок зроблений за вихідними даними та версією подій ОСОБА_2 , яка заперечує свою вину у ДТП. Поте такі висновки суду не відповідають обставинам справи. Так, відповідно до висновку експертного дослідження від 25.09.2018 року № 152/09-18 він зроблений на прохання адвоката Годні А.А. провести інженерно-технічне дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 12.03.2018 року о 20.35 год. в м.Києві по вул. Академіка Заболотного 20а за участю автомобіля "Toyota Rav4" під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля "Ford Mondeo" під керуванням ОСОБА_1 . Разом із заявою на дослідження наданий електронний носій (флеш-накопичувач) з відеозаписами двох камер спостережень, фотознімками матеріалів судових справ № 752/18341/18 та № 752/18340/18 та фотознімками з місця ДТП. Експертом досліджені відео з камер спостережень, схема ДТП, пояснення, які надавали учасники ДТП на місці події, протоколи про адміністративні правопорушення складені відносно обох водіїв-учасників ДТП. Тобто будь яких пояснень, які надавались сторонами після оформлення протоколів, фіксації ДТП на місці з викладенням їх версій подій, експертом не досліджувалось. Отже висновки суду про те, що висновок зроблений за вихідними даними та версією подій ОСОБА_2 є необґрунтованим. Експертом зазначено що в показаннях водіїв виявлені розбіжності відносно взаємного зближення ТЗ в момент виникнення небезпеки для руху, а саме: - відповідно до показів водія "Toyota Rav4" ОСОБА_2 автомобіль "Ford Mondeo" перебував в правій смузі та змінюючи напрямок руху наближався до крайньої лівої смуги по якій вона рухалась; - відповідно до показів водія автомобіля "Ford Mondeo" ОСОБА_1 він знаходився в крайній лівій смузі, а автомобіль "Toyota Rav4" наближався позаду. Оцінюючи відповідність дій водія ОСОБА_2 п.12.3. ПДР експерт дослідив відео файли з камер спостереження і виходив з того, що покази водія автомобіля "Ford Mondeo" є неспроможні в частині напрямків руху автомобілів перед зіткненням. Покази водія автомобіля "Toyota Rav4" в даній частині є спроможні. Тому при подальшому аналізі ДТП експертом розглядались фактичні данні зближення автомобілів, які виявлені на відеозапису та відповідають показам водія "Toyota Rav4" ОСОБА_2 . Ескперт вважав, що для визначення своєчасності застосування екстреного гальмування водієм автомобіля "Toyota Rav4" та технічної можливості уникнути зіткнення необхідно провести порівняння величин зупиночного шляху автомобіля "Toyota Rav4" при швидкості 65 км/год з відстанню, на якій знаходився даний автомобіль до місця зіткнення в момент виникнення небезпеки для руху. Експерт виходив з того, що небезпека для руху водію автомобіля "Toyota Rav4" виникла з пояснень ОСОБА_2 за секунду до удару. При заявленій швидкості руху 65 км/год автомобіль здатний подолати відстань 18 м, а величина зупиночного шляху автомобіля на мокрому асфальтобетонному покриттю з горизонтальним профілем становить приблизно 51….55 м. Отже порівнюючи величину зупиночного шляху автомобіля "Toyota Rav4" в даній дорожній обстановці, за умови швидкості його руху 65 км/год з величною віддалення автомобіля "Toyota Rav4" від лінії руху автомобіля «Ford Mondeo", експерт дійшов висновку, що в даній дорожній обстановці, за наведених вище параметрів зближення автомобілів, водій автомобіля "Toyota Rav4" ОСОБА_2 не мала технічної можливості зупинити керований нею автомобіль до лінії руху автомобіля «Ford Mondeo". Також експертом оцінено чи могла ОСОБА_2 з технічної точки зору уникнути зіткнення з автомобілем «Ford Mondeo" шляхом застосування екстреного гальмування за умови дотримання вимог п.12.4. ПДР, тобто рухаючись зі швидкістю 50 км/год. Експерт дійшов висновку, що величина зупиночного шляху автомобіля "Toyota Rav4" в даній дорожній обстановці, за умов руху зі швидкістю 50 км/год становить приблизно 32…40 м. Порівнюючи величину зупиночного шляху автомобіля "Toyota Rav4" в даній дорожній обстановці, за умови швидкості його руху 50 км/год з величною віддалення автомобіля "Toyota Rav4" від лінії руху автомобіля «Ford Mondeo", дало змогу експерту дійти висновку, що в даній дорожній обстановці, за наведених вище параметрів зближення автомобілів, водій ОСОБА_2 не мала технічної можливості зупинити керований нею автомобіль до лінії руху автомобіля "Ford Mondeo". Отже відсутні підстави технічного характеру вбачати недотримання вимоги п.12.4 водієм ОСОБА_2 і наявність причинного зв`язку із виникненням ДТП. В свою чергу дії водія автомобіля "Ford Mondeo" ОСОБА_1 в недотриманні вимог п.10.1,10.3 та 10.4 ПДР, перебувають в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, оскільки ОСОБА_1 мав можливість одноосібно уникнути зіткнення з автомобілем "Toyota Rav4" під керуванням водія ОСОБА_2 наступними шляхами: 1) наданням переваги в русі водію автомобіля "Toyota Rav4" ОСОБА_2 2) переконанням ОСОБА_1 в тому, що його одночасне перелаштування (маневрування) з першої по четверту смугу руху буде безпечним; 3) завчасного зайняття ОСОБА_1 відповідного крайнього положення на проїзній частині з метою здійснення розвороту. Щодо експертного висновку від 26 березня 2018 року № 22, наданого захисником ОСОБА_1 адвокатом Пізняхівським Ф.М., апеляційний суд не може його визнати належним і допустимим доказом з таких підстав. Експертом зазначені вихідні дані, які він встановив на підставі пояснень ОСОБА_1 які останній дав не на час оформлення ДТП 12.03.2018 року, а 15.03.2018 року. Саме в цих поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що він рухався зі швидкістю не більше 20 км/год і з початку відхилення ліворуч до місця зіткнення автомобіль "Ford Mondeo" під його керуванням проїхав близько 15 м. Автомобіль "Toyota Rav4" під керуванням ОСОБА_2 рухався зі швидкістю не менше 100 к/год. Перед відхиленням ліворуч ОСОБА_1 виявив автомобіль "Toyota Rav4"на відстані приблизно 80 м. Розраховуючи на те, що автомобіль "Toyota Rav4" рухається із дозволеною швидкістю 50 км/год почав здійснювати маневр, але відбулось зіткнення. Експерт виходив з того, що оскільки в поясненнях ОСОБА_1 наявні кількісні параметри руху, а в поясненнях ОСОБА_2 таких параметрів не зазначено, експерт взяв до уваги саме пояснення ОСОБА_7 . Разом із тим, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_2 зазначала як швидкість свого автомобіля, так і те, що автомобіль "Ford Mondeo" вона побачила за секунду до зіткнення, проте ці пояснення експертом не були оцінені. Також суд звертає увагу на те, що пояснення ОСОБА_1 від 15.03.2018 року не підтверджуються матеріалами справи і суперечать відеодоказам, які наявні в матеріалах справи. Фактично вихідні дані взяті лише із пояснень ОСОБА_1 , отже експертом розглянута лише версія подій останнього. Відповідно до висновку експертів №117/19-52/13305/19-52/27007/19-52 від 30.09.2019 року не визначено наявність чи відсутність вини водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у даній дорожньо-транспортній пригоді, оскільки вказаний висновок складено за версіями кожного з водіїв, які різняться між собою, а тому вони не можуть бути взяті судом до уваги при визначенні вини водіїв в порушені Правил дорожнього руху України. які призвели до дорожньо-транспортної пригоди. (а.с.188-200 т.1) При цьому суд у своєму рішенні послався на цей висновок як доказ вини ОСОБА_2 , зазначивши, що цей висновок у відповідній частині доводить вину ОСОБА_2 . Хоча у висновку зазначено, що з урахуванням наявних в матеріалах справи даних щодо фактичної швидкості руху автомобіля "Toyota Rav4" та порівнянні її із максимально дозволеною швидкістю руху на даній ділянці дороги, судом самостійно може бути надана оцінка дій водія ОСОБА_2 . ОСОБА_2 посилалась на те, що вона рухалась зі швидкістю 60-65 км/год, тобто з перевищенням дозволеної швидкості, яка становить 50 км/год. Проте матеріали справи не містять інших даних крім показів ОСОБА_2 про фактичну швидкість руху автомобіля "Toyota Rav4". Посилання ОСОБА_1 на те, що швидкість автомобіля "Toyota Rav4" становила 100 км/год є припущенням і не доводиться жодним доказом. Таким чином, порівняння фактичної швидкості руху автомобіля "Toyota Rav4" із дозволеною швидкістю руху на даній ділянці дороги не доводить вини ОСОБА_2 у порушенні п. 12.3 ПДР. Для встановлення її вини в порушення вимог п.12.3. ПДР суд має встановити момент виявлення ОСОБА_2 небезпеки для руху або перешкоди і чи вчинила вона і чи об`єктивно могла вчинити заходи для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечно для інших учасників руху об`їзду перешкоди. Суд першої інстанції також не взяв до уваги висновок спеціаліста ОСОБА_8 № 05/20 від 04 серпня 2020 року пославшись на те, що цей висновок не спростовує та не стверджує наявність чи відсутність у діях кожного з водіїв складу адміністративного правопорушення, а про повторну судову експертизу клопотань не заявлялось. Проте із таким висновком суду не можна погодитись з таких підстав. На дослідження спеціаліста було поставлене питання: який час руху автомобіля "Ford Mondeo" д.н.з. НОМЕР_1 з початку відхилення ліворуч до місця зіткнення з автомобілем "Toyota Rav4", д.н.з. НОМЕР_2 , згідно відеозаписів, що надаються. Висновок спеціаліста говорить про те, що інтервал часу від початку відхилення ліворуч під час руху автомобіля "Ford Mondeo" до моменту зіткненні з автомобілем "Toyota Rav4" згідно відеозаписів, що надані для дослідження, складає 5,4 с. Таким чином, цей висновок доводить, що є недостовірними письмові пояснення ОСОБА_1 від 15.03.2018 року про те, що автомобіль "Ford Mondeo" до зіткнення з автомобілем "Toyota Rav4" рухався зі швидкістю 20 км/год на відстані 15 м. Саме ці пояснення експерти КНДІСЕ у своєму висновку від 30.09.2019 року №117/19-52/13305/19-52/27007/19-52 поклали в основу висновку як вихідні дані версії ДТП ОСОБА_1 . Саме керуючись поясненнями ОСОБА_1 , експерти дійшли висновку, що автомобіль "Ford Mondeo" міг подолати 15 м за 2,7 секунди, а автомобіль "Toyota Rav4" за умови швидкості руху 50 км/год на відстані 75 метрів долає таку відстань за 5,4 секунди. Тобто за таких обставин відбувся би безпечний роз`їзд транспортних засобів. Отже, оскільки висновок спеціаліста говорить про те, що інтервал часу від початку відхилення ліворуч під час руху автомобіля "Ford Mondeo" до моменту зіткненні з автомобілем "Toyota Rav4" згідно відеозаписів, що надані для дослідження, складає 5,4 с. Цей висновок узгоджується із розрахунками експертів у висновку№117/19-52/13305/19-52/27007/19-52 щодо часу руху автомобіля "Toyota Rav4" на даній ділянці довжиною 75 м при рівномірному русі із максимально дозволеною швидкістю руху на даній ділянці 50 км./год, без додаткових дій направлених на зміну режиму руху. Тобто автомобіль "Ford Mondeo" пересік три смуги руху за 5,4 с і такий же час необхідний автомобілю "Toyota Rav4" для подолання відстані 75 м зі швидкістю 50 км/год, що і призвело до пересікання траєкторій руху автомобілів і їх зіткнення. Тобто захисту ОСОБА_2 вдалося спростувати певні фактичні твердження другого учасника ДТП та суду першої інстанції. Апеляційний суд не може погодитись із судом першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_2 показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Події, які відбувались в темний час доби були дуже швидкоплинними, а саме протягом 5,4 с від виїзду автомобіля "Ford Mondeo" від шиномонтажу та зіткнення автомобілів. Тому брати до уваги показання свідків про те, що вони разом із водієм дивились на спідометр на якому бачили швидкість автомобіля, дивились у водійське дзеркало заднього виду та повертали голову назад, щоб оцінити дорожню обстановку і безпечність маневру, є малоймовірним. Крім того, свідки також як і ОСОБА_1 у своїх поясненнях від 15.03.2018 року чітко зазначали однакові дані, а саме швидкість руху автомобіля, відстань, яку автомобіль проїхав, а також відстань до автомобіля "Toyota Rav4". При цьому судом також ставиться під сумнів однакове сприйняття свідками цих обставин і можливість оцінити наведені у їх поясненнях відстані у метрах. З врахуванням наведеного, висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і відсутність вини ОСОБА_1 не відповідає фактичним обставинам справи, не підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є необґрунтованим. У рішеннях Європейского суду з прав людини у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002, які з урахуванням положень ст.ст.8, 9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. Так, винність ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення поза розумним сумнівом підтверджується: - протоколом про адміністративне правопорушення серії серії БД №446392 від 12.03.2018 року, ОСОБА_1 12.03.2018 року о 21 годині 20 хвилин, керуючи автомобілем "Ford Mondeo", державний номерний знак НОМЕР_1 , поблизу будинку №20А по вулиці Академіка Заболотного в місті Києві, порушив вимоги пунктів 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху України, а саме - при зміні напрямку свого руху, перед поворотом ліворуч, не зайняв відповідне крайнє праве положення на проїзній частині, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом "Toyota Rav4", державний номерний знак НОМЕР_2 , під керування водія ОСОБА_2 , яка в свою чергу здійснила зіткнення з транспортним засобом "Volkswagen Passat", державний номерний знак НОМЕР_3 , що спричинило механічні пошкодження всіх транспортних засобів. (а.с.1 т.1) - схемою ДТП із зазначенням місця розташування автомобіля «Ford Mondeo», д.н.з. НОМЕР_1 , автомобіля «Toyota RAV4» д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіля «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_3 , після зіткнення та переліком видимих пошкоджень транспортних засобів (а.с. 13 т.1); - фотографіями автомобілів «Ford Mondeo», д.н.з. НОМЕР_1 , автомобіля «Toyota RAV4» д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіля «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_3 після зіткнення та характерною локалізацією видимих пошкоджень транспортних засобів (а.с. 88-90,143,148-151,153 т.1) З фотографій вбачається, що у автомобіля «Ford Mondeo» було пошкоджено ліве переднє крило, що відповідає обставинам вчинення ДТП, а саме, що його автомобіль «Ford Mondeo» рухався у лівий бік і допустив зіткнення з автомобілем «Toyota RAV4», який рухався прямолінійно по своїй полосі руху; - письмовими поясненнями свідка події ОСОБА_6 , який пояснив, що 12 березня 2021 року, він, керуючи автомобілем « Пежо 207», д.н.з. НОМЕР_4 , рухався зі Столичного шосе по вул. Заболотного в напрямку Одеської площі в середній смузі руху. Під час руху з правого боку з виїздом на проїзну частину руху перед ним виїхав автомобіль «Ford Mondeo», д.н.з. НОМЕР_1 , який перетинав три смуги в напрямку крайньої лівої смуги, щоб піти на розворот, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «Toyota RAV4» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попереду автомобіля свідка у крайній лівій полосі. Автомобіль «Toyota RAV4» перелетів бордюр з насипом на зустрічну смугу та вдарив автомобіль «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_3 . В даному випадку вважав, що водій автомобіля «Toyota RAV4» не встиг би уникнути удару так як автомобіль «Ford Mondeo» різко почав маневр для розвороту. В автомобілі Ford Mondeo» водій був один та в автомобілі «Toyota RAV4» водій був один (а.с.8); - висновком експертного дослідження № 152/09/18 від 25.09.2018 року, який був проаналізований вище (а.с.97-106 т.1), - висновку експертів №117/19-52/13305/19-52/27007/19-52 від 30.09.2019 року (а.с.188-200 т.1) в поєднанні із висновком спеціаліста ОСОБА_8 № 05/20 від 04 серпня 2020 (а.с.4-32 т.2), аналіз яким був наданий вище. Оцінивши наведені вище докази в їх сукупності, які є належними та достатніми для підтвердження доведення порушення ОСОБА_1 пунктів 10.1, 10.4 ПДР, що зафіксовані на схемі ДТП розташування автомобілів після ДТП, а також пошкодження автомобілів внаслідок ДТП, свідчать про те, що водій автомобіля «Ford Mondeo», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 при зміні напрямку руху при повороті ліворуч не переконався в безпечності маневру, не зайняв крайнє ліве положення та скоїв зіткнення з автомобілем «Toyota RAV4» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . До схеми ДТП та локалізації пошкоджень транспортних засобів в учасників ДТП під час складання схеми ДТП зауважень не було. Так, відповідно до даних схеми ДТП пошкодження на автомобілі «Toyota RAV4» д.н.з. НОМЕР_2 : передній бампер передня ліва фара, ліве бокове дзеркало, деформація лівого та правого переднього крила передньої правої двері, а на автомобілі «Ford Mondeo», д.н.з. НОМЕР_1 , найбільші пошкодження відірваний і розбитий передній бампер, передня ліва фара зірвана з кріплень, деформація лівого крила., пошкодження автомобіля «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_3 деформація передньої лівої двері, задньої лівої двері, заднього лівого крила, лівого порогу, відірваний задній бампер, пошкоджене заднє ліве колесо зі зміщенням. Ці пошкодження відповідають встановленим судом обставинам, а саме, що автомобілем «Ford Mondeo», д.н.з. НОМЕР_1 ., при русі з права на ліво зіткнувся з автомобілем Toyota RAV4» д.н.з. НОМЕР_2 , після чого автомобіль «Toyota RAV4» д.н.з. НОМЕР_2 вилетів на зустрічну смугу руху і зіткнувся з автомобілем «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_3 , що також підтверджується наведеними вище доказами. За таких обставин, є доведеним,що автомобіль «Ford Mondeo», рухався в правій смузі від автомобіля «Toyota RAV4» та намагався повернути в смугу для розвороту. З наведених вище підстав апеляційний суд вважає доведеним порушення водієм «Ford Mondeo», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 пунктів 10.1, 10.4 ПДР та відповідно, вчинення ним правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а в діях водія «Toyota RAV4» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 - відсутність ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. При цьому апеляційний суду враховує, що наведені вище докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні. Враховуючи те, що станом на час розгляду справи в суді строк накладення адміністративного стягнення, встановлений ст. 38 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закінчився, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у даній справі відносно ОСОБА_1 , відповідно до ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. За наведених обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова Голосіївського районного суду міста Києва від 30 серпня 2021 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови. Керуючись ст.ст. 247, 251, 252, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 30 серпня 2021 року скасувати та прийняти нову постанову. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАп закрити у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_2 закрити у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.А. Голуб