Ухвала КАС ВС № 640/23386/20

УХВАЛА 01 листопада 2021 року м. Київ справа № 640/23386/20 адміністративне провадження № К/9901/36577/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єресько Л.О., суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 640/23386/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 (далі - позивачі) звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві (далі - відповідач, ТУ ДСА в м.Києві), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві (далі - третя особа, ГУ ДКС України в м.Києві), в якому просили: - визнати протиправними дії ТУ ДСА України в місті Києві щодо нарахування та виплати позивача суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року із застуванням обмеження нарахування 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2020 року; - зобов`язати ТУ ДСА України в місті Києві провести нарахування та виплату суддівської винагороди позивачам за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року на підставі ч. 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року, з утриманням цих сум, передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю в повному обсязі. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року апеляційну скаргу ТУ ДСА України в м. Києві задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2021 року в частині визнання протиправними дій ТУ ДСА України місті Києві щодо нарахування та виплати суддям ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року із застуванням обмеження нарахування 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2020 року скасовано, у позові в цій частині відмовлено. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2021 року залишено без змін. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ТУ ДСА України в м. Києві звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою. Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху, з підстав недотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заявникові надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвалу Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року отримано 18 жовтня 2021 року. 26 жовтня 2021 року від скаржника на виконання ухвали про залишення без руху надійшла заява про усунення недоліків шляхом надання платіжного доручення № 2256 від 18 жовтня 2021 року про часткову сплату судового збору в розмірі 3464,38 грн. При цьому, просить відстрочити сплату судового збору у розмірі 28486,02 грн, яке мотивоване про неможливість його сплати, у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань та можливістю доплати судового збору після надходження додаткових коштів на розрахунок управління за програмою КПКВ 0501020» Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів установ системи правосуддя». Вирішуючи клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору виходить з наступного. За приписами частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. При цьому, відповідно до частин 1, 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. З указаного слідує, що заявник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення його сплати. Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. На підтвердження доводів, викладених у клопотанні про відстрочення судового збору, заявником не надано жодних доказів на підтвердження вчинення дій з метою отримання коштів для сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі. Більше того подані заявником докази не містять безсумнівних відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок скаржника, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити такий збір упродовж нового строку. Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати. На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору. Зазначене дає підстави вважати, що встановлений судом строк для усунення недоліків касаційної скарги закінчено, проте виявлені недоліки скаржником не усунуто. Відповідно до частини другої статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно з пунктом першим частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції. Суд роз`яснює скаржнику, що відповідно до положень частини восьмої статті 169 КАС України повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332, 355 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації України в м.Києві про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 640/23386/20. Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 640/23386/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про зобов`язання вчинити певні дії - повернути скаржнику. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та оскарженню не підлягає. Судді Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов