Постанова 4851 № 520/13119/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 жовтня 2021 р.Справа № 520/13119/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Любчич Л.В., Суддів: П`янової Я.В. , Спаскіна О.А. , за участю секретаря судового засідання Медяник А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2021, головуючий суддя І інстанції: Севастьяненко К.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 26.07.21 по справі № 520/13119/2020 за позовом ОСОБА_1 до Харківського апеляційного суду треті особи Державна судова адміністрації України, Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: У липні 2021 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчі служби Міністерства юстиції України ( далі заявник, державний виконавець), звернувся до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання виконавчого листа у справі №520/13119/2020 за позовом ОСОБА_1 ( далі ОСОБА_1 , позивач) до Харківського апеляційного суду ( далі ХАС, відповідач), треті особи: Головне управління державної казначейської служби України в Харківській області ( далі ГУ ДКС України у Харківській обл., третя особа 1), Державна судова адміністрація України ( далі ДСА України, третя особа 2) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- у справі за адміністративним позовом, в якій просив суд: - змінити спосіб та порядок виконання виконавчого листа №520/13119/2020 від 15.04.20210, виданого Харківським окружним адміністративним судом про зобов`язання ХАС провести нарахування та виплату ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18.04.2020 до 29.05.2020 на підставі ч.ч. 2, 3, 5, 6 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі Закон № 1402) виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2020 року, доплати за вислугу років за наявності стажу більше 20 років - 70 відсотків посадового окладу, доплати за роботу, що передбачає доступ до секретної документації - 10 відсотків від посадового окладу з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за період з 18 квітня 2020 року по 29 травня 2020 року у загальній сумі 245 846,46 грн. (двісті сорок п`ять тисяч вісімсот сорок шість гривень 46 копійок), шляхом безспірного списання ДКС України відповідної суми коштів з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", розпорядником якої є ДСА України, у порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 ( далі Закон № 845). Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 у задоволенні вказаної заяви відмовлено. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне з`ясування фактичних обставин справи, просив скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити постанову, якою задовольнити заяву у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції не взяв до уваги, що виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, згідно з чинним законодавством здійснюється ДСА України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на корить суддів і працівників апаратів судів» у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період. Вказав, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі №520/13119/2020 можливо виконати лише шляхом безспірного списання ДКС України відповідної суми коштів з бюджетної програми 0501150. Зауважив, що в оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції не дотримано вимог п.2 ч.1 ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі КАС України), оскільки в ній не міститься клопотання державного виконавця, його посилань на законодавства та їх оцінки судом першої інстанції. 12.10.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду призначено до розгляду клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження. 12.10.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду клопотання задоволено. Поновлено процесуальний строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження у справі № 520/13119/2020. 12.10.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду закінчено підготовку та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні. Згідно з положеннями ч.1,3 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія суддів, вислухавши суддюдоповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які сторони посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судовим розглядом встановлено обставини, які не оспорено сторонами. 16.12.2020 рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/13119/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до ХАС, третя особа: ГУ ДКС України в Харківській обл., третя особа: ДСА України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправними дії ХАС щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18.04.2020 до 29.05.2020 із застосуванням обмеження нарахування у сумі 47 320 грн. Зобов`язано ХАС провести нарахування та виплату ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18.04.2020 до 29.05.2020 на підставі ч.ч. 2, 3, 5, 6 ст. 135 Закону №1402 суддів виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2020 року, доплати за вислугу років за наявності стажу більше 20 років - 70 відсотків посадового окладу, доплати за роботу, що передбачає доступ до секретної документації - 10 відсотків від посадового окладу з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за період з 18 квітня 2020 року по 29 травня 2020 року у загальній сумі 245 846,46 грн. Звернуто до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення суддівської винагороди за один місяць. 15.03.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної судової адміністрації на рішення від 16.12.2020 повернуто скаржнику. 15.04.2021 Харківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №520/13119/2020. 28.04.2021 постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №65302235. Вважаючи, що наявні обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі № 520/13119/2020 або роблять його неможливим, головний державний виконавець звернувся до суду із заявою, в порядку ст. 378 КАС України. Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції виходив з того, що зазначені заявником обставини не є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у встановлений судом спосіб. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає. Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. За приписами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені ст. 378 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 378 КАС України). Виключною правовою підставою для прийняття судом рішення про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють його виконання у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду. При цьому, під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання в раніше встановлений порядок і спосіб. Разом з тим, здійснення судом зміни порядку чи способу виконання рішення не повинно змінювати способу захисту порушеного права, обраного судом при вирішенні справи. Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 281/1820/14-а, від 16.05.2018 у справі №556/2609/14-а, які суд, з урахуванням ч.5 ст. 242 КАС України враховує при вирішенні спірних правовідносин. Судовим розглядом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі №520/13119/2020 зобов`язано Харківський апеляційний суд провести нарахування та виплату ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18.04.2020 до 29.05.2020 на підставі ч.ч. 2, 3, 5, 6 ст. 135 Закону №1402 виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2020 року, доплати за вислугу років за наявності стажу більше 20 років - 70 відсотків посадового окладу, доплати за роботу, що передбачає доступ до секретної документації - 10 відсотків від посадового окладу з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за період з 18 квітня 2020 року по 29 травня 2020 року у загальній сумі 245 846,46 грн. Зі змісту заяви про зміну способу порядку виконання рішення ( вх.№ 01/68922/21 від 16.07.2021) вбачається, що в обґрунтування наявності обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі № 520/13119/2020 заявником зазначено, що виконання вказаного судового рішення можливе лише шляхом безспірного списання ДКС України суми коштів з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів" головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація. За наслідком системного аналізу змісту вказаної заяви колегія суддів зазначає, що змінивши спосіб виконання такого рішення із зобов`язання перерахувати та виплатити суму суддівської винагороди на списання конкретної суми такої виплати, відбудеться зміна рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті. З огляду на викладені вище правові норми та враховуючи те, що рішення суду на користь позивача має зобов`язальний характер, однак, зміна способу його виконання запропонованим позивачем чином, потягне зміну рішення по суті, що не відповідає інституту зміни способу його виконання колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав задоволення заяви державного виконавця про зміну способу і порядку виконання Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі № 520/13119/2020. Щодо доводів апелянта про те, що виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, згідно з чинним законодавством здійснюється шляхом безспірного списання за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на корить суддів і працівників апаратів судів», головним розпорядником якої є ДСА України, колегія суддів зазначає, що ДСА України не є стороною у справі № 520/13119/2020, а її залучення на стадії виконання судового рішення процесуальним законодавством не передбачено. Щодо інших доводів апелянта колегія суддів зазначає. Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України»(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для її скасування не вбачається. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 року у справі №520/13119/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді Я.В. П`янова О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 01.11.2021