LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4851552/4009/21

від 01.11.2021 ·

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий І інстанції: Самсонова О.А. 01 листопада 2021 р. Справа № 552/4009/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мельнікової Л.В., Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 30 липня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу № 2 роти № 3 Батальйону УПП ДПП Міщаніна Михайла Олександровича, Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, - В с т а н о в и в: 23.07.2021року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову інспектора взводу № 2 роти № 3 Батальйону УПП ДПП Міщаніна М.О. (далі - поліцейський) серії БАА № 115791 від 21.06.2021 року про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою він підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. на підставі ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Одночасно заявлено клопотання про поновлення строку для подачі позову до суду, яке обґрунтовано тим, що ним було застосовано процедуру досудового вирішення спору шляхом оскарження постанови до вищестоящого органу - УПП Полтавській області, однак за результатом розгляду скарги постанову залишено без змін, а скаргу без задоволення. Ці підстави пропуску строку, на думку позивача, є поважними, а відтак, строки підлягають поновленню. Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 26.07.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу термін - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку (а.с. 25). 29.07.2021 року на виконання вимог ухвали ОСОБА_1 надав до Київського районного суду м. Полтави заяву, в якій зазначив, що 21.06.2021 року поліцейським винесено оскаржувану постанову серії БАА № 115791, не погоджуючись із даною постановою, ним було складено та направлено скаргу до УПП в Полтавській області, в порядку передбаченому ст. 287-296 КУпАП, щодо скасування винесеної постанови, однак за результатом розгляду скарги постанову залишено без змін, а скаргу без задоволення. Копію рішення Департаменту патрульної поліції УПП в Полтавській області ним отримано поштою лише 19.07.2021 року. Звертаючись із скаргою на постанову серії БАА № 115791 від 21.06.2021 року до вищого органу УПП в полтавській області, він обґрунтовано розраховував на її задоволення, у зв`язку із чим мав підстави вважати, що у нього не буде необхідності у судовому порядку оскаржувати прийняту відповідачем постанову, а тому подання ним позовної заяви до суду лише після отримання рішення УПП у полтавській області від 09.07.2021 року про відмову у задоволенні його скарги є поважною причиною пропуску встановленого ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) строку звернення до адміністративного суду. Також, зазначив, що на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду. (а.с. 27-29). Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 30.07.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 повернутий позивачу. Ухвалюючи таке рішення, суд дійшов висновку про те, що тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження судового рішення з поважних причин. Також, суд зазначив, що звернення особи до вищестоящого органу зі скаргою на постанову по справі про адміністративне правопорушення не є досудовим вирішенням спору, а є альтернативним способом захисту своїх прав, що підтверджує відсутність підстав для встановлення тримісячного строку для звернення до суду із вказаним позовом. Таким чином, вимоги ухвали від 26.07.2021 року позивачем виконані не були, тому підстави для поновлення пропущеного строку відсутні. Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 30.07.2021 року про повернення його позовної заяви, а справу направити для продовження її розгляду до суду першої інстанції. Аргументи, наведені позивачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у клопотанні про поновлення строку для подачі позову до суду. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду, - без змін. Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України). За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308). Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення позовної заяви, з огляду на наступне. Відповідно до абзацу 1 ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Пунктом 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП визначено, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Як вбачається з матеріалів справи, 21.06.2021 поліцейським Міщаніним М.О. винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 115791, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Адміністративний позов подано позивачем до суду 23.07.2021 року, що підтверджується відбитком штемпеля вхідної кореспонденції Київського районного суду м. Полтави, тобто з пропуском строку звернення до суду. Обставиною, на яку позивач посилається, як на підставу для поновлення йому пропущеного строку, є його звернення 30.06.2021 року із заявою про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 115791 від 21.06.2021 року до Управління патрульної поліції в Полтавській області в адміністративному порядку. Колегія суддів, в контексті спірних правовідносин, вважає за доцільне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення десятиденним строком з дня вручення постанови у справі про адміністративне правопорушення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006 року, заява № 23436/03). Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження судового рішення з поважних причин. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що звернення особи до вищестоящого органу зі скаргою на постанову по справі про адміністративне правопорушення не є досудовим вирішенням спору, а є альтернативним способом захисту своїх прав, що підтверджує відсутність підстав для встановлення тримісячного строку для звернення до суду із вказаним позовом. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.01.2021 року у справі № 757/48987/18-а, від 07.12.2020 року у справі № 522/14986/19. Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів вважає зазначені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_1 безпідставними, а висновки суду першої інстанції обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні. Інші доводи апеляційної скарги означених висновків колегії суддів не спростовують. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Підстави для розподілу судових витрат відсутні. На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 311, 313, 315, 316, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 30 липня 2021 року, - без змін. Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді Л.В. Курило А.О. Бегунц

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»