Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/10942/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 жовтня 2021 р.Справа № 520/10942/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Григорова А.М., Суддів: Бартош Н.С. , Подобайло З.Г. , за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТОГАЗЕКСПЕРТ" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2021, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., м. Харків, повний текст складено 07.07.21 року по справі № 520/10942/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТОГАЗЕКСПЕРТ" до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: - Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Харківській області № 13204900/14108468 від 01.11.2019 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРНАФТОГАЗЕКСПЕРТ» (коді4108468) № 65 від 20.09.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних - Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Харківській області № 1313864/14108468 від 24.10.2019 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРНАФТОГАЗЕКСПЕРТ» (код 14108468) № 64 від 20.09.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних. - Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Харківській області № 1313859/14108468 від 24.10.2019 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРНАФТОГАЗЕКСПЕРТ» (код 14108468) № 66 від 23.09.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних. - Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Харківській області № 1313860/14108468 від 24.10.2019 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРНАФТОГАЗЕКСПЕРТ» (код 14108468) № 69 від 26.09.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних. - Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Харківській області № 1313858/14108468 від 24.10.2019 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРНАФТОГАЗЕКСПЕРТ» (код 14108468) № 70 від 27.09.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Ухвалою від 22.06.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТОГАЗЕКСПЕРТ" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби країни про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху. Надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням нових обґрунтованих та поважних причин його пропуску. На зазначену ухвалу позивачем 06.07.2021 надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій він зазначив, що на момент прийняття оскаржуваних рішень відповідальною особою за ведення бухгалтерського обліку та податкового обліку позивача була ОСОБА_1 , яка була звільнена 31.01.2020 року. В період з 31.01.20 року по 28.07.2020 рік на підприємстві бухгалтера не було, а з урахуванням виходу з ладу програмного забезпечення, яке зумовлює передачу даних між позивачем та контролюючим органом, об`єктивно встановити обставини винесення відповідачем оскаржуваних рішень не було можливо. Зазначає, що 28.07.2020 року на посаду бухгалтера прийнята Майорова С.В. , яка провела заходи по відновленню та належному веденню бухгалтерського та податкового обліку підприємства. В наслідок чого було встановлено, що податкові накладні, які є предметом позовних вимог, не були зареєстровані, про що свідчить доповідна записка від 02.10.2020 року. Також, вказано, що позивач звертався до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про скасування рішень податкового органу, проте ухвалою суду від 11.02.201 року у справі №520/18493/20 позовна заява була повернута. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2021р. у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТОГАЗЕКСПЕРТ" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби країни про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТОГАЗЕКСПЕРТ" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби країни про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачу. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТОГАЗЕКСПЕРТ" подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року не відповідає вимогам ст. 242 КАСУ та підлягає скасуванню. Зазначає, що строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішень податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (Постанова Верховного суду від 02 липня 2020 року по справі № 1.380.2019.006119 (адміністративне провадження № К/9901/13872/20), від 16 грудня 2020 року у справі № 520/3902/2020). З огляду на положення ч. 1 ст. 122 КАС України та часу прийнятих оскаржуваних рішень (жовтень 2019 року) строк оскарження зазначених рішень податкового органу є пропущеним. Зазначає, що суд першої інстанції, при вирішенні питання про поважність пропуску строку зокрема зробив висновок, що відсутність на підприємстві бухгалтера в період з 31.01.2020 року по 28.07.2020 рік та відсутність у керівника підприємства спеціальних знань у галузі податкового обліку не є обставинами, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду. Посилається на те, що в період з 31.01.20 по 28.07.20 на підприємстві бухгалтера не було, а з урахуванням виходу з ладу програмного забезпечення, яке зумовлює передачу даних між позивачем та податковим органом, об`єктивно встановити обставини винесення відповідачем оскаржуваних рішень не представлялось можливим. 28.07.20 на посаду бухгалтера позивача була прийнята Майорова С.В. , яка провела заходи по відновленню та належному веденню бухгалтерського та податкового обліку підприємства, що безумовно зайняло тривалий час, з огляду на його неналежність ведення попереднім бухгалтером, необхідність ведення оперативного обліку та відновлення даних програмного забезпечення. Також, зазначає, що директор позивача не має таких знань, що і стало підставою для прийняття на роботу особу, яка б виконували ці функції, а відсутність такої особи та належного обліку позбавило позивача своєчасно дізнатися про оскаржуване рішення відповідача та звернутися до суду за захистом своїх прав. Також, при вирішенні питання про поважність пропуску звернення до суду, суд першої інстанції послався на відсутність доказів, що програмне забезпечення, яке зумовлює передачу даних між позивачем та податковим органом вийшло із ладу. В той же час, судом не прийнято до уваги, що позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про скасування вказаних рішень податкового органу, але судом ухвалою від 11.02.21 у справі № 520/18493/20 вказана позовна заява була повернута. В подальшому позивач звернувся до ГУ ДПС у Харківській області з запитом про надання Пояснень та доданих документів, які були направлені до податкового органу в якості обґрунтувань реальності господарських операцій. Зазначений запит містив посилання на недоліки в роботі програмного забезпечення. Зазначений запит було розглянуто та листом ГУ ДПС у Харківській області від 18.03.21 позивачу були направлені витребувані документи, що є підтвердженням про наявність проблем в програмному забезпеченні. Також, доповідна записка бухгалтера Майорової С.В. містить відомості про необхідність відновлення архівних даних програмного забезпечення. А отже, суд першої інстанції зробив висновок, який не відповідає обставинам справи, що призвело до неналежної оцінки обставин поважності пропуску строку звернення до суду. Зазначає, що лише після отримання листа ГУ ДПС у Харківській області від 18.03.21 позивач набув можливість належним чином обґрунтувати свою правову позицію щодо протиправності рішень податкового органу про відмову в реєстрації податкових накладних. Посилається на постанову ВП ВС в постанові від 25 травня 2021 року у справі № 910/11027/18, від 17 лютого 2021 року у справі № 9901/471/19. Зазначає, що відсутність реєстрації податкової накладної наносить шкоду позивачу, з огляду на неможливість отримати податковий кредит контрагентом позивача, що стане наслідком звернення контрагентом до суду про стягнення з позивача збитків. Про можливість стягнення з Позивача збитків і як наслідок завдання шкоди, зокрема свідчить Постанова ОП КГС від 03 серпня 2018 року у справі № 917/877/17. На підставі викладеного, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року та направити справу для продовження розгляду справи до Харківського окружного адміністративного суду. Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, на адреси визначені в апеляційній скарзі та позовній заяві. Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі. Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений заздалегідь та належним чином. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем пропущено встановлений строк звернення до суду без поважних причин. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого. Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, станом на час виникнення спірних відносин та на момент звернення позивача до суду КАС України передбачено, що строки звернення до суду можуть бути встановлені іншими законами України та регламентовано строк звернення до суду, який передбачений відповідним законом. У свою чергу, частина четверта статті 122 передбачає, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України. Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 цієї статті рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 цієї статті визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку. Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду. Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. Дослідження змісту аналізованих приписів статей Податкового кодексу України та статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору. Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання. Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження. Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави. Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням. Згідно із правовим висновком судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.10.2019 по справі № 640/20468/18, рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення. Колегія суддів також враховує, що Верховний Суд в постанові від 02 липня 2020 року по справі № 1.380.2019.006119 (адміністративне провадження № К/9901/13872/20) здійснив відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах в частині, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними по відношенню до приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження, строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного у постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа №640/46/19), від 17 лютого 2019 року (справа №813/4921/17) та дійшов висновку, що у справах цієї категорії застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України. Отже, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішень податкового органу про включення до переліку ризикових підприємств, про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. З матеріалів справи не вбачається, що позивач скористався процедурою адміністративного оскарження рішень як досудовим порядком вирішення спору, оскаржувані рішення не стосуються нарахування грошових зобов`язань тому в даному випадку застосовується шестимісячний строк для звернення до суду з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про їх порушення. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.03.2020 у справі №826/10808/18. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. З урахуванням положень статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Отже, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Колегія суддів зазначає, що відсутність на підприємстві бухгалтера в період з 31.01.2020 року по 28.07.2020 рік та відсутність у керівника підприємства спеціальних знань у галузі податкового обліку не є обставинами, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду. Тимчасова відсутність бухгалтера або будь-які інші обставини, пов`язані із внутрішньою організацією роботи на підприємстві, жодним чином не впливають на обов`язок сторони неухильно виконувати процесуальні обов`язки та користувавсь своїми правами у встановлені строки, отже недоліки в організації роботи підприємства не можуть вважатись поважними обставинами, з якими закон пов`язує можливість поновлення строку звернення до суду. Колегія суддів зазначає, що звільнення бухгалтера з підприємства та відсутність у керівника підприємства спеціальних знань у галузі податкового обліку не є обставинами, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом. Також колегія суддів зазначає, що керівник товариства повинен був бути обізнаний про стан діяльності підприємства в тому числі щодо взаємовідносин з податковими органами, та процедурою оскарження прийнятого рішення, у зв`язку з чим доводи позивача про відсутність бухгалтера не є об`єктивною перешкодою для звернення до суду з позовом. Таким чином, належних обґрунтувань та доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав. Теж саме стосується у посилань позивача на те, що програмне забезпечення, яке зумовлює передачу даних між позивачем та податковим органом вийшло із ладу. Наданий позивачем, до суду в апеляційної інстанції, лист Головного управління ДПС у Харківській області від 18.03.21 № 9021/6/20-40-18-03-08 також не свідчить про існування об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали позивачу звернутись до суду. Даний лист жодним чином не свідчить про неналежну роботу програмного забезпечення, при цьому, надісланий (2021р.) через значний проміжок часу після відмови в реєстрації податкових накладних . Тому наведене листування не може свідчити про наявність об`єктивних підстав пропуску строку на звернення до суду з позовною заявою. З позовної заяви вбачається що в 2019 році позивачем вчинялись дії щодо здійснення реєстрації податкових накладних, в реєстрації яких було відмовлено. Зазначає, що ним надавалися документи в підтвердження операцій, по яких реєстрація податкових накладних була зупинена. Обґрунтувань та доказів не своєчасного повідомлення позивача про зупинення та відмову в реєстрації податкових накладних, яке здійснюється в електронному виглядів, матеріали справи не містять. Заперечень щодо своєчасного отримання підприємством оскаржуваних рішень позивачем не надано. Фактично зазначаючи про пропуск строку звернення до суду з позовною заявою позивач посилається на суто суб`єктивні обставини. Позивач не надав до суду доказів існування об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали йому звернутись до суду з дня коли він дізнався, що його права були порушені відповідачем. Позивачем також не було надано доказів існування інших обставин або труднощів, які унеможливили дотримання позивачем строків звернення до суду, встановлених законом. Таким чином, належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав. Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача в апеляційній скарзі на практику Верховного суду , Великої Палати Верховного Суду з посиланням на рішення Європейського суду з прав людини, оскільки доводи позивача щодо пропуску строку звернення до суду носять суто суб`єктивний характер та пов`язані виключно з роботою підприємства. З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТОГАЗЕКСПЕРТ" строку звернення до суду із вказаним позовом, що підтверджується матеріалами справи та відповідає правовим позиціям Верховного Суду. Доводи апеляційної скарги відповідну позицію суду не спростовують. Відповідно до положень ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Таким чином, в межах доводів апеляційної скарги у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції про повернення позовної заяви на підставі ч. 4 ст. 169 КАС України. Викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм процесуального права, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2021 по справі № 520/10942/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 01.11.2021 року