Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/1497/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 жовтня 2021 р.Справа № 520/1497/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Кононенко З.О., Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М. , за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2021, головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 28.05.21 по справі № 520/1497/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ГАРАНТБУДПРОЕКТ" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ГАРАНТБУДПРОЕКТ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просив суд: - визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 31.10.2020 №37350, від 10.11.2020 №38539, від 18.12.2020 №41490; - зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ГАРАНТБУДПРОЕКТ» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №37350 від 31.10.2020, №38539 від 10.11.2020 та №41490 від 18.12.2020 про відповідність ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ГАРАНТБУДПРОЕКТ» критеріям ризиковості платника податку є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки підставою для включення позивача до переліку ризикових платників є те, що підприємство задіяне у проведенні ризикових операцій, однак, відповідачем не вказано у яких саме операціях та яка саме податкова інформація наявна та підтверджує ризиковість. У зв`язку з чим, просить суд зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ГАРАНТБУДПРОЕКТ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ГАРАНТБУДПРОЕКТ" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДПС у Харківській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість, Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ГАРАНТБУДПРОЕКТ", критеріям ризиковості платника податку від 31.10.2020 №37350, від 10.11.2020 №38539, від 18.12.2020 №41490. Зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ГАРАНТБУДПРОЕКТ» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ГАРАНТБУДПРОЕКТ" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України суму сплаченого судового збору у розмірі 6810,00 грн. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що у ТОВ «БА Гарантбудпроект» основний вид діяльності - 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, основні засоби відсутні, відповідно до повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльністю (форма № 20-ОПП), підприємство має офіс та склад у м. Одеса. Головний бухгалтер підприємства гр. Блоха водночас є директором, бухгалтером та засновником ТОВ «Будівельна компанія Кварталбудінвест». За весь період діяльності декларації з податку на додану вартість не надавались. Податкова декларація з податку на прибуток за 2019 рік не надавалась. Відповідно до проведеного аналізу локальних мережевих адрес ТОВ «БА Гарантбудпроект» встановлено, що мережеві адреси ІР НОМЕР_1 , ІР НОМЕР_2 , ІР НОМЕР_3 , ІР НОМЕР_4 , з яких надсилались електронні документи підприємства, знаходяться за адресою: м, Амстердам, Нідерланди. Відповідач зазначає, що згідно з даними ЄРПН підприємством ТОВ «Торговий дім Форторг» здійснюється придбання різноманітних товарів: продуктів харчування, будівельних матеріалів, велосипедів, автомобіля легкового, взуття, живих квітів тощо. Фактично підприємством реалізовано: фарба дорожня біла, дошка з хвойних порід, консультаційні послуги, живі квіти, кукурудзу, пшеницю, електромонтажні роботи. При цьому, згідно з фінансовою звітністю малого підприємства станом на 30.09.2020 у підприємства ТОВ «Торговий дім Форторг» відсутні основні засоби, податкова звітність з податку на додану вартість не надавалась. Послуги з оренди складських та офісних приміщень не придбавались. Відповідач вважає, що вказане ставить під сумнів реальність здійснення господарських операцій з надання будівельних послуг. По ТОВ «Торговий дім Форторг» прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 10.11.2020 № 38537. На думку відповідача, надані ТОВ «БА Гарантбудпроект» документи не спростовують доводи та підстави включення до переліку ризикових, викладені у рішеннях, та той факт, що підприємство не звітує, не сплачує податки до бюджету та має взаємовідносини з ризиковим контрагентом. Відповідач також наголошує, що суд першої інстанції проігнорував всі перелічені факти, які свідчать про те, шо ТОВ «БА Гарантбудпроект» в повному обсязі відповідає вимогам п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків Порядку № 1165 аналіз діяльності позивача свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності з ПДВ та втрат бюджету, проходження схемного кредиту - суб`єктів господарювання, які при здійсненні фінансово-господарських операцій здійснюють підміну позицій товарних груп та задіяні в схемах формування ризикового податкового кредиту з ПДВ для реального сектору економіки. Крім того, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних, повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим ч. 3 ст. 3 КАС України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Позивач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ГАРАНТБУДПРОЕКТ» пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 42629583. Рішеннями Головного управління ДПС у Харківській області про відповідність/невідповідність податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №37350 від 31.10.2020, №38539 від 10.11.2020 та №41490 від 18.12.2020 на підставі пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, включено ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ГАРАНТБУДПРОЕКТ» до переліку ризикових підприємств відповідно до пункту 8 Критерії ризиковості платника податку, зазначивши "підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій". Вважаючи протиправними рішення контролюючого органу про внесення позивача до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ГАРАНТБУДПРОЕКТ» звернулось з даним позовом до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість складання у відношенні позивача рішень комісією Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №37350 від 31.10.2020, №38539 від 10.11.2020 та №41490 від 18.12.2020 про відповідність ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ГАРАНТБУДПРОЕКТ» критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства урегульовані Податковим кодексом України (надалі - ПК України). Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку. За приписами пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Згідно з підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів. Відповідно до пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. Статтею 74 ПК України визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики. Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року затверджено Порядок, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Порядок №1165). Відповідно до п. 2 Порядку №1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик. Так, ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку. Пунктами 5-7 Порядку № 1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном. Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: - договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; - інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4). Аналізуючи наведені норми, колегія суддів вважає, що процедура розгляду документів, необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку рішення Комісії, не є процедурою адміністративного оскарження первинного рішення Комісії. Так, за результатами розгляду документів платника податків не ухвалюється рішення про задоволення/відмову в задоволенні скарги платника податку, а виноситься аналогічне рішення, яке додатково враховує обсяг та зміст поданих до Комісії інформації та копій документів. Критерієм ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплений у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та застосований Комісією ГУ ДПС у Харківській області, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (п.8 Додатку 1). Отже, слід зазначити, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування. Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації. Таким чином, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання підприємством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку. Колегія суддів доходить висновку, що контролюючий орган має дотримуватись послідовності дій при прийнятті відповідного рішення. Дослідивши матеріали справи та оскаржувані рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість №37350 від 31.10.2020, №38539 від 10.11.2020 та №41490 від 18.12.2020 колегія суддів вважає, що контролюючим органом порушено процедуру прийняття вказаних рішень. Так, з доводів апеляційної скарги вбачається, що комісією регіонального рівня прийняті рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування, а у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС. З досліджених рішень колегією суддів встановлено, що оскаржувані рішення не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - "підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій", та не містить доказів наявності податкової інформації та в кого вона отримана, що саме свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи. В судовому засіданні представником відповідача такої інформації також не зазначено. Крім того, в оскаржуваних рішеннях відповідачем, в рядку «Податкова, інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Отже, оспорювані рішення не містять обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку. Слід зазначити, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Колегія суддів дослідивши надані відповідачем витяги з протоколів №48 від 10.11.2020 та №37 від 31.10.2020, в яких взагалі відсутня будь-яка інформація, яка свідчить про проведення ризикових операцій з боку позивача. Також, позивачем зазначено, що ним у ТОВ «ФОРТОРГ» в межах договору від 01.10.2020 №01102020 (1 т., а.с.77-84) замовлені будівельні, проектні роботи, послуги з капітального ремонту приміщення, електромонтажні роботи тощо, виконання яких підтверджується актами наданих послуг від 13.10.2020 №658, від 14.10.2020 №1083, від 22.10.2020 №671, від 22.10.2020 №672, від 19.10.2020 №643, від 29.10.2020 №644, рахунками на оплату від 06.10.2020 №658, від 06.10.2020 №1083, від 07.10.2020 №671, від 07.10.2020 №672, від 20.10.2020 №643, від 20.10.2020 №644, платіжними дорученнями від 06.10.2020 №588, від 06.10.2020 №590, від 17.10.2020 №593, від 07.10.2020 №594, від 20.10.2020 №641, від 20.10.2020 №642 та зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними від 13.10.2020 №658, від 14.10.2020 №1083, від 22.10.2020 №671, від 22.10.2020 №672, від 29.10.2020 №643, від 29.10.2020 №644 (1т.,а.с. 85-108). У витязі з протоколу №90 від 18.12.2020 управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Харківській області, який міститься в матеріалах справи, зазначено, що основним постачальником ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ГАРАНТБУДПРОЕКТ» є ТОВ «ФОРТОРГ» (ЄДРПОУ 43308726), яким у вересні-жовтні 2020 року зареєстровано податкові накладні на надання будівельних послуг загальною вартістю 20,3 млн. грн (ПДВ на суму 4,1 млн. грн). Крім того, згідно даних єдиного реєстру податкових накладних, ТОВ «ФОРТОРГ» здійснюється придбання різноманітних товарів: продуктів харчування, будівельних матеріалів, велосипедів, автомобіля легкового, взуття, живих квітів, тощо. Фактично підприємством реалізовано: фарба дорожня біла, дошка з хвойних порід, консультаційні послуги, живі квіти, кукурудзу, пшеницю, електромонтажні роботи. При цьому, згідно фінансової звітності малого підприємства станом на 30.09.2020 у ТОВ «ФОРТОРГ» відсутні основні засоби, податкова звітність з податку на додану вартість не надавалась. Послуги з оренди складських та офісних приміщень не придбавались. Вказане ставить під сумнів реальність здійснення господарських операцій з надання будівельних послуг. Доводи позивача, що послуги, закуплені у ТОВ «ФОРТОРГ», були необхідні ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ГАРАНТБУДПРОЕКТ» для належного виконання умов договорів з контрагентами-покупцями, з такими як ПМП "Міраж", ТОВ "ФАЄРМЕН", ТОВ "РКБ"НІКОС", ТОВ "КИЇВПОЖБЕЗПЕКА", ТОВ "АНГАР-БУДСЕРВІС", ТОВ "Пересувна Механізована Колона "83 "ДОНБАСВОДБУД", колегія суддів не бере до уваги, оскільки договори, укладені з контрагентами-покупцями, були укладені пізніше, ніж договір від 01.10.2020 №01102020 з ТОВ "ФОРТОРГ", для якого вони замовлялись. Слід зазначити, що податкова звітність позивача з податку на додану вартість на момент прийняття рішень не подавалась, а була подана у 2021 році, що підтверджується копіями податкових декларацій від 03.03.2021, від 21.01.2021, від 25.01.2021 та квитанціями про їх прийняття (2т., а.с. 22-29). Проте, колегія суддів не бере до уваги зазначені обставини, оскільки неподання звітності є окремою підставою для віднесення платника до критеріїв ризиковості відповідно до пункту 6 Порядку №1165 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, окрім того, вказаними обставинами оскаржувані рішення не обґрунтовані. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновокм суду першої інстанції про необґрунтованість складання у відношенні позивача рішень комісією Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №37350 від 31.10.2020, №38539 від 10.11.2020 та №41490 від 18.12.2020 про відповідність ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ГАРАНТБУДПРОЕКТ» критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Аналогічного висновку дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 та у постанові від 05.01.2021 у справі №640/10988/20, де зокрема зазначено, що порядок №1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірних рішень, прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості. При вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії. У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника, податку критеріям ризиковості платника податку. Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Отже, доводи апеляційної скарги представника відповідача, що спірні рішення про визначення товариства позивача таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку не порушує права та інтереси позивача, є необґрунтованими. Щодо доводів апеляційної скарги відповідача про необгрунтованість позовних вимог щодо виключення позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості колегія суддів зазначає наступне. Положеннями п. 6 Порядку №1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Відповідно до пунктів 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Враховуючи наведені обставин справи та норми чинного законодавства України, колегія суддів погоджується з висновоком суду першої інстанції про те, що оскаржувані рішення щодо включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість не відповідають усім критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, та порушують права позивача як платника податку, отже для повного та ефективного захисту порушених прав наявні підстави для виключення позивача з переліку ризикових платників податку на додану вартість, а тому адміністративний позов в цій частині підлягає задоволенню. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що суб`єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з`ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, чим порушено законні інтереси платника податків. Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов. Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 року по справі № 520/1497/21 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 по справі № 520/1497/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) Я.М. Макаренко О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 01.11.2021 року