Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/5646/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 листопада 2021 року справа №200/5646/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Блохіна А.А., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2021 року (головуючий суддя І інстанції Чекменьов Г.А.), складене в повному обсязі 02 липня 2021 року в м. Слов`янськ Донецької області, у справі № 200/5646/21 за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 21 квітня 2021 року у ВП №65232918, - ВСТАНОВИВ: 11 травня 2021 року Головне управління ДФС у Донецькій області звернулось до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 21 квітня 2021 року у ВП №65232918 (а.с. 1-2). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2021 року відмовлено у задоволені позовних (а.с. 80-82). Не погодившись із судовим рішенням, Головне управління ДФС у Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що управлінням надавались довідки до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Отже постанова про відкриття виконавчого провадження є протиправною в зв`язку з виконанням рішення суду на дату її винесення. На підставі наведеного позивач просив задовольнити позовні вимоги (а.с. 92-93). Представники сторін в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 листопад 2020 року у справі №280/5704/20 задоволено позовні вимоги шляхом зобов`язання Головного управління ДФС у Донецькій області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, для проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії (а.с. 18-20). Зазначене рішення суду набрало законної сили 08 грудня 2020 року. 21 квітня 2021 року до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа Запорізького окружного адміністративного у справі №280/5704/20, виданого 11 лютого 2021 року (а.с.66, 67). 21 квітня 2021 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №65232918 (а.с.68). Головним управлінням ДФС у Донецькій області складалися довідки від 07 вересня 2020 року, 08 лютого 2021 року, 07 квітня 2021 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року, з ідентичним змістом, які листами № 2503/10/05-97-09 від 09 квітня 2021 року, № 921/10/05-97-10 від 12 лютого 2021 року надавались на виконання рішення суду у справі № 280/4306/20 (а.с. 3, 5, 9, 11, 13). Листом № 324/10 05-97-10 від 19 січня 2021 року Головне управління ДФС у Донецькій області повідомляло про надання довідки 07 вересня 2020 року до виконання рішення суду у справі № 280/4306/20 та закриття ВП № 64025548 (а.с.15-16). Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року у справі №280/4306/20 задоволено позовні вимоги шляхом зобов`язання Головного управління ДФС у Донецькій області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01 лютого 2020 року Рішення у справі №280/4306/20, набрало законної сили 20 жовтня 2020 року. Оскаржено до апеляційного адміністративного суду не було. З твердженням позивача щодо незмінності складових грошового забезпечення станом на 05 листопада 2019 року та на 01 лютого 2020 року не згоден ОСОБА_1 , про що зазначив у заяві до державного виконавця від 15 квітня 2021 року (а.с.79). Спірним питанням даної справи є правомірність прийняття відповідачем постанови про відкриття виконавчого провадження. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що постанова державного виконавця прийнята на виконання та з додержанням норм матеріального права. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції з наступних підстав. Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. 05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VІІ (далі Закон № 1404-VІІ). Відповідно до ст.1 Закону № 1404-VІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону № 1404-VІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема, наказу, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Статтею 10 Закону № 1404-VІІ встановлено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки. Згідно з п. 1 та 16 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом. Згідно із ч. 4 ст. 19 Закону № 1404-VIII, сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником. У відповідності до ч. 6 ст. 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону №1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувану, повідомлення стягувану про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. В разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону № 1404-VII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. Предметом спору у цій справі є перевірка правомірності прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження у ВП №65232918. Згідно з матеріалами справи 21 квітня 2021 року до відділу примусового виконання рішень надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа Запорізького окружного адміністративного у справі №280/5704/20. За розглядом вказаної заяви в цей же день державним виконавцем відкрито ВП №65232918. Позивач зазначає, що рішення суду у справі №280/5704/20, виконано до відкриття ВП №65232918, шляхом надання довідки 07 вересня 2020 року, 08 лютого 2021 року, 07 квітня 2021 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року. Заявник ( ОСОБА_1 ) заперечує щодо виконання рішення суду у справі №280/5704/20, оскільки в виданій довідці відсутнє зазначення додатку до пенсії за секретність роботи в розмірі 15%, про що зазначив у заяві від 15 квітня 2021 року та після цього подав виконавчий лист до виконання 21 квітня 2021 року. При цьому, Головне управління ДФС у Донецькій області, помилково зазначає про надання довідок на виконання рішення суду у справі №280/4306/20 за ВП №65232918, оскільки в рамках цього виконавчого провадження перебуває на виконанні рішення суду у справі №280/5704/20. Тобто, на виконанні у відповідача перебували виконавчі листи за двома адміністративними справами №280/4306/20 та №280/5704/20. Оскаржена постанова про відкриття виконавчого провадження від 21 квітня 2021 року у ВП №65232918 прийнята відповідно до судового рішення у справі №280/5704/20. Натомість, позивач посилається на виконання виконавчого документу у справі №280/4306/20, помилково вважаючи це виконанням судового рішення у справі 280/5704/20. Отже, Головним управління ДФС у Донецькій області через власну недбалість фактично рішення суду у справі №280/5704/20 як на день відкриття ВП №65232918, так і після цього, не виконано, оскільки не надано довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року із зазначенням належних складових відповідно до рішення суду. Відтак, обґрунтованим є висновок відповідача щодо невиконання позивачем рішення суду, спірна постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята з додержанням норм матеріального права. За вказаних обставин позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Керуючись статтями 272, 287, 308, 311 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2021 року у справі № 200/5646/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 01 листопада 2021 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Судді А.В. Гайдар А.А. Блохін І.Д. Компанієць