LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Центральний апеляційний господарський суд904/7142/20

від 28.10.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-промислове будівельне підприємство "Євро Труб Полімер" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2021р. у справі № 904/7142/20 …

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28.10.2021 року м. Дніпро Справа № 904/7142/20 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач) суддів: Білецької Л.М., Мороза В.Ф. при секретарі судового засідання: Радіновському Р.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-промислове будівельне підприємство "Євро Труб Полімер" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Золотарьова Я.С.) від 12.05.2021р. у справі № 904/7142/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газфаєр Інвест", м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-промислове будівельне підприємство "Євро Труб Полімер", м. Дніпро про стягнення 1 334 432,33 грн. та розірвання договору купівлі-продажу, - ВСТАНОВИВ: У грудні 2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Газфаєр Інвест" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-промислове будівельне підприємство "Євро Труб Полімер" та просило суд: - стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 1 334 432,33 грн, з яких: 1 126 734,48 - попередня оплата, 71 745,65 грн - проценти за користування чужими коштами, 136 222,20 грн - інфляційне збільшення заборгованості; - розірвати договір купівлі-продажу № 030118 від 03.01.2018 укладений між позивачем та відповідачем з 04.12.2020. 16.03.2021 представник позивача подав до суду заяву про часткову відмову від позовних вимог, в якій просив суд прийняти відмову позивача від другої позовної вимоги стосовно розірвання договору купівлі-продажу № 030118 від 03.01.2018 укладеного між позивачем та відповідачем. Також, 16.03.2021 представник позивача подав до Господарського суду Дніпропетровської області суду заяву про зміну підстав позову, згідно з якою просив суд стягнути з відповідача на користь позивача як безпідставно набуте майно, грошові кошти у сумі 1 334 432,33 грн з яких: 1 126 734,48 грн - попередня оплата, 71 475,65 грн - проценти за користування чужими коштами, 136 222,20 - інфляційне збільшення заборгованості. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газфаєр Інвест" про часткову відмову від позовних вимог задоволено. Провадження у справі в частині розірвання договору купівлі-продажу № 030118 від 03.01.2018, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газфаєр Інвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-промислове будівельне підприємство "Євро Труб Полімер" закрито. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2021р. у справі № 904/7142/20 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-промислове будівельне підприємство "Євро Труб Полімер" (49000, м. Дніпро, вул. Космодромна, буд. 9, кв. 103; ідентифікаційний код 32998614) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газфаєр Інвест" (02217, м. Київ, пр. Маяковського, 30-А, кв. 183; ідентифікаційний код 36463916) грошові кошти у розмірі 1 126 734,48 грн, судовий збір у розмірі 16 901,02 грн.; в іншій частині позову відмовлено. Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-промислове будівельне підприємство "Євро Труб Полімер" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2021р. у справі № 904/7142/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує наступне: - суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин ст. 1212 ЦК України, оскільки позивачем були перераховані відповідачу грошові кошти у відповідності до умов договору № 030118 від 03.01.2018р.; - суд першої інстанції не врахував, що порушення умов договору № 030118 від 03.01.2018р. мало місце саме у діях позивача, який усунувся від одержання виготовленого відповідачем товару, яким за рахунок передплати позивача було здійснено закупівлю сировини та виготовлено товар, який зберігається на орендованому складі; - суд першої інстанції не надав належної оцінки акту звіряння взаємних розрахунків між сторонами за період з 01.01.2018р. по 17.07.2019р., згідно з яким на користь відповідача залишилось не виконане зобов`язання щодо постачання товару на суму 793 369,88грн. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.07.2021р., у складі колегії суддів: головуючий суддя - Чередко А.Є., судді Коваль Л.А., Мороз В.Ф., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-промислове будівельне підприємство "Євро Труб Полімер" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2021р. у справі № 904/7142/20, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 16.09.2021р. На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку із відпусткою судді Коваль Л.А., та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2021р., для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Білецька Л.М., Мороз В.Ф. В судовому засіданні 16.09.2021р. по справі оголошено перерву до 28.10.2021р. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.10.2021р. заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газфаєр Інвест" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено, ухвалено судове засідання у справі № 904/7142/20, призначене на 28.10.21р., провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газфаєр Інвест" з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon". Представник апелянта у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу та просив її задовольнити. Представником позивача подано до матеріалів справи відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким він проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законними та обгрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу відповідача безпідставною, посилаючись при цьому на те, що укладений між сторонами договір № 030118 від 03.01.2018р. є розірваним, а відповідачем не здійснено поставку товару на здійснену позивачем суму передплати у розмірі 1 126 734,48грн., що є підставою для повернення цих коштів згідно з ст. 1212 ЦК України. З незалежних від апеляційного суду технічних причин, судове засідання призначене на 28.10.2021р., не вдалося провести за участі представника позивача в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon", про що складено відповідний акт. Враховуючи вищенаведене, приписи ч. 5 ст. 197 ГПК України, а також те, що неявка представника позивача в судове засідання не перешкоджає перегляду справи, а явка представників учасників справи в судове засідання апеляційним судом не визнавалася обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності представника позивача. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 03.01.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газфаєр Інвест" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-промислове будівельне підприємство "Євро Труб Полімер" (продавець) було укладено договір № 030118 (договір). Відповідно до пункту 1.1 договору, продавець зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця товар, а покупець приймати товар та оплачувати продавцю його вартість в порядку та в строки, передбачені цим договором. Згідно пункту 1.2 договору, асортимент, кількість, місце та строк поставки товару вказується в узгоджених сторонами рахунках та/або специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього договору. Пунктом 1.3 договору передбачено, що оплата покупцем здійснюється за узгодженими цінами, з урахуванням ПДВ, у відповідності з рахунками-фактурами та видатковими накладними, в яких міститься повна інформація про товар (назва, кількість, ціна за одиницю, загальна сума). Товар відвантажується продавцем покупцю за погодженими цінами, зазначеними по кожному виду продукції в рахунках/специфікаціях до цього договору (пункт 2.1 договору). Пунктом 2.2. договору встановлено, що ціна договору визначається як сумарна вартість партій товару, переданих у власність покупця згідно товарно-супровідних документів протягом терміну дії даного договору. Відповідно до пункту 3.1 договору, ціна на товар вказується в узгоджених сторонами рахунках та/або специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього договору. Сторонами досягнуто домовленості, що покупець здійснює оплату в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів у національний валюті на поточний рахунок продавця у 100% розмірі, якщо інше не передбачено в рахунках, які є невід`ємними частинами цього договору. Згідно пункту 4.6 договору, товар, за цим договором, передається у власність покупця на умовах EXW згідно з "Інкотермс" (в редакції 2010 року), за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе 5 км. Перехід ризиків випадкової втрати і ушкодження товару переходить до покупця з моменту отримання товару від продавця і підписання товарно-супровідних документів (перехід права власності на товар). Датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної (пункт 4.7 договору). Відповідачем було виставлено позивачу рахунок на оплату № 1 від 03.01.2018 на суму 3 172 431,78 грн за поставку товару, а саме: - труба ПЕ 100газ SDR 17.6 225х12,8 у кількості 967 м на суму 688 987,50 грн; - труба ПЕ 100газ SDR 11 250х22,7 у кількості 65 м на суму 88 292,75 грн; - труба ПЕ 100газ SDR 17.6 250х14,2 у кількості 2 113 м на суму 1 866 412,90 грн. Позивачем здійснено оплату вказаного рахунку на суму 3 172 431,78 грн, що підтверджується відповідною банківською випискою та не оспорюється відповідачем. Відповідач частково здійснив поставку товару за договором на суму 2 045 694,30 грн, що підтверджується видатковими накладними № 2 від 05.01.2018 на суму 932 736,30 грн та № 12 від 30.01.2018 на суму 1 112 958,00 грн. Позивач на адресу відповідача направив лист-вимогу від 04.12.2020, в якій просив вважати договір розірваним з 04.12.2020 та повернути суму попередньої оплати у розмірі 1 126 734,48 грн., яка є різницею між здійсненою передоплатою та вартістю поставленого товару (3 172 431,78грн. - 2 045 694,30 грн.), втім доказів направлення цього листа та його отримання відповідачем матеріали справи не містять. Пунктом 9.2 договору встановлено, що договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє протягом календарного року, фактично припиняє свою дію після повного розрахунку і виконання сторонами свої зобов`язань по даному договору. Згідно з пунктом 9.4 договору, договір може бути розірвано з письмового повідомлення сторони, що розриває договір, не менше, ніж за 20 календарних днів до запланованої дати розірвання договору. Сторона ініціатор розірвання договору відшкодовує іншій стороні всі витрати, пов`язані з виконанням договору. Відповідачем на адресу позивача було направлено повідомлення № 174 від 28.12.2020 про розірвання договору у зв`язку із неналежним виконанням позивачем вимог договору (арк.с. 43). Позивачем на адресу відповідача було направлено відповідь від 24.01.2021, в якій він зазначив, що не заперечує проти дострокового розірвання договору та пропонує відшкодувати витрати у розмірі 1 126 734,48 грн (арк.с. 39). Виконання сторонами своїх зобов`язань, встановлених договором № 030118 від 03.01.2018р., вже було предметом розгляду Господарського суду Дніпропетровської області. Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2020 по справі 904/1707/20 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Газфаєр Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Євро Труб Полімер" про стягнення заборгованості у розмірі 3 352 934,09 грн за договором поставки № 030118 від 03.01.2018 відмовлено у повному обсязі. Відмовляючи у задоволенні позову позивача у справі № 904/1707/20 суд виходив з того, що в рахунку на оплату № 1 від 03.01.2018 строк поставки товару не визначений, специфікації до договору не укладалися, строки поставки договором також не визначено, а тому прострочки поставки не має, як і підстав для повернення здійсненої позивачем передоплати. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2020 по справі 904/1719/20 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Газфаєр Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Євро Труб Полімер" про стягнення заборгованості у розмірі 1 334 432,33 грн. та визнання договору поставки № 030118 від 03.01.2018 припиненим, відмовлено у повному обсязі. Відмовляючи у задоволенні позову позивача у справі № 904/1719/20 суд виходив з того, що договір № 030118 від 03.01.2018 не припинив свою дію, строк передачі товару договором не визначений, а тому, позивач має право вимагати передання йому товару у будь-який час, а відповідач зобов`язаний цю вимогу виконати у семиденний строк, втім доказів звернення з вимогою про передачу товару матеріали справи не містять, що унеможливлює задоволення позову про стягнення здійсненої передоплати. До матеріалів даної справи сторонами також не подано доказів встановлення ними у договорі, специфікації, рахунку чи іншим шляхом строку здійснення поставки за договором, а п. 9.2. договору сторони визначили моментом припинення дії договору повне виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Відповідно до Правил Інкотермс термін EXW (англ. «ex works» - франко-склад, франко-завод) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з поставки, коли він надасть товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Ці умови поставки покладають мінімальні обов`язки на продавця і покупець повинен нести всі витрати і ризики у зв`язку з перевезенням товару від підприємства продавця до місця призначення. Однак, якщо сторони бажають, щоб продавець узяв на себе обов`язки щодо завантаження товару в місці відправлення та всі ризики й витрати такого вантаження, це має бути чітко обумовлено шляхом включення відповідного застереження до договору купівлі-продажу. Позивачем 23.11.2020 направлено відповідачу лист з вимогою у 7-ми денний термін здійснити поставку товару по договору (арк.с. 73-76), втім відповідачем поставку не здійснено, товар позивачу не передано (докази відсутні). Виходячи з умов п.п. 9.2., 9.4. договору, обміну сторонами листами про розірвання договору (арк.с. 39,43), та приписів ст. 651 ЦК України, договір поставки № 030118 від 03.01.2018 є розірваним за взаємною згодою сторін з січня 2021р. За ч. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. За змістом ч. 7 ст. 180 ГК України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Отже, на час постановлення рішення у справі, договір поставки № 030118 від 03.01.2018 є розірваним, зобов`язання сторін за ним припинились, що виключає виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару на суму здійсненої передоплати у розмірі 1 126 734,48 грн. За наведених обставин суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про застосування до спірних правовідносин приписів ст. 1212 ЦК України та наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у сумі 1 126 734,48 грн. Так, відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. У той же час, пунктом 3 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Відтак, як вірно вказано місцевим господарським судом, відповідач зобов`язаний повернути набуті ним грошові кошти у розмірі 1 126 734,48 грн, враховуючи, що підстава, на якій вони були набуті, відпала після розірвання договору. При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо порушення позивачем умов договору в частині несвоєчасного одержання товару та понесення відповідачем збитків внаслідок вигтовлення та зберігання цього товару, адже обставини виконання сторонами умов договору поставки № 030118 від 03.01.2018 не звільняють відповідача від обов`язку повернути одержану суму передоплати за товар, який не було поставлено позивачу під час дії договору, після його розірвання. Відповідач також не позбавлений права на звернення до позивача з позовом про відшкодування збитків, заподіяних не виконанням ним своїх зобов`язань за договором. Враховуючи, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами постачання позивачу товару по договору на суму 1 126 734,48 грн, або повернення цих коштів позивачу, відхиляє колегія суддів і посилання відповідача на підписаний сторонами акт звіряння взаємних розрахунків між сторонами за період з 01.01.2018р. по 17.07.2019р., який до того-ж не є первісним документом та сам по собі не може підтверджувати обставини виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Погоджується колегія суддів з оскаржуваним рішенням і в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 71 475,65 грн за період з 31.01.2018 по 11.03.2020 та інфляційних втрат у розмірі 136 222,20 грн за період лютий 2018 січень 2020, тобто за період, який передує даті настання виконання зобов`язання щодо повернення грошових коштів, адже обов`язок повернути ці кошти настав тільки після розірвання договору. За наведених обставин, доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскаржуване рішення відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі від 12.05.2021р. відсутні. Згідно з ст. 129 ГПК України та виходячи з результатів розгляду апеляційної скарги, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта. З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-промислове будівельне підприємство "Євро Труб Полімер" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2021р. у справі № 904/7142/20 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2021р. у справі № 904/7142/20 залишити без змін. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-промислове будівельне підприємство "Євро Труб Полімер". Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повна постанова складена та підписана 01.11.2021 року. Головуючий суддя А.Є. Чередко Суддя Л.М. Білецька Суддя В.Ф. Мороз

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»