Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 904/4982/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26.10.2021 року м.Дніпро Справа № 904/4982/21 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач) суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є. при секретарі судового засідання: Михайловій К.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2021 (прийняту суддею Новіковою Р.Г., повне судове рішення складено 25.08.2021) у справі № 904/4982/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорус Інтертрейд енд Консалтинг" Угорщина до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про визнання права власності на 12/100 частину нерухомого майна нежитлового приміщення №68, загальною площею 688,9 кв.м., що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 49 ВСТАНОВИВ: 1.Короткий зміст заявлених вимог. Товариство з обмеженою відповідальністю "Хорус Інтертрейд енд Консалтинг" Угорщина, м. Будапешт звернулось до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" м. Київ з позовом про визнання права власності на 12/100 частину нерухомого майна нежитлового приміщення №68, загальною площею 688,9кв.м., що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 49. 2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2021 у справі № 904/4982/21, зокрема:

1. Призначено у справі №904/4982/21 судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково дослідному інституту судових експертиз.

2. На вирішення експертизи поставлено питання: - чи проведено ТОВ "Хорус Інтертрейд енд Консалтинг" невід`ємні поліпшення офісного приміщення №68 загальною площею 688,9кв.м., розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 49, згідно з проектом поліпшень офісного приміщення №68 (шифр 2549-15-И/2) та які саме? Визначити вартість витрат ТОВ "Хорус Інтертрейд енд Консалтинг" на проведення таких поліпшень? - чи створено нову річ внаслідок проведення ТОВ "Хорус Інтертрейд енд Консалтинг" невід`ємних поліпшень офісного приміщення №68 загальною площею 688,9кв.м., розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 49, згідно з проектом поліпшень офісного приміщення №68 (шифр 2549-15-И/2)? - у разі створення нової речі, визначити розмір частки ТОВ "Хорус Інтертрейд енд Консалтинг" у праві власності на нежитлове приміщення №68 загальною площею 688,9кв.м., розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 49, з урахуванням вартості витрат ТОВ "Хорус Інтертрейд енд Консалтинг" на невід`ємні поліпшення цього нежитлового приміщення №68.

3. Зупинено провадження у справі №904/4982/21 на час проведення експертизи. Приймаючи вказану ухвалу суд першої інстанції виходив з тих обставин, що предметом спору в даній справі є визнання права спільної часткової власності на об`єкт нерухомого майна, в результаті поліпшень якого, на думку позивача, була створена нова річ. Таким чином для вирішення справи по суті, суду необхідно встановити чи була створена в результаті проведених поліпшень нова річ, якщо внаслідок поліпшень створена нова річ, то яка її частка у відсотковому та вартісному відношенні відповідно до орендованого приміщення. Суд не володіє спеціальними знаннями, які б дали можливість встановити факт створення нової речі внаслідок проведених ТОВ "Хорус Інтертрейд енд Консалтинг" поліпшень орендованого нежитлового приміщення №68, загальною площею 688,9кв.м., що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 49. 3.Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2021 у справі № 904/4982/21, просить скасувати зазначену ухвалу та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у призначенні судової експертизи. 4.Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на обставини того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що в результаті здійснених поліпшень було створено нову річ - нерухоме майно, яке прийнято в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства. Не надано жодних доказів, які б підтверджували факт введення в експлуатацію нової речі, що дає підстави вважати, шо у результаті здійснення відповідних поліпшень позивачем не відбулось створення нової речі, а лише було здійснено певні поліпшення. У матеріалах справи наявний висновок судового експерта за результатами проведення будівельно-технічного та оціночно-будівельного дослідження №987/06-20, складеного 30.06.2020. За результатами проведеного дослідження було встановлено, що "дані роботи є невід`ємними поліпшеннями приміщення №68 на І поверсі за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна. 49, загальною площею 688.9 м2". Перелік проведених робіт зазначений у даному експертному дослідженні. Слід зазначити, що склад та опис проведених саме позивачем ремонтних робіт, а також вартість поліпшень та понесених позивачем витрат на ремонт майна, жодним чином не може бути визначена за допомогою висновків судової експертизи, оскільки вартість понесених витрат визначається в першу чергу документами: договорами підряду, актами виконаних робіт, платіжними документами, регістрами бухгалтерського обліку, тощо, які свідчать про сплату за ремонтні роботи стороною позивача. Проте, позивачем не було надано відповідних документів, а також вже пропущено строк на їх подання в майбутньому, та не заявлено жодного клопотання про поновлення строків на подання відповідних доказів. Суд першої інстанції дійшов передчасних та необґрунтованих висновків відносно того, що у даному випадку необхідні спеціальні знання, які б дали можливість встановити факт створення нової речі внаслідок проведених ТОВ "Хорус Інтертрейд енд Консалтинг" поліпшень орендованого нежитлового приміщення. Якщо б у результаті здійснених поліпшень було створено нову річ - нерухоме майно, вона б мала бути прийнята в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства (аналогічна правова позиція зазначена у постанові ВГСУ у справі №909/1179/15 від 29.03.2017). Однак у матеріалах справи відсутні будь-які належні докази, які б підтверджували прийняття нової речі в експлуатацію, а тому в даному випадку, призначення у справі судової експертизи є очевидним затягуванням судового процесу та зловживанням позивачем своїми процесуальними правами. Виконання орендарем, за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, за згодою орендодавця, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, може бути підставою для вимоги щодо компенсації (відшкодування) витрат, понесених при виконанні орендарем поліпшень, як різниці між вартістю майна з поліпшенням та вартістю цього майна на час його передачі в оренду, оскільки виконані позивачем поліпшення орендованого майна (капітального ремонту в межах капітальної будівлі) не мали наслідком створення нової речі як окремого (іншого) об`єкта, а такі поліпшення лише призвели до зміни якісних характеристик орендованого нерухомого майна у зв`язку із його реконструкцією та ремонтно-відновлювальними роботами всередині приміщення.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи. Позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та зазначає, що відповідно до п. 3 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 406 до таких робіт відноситься реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення внутрішніх систем. В наведеній Відповідачем постанові ВГСУ у справі №909/1179/15 від 29.03.2017 стороною у справі є міська рада, де в оренді було комунальне майно, де була проведена реконструкція не лише внутрішніх систем, а взагалі, реконструкція комунального майна. Тобто, в наведеній відповідачем справі, відповідно до Переліку, дійсно поставала необхідність, з огляду на проведену реконструкцію - в прийнятті об`єкта в експлуатацію. У справі № 904/4982/21 необхідності в прийнятті об`єкта в експлуатацію - немає. Також, позивач звертає увагу, що у даній справі позивач не просить суд визнати право власності на перероблену річ, а тому, посилання відповідача на вимоги ст. 332 ЦК України - недоречні. Навіть якщо позивачем було б надано до позовної заяви договори підряду, акти виконаних робіт, платіжні документи, вказані документи не дадуть відповіді на поставлені експерту запитання, які мають вирішальне значення для справи, а саме: факт створення нової речі внаслідок проведених позивачем поліпшень. Позивач є резидентом Угорщини, та всі документи на підтвердження здійснених ним поліпшень складені відповідно до чинного законодавства Угорщини та знаходяться за місцем реєстрації підприємства. На сьогоднішній день в позивача немає представництва або філіалу в Україні. Вказане, на думку позивача, є поважною причиною неподання доказів проведення ремонтних робіт (поліпшень) разом з позовною заявою. Окрім того, позивач не позбавлений права подавати докази під час підготовчого провадження. Для вирішення справи по суті, суду необхідно встановити чи була створена в результаті проведених поліпшень нова річ, якщо внаслідок поліпшень створена нова річ, то яка її частка у відсотковому та вартісному відношенні відповідно до орендованого приміщення. При цьому, суд не володіє такими спеціальними знаннями.

6. Рух справи у суді апеляційної інстанції. Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.09.2021 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Коваль Л.А. (доповідач), судді Мороз В.Ф., Чередко А.Є. Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату суду від 10.09.2021, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-доповідача Коваль Л.А., для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 904/4982/21, за результатами якого визначено колегію суддів у складі головуючого судді Білецької Л.М. (доповідач), суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.09.2021 (колегією у складі: головуючого судді Білецької Л.М., суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2021 у справі № 904/4982/21. Згідно розпорядження керівника апарату суду № 2994/21 від 21.09.2021 у зв`язку з усуненням обставин, що зумовили здійснення повторного автоматизованого розподілу судової справи, а саме вихід на роботу судді-доповідача Коваль Л.А., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 904/4982/21. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.09.2021 для розгляду справи № 904/4982/21 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2021 апеляційну скаргу прийнято до провадження вищевказаним складом суду; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 26.10.2021 о 15:30 год. У судовому засіданні 26.10.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови. 7.Встановлені судом обставини справи. Товариство з обмеженою відповідальністю "Хорус Інтертрейд енд Консалтинг" Угорщина, м. Будапешт звернулось до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" м. Київ з позовом про визнання права власності на 12/100 частину нерухомого майна нежитлового приміщення №68, загальною площею 688,9кв.м., що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд.

49. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на здійснення згідно з пунктом 3.1.8 договору оренди від 24.03.2016 за згодою попереднього орендодавця нежитлового приміщення (ТОВ "Перспектива Приват Дівелопмент") невід`ємних поліпшень, що призвели до значного збільшення вартості приміщення. З посиланням на положення ч. 4 ст.778 ЦК України, позивач зазначає, що в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, а отже наймач (позивач) стає її співвласником. Відповідач, у свою чергу, зазначає, що позивач не довів створення саме нової речі внаслідок здійснення поліпшень. При поданні позову позивач звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи для підтвердження збільшення вартості нерухомого майна, покращення фізичного (технічного) стану нерухомого майна та (або) його споживчих якостей, відокремлення яких призведе до зменшення його ринкової вартості. Просив поставити на вирішення експертів питання: - на скільки збільшилась вартість приміщень після проведення поліпшень таких Позивачем та яку вартість на сьогодні вони складають? - чи можливо відокремити без завдання шкоди майну, що призведе до зменшення його ринкової вартості, проведені роботи, які є невід`ємними поліпшеннями приміщення №68 на 1 поверсі за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна (колишня адреса - м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І. Леніна), буд. 49, загальною площею 688,9м2? - яка різниця між початковою вартістю об`єкту та вартістю, після здійснення поліпшень? Також, на адресу суду 12.07.2021 надійшло клопотання позивача про доповнення переліку питань, які позивач вважає за необхідне поставити на вирішення експертів. Позивач просить призначити судову будівельно-технічну експертизу з урахуванням таких додаткових питань: - які поліпшення здійснені ТОВ "Хорус Інтертрейд енд Консалтинг" в орендованому нежитловому приміщенні? - чи має нежитлове приміщення після здійснених ТОВ "Хорус Інтертрейд енд Консалтинг" поліпшень ознаки нової речі? - в розмірі якої частки, виходячи з вартості здійснених в ході проведених позивачем поліпшень та різниці у вартості майна на момент передачі його в оренду та на даний час, ТОВ "Хорус Інтертрейд енд Консалтинг" має право на майно - нежитлове приміщення? Клопотання мотивовано тими обставинами, що суд не володіє спеціальними знаннями, які б давали можливість встановити факт створення нової речі внаслідок проведених позивачем поліпшень. За наслідками розгляду вказаних клопотань та дослідження обставин справи суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу про призначення у справі експертизи та зупинення провадження у справі. Суд зазначив, що не володіє спеціальними знаннями, які б дали можливість встановити факт створення нової речі внаслідок проведених ТОВ "Хорус Інтертрейд енд Консалтинг" поліпшень орендованого нежитлового приміщення №68, загальною площею 688,9кв.м., що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 49. 8.Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Відповідно до ст. 76 ГПК України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно зі ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ч. 1 ст. 100 ГПК України). У даній справі предметом спору є визнання права власності на 12/100 частину нерухомого майна нежитлового приміщення №68, загальною площею 688,9кв.м., що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд.

49. При цьому, позивач зазначає, що має право на частину такого майна, оскільки ним в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ. Таким чином, позивач посилається на створення нової речі внаслідок поліпшення орендованого майна, що є підставою для набуття ним права власності на частину майна, а відповідач стверджує, що внаслідок таких поліпшень нова річ не була створена. З урахуванням вищенаведеного, вирішення даного спору по суті є неможливим без установлення статусу спірного майна за наслідками проведення позивачем будівельних робіт: створення нової речі внаслідок поліпшення об`єкта оренди чи здійснення поліпшення речі без створення нової речі. Також, суд за відсутності спеціальних знань не може встановити частку наймача (позивача) у праві власності, яка відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, у випадку встановлення, що така нова річ була створена. Так само суд не може встановити самостійно, чи усі поліпшення зроблені позивачем, є невід`ємними та їх обсяг (вартість). Оскільки питання створення нової речі та частки позивача у праві власності не може бути встановлено судом самостійно та потребує спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, суд підставно призначив у справі судову будівельно-технічну експертизу для з`ясування цих питань та, відповідно, встановлення обставин наявності або відсутності у позивача підстав на виникнення власності на заявлене майно. Відповідно до частин першої - третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 13 Господарського процесуального кодексу України). Частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 Господарського процесуального кодексу України). Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006, яке відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судом як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строки для їх отримання. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи з урахуванням предмету, підстав позовних вимог та заперечень на них, зважаючи на докази, долучені сторонами до матеріалів справи, зазначає, що матеріали справи не містять, а скаржник не наводить сукупності доказів з яких можливо встановити обставини створення/нестворення нової речі, частини позивача у такій власності без призначення експертизи у справі та спростувати відповідні доводи позивача. Згідно з п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи; з питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу. Пунктом 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи. Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено. Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, зумовленим неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом. Оскільки, оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції у справі, призначено судову експертизу, для проведення експертизи матеріали справи направляються до експертної установи і у цей період неможливо здійснювати відповідні процесуальні дії, господарський суд, скориставшись правом, наданим йому процесуальним законом (ч. 1 ст. 228 ГПК України) правомірно зупинив провадження у справі на час проведення експертизи. Щодо аргументів скаржника про затягування розгляду справи, суд зазначає таке. Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення ЄСПЛ у справі "Папазова та інші проти України", у справі "Фрідлендер проти Франції"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Науменко проти України" від 09.11.2014 зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною першою статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури (рішення ЄСПЛ у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006). Отже розумність строку розгляду спору оцінюється в світлі конкретних обставин справи та з огляду на вироблені прецедентною практикою ЄСПЛ критерії. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що лише за наявності доказів прийняття нерухомого майна в експлуатацію, його можна визнати новою річчю. Так, введення в експлуатацію об`єкта свідчить про факт створення нової речі, проте відсутність доказів введення в експлуатацію не свідчить беззаперечно про відсутність факту створення нової речі та може доводитись іншими доказами. Колегія суддів відхиляє доводи відповідача, що наявним у справі висновком судового експерта за результатами проведення будівельно-технічного та оціночно-будівельного дослідження № 987/06-20 від 30.06.2020 підтверджується, що позивачем не було створено нової речі. Дослідивши зміст вказаного висновку встановлено, що на розгляд експерта були поставлені питання оцінки ринкової вартості спірного об`єкта до проведення поліпшень та після, а також чи є ці поліпшення невід`ємними. Проте, встановивши, що позивачем проведені ремонтно-будівельні роботи у спірному приміщення, які є невід`ємними поліпшеннями, експертом не визначалась вартість таких поліпшень (не ринкова, а фактична тобто безпосередні витрати позивача на ремонт), та не надавалась оцінка чи призводить вчинення таких невід`ємних поліпшень до створення нової речі, оскільки такі питання на його розгляд не ставились. Також, колегія суддів відхиляє доводи відповідача, що вартість проведених позивачем поліпшень мала ним доводитись шляхом подання первинних доказів понесення таких витрат, а не призначеною у справі експертизою. Проте, призначеною експертизою у справі на вирішення експерта поставлено не лише питання визначення вартості витрат позивача на поліпшення, а і оцінка цих поліпшень з точки зору створення нової речі. При цьому, посилання апелянта на відсутність договорів підряду на виконання робіт, та доказів проведення будівельних робіт позивачем, не спростовують необхідність призначення експертизи, оскільки дану справу в суді першої інстанції ще не вирішено по суті, суд апеляційної інстанції позбавлений права надати будь-які висновки з приводу необхідного шляху дослідження та з`ясування обставин цієї справи, а також визначити необхідний обсяг доказів по справі та здійснити їх оцінку. Оцінку діям суду щодо розгляду справи в межах предмета та підстав позову можливо надати також тільки при вирішенні справи по суті та в межах розгляду відповідної апеляційної скарги. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо обрання позивачем неналежного способу захисту прав, оскільки, як вказано вище, спір не розглянуто по суті та здійснюється апеляційний перегляд ухвали про призначення експертизи у справі та зупинення провадження. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо відсутності у матеріалах справи документів, які б підтверджували здійснення поліпшень на спірному об`єкті для проведення експертизи, оскільки за клопотанням експерта усі необхідні документи будуть витребувані у сторін.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України). Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За викладеного вище, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали Господарського суду Дніпропетровської відсутні.

10. Судові витрати. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта, оскільки апеляційна скарга на ухвалу залишається без задоволення. Керуючись статтями 269, 275-280 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2021 у справі № 904/4982/21 залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2021 у справі № 904/4982/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Повне судове рішення складено 01.11.2021. Головуючий суддя Л.А. Коваль Суддя В.Ф. Мороз Суддя А.Є. Чередко