Постанова 4813 № 521/16869/20

Номер провадження: 22-ц/813/10120/21 Номер справи місцевого суду: 521/16869/20 Головуючий у першій інстанції Гуревський В. К. Доповідач Заїкін А. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29.10.2021 року м. Одеса Єдиний унікальний номер судової справи: 521/16869/20 Провадження номер: 22-ц/813/10120/21 Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: - головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя-доповідач), - суддів: - Князюка О.В., Погорєлової С.О., учасники справи: -позивач - ОСОБА_1 , -відповідач - ОСОБА_2 , розглянув у передбаченому ст. 369 ЦПК України порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси, ухвалене у складі судді Гуревського В. К. о 15 годині 44 хвилині 20 липня 2021 року, повний текст рішення складений 23 липня 2021 року, встановив: 2.

Описова частина 2.1 Короткий зміст позовних вимог У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідачки аліменти на її утримання у розмірі - 5 000,00 грн, починаючи стягнення з дати пред`явлення позову і довічно. ОСОБА_1 обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 10 грудня 1994 року між нею та громадянином ОСОБА_3 було укладено шлюб, після якого вона взяла прізвище « ОСОБА_4 ». Після розірвання цього шлюбу позивачка взяла своє дошлюбне прізвище - « ОСОБА_5 ». Позивачка проживає за адресою - АДРЕСА_1 разом з непрацездатною матір`ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачці встановлену другу групу інвалідності на підставі загального захворювання. Єдиним її доходом є державна соціальна допомога інвалідам II групи, яка становить - 1 564,00 гривні на місяць, на комунальні послуги (в опалювальний сезон витрати зазвичай в двічі більші) та лікування. У позивачки є повнолітня донька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до шлюбу - « ОСОБА_7 ». Інших працездатних родичів першого ступеня спорідненості немає. Хвороби позивачки мають хронічний характер, вона потребує довготривалого лікування та реабілітації, постійного спостереження у лікарів, проходження обстежень, лікування та реабілітації. Наявний в неї дохід - державна соціальна допомога інвалідам 2 групи у розмірі - 1 564 гривні на місяць не дозволяє їй підтримувати здоров`я за допомогою рекомендованих ліків, які є для неї життєво необхідними. За таких складних життєвих обставин, знаходячись на межі бідності та в боргах, вона не отримує від доньки жодної допомоги та грошової підтримки. Відповідно до збережених нею квитанцій за вересень 2019 року на лікування вона витратила - 7 038,09 грн.. Позивачка несе також витрати на утримання та лікування своєї матері - ОСОБА_6 .. Дочка позивачки - ОСОБА_2 має достатнє матеріальне забезпечення, працює неофіційно. Зареєстрована та проживає разом з родиною в чотирикімнатній квартирі, загальною площею 98 кв. м., за адресою - АДРЕСА_2 , постійно відпочиває за кордоном. Позивачці відомо що відповідачка разом з чоловіком у 2017 році придбали вищезазначену квартиру за 38 000,0 тисяч доларів, яку зареєстрували на свою малолітню доньку - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У поточному році позивачку було позбавлена житлової субсидії у зв`язку з придбанням родиною відповідачки на ім`я її непрацездатної матері ОСОБА_6 автомобіля, яким родина відповідача фактичного і користується. Враховуючи вищевикладені фактичні обставини справи, а саме - непрацездатність позивачки, скрутне матеріальне становище та необхідність постійного лікування, відсутність джерел доходу окрім державної соціальної допомоги, а також відсутність матеріальної допомоги від доньки в добровільному порядку, з урахуванням юридичних підстав, встановлених ст. 51 Конституції України та ст. 202 Сімейного кодексу України, вважає, що в неї є право на отримання аліментів у розмірі - 5 000,00 грн. щомісячно (а. с. 1 - 4). 2.2 Позиція відповідачки в суді першої інстанції У відзиві на позовну заяву ОСОБА_2 просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її утримання в розмірі - 5 000,0 гривень відмовити, посилаючись на таке. ОСОБА_2 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Одеса. 05 вересня 2006 року ОСОБА_2 вступила у зареєстрований шлюб з ОСОБА_10 . Від цього шлюбу є неповнолітня дочка - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На початку подружнього життя у них були добрі стосунки, але з часом почали виникати всілякі непорозуміння з побутових причин. У подружжя стали часто виникати сварки, що призвело до втрати любові та поваги. Неодноразово вони намагалися поновити добрі стосунки, але всілякі спроби збереження шлюбу виявилися марними. В результаті цього, 26 жовтня 2020 року рішенням Малиновського районного суду м. Одеси у цивільній справі № 521/14452/20 шлюб між ними було розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 не змінювала прізвище на дошлюбне, тобто залишила прізвище ОСОБА_11 . Донька мешкає з нею та знаходиться на її утриманні. У зв`язку із ростом цін на усі категорії товарів та послуг, навіть ліки для доньки, коли вона хворіє, потребує значних коштів. ОСОБА_2 самій дуже важко забезпечувати доньку. Саме тому до Малиновського районного суду міста Одеси нею було подано заяву про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки. 22 грудня 2020 року Малиновським районним судом м. Одеси було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_10 на її користь аліментів на утримання неповнолітньої доньки у розмірі ј частини з усіх видів доходів. ОСОБА_2 навчається у Одеській Державній Академії Будівництва та Архітектури за спеціальністю - економіка підприємства, за контрактною формою на заочній формі навчання. Загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить - 32 370,00 гривень, про що свідчить договір про навчання № Д039-20 від 19 серпня 2020 року. На сьогоднішній день ОСОБА_2 не має офіційного місця працевлаштування, як і не має постійного фіксованого доходу. Не перебуває у шлюбі. Має на своєму утриманні неповнолітню доньку, яка навчається у вищому навчальному закладі на контрактній формі. ОСОБА_2 завжди допомагала та надає допомогу у теперішній час матеріально своїй матері. Приймала участь у будь-яких витратах (лікування, сплата комунальних послуг, надання грошей для покупки продуктів харчування тощо). Однак, у зв`язку з викладеними вище обставинами ОСОБА_2 не може сплачувати на щомісячній основі фіксовану суму аліментів на утримання своєї матері, оскільки сама не має постійного фіксованого доходу (а. с. 95 - 98). 2.3 Позиція позивачки щодо доводів відзиву відповідачки на позов У відповіді на відзив ОСОБА_12 , діюча від імені ОСОБА_1 , зазначила, що заперечення відповідачки не визнає, вважає їх безпідставними, необґрунтованими, недоведеними (а. с. 132 - 133). 2.4 Зміст рішення суду першої інстанції, мотивування висновків суду Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 20 липня 2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі - 2 500,0 гривень щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову, а саме з 12 жовтня 2020 року довічно. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі - 840,80 грн.. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що інших працездатних родичів першого ступеня спорідненості у позивачки немає. Хвороби ОСОБА_1 мають хронічний характер, вона потребує довготривалого лікування та реабілітації, постійного спостереження у лікарів, проходження обстежень, лікування та реабілітації, тому потребує матеріальної допомоги доньки (а. с. 150 - 155). 2.5 Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції. Ухвали нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі. 2.6 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права. Апелянт вказує на те, що вона є особою похилого віку, має 2 групу інвалідності на підставі загального захворювання безстроково. Єдиним її доходом є державна соціальна допомога інвалідам II групи, яка становить - 1 564,00 гривні на місяць. Крім того, позивачка вказує на те, що їй необхідно сплачувати комунальні послуги. Відповідачка не спростувала жодними належними та допустимими доказами факт неможливості надання матері матеріальної допомоги, а тому суд безпідставно відмовив у стягненні аліментів у розмірі - 5 000 гривень (а. с. 159 - 163). Виходячи зі змісту доводів та вимог апеляційної скарги вбачається, що апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції тільки в частині визначення розміру аліментів. 2.7 Узагальнені доводи відповідачки в апеляційному суді ОСОБА_2 не скористалась правом надання відзиву на апеляційну скаргу. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов. 2.8 Рух справи в суді апеляційної інстанції Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20.08.2021 року відкрито апеляційне провадження апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 липня 2021 року (а. с. 168). Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, з пропозицією надати відзив протягом встановленого строку, та копію апеляційної скарги було надіслано учасникам справи. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_2 повернулося до суду з приміткою пошти - «адресат відсутній» (а. с. 171 - 172). На офіційному сайті апеляційного суду було розміщено повідомлення ОСОБА_2 про наявність ухвали Одеського апеляційного суду про відкриття провадження в порядку спрощеного провадження. За вказаних обставин апеляційний суд вважає, що ОСОБА_2 є повідомленою про розгляд справи в апеляційному суді. Матеріали справи також містять відомості щодо отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі ОСОБА_1 , що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 170). Відзив на апеляційну скаргу не надійшов. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 28.10.2021 року закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) її учасників. Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (їх виклик). У такому випадку судове засідання не проводиться. Пунктом 1 ч. 4, п. 3 ч. 6 ст. 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про стягнення аліментів. Відповідно п. 1 ч. 1, ч. ч. 2, 4 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднанні з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1 - 5 цієї частини. Дана справа за предметом позову (стягнення аліментів) є малозначною, тому вона підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Згідно зі ст. 369 ЦПК України справу розглянуто апеляційним судом без виклику її учасників та без проведення судового засідання. 3.

Мотивувальна частина 3.1 Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. 3.2 Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій та неоспорені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_1 від 10 жовтня 2019 року. 10 грудня 1994 року між ОСОБА_1 та громадянином ОСОБА_3 було укладено шлюб у відділі реєстрації актів громадського стану Малиновського району м. Одеса, про що зроблено запис № 846, після укладення якого позивач змінила прізвище на « ОСОБА_4 », про що свідчить копія свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 10 грудня 1994 року. Після розірвання цього шлюбу позивачка змінила на своє дошлюбне прізвище на -« ОСОБА_5 », що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 23 грудня 1997 року, запис №690. Відповідно до довідки про склад сім`ї та реєстрацію від 28 жовтня 2019 року № 1462 ОСОБА_1 проживає за адресою - АДРЕСА_1 , разом з непрацездатною матір`ю - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 є людиною похилого віку, має ІІ групу інвалідності на підставі загального захворювання безстроково, що підтверджує довідка огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААА, № 889366. Єдиним доходом ОСОБА_1 є державна соціальна допомога інвалідам II групи, яка становить - 1 564,00 гривні на місяць, що підтверджується довідкою Управління соціального захисту населення в Малиновському районі м. Одеса Відповідно до виписки від 01 жовтня 2019 року виданої Комунальним некомерційним підприємством «Міська клінічна лікарня № 10» Одеської міської ради у позивачки наявні наступні хвороби: «Дисциркуляторна енцефалопатія 3 ст. Гіпертонічна фвороба ІІІст. Церебральний атеросклероз. Наслідки перенесеного ОНМК за ішемічним типом у вигляді лакунарного інфаркта (18.11.12 р.) в проекції підкоркових ядер зліва, у вигляді правосторонньої пірамідної недостатності. Хронічний церебральний арахноїдит. Гіпертензійно-лікворний синдром. Вестибулоатаксія. Неускладнений церебрально-судинний кризис (21.09.19р) Органічний емоційно-лабільний розлад. Нейрогенний сечовий пузир. Змішане нетримання сечі. Ліпоми спини. Підшкірні ліпоми голови»; лікування: ливастор, магникор, корваприл, миосер, єглонил, тивомакс, церебролизин, цитимакс, єглонил, ренейро, армадин, магнезин сульфат; рекомендовано: диспансерне («Д»)/спостереження лікаря невропатолога, психіатра, уролога, гастроентеролога, ендокринолога за місцем проживання; вживати протягом місяця мемостім, когнум,омник, травмофлекс; постійне вживання кардіомагнілу; лікувальна фізкультура (ЛФК), ауппогенне тренування, плавання, кінезотерапія. На підтвердження факту хронічного характеру хвороб є виписка з її історії хвороби від 16 грудня 2015 року № 12327 видану неврологічним відділенням Міської клінічної лікарні №

10. Відповідно до наданих позивачкою квитанцій за вересень 2019 року на лікування ОСОБА_1 витратила - 7 038,09 грн. (сім тисяч тридцять вісім гривень дев`ять копійок), що підтверджує квитанція від 21.09.2019 р. на суму - 1 097,01 грн.; квитанція від 23.09.2019 р. на суму - 429,80 грн.; квитанція від 23.09.2019 р. на суму - 1 500 грн.; квитанція від 23.09.2019 р. на суму - 1111,73 грн.; квитанція від 25.09.2019 р.; квитанції від 27.09.2019 р. на суму - 420,60 грн; товарний чек від 27.09.2019 р. на суму - 350 грн.. Позивачка отримала від Департаменту праці та соціальної політики ОМР адресну матеріальну допомогу у розмірі - 4 000,0 грн згідно рішення від 22.01.2021 р.. ОСОБА_2 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Одеса та 05 вересня 2006 року вступила у зареєстрований шлюб з - ОСОБА_10 . Від цього шлюбу є неповнолітня дочка - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 13 квітня 2007 року, запис №257. 26 жовтня 2020 року рішенням Малиновського районного суду м. Одеси у цивільній справі № 521/14452/20 шлюб між ОСОБА_13 та ОСОБА_10 було розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 не змінювала прізвище на дошлюбне, тобто залишила прізвище - ОСОБА_11 . ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою - АДРЕСА_2 , разом із дочкою - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка перебуває на її утриманні згідно довідки про склад сім`ї (або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку ОСББ особах). 22 грудня 2020 року Малиновським районним судом м. Одеси було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_10 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки у розмірі ј частини з усіх видів доходів. Наказ не був пред`явлений до примусового виконання у зв`язку з тим, що ОСОБА_10 добровільно проводить сплату аліментів. Донька - ОСОБА_2 навчається у Одеській Державній Академії Будівництва та Архітектури за спеціальністю - економіка підприємства, за контрактною формою на заочні формі навчання, загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить - 32 370,0 гривень, про що свідчить договір про навчання № Д039-20 від 19 серпня 2020 року. Між сторонами виникли правовідносини щодо обов`язку повнолітніх дітей утримувати своїх непрацездатних батьків. 3.3 Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Згідно з положеннямич. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України). У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку. 3.4 Мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі та прийняття аргументів відзиву на апеляційну скаргу Згідно з частиною першою статті 202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Тлумачення статті 202 СК України свідчить, що обов`язок повнолітніх дітей з утримання своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (зокрема, усиновлення); 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька в матеріальній допомозі. Зобов`язання повнолітніх дітей з утримання батьків не виникає в разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. Обов`язок повнолітніх дітей не пов`язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу. Зі змісту положень ст. 75 СК України непрацездатним вважається той з батьків, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом 1, 2 чи 3 групи. Згідно ч. 4 ст. 75 СК України, особа є такою, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання її майна, інші доходи не забезпечують їй прожиткового мінімуму, встановленого законом. При встановленні того, чи потребують батьки матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність в матеріальній допомозі. При цьому отримання матір`ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 212/1055/18-ц (провадження № 61-2386сво19). Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є людиною похилого віку, має ІІ групу інвалідності на підставі загального захворювання безстроково, що підтверджує довідка огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААА, № 889366. Відповідно до виписки від 01 жовтня 2019 року виданої Комунальним некомерційним підприємством «Міська клінічна лікарня № 10» Одеської міської ради у позивачки наявні наступні хвороби: «Дисциркуляторна енцефалопатія 3 ст. Гіпертонічна фвороба ІІІст. Церебральний атеросклероз. Наслідки перенесеного ОНМК за ішемічним типом у вигляді лакунарного інфаркта (18.11.12 р.) в проекції підкоркових ядер зліва, у вигляді правосторонньої пірамідної недостатності. Хронічний церебральний арахноїдит. Гіпертензійно-лікворний синдром. Вестибулоатаксія. Неускладнений церебрально-судинний кризис (21.09.19р) Органічний емоційно-лабільний розлад. Нейрогенний сечовий пузир. Змішане нетримання сечі. Ліпоми спини. Підшкірні ліпоми голови»; лікування: ливастор, магникор, корваприл, миосер, єглонил, тивомакс, церебролизин, цитимакс, єглонил, ренейро, армадин, магнезин сульфат; рекомендовано: диспансерне («Д»)/спостереження лікаря невропатолога, психіатра, уролога, гастроентеролога, ендокринолога за місцем проживання; вживати протягом місяця мемостім, когнум,омник, травмофлекс; постійне вживання кардіомагнілу; лікувальна фізкультура (ЛФК), ауппогенне тренування, плавання, кінезотерапія. Всі вищезазначені хвороби мають хронічний характер, ОСОБА_1 потребує довготривалого лікування та реабілітації, постійного спостереження у лікарів, проходження обстежень, лікування та реабілітації. При цьому, суд враховує висновки Верховного Суду в даній справі за результатами розгляду касаційної скарги, відповідно до яких суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивач є пенсіонером, непрацездатною особою, через свій похилий вік потребує лікування, а тому має потребу в матеріальній допомозі, яку відповідачі, які є її дітьми, не надають, хоча є працездатними особами і мають можливість утримувати свою матір (Т. 2, а. с. 201). Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 21 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (стаття 202 СК України), не є абсолютним. У зв`язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред`явлено позов про стягнення аліментів, зобов`язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов`язків щодо них (стаття 204 СК України). Згідно ч.1 ст. 205 СК України, суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. Згідно ч. 2 ст. 205 СК України, при визначенні розміру аліментів на непрацездатних батьків необхідно враховувати можливість отримання ними матеріальної допомоги від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, а також від дружини, чоловіка та своїх батьків. П ри визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків. За матеріалами справи інших працездатних родичів першого ступеня спорідненості у позивачки немає. ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою - АДРЕСА_2 , разом із дочкою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка перебуває на її утриманні, згідно із довідки про склад сім`ї (або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку ОСББ особах). 22 грудня 2020 року Малиновським районним судом м. Одеси було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_10 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки у розмірі ј частини з усіх видів доходів. Наказ не був пред`явлений до примусового виконання у зв`язку з тим, що ОСОБА_10 добровільно проводить сплату аліментів. ОСОБА_2 навчається у Одеській Державній Академії Будівництва та Архітектури за спеціальністю - економіка підприємства, за контрактною формою на заочні формі навчання, та загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить - 32 370,00 гривень, про що свідчить договір про навчання № Д039-20 від 19 серпня 2020 року. Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України за 2021 рік» передбачено для основних соціальних і демографічних груп населення, прожитковий мінімум, а саме: для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1 769 гривень, з 1 липня - 1 854 гривні, з 1 грудня - 1 934 гривні. З урахуванням зібраних по справі доказів в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про доведеність позовних вимог в частині потреби позивачки у матеріальній допомозі, з огляду на стан її здоров`я та необхідність здійснення витрат на лікування. Доводи апелянта щодо зміни розміру аліментів не мають наслідком зміни/скасування рішення суду першої інстанції. Зводяться виключно до необхідності переоцінки доказів. Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується апеляційний суд. 3.5. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , є безпідставними, а тому її треба залишити без задоволення. Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30). Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2). Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права. За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є справедливим, законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 відсутні. 3.6 Дата ухвалення постанови, порядок та строк касаційного оскарження За правилами, передбаченими ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

4. Резолютивна частина Керуючись ст. ст. 19, 268, 274, 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 липня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий суддя: А. П. Заїкін Судді: О. В. Князюк С. О. Погорєлова