Постанова Черкаський апеляційний суд № 712/4744/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 жовтня 2021 року м. Черкаси Справа № 712/4744/21 Провадження № 22-ц/821/1756/21 Категорія: 304070000 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої: Карпенко О.В. суддів: Єльцова В.О., Нерушак Л.В. за участю секретаря: Захарченко А.Д. учасники справи: позивач: Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» відповідач: ОСОБА_1 розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 липня 2021 року (ухваленого під головуванням судді Пироженка С.А. в приміщенніСоснівського районного суду м. Черкаси) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію,- в с т а н о в и в : Короткий зміст позовних вимог 26 квітня 2021 року ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» звернулось до Соснівського районного суду м. Черкаси із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» на підставі відповідної ліцензії забезпечує тепловою енергією населення, організації та підприємства всіх форм власності у м. Черкаси. Надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в будинку АДРЕСА_1 здійснюється ВП «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно». Оскільки у вказаному будинку встановлений лічильник загального обліку теплопостачання, споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі (об`єму) квартири. Позивач вказує, що в квартирі АДРЕСА_2 лічильник обліку гарячого водопостачання відсутній, тому згідно з п. 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у разі відсутності у квартирі та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання на одну зареєстровану особу. Відповідачка ОСОБА_1 своєчасно з лютого 2016 року не вносила плату за отримані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 01 березня 2021 року складає 53 525,13 грн., інфляційна складова боргу в сумі 10 138,08 грн. та 3 відсотки річних в сумі 4 346,02 грн. Враховуючи вищенаведене, ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» звернулось до Соснівського районного суду м. Черкаси із відповідним позовом та просило постановити судове рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 53 525,13 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 10 138,08 грн. та 3 відсотки річних в сумі 4 346,02 грн., а всього 68 009,23 грн. та понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2270,00 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 липня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивоване тим, що оскільки квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 по 1/3 частці кожному, виходячи з вимог законодавства належними відповідачами по справі є всі співвласники квартири. При цьому, позивач зазначив відповідачем лише одного з співвласників ОСОБА_1 . Отже, за висновками суду, до участі в справі в якості співвідповідачів мали би бути залучені також інші співвласники житла - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Оскільки позивач не подав до суду відповідного клопотання про залучення співвідповідачів, суд позбавлений можливості належним чином перевірити подані позивачем розрахунки заборгованості та вирішити питання про солідарну відповідальність співвласників квартири. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі, поданій 26 серпня 2021 року, ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» вважаючи, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм матеріального права, при недостатньо повному дослідженні дійсних обставин, що мають значення для справи, при невідповідності висновків суду обставинам справи, просило скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 липня 2021 рокута ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» задовольнити в повному обсязі. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на те, що відповідачка ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_2 . Надання житлово-комунальних послуг направлене на задоволення потреб власника (співвласника, наймача тощо) квартири і споживається саме відповідним суб`єктом. Кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку. Таким чином, зазначає позивач, йому на законних підставах належить право вимагати від кожного з відповідачів по справі самостійного солідарного виконання ними свого обов`язку по оплаті послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Оскільки відповідачка ОСОБА_1 є співвласником квартири, то на думку особи, що подала апеляційну скаргу, саме вказана особа і є належним відповідачем у справі. Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив. Фактичні обставини справи З наявних матеріалів справи, а саме з довідки Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради від № 5100-01-10 від 17 березня 2021 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровані наступні особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 16 січня 1981 року по теперішній час; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 16 січня 1981 року по теперішній час; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 23 грудня 1998 року по теперішній час. (а.с.16-17) Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22 червня 2020 року квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 по 1/3 частці кожному із співвласників на підставі Свідоцтва про право власності від 10 січня 2007 року. (а.с. 18-19) На обґрунтування фактичної суми заборгованості, позивачем по справі ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» надано суду лист-розрахунок по ОР № 60124098 (а.с. 5), розрахунок інфляційних по о/р 60124098 (а.с. 6) та розрахунок 3% інфляційних по о/р 60124098 (а.с. 7-8) Позиція Черкаського апеляційного суду Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного. Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України). Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач, посилався на те, що хоча між сторонами відсутній договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, відповідачка фактично отримує послуги з централізованого опалення та підігріву води, проте всупереч вимогам законодавства не здійснює їх оплату, що спричинило накопиченню боргу. Перевіряючи обгрунтованість мотивів суду першої інстанції, що приведені в судовому рішенні, колегія суддів виходить з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по централізованому опаленню та гарячому водопостачанню, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року N 2189-VIII та Законом України «Про теплопостачання» від 02 червня 2005 року N 2633-IV та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року N

630. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. Індивідуальний споживач-фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги). Пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІІ встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (частина третя статті 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»). Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (із змінами), передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку. Згідно пункту 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, у разі відсутності у квартирі та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами споживання: з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб.метр) опалювальної площі квартири та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення згідно із законодавством. Нарахування за опалення по житловим квартирам в будинках, в яких не встановлено будинковому засобу обліку теплової енергії, виконується виходячи з вартості опалення в поточному місяці та опалювальної площі квартири. Виходячи з тарифу за 1 Гкал кожного місяця виконується розрахунок фактичних витрат теплової енергії та вартість опалення 1 кв. м опалювальної площі. Відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20 квітня 2016 року у справі N 6-2951цс15, хоч у частині першій статті 19 Закону й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Таким чином суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем житлово-комунальних послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, що надає ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» за адресою: АДРЕСА_3 . Згідно рішення Черкаського міськвиконкому № 1021 від 17 вересня 2019 року, встановлено розмір внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії та постачання гарячої води власникам (співвласникам) будівель м. Черкаси, які приєднані до інженерних мереж ВП «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ«Черкаське хімволокно» в розрізі кожної будівлі окремо (згідно додатку). (а.с.14-15) Звертаючись до суду з позовом, позивач вказав, що надавав послуги відповідачці ОСОБА_1 , яка є споживачем вказаних послуг, квартира не від`єднана від мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання. Скарг щодо якості послуг, які надані та надаються не було. Згідно наданому позивачем розрахунку, станом на 01 березня 2021 року борг по опаленню та гарячому водопостачанню, який підлягає стягненню з відповідачки, становить 53 525,13 грн., а також інфляційні в розмірі 10 138,08 грн., 3% річних 4 346,02 грн. (а.с. 5-8) Розрахунок заборгованості відповідачем не спростований. За правилами частини четвертої статті 319, статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За змістом ст. ст. 67-68, 162 Житлового Кодексу України наймач чи власник житла зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги по затвердженим тарифам. Плата за комунальні послуги вноситься щомісячно. Згідно з частиною шостою статті 19 ЗУ «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки у відповідачки виникло прострочене зобов`язання, тому є законодавчі підстави для застосування статті 625 ЦК України до даних правовідносин. Перевіривши приведені розрахунки заборгованості, суд апеляційної інстанції вважає їх правильними, а відтак наведена позивачем сума заборгованості разом із внесками, інфляційними складовими боргу та 3 % річних є такою, що підлягає до стягнення. Проте, встановлюючи конкретний розмір заборгованості відповідачки ОСОБА_1 за надані і спожиті житлово-комунальні послуги колегія суддів виходить з наступного. Згідно з довідкою Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради від № 5100-01-10 від 17 березня 2021 року, що за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровані наступні особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 16 січня 1981 року по теперішній час; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 16 січня 1981 року по теперішній час; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 23 грудня 1998 року по теперішній час. (а.с.16-17) За вказаною адресою, користувачі, в тому числі відповідачка ОСОБА_1 , отримують послуги з теплопостачання від ВП «Черкаська ТЕЦ», відкрито о/р НОМЕР_1 . Згідно з інформацією з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна, квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 по 1/3 частці кожному на підставі Свідоцтва про право власності НОМЕР_2 від 10 січня 2007 року. (а.с. 18-19) Колегія суддів виходить із того, що в силу належності квартири на праві спільної часткової власності, кожен із співвласників має нести відповідальність відповідно до своєї частки у спільному майні, оскільки іншої домовленості між співвласниками щодо утримання квартири не встановлено, доказів визначення уповноваженого власника квартири не надано. З урахуванням статей 319, 322 ЦК України, встановивши, що відповідачка ОСОБА_1 є власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 , колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення із відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги у розмірах, що відповідає її частці у праві спільної часткової власності на квартиру. Таким чином, сума заборгованості , яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 за оплату житлово-комунальних послуг складає 17841,71 грн., інфляційні в розмірі 3379,36 грн., 3% річних 1448,67 грн., а всього 22669,74 грн. При розгляді спору, суд першої інстанції на вищезазначене не звернув належної уваги і прийшов до неправильного висновку про відсутність підстав для задоволення вимог ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» саме в повному обсязі. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п.2 ч.1ст.374 ЦПК України). Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що рішення суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ». Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З урахуванням того, що позовна заява ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» задоволена частково (33,3%), тому сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» за подання позовної заяви складає 756, 66 грн., за подання апеляційної скарги 1135,00 грн. Керуючись ст.ст. 141, 258, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» - задовольнити частково. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 липня 2021 року скасувати. Постановити нове рішення, яким позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 )на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (ЄДРПОУ 00204033) заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг в сумі 17841,71 грн., інфляційні в розмірі 3379,36 грн., 3% річних 1448,67 грн., а всього 22669,74 грн. (двадцять дві тисячи шістсот шістдесят дев`ять грн. 74 коп.) Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 )на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (ЄДРПОУ 00204033) судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 756,66 грн. та за подання апеляційної скарги в розмірі 1135,00, а всього 1891,66 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в порядку та за умов, визначених ЦПК України. Головуюча О.В. Карпенко Судді Л.В. Нерушак В.О. Єльцов